Поглиблені дані щодо вираженості оксидативного стресу, його ролі у формуванні ендотеліальної дисфункції у хворих на ЦД 2 типу, встановлено кореляційний зв’язок між вмістом метаболітів оксиду азоту у сироватці крові та змінами в судинній стінці.
Впровадження у хворих на ЦД 2 типу в поєднанні з ІХС чи ГХ дослідження стану структурно-гемодинамічних змін серця за допомогою ехокардіографії дозволило виявити доклінічні і клінічні типи ремоделювання, які полягали у розвитку діастолічної дисфункції за рестрективним типом у хворих за наявності ІХС та діастолічної дисфункції за типом порушення розслаблення при ГХ. Систолічна дисфункція формувалась при обох патологіях.
На основі дуплексного сканування вперше охарактеризовано стан судинної стінки і оклюзійно-стенотичні зміни екстракраніальних артерій у хворих на ЦД 2 типу. Встановлено, що потовщення комплексу інтима-медіа каротидних артерій є найбільш раннім маркером субклінічного атеросклерозу. Атеросклеротичні бляшки в стадії атероматозу та атерокальцинозу носили локальний, пролонгований, двобічний характер і стенозували судини на 30-50%.
Вперше проведено співставлення клінічних проявів церебро-васкулярної патології та морфологічних змін судин головного мозку, що дало можливість охарактеризувати нові патогенетичні ланки розвитку діабетичної енцефалопатії та порушень мозкового кровообігу у хворих на ЦД 2 типу.
Набуло подальшого розвитку вивчення патоморфологічних змін судин підшлункової залози, доведено роль судинного фактора в дегенерації та атрофії бета-клітин, що є причиною погіршення перебігу ЦД 2 типу і переведення цих хворих на інсулінотерапію.
Встановлено та науково обґрунтовано позитивний вплив радоно- та лазеротерапії на функціональний стан церебральної та периферичної гемодинаміки у хворих на ЦД 2 типу в поєднанні з ГХ та ІХС.
Практичне значення одержаних результатів.На основі комплексних клініко-інструментальних та патоморфологічних методів дослідження вивчено особливості ураження серцево-судинної системи та церебральної гемодинаміки у хворих на ЦД 2 типу. Встановлені нами діагностичні критерії ступеня обмеження життєдіяльності дають можливість лікарям медико-соціальної експертизи (МСЕ) правильно та аргументовано розв’язувати питання при визначенні групи інвалідності.
Дослідження функціонального стану міокарда за допомогою ехокардіографії дозволяє визначити раннє порушення діастолічної функції лівого шлуночка та виявити латентну серцеву недостатність, що дозволить своєчасно призначати патогенетичну терапію і тим самим запобігти подальшому прогресуванню серцевих ускладнень.
На основі клініко-функціональних методів дослідження хворих на ЦД 2 типу в поєднанні з ГХ та ІХС впроваджено в клінічну практику методичні рекомендації, що дає можливість практичним лікарям-ендокринологам та кардіологам призначати патогенетичну терапію на ранніх стадіях захворювання з метою профілактики ішемічного інсульту головного мозку та інфаркту міокарда, що дозволить знизити інвалідність та летальність у хворих з цією патологією.
Проведені клініко-інструментальні методи дослідження, що включають допплерографію та ангіографію нижніх кінцівок, дають можливість практичним лікарям чітко діагностувати ступінь порушення кровопостачання та прогнозувати вибір терапії, в тому числі і показання до реконструктивних оперативних втручань, що суттєво знизить кількість ампутацій у хворих на ЦД 2 типу.
Дослідження ендотеліальної дисфункції судин у хворих на ЦД 2 типу дає можливість на ранніх стадіях діагностувати функціональні та органічні зміни в них, що дозволить диференційовано підходити до патогенетичної терапії.
Вивчення впливу радоно- та лазеротерапіїї на основні показники серцево-судинної та церебральної гемодинаміки, які впроваджені у Вінницькому обласному клінічному ендокринологічному диспансері та санаторії “Хмільник”, дозволяє широко рекомендувати даний вид терапії в реабілітації хворих на ЦД 2 типу.
На основі отриманих результатів дослідження про вплив радонотерапії на серцево-судинну систему у хворих на ЦД 2 типу відкриті спеціалізовані реабілітаційні відділення для хворих на ЦД у Вінницькому обласному клінічному ендокринологічному диспансері, санаторіях “Хмільник” та “Авангард” (Немирів).
Розроблені критерії визначення реабілітаційного потенціалу дозволяють лікарям-ендокринологам та лікарям-реабілітологам визначити клініко-трудовий прогноз хворих на ЦД 2 типу з визначенням трудової діяльності у своїй професії, що має велике практичне значення в медично-соціальній реабілітації цих хворих.
Отримані дані використовуються у навчальному процесі Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, факультеті удосконалення лікарів, міських і обласних МСЕК України.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто здійснено вибір теми, аналітичний огляд літератури за системою Internet, патентний пошук за темою дисертації, розроблено тематичну карту обстеження хворих на ЦД.
Самостійно проведено клініко-функціональні методи дослідження серцево-судинної системи, церебральної гемодинаміки та мікроциркуляції у хворих на ЦД. Патоморфологічні дослідження проводилися на кафедрі патологічної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (завідувач, д.мед.н., проф. Біктіміров В.В.). Автором здійснено обробку результатів дослідження та їх логічний і статистичний аналіз, написані всі розділи дисертації, сформульовані та обґрунтовані висновки і практичні рекомендації. Здобувачем оформлено дисертацію та автореферат. Усі розділи дисертації висвітлені у фахових журналах, рекомендованих ВАК України. В сумісних публікаціях ідея та основний зміст роботи належать здобувачу. Забезпечено впровадження отриманих результатів у лікувальні заклади України, а також у навчальний процес на факультеті післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації доповідались і обговорені на ІХ Всесоюзному з’їзді фізіотерапевтів та курортологів (Ташкент, 1989); Всесоюзному симпозіумі “Низкоинтенсивные лазеры в медицине” (Обнинск, 1991); Першому українському конгресі фахівців з ультразвукової діагностики (Київ, 1999); VI з’їзді ендокринологів України (Київ, 2001); ІІ Міжнародній науковій конференції “Мікроциркуляція та її вікові зміни” (Київ, 2002); семінарі лікарів МСЕК України “Сучасні проблеми реабілітації та соціальної інтеграції інвалідів у суспільстві” (Львів, 2002); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні проблеми медико-соціальної експертизи і реабілітації хворих та інвалідів внаслідок серцево-судинних захворювань” (Дніпропетровськ, 2002); Міжнародному конгресі “Розвиток в морфологічних, експериментальних та клінічних дослідженнях положень вчення В.М. Шевкуненко про індивідуальну мінливість будови тіла людини” (Полтава, 2003); науково-практичній конференції працівників Української залізниці та санаторно-курортних закладів України “Сучасні аспекти курортології та відновного лікування” (Хмільник, 2003); об’єднаній науково-практичній конференції кафедри ендокринології Вінницького національного медичного університету, районних лікарів-ендокринологів та лікарів МСЕК Вінницької області (Вінниця, 2003); обласних науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми клінічної ендокринології” (Вінниця, 1990; 1991; 1992; 1994; 1995; 1997); ІІІ Міжрегіональній конференції ЗАТ “ІНДАР” (Немирів, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні методи діагностики і лікування в клініці внутрішніх хвороб” (Вінниця, 2004); IV Національному конгресі геронтологів і геріатрів України (Київ, 2005).
Публікації. За матеріалами дисертації опублікована 41 робота. З них 23 роботи в наукових фахових журналах, рекомендованих ВАК України, з яких 12 одноосібних, один науково-практичний посібник, 5 методичних рекомендацій, 10 тез доповідей в матеріалах конференцій, з’їздів та пленумів. Випущено інформаційний лист "Радонотерапия в реабилитации больных сахарным диабетом в санатории Хмельник", посібник "Комплексна програма реабілітації хворих на цукровий діабет", нововведення за № 227/19/03 “Сучасна методика оцінки ступеня втрати життєдіяльності у хворих на цукровий діабет у поєднанні з гіпертонічною та ішемічною хворобами серця”.
Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 280 сторінках тексту. Складається з вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 7 розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури, який містить 317 джерел, з них вітчизняних і російськомовних - 182, іноземних - 135. Робота ілюстрована 33 таблицями та 46 рисунками. Список використаних джерел та ілюстративний матеріал викладено на 46 сторінках.
Основний зміст роботи
Загальна характеристика обстежених та методи дослідження.
Комплексна оцінка клініко-біохімічних та інструментальних методів досліджень проведена у 493 хворих на ЦД 2 типу, які проходили курс реабілітаційного лікування у Вінницькому обласному клінічному ендокринологічному диспансері, діабетологічному відділенні санаторію „Хмільник” та медико-соціальну експертизу в Українському державному НДІ реабілітації інвалідів.
Більшість обстежених хворих – 354 (71,8%) чол. – страждали на ЦД середньої важкості, легка форма визначалась у 14 (2,8%), важка – у 125 (25,4%). У 30,2% хворих ЦД був у стані компенсації, у 65,5% – субкомпенсації, у 4,3% хворих – у стані декомпенсації.
Наявність супутніх захворювань встановлена у 65,5% хворих, в т.ч. гіпертонічна хвороба – у 29,3%, ішемічна хвороба серця – у 36,2%; не мали супутньої патології 34,5% хворих. Всі хворі консультовані суміжними спеціалістами: окулістом, хірургом, невропатологом.