На тлі терапії з кальцієм і вітаміном D3 концентрація С-кінцевих телопептидів в сечі зменшилась на 54,1% (р<0,05), що було значно нижче пока-зника, досягнутого після лікування тільки індапамідом (187,0±18,2 мкг/ммоль креатиніну; р<0,05). У хворих II групи були відзначені більш значні зміни виразності суглобового синдрому у порівнянні з хворими, які приймали тільки індапамід на тлі НПЗП. Після лікування з кальцієм і вітаміном D3 больовий та суглобовий індекси склали відповідно 0,9±0,1 і 0,6±0,2 балів, що було достовірно нижче (р<0,05) аналогічних показників в I групі (1,2±0,1 і 1,1±0,1 балів). При оцінці за ВАШ біль у спокої та при вставанні зменшився в більшому ступені (р<0,05), ніж у хворих I групи, і склав відповідно 11,4±1,2 і 28,9±1,6 мм. Середній показник болю при проходженні дистанції 200 м та при підйомі по сходах у хворих II групи знизився (р<0,05) відповідно на 40,9% і 41,4 %, що було достовірно нижче (р<0,05) аналогічних показників в групі пацієнтів, що приймали тільки індапамід. Індекс Лекена знизився з 8,4±0,3 до 5,4±0,4 балів, тобто на 35,7% (р<0,05), причому показник індексу Лекена після терапії з кальцієм і вітаміном D3 був нижче аналогічного значення в I групі (6,9±0,3 балів; р<0,05).
Додатковий прийом глутаргіну привів до покращання добового ритму АТ: ВСАТ знизилась з 14,8±0,6 до 11,2±0,4 мм рт. ст. (p<0,05), ВДАТ – з 12,3±0,4 до 9,4±0,3 мм рт. ст. (p<0,05). Значення ВСАТ і ВДАТ у хворих III групи після лікування були меншими (p<0,05), ніж аналогічні показники у хворих II групи. На тлі терапії з глутаргіном відмічалось більш виражене зниження РП АТ, причому не тільки діастолічного (на 44,3%; p<0,05), що спостерігалось і у хворих II групи, але і систолічного (на 28,6%; p<0,05), підвищення якого має негативне прогностичне значення щодо розвитку серцево-судинних ускладнень АГ. Цей ефект глутаргіну зумовлений його здатністю стимулювати ендотеліальний синтез NO. Приріст концентрації NOx в крові у хворих III групи на тлі лікування склав +1,02±0,15 мкмоль/л (p<0,05), що практично в 2 рази перевищувало аналогічний показник у хворихII групи (+0,55±0,12 мкмоль/л; p<0,05). Підвищення утворення вазодилатуючих факторів демонструвалось більшим приростом діаметра ПА в пробі з РГ (+15,1±0,8;p<0,05) у порівнянні з даними у хворих II групи. Прийом глутаргіну призводить до збільшення ендотелійзалежної вазодилатації, як в периферичному, так і в нирковому судинному руслі, і, внаслідок цього, збільшення активності 1a-гідроксилази в нирках, що здійснює синтез активних метаболітів вітаміну D. Досягнутий в результаті цього гормональний баланс підвищує здатність гомеостатичних механізмів ефективно протистояти гострим зсувам кальцемії при навантаженні кальцієм. Дійсно, після лікування у хворих III групи швидкість ліквідації навантажувальної кальцемії зросла з 1,10±0,22 до 3,75±0,17 мкмоль/л/хв (p<0,05), що перевищувало на 15,8% (p<0,05) аналогічне значення у пацієнтів, які склали II групу. На відміну від пацієнтів II групи протягом перших 120 хв повторного КТТ у хворих III групи отримано достовірне зниження показників як ниркової екскреції кальцію, так і його екскретованої фракції (на 19,1%; p<0,05). Добова ниркова екскреція кальцію знизилась в 2,1 рази (p<0,05), а її рівень після лікування був нижче (p<0,05), ніж у пацієнтів II групи, що може бути результатом не тільки підвищення ефективності регуляції гомеостазу кальцію, але і значного пригнічення резорбції кісткової тканини. Концентрація С-кінцевих телопептидів в сечі у хворих III групи після лікування була нижчою аналогічного значення в II групі (74,7±16,2 і 118,6±12,7 мкг/ммоль креатиніну; p<0,05). Враховуючи участь NO в розвитку суглобового запалення, можна було очікувати зниження ефективності лікування суглобового синдрому на тлі стимуляції синтезу NO глутаргіном. Але ми не відзначили негативної динаміки функції суглобів у пацієнтів III групи. Середні показники, що характеризують виразність суглобового синдрому, у хворих, які отримували додатково глутаргін, достовірно не відрізнялись (р>0,7) від аналогічних показників в II групі. Альгофункціональний індекс Лекена, що знизився у хворих II групи до 5,4±0,4 балів, зберігався на цьому рівні - 5,6±0,3 балів (р>0,6) – і на тлі прийому донатору NO.
ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі подано теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі – підвищення ефективності лікування суглобового синдрому та АГ у хворих на ОА; доведено, що у хворих на ОА з супутньою АГ, що приймають НПЗП, корекція порушень обміну кальцію та синтезу NO пригнічує процеси ремоделювання кісткової тканини, зменшує вираженість суглобового синдрому, оптимізує добовий ритм АТ та підвищує ефективність антигіпертензивної терапії.
1. Стан обміну кальцію при ОА з АГ порушений в більшому ступені, ніж при АГ, що проявляється в зниженні кишкової абсорбції кальцію, надмірному виведенні кальцію нирками в результаті пригнічення його канальцевої реабсорбції та зменшенні ефективності регуляції гомеостазу кальцію.
2. При ОА з супутньою АГ за даними рентгенівської денситометрії остеодефіцитні стани визначаються у 76% хворих, проявляються остеопенічним синдромом у 47% випадків та остеопоротичними ураженнями кісткової тканини – у 29% і характеризуються залежністю від віку, рентгенологічної стадії ОА та функціонального стану суглобів. Порушення гомеостазу кальцію у хворих на ОА з АГ впливають на ступінь мінералізації кісток, про що свідчить існування достовірного позитивного кореляційного зв’язку помірної тісноти між мінеральною щільністю кісткової тканини і сумарним показником стану обміну кальцію - швидкістю ліквідації навантажувальної кальцемії.
3. У хворих на ОА з супутньою АГ на тлі нестероїдної протизапальної терапії встановлені більш виражені порушення добового ритму АТ: ступінь нічного зниження систолічного АТ та частота нормального добового профілю АТ (Dipper) достовірно нижчі, ніж у хворих на АГ, та відзначається більший дефіцит ендотеліального синтезу NO, що підтверджується більшим ступенем ендотеліальної дисфункції та нижчим рівнем кінцевих метаболітів NO нітритів в сироватці крові.
4. Терапія індапамідом у хворих на ОА з АГ чинить виражений антигіпертензивний ефект, знижуючи рівні САТ на 17,2% і ДАТ на 21,4%. Індапамід оптимізує баланс кальцію в організмі в результаті зниження ниркової екскреції кальцію та підвищення здатності гомеостатичних механізмів регуляції обміну кальцію підтримувати постійність кальцемії, стимулює ендотеліальну продукцію NO, що супроводжується зменшенням ступеня кісткового ремоделювання (вміст маркеру кісткової резорбції С-пептиду в сечі знизився на 23,6%; р<0,05) та позитивною динамікою суглобового синдрому.
5. Корекція порушень обміну кальцію при додатковому прийомі кальцію з вітаміном D3, регулюючи метаболічну активність кісткової тканини, зменшує вираженість суглобового синдрому та порушень добового ритму АТ у хворих на ОА з супутньою АГ.
6. Включення до терапії хворих на ОА з АГ донатора NO глутаргіну підвищує адекватність механізмів регуляції гомеостазу кальцію, зменшує інтенсивність кісткової резорбції, поліпшує добовий ритм АТ, не втручаючись в ефективність терапії суглобового синдрому.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. У хворих на ОА з супутньою АГ доцільно проводити денситометричне дослідження мінеральної щільності кісткової тканини з метою визначення ступеня остеодефіциту для адекватної корекції порушень метаболізму кальцію та NO.
2. У хворих на ОА до терапії АГ найбільш обґрунтовано включати тіазидоподібний діуретик індапамід в дозі 2,5 мг на добу.
3. Хворим на ОА і АГ з остеопенічним синдромом (Т-індекс від -1 до -2,5 ум. од.) рекомендується додаткове вживання до антигіпертензивної терапії індапамідом комплексного препарату кальцію з вітаміном D3 в дозі 1000 мг карбонату кальцію та 400 МО вітаміну D3 на добу.
4. Хворим на ОА з АГ, які мають остеопоротичні ураження кісткової тканини (Т-індекс більше -2,5 ум. од.) доцільно 3-місячне призначення до комбінованої терапії індапамідом і кальцієм з вітаміном D3 глутаргіну в дозі 750 мг на добу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ праць За ТЕМою ДИСЕРТАЦІЇ
1. Коломієць В.В., Сімбірцева К.Ю. Стан гомеостазу кальцію у хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім остеоартрозом //Галицький лікарський вісник. – 2005. – Т. 12, № 4. – С. 51-53 (Автор самостійно обстежувала хворих, досліджувала стан обміну кальцію, проводила статистичну обробку матеріалу, готувала статтю до друку).
2. Коломиец В.В., Симбирцева К.Ю., Сцецевич Д.Ю. Оценка состояния обмена кальция и синтеза оксида азота у больных с артериальной гипертензией с остеоартрозом //Український ревматологічний журнал. – 2006. – Т. 25, № 3. – С. 57-61(Автор проводила обстеження хворих, аналіз результатів, готувала їх до друку).
3. Коломиец В.В., Симбирцева К.Ю. Влияние антигипертензивной терапии индапамидом на метаболизм костной ткани у больных остеоартрозом с артериальной гипертензией //Український ревматологічний журнал. – 2007. – Т. 28, № 2. – С. 74-78 (Автор оцінювала добовий ритм АТ, стан обміну кальцію і кісткової тканини на тлі терапії індапамідом, проводила статистичну обробку матеріалу).
4. Коломиец В.В., Симбирцева К.Ю. Коррекция нарушений обмена кальция и синтеза оксида азота у больных остеоартрозом с артериальной гипертензией //Кровообіг та гемостаз. – 2007. - №3. – С. 63-67 (Автором самостійно проведено клінічне обстеження хворих, дослідження і аналіз стану кісткової тканини, метаболізму кальцію та NO, статистичну обробку отриманих даних).
5. Симбирцева К.Ю. Дополнительный прием кальция и витамина Д3 в оптимизации лечения больных остеоартрозом в сочетании с артериальной гипертензией //Вісник проблем біології і медицини. – 2007. – Вип. 2. – С. 71-76.
6. Симбирцева К.Ю. Клинико-функциональная характеристика больных остеоартрозом в сочетании с артериальной гипертензией //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. Київ-Луганськ-Харків, 2006. - Т. 73-74, Вип. 4-5. – С. 287-294.