МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
УДК 616-08-616.517-612.017
КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ НОВИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ПСОРІАЗУ З АНАЛІЗОМ ДИНАМІКИ ПСИХО-СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ХВОРИХ
14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Івано-Франківському державному медичному університеті Міністерства охорони здоров’я України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Івано-Франківський державний медичний університет, завідувач кафедри шкірних і венеричних хвороб.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
АндрашкоЮрій Володимирович,
Ужгородський національний університет
МОН України, завідувач кафедри шкірних і венеричних хвороб з курсом ВІЛ-інфекції, патоморфології і фтизіатрії;
доктор медичних наук, професор
ГАЛНИКІНА Світлана Олександрівна,
Тернопільський державний медичний
університет ім.І.Я.Горбачевського, професор курсу дерматовенерології.
Захист дисертації відбудеться 20 березня 2008 р. о 13.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02 при Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця за адресою: 01023, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, центральна міська клінічна лікарня, корпус 2.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (адреса: 03057, м. Київ, вул.. Зоологічна, 1).
Автореферат розісланий 19 лютого 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої Вченої ради,
доктор медичних наук, професор Свирид С.Г.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Висока захворюваність на псоріаз, на який страждає від 1% до 3% населення земної кулі, зростання кількості торпідних до лікування форм, а також порушення психо-соціальної адаптації у цих хворих, спонукає до пошуку нових, патогенетично обґрунтованих методів лікування (Коляденко В. Г., 2006; Кутасевич Я.Ф., 2007; Степаненко В.І., Коржова Т.П., 2002; Андрашко Ю.В., 2004).
Не зважаючи на великі успіхи, досягнуті у вивченні цього дерматозу, проблема успішного лікування псоріазу, враховуючи складні патологічні механізми його розвитку, залишається ще остаточно не вирішеною (Калюжная Л.Д., 2006; Коляденко К.В., 2004; Буянова О.В., 2001).
Це спонукає до поглибленного вивчення патогенезу псоріазу з урахуванням перебігу обмінних процесів, функції печінки, а також психо-соціальної адаптації хворих (Коляденко В.Г., Чернишов П.В., 2006; Коржова Т.П., Степаненко В.І., 2002). Дослідженню клінічного перебігу псоріазу у різних клімато-географічних зонах присвячені праці Андрашко Ю.В. (2004); Буянової О.В., Цідило І.Г. (2007) та ін.
Особливо заслуговує на увагу вивчення показників перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантної системи захисту (АОСЗ). Відомо, що ранні зміни у хворих на псоріаз виникають через порушення мембранного апарату навідного типу клітин. Дестабілізація мембран призводить до функціональних порушень як клітин, так і організму загалом. Одним з найрозповсюдженіших механізмів деструкції мембранних структур є посилення ПОЛ, яке має важливе патогенетичне значення в розвитку псоріазу. Посилення ПОЛ та зниження активності АОСЗ зумовлює значну зміну фізико-хімічних властивостей мембран, що супроводжується підвищенням проникливості їх і виходом ферментів із субклітинних структур, а також пошук нових ефективних середників для лікування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є фрагментом планової науково-дослідницької роботи кафедри шкірних та венеричних хвороб Івано-Франківського державного медичного університету протягом 2001 – 2006 – “Розробка нових методів діагностики та лікування нейродерматозів, псоріазу та поєднаної урогенітальної інфекції” (Державний реєстраційний № 0104U008450). У комплексній темі вивчено стан перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи захисту та деякі показники печінкових ферментів, а також якість життя та астено-невротичні розлади у хворих на розповсюджений псоріаз. Розроблено та виконано клінічну апробацію нових патогенетично обґрунтованих методів лікування хворих на розповсюджений псоріаз.
Мета дослідження полягає у підвищенні ефективності лікування хворих на розповсюджений псоріаз на основі вивчення клініко-патогенетичних особливостей перебігу, динаміки психо-соціальної адаптації, стану перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи крові та рівнів деяких печінкових ферментів.
Відповідно до мети сформульовано завдання дослідження:
1. Провести комплексне клініко-лабораторне обстеження 120 хворих на розповсюджений псоріаз до лікування, а також через місяць після завершення курсу терапії згідно запропонованого нами вдосконаленого методу та після традиційного курсу лікування; вивчити певні особливості клінічного перебігу розповсюдженого псоріазу на сучасному етапі у хворих на цей дерматоз мешканців передгірських та гірських районів Івано-Франківської області, зокрема, з урахуванням виникнення рецидивів захворювання у різні сезони року.
2. Вивчити стан психо-соціальної адаптації пацієнтів, що страждають на розповсюджений псоріаз, з використанням спеціально розроблених анкет, які містять визначення якості професійного, сімейного життя, дозвілля та інших аспектів побуту пацієнта до лікування, а також через місяць після завершення курсу терапії згідно запропонованого нами вдосконаленого методу та після традиційного курсу лікування.
3. Вивчити стан ПОЛ та АОСЗ (активність церулоплазміну, каталази, насиченість трансферину, активність карбоангідрази, малонового альдегіду, дієнових кон’югатів) до лікування та через місяць після лікування за нашою методикою та традиційною терапією (ТТ).
4. Вивчити рівні деяких печінкових ферментів: аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, холінестераза, сорбітолдегідрогеназа, аргіназа, лактатдегідрогеназа до лікування та через місяць після лікування за нашою методикою та традиційною терапією (ТТ).
5. З урахуванням результатів проведених досліджень розробити вдосконалений, патогенетично обґрунтований метод лікування хворих на розповсюджений псоріаз та запровадити його в практику роботи профільних дерматовенерологічних закладів України.
Об’єкт дослідження: 120 хворих на розповсюджений псоріаз та 30 практично здорових осіб (контрольна група).
Предмет дослідження: гладка шкіра та волосиста частина голови, показники стану психоемоційної адаптації, біохімічні показники у хворих на розповсюджений псоріаз до лікування та через місяць після лікування за розробленою нами методикою і традиційною терапією (ТТ).
Методи дослідження:
1. Клінічне обстеження хворих на розповсюджений псоріаз з використанням спеціально розроблених анкет, які містять їх скарги, анамнез захворювання, анамнез життя, об’єктивне обстеження (методом бальної оцінки – індексу PASI), а також якості професійного, сімейного життя, дозвілля та інших аспектів побуту пацієнта.
2. Загальноклінічні лабораторні обстеження (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі та копрограма).
3. Визначення за допомогою біохімічних методів показників перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи крові (активність церулоплазміну, каталази, насиченість трансферину, активність карбоангідрази, малонового альдегіду, дієнових кон’югатів) до лікування та через місяць після лікування за нашою методикою та традиційною терапією (ТТ).
4. Визначення за допомогою біохімічних методів рівнів деяких печінкових ферментів: аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, холінестераза, сорбітол-дегідрогеназа, аргіназа, лактатдегідрогеназа до лікування та через місяць після лікування за нашою методикою та традиційною терапією (ТТ).
Наукова новизна отриманих результатів: уперше шляхом застосування спеціального анкетування в обстежених хворих на розповсюджений псоріаз жителів гірських та передгірських районів Івано-Франківської області встановлено наявність психоемоційних порушень різного ступеню важкості у пацієнтів усіх вікових груп. При цьому найбільш виражений вплив на психо-соціальний стан реєстровано серед осіб молодого та середнього віку (від 18 до 40 років). Доведено, що відповідні психо-емоційні порушення зумовлені негативним впливом псоріатичної хвороби на професійну активність, побут і взаємостосунки з оточуючими, що, в свою чергу, суттєво знижує якість життя хворих. З урахуванням в обстежених хворих на розповсюджений псоріаз різного ступеню важкості психо-емоційних порушень розроблено комплексні індивідуальні заходи, спрямовані на психо-соціальну адаптацію пацієнтів, встановлено їх позитивний вплив на динаміку лікування.
Клініко-лабораторними дослідженнями хворих на псоріаз виявлено достовірні порушення печінкових ферментів в системах ПОЛ/АОС, які корелювали з розладами психо-соціальної адаптації пацієнтів.
Науково обґрунтовано застосування в комплексному лікуванні псоріазу вітчизняного препарату “Дарсіл”, який містить містить 0,035 г сілімарину з плодів розторопші плямистої, та “Кардонат”, дія якого зумовлена синергічними ефектами компонентів, що входять до його складу.
Практичне значення отриманих результатів: Для закладів охорони здоров’я дерматологічного профілю запропоновано патогенетично обґрунтований, безпечний у використанні, з відсутніми побічною дією та ускладненнями метод лікування хворих на розповсюджений псоріаз.
Застосування розробленої нами методики для лікування розповсюдженого псоріазу сприяє швидкій позитивній динаміці клінічної симптоматики та стану психо-соціальної адаптації, а також нормалізації показників ПОЛ, АОСЗ і деяких печінкових ферментів.