Смекни!
smekni.com

Клініко-патогенетичні особливості перебігу хронічного гастриту на тлі уоденогастрального рефлюксу та удосконалення комплексу патогенетичної терапіїого рефлюкса и усовершенствование комплекса патогенет (стр. 5 из 6)

5. Буфан М.М. Порівняльна ефективність комплексного та оптимізованого лікування хворих на хронічний гастрит з дуоденальною регургітацією // Практична медицина. – 2007. - №3, Т. XIII. – С.6-10.

6. Деклараційний патент на корисну модель №4321 Україна, А61В5/00. Спосіб діагностики дуоденогастрального рефлюксу / Буфан М.М., Дутка Р.Я., Новосад А. Б.; Львів. нац. мед. у-тет (UA). - №20040402987; Заявлено 22.04. 2004; Опубл. 17.01. 2005, Бюл. №1. (Здобувач провела інформаційно-патентний пошук, клінічні обстеження пацієнтів, оформила текст. Проф. Дутка Р.Я. редагував текст.д.оц. Новосад А.Б. надавала консультативну допомогу).

7. Буфан М.М. Роль Helicobacter Pylori в генезі хронічних гастритів і виразкової хвороби 12-палої кишки на фоні дуоденогастрального рефлюксу // Матеріали V Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. – Тернопіль, 2001. – С.8.

8. Буфан М.М. Морфологічні особливості слизової оболонки шлунка у хворих з гастродуоденальною патологією на фоні дуоденогастрального рефлюксу // Матеріали VIІ Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль, 2003. – С.223.

9. Буфан М.М., Гельнер З.А., Новосад А.Б. Стан імунної реактивності при патології гастродуоденальної зони на фоні дуоденогастрального рефлюксу // Матеріали XV з’їзду терапевтів України. – Київ, 2004. – С.31. (Здобувач провела обстеження, лікування хворих та аналіз отриманих результатів. Доц. Гельнер З.А. та доц. Новосад А.Б. допомагали в підборі хворих).

10. Добовий внутрішньошлунковий рН-моніторинг з проведенням фармакопроб як спосіб вибору антисекреторних середників при патології гастродуоденальної зони, поєднаної з дуоденогастральним рефлюксом /Буфан М.М., Дутка Р.Я., Гельнер З.А., Новосад А.Б., Матущак О.М., Піндак М.В. // Тези доповідей X Конгресу Світової федерації лікарських товариств. – Чернівці, 2004. – С.277. (Здобувач особисто виконувала обстеження пацієнтів, підготувала матеріал до друку. Проф. Дутка Р.Я. редагував статтю, доц. Гельнер З.А. та доц. Новосад А.Б. надавали консультативну допомогу, ас. Матущак О.М. та лікар Піндак М.В. допомагали при підборі хворих).

11. Буфан М.М. Значення внутрішньошлункової експрес рН-метрії в оцінці кислотоутворюючої функції шлунка при дисмотилітеті гастродуоденальної зони // Тези доповідей XІ Конгресу Світової федерації лікарських товариств. – Полтава, 2006. – С.336-337.

12. Вікові особливості кислотоутворюючої функції шлунка при дисмотилітеті гастродуоденальної зони за даними внутрішньо-шлункової комп’ютерної рН-метрії / Р.Я. Дутка, М.М. Буфан, З.А. Гельнер, А.Б. Новосад // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції терапевтів та інтерністів „Здобутки та перспективи внутрішньої медицини”. – Тернопіль, 2006. – С.32. (Здобувач особисто виконувала обстеження пацієнтів та аналізувала результати. Проф. Дутка Р.Я. редагував статтю. Доц. Новосад А.Б. та доц. Гельнер З.А. допомагали у підборі хворих).

13. Стан системи прозапальних та протизапальних цитокінів у хворих з гастродуоденальною патологією на тлі дуоденогастрального рефлюксу / Дутка Р.Я., Драганчук Я.В., Буфан М.М., Новосад А.Б., Вострікова Т.В., Надашкевич О.Н. // Збірник наукових праць, присвячений 65-й річниці заснування госпіталю Державної прикордонної служби України. – Львів, 2004. – С.93-96. (Здобувач зібрала клінічний матеріал, провела огляд літератури, інтерпретацію отриманих результатів, підготувала текст статті. Проф. Дутка Р.Я. і проф. Надашкевич О.Н. редагували статтю. Доц. Новосад А.Б. надавала консультативну допомогу. Ордин. Драганчук Я. В і Вострікова Т. В допомагали в підборі хворих).

АНОТАЦІЯ

Буфан М.М. Клініко-патогенетичні особливості перебігу хронічного гастриту на тлі дуоденогастрального рефлюксу та удосконалення комплексу патогенетичної терапії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. Івано-Франківський державний медичний університет, Івано-Франківськ, 2008.

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності діагностики та лікування хронічного гастриту на тлі дуоденогастрального рефлюксу (ДГР) з врахуванням наявності Helicobacter pylori. Встановлено особливості клінічного перебігу, ендоскопічної і морфологічної картини слизової оболонки шлунка, кислотопродукуючої функції шлунка, зрушень показників гуморальної ланки імунітету, місцевого захисту і цитокінового профілю крові у хворих на хронічний гастрит на тлі ДГР в залежності від асоціації з Helicobacter pylori, ступеня вираженості ДГР та запально-атрофічних процесів в слизовій оболонці шлунка. Обґрунтовано доцільність включення альтану в комплексне лікування хворих на хронічний гастрит на тлі ДГР шляхом позитивного впливу на функціональний стан шлунка, показники імунного статусу, що сприяло регресії клініко-ендоскопічних проявів захворювання.

Ключові слова: хронічний гастрит, дуоденогастральний рефлюкс, Helicobacter pylori, слизова оболонка шлунка, імунний статус, цитокіни, альтан.

АННОТАЦИЯ

Буфан М.М. Клинико-патогенетические особенности течения хронического гастрита на фоне дуоденогастрального рефлюкса и усовершенствование комплекса патогенетической терапии. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.36 – гастроэнтерология. – Ивано-Франковский государственный медицинский университет, Ивано-Франковск, 2008.

Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности диагностики и усовершенствования комплекса патогенетического лечения хронического гастрита на фоне дуоденогастрального рефлюкса с учетом наличия Helicobacter pylori. Было обследовано 136 больных с гастродуоденальной патологией на фоне дуоденогастрального рефлюкса. Среди них 106 больных хроническим гастритом и 30 – язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки. В процессе исследования использовались высокоинформативные методы обследования: общеклинические, эндоскопические, морфологические, функциональные, иммунологические. Изучены особенности клинического течения, изменения эндоскопической и морфологической картины слизистой оболочки желудка, состояние кислотообразующей функции желудка и иммунологический статус у больных хроническим гастритом на фоне дуоденогастрального рефлюкса в зависимости от наличия или отсутствия ассоциации с Helicobacter pylori. Определена частота инфицирования и степень инвазии слизистой оболочки желудка бактериями Helicobacter pylori у больных хроническим гастритом во взаимосвязи с наличием и интенсивностью дуоденогастрального рефлюкса. У больных хроническим гастритом на фоне дуоденогастрального рефлюкса уровень инфицированности Helicobacter pylori составляет 61,4-64,2% случаев при сопоставлении разных методов исследования. Со степенью выраженности дуоденогастрального рефлюкса уменьшается количество больных с контаминацией слизистой оболочки желудка бактериями Helicobacter pylori. С целью количественной и качественной верификации дуоденогастрального рефлюкса провели сравнение результатов разных методов – эндоскопического, суточного интрагастрального рН-мониторинга и спектрофотометрического определения концентрации холевой кислоты в желудочном содержимом, доказаны преимущества суточного рН-мониторинга. Установлена взаимосвязь между степенью интенсивности дуоденогастрального рефлюкса, показателями ацидности желудочного сока и развитием воспалительно-атрофических изменений в слизистой оболочке желудка. Характерным для больных хроническим гастритом на фоне выраженного дуоденогастрального рефлюкса без Helicobacter pylori-инфекции является значительное угнетение кислотообразующей функции желудка и глубокие атрофические изменения в слизистой оболочке желудка. Оценены и дополнены представления о регулирующей роли и биологических эффектах медиаторов воспаления – цитокинов, в патогенетических механизмах развития и прогрессирования повреждений желудка при хроническом гастрите на фоне дуоденогастрального рефлюкса в зависимости от ассоциации с Helicobacter pylori. Особенности нарушений цитокинового статуса больных хроническим гастритом на фоне дуоденогастрального рефлюкса характеризовались существенным увеличением уровня провоспалительных цитокинов в крови – TNF-a и IL-2, более значительном при отсутствии Helicobacter pylori. Активность противовоспалительных цитокинов заключалась в разнонаправленности их изменений – увеличении уровней в крови IL-4 при отсутствии Helicobacter pylori и уменьшение его уровня при наличии Н. pylori, а также уменьшении уровня ІL-10 независимо от Helicobacter pylori-статуса. Впервые показано различие изменений показателей гуморального звена иммунитета, показателей местной защиты и цитокинового профиля крови во взаимосвязи с развитием воспалительно-атрофических изменений в слизистой оболочке желудка, а именно при поверхностном гастрите, умеренном и выраженном атрофическом гастрите. Данные показатели могут использоваться как для прогнозирования течения и развития заболевания, так и мониторинга эффективности терапии.

Обоснована целесообразность использования альтана в схеме комплексного патогенетического лечения больных хроническим гастритом на фоне дуоденогастрального рефлюкса. Установлено недостаточная эффективность совместного применения антибактериальных препаратов и прокинетиков у больных хроническим гастритом на фоне дуоденогастрального рефлюкса, ассоциированного с Helicobacter pylori. Доказано, что комплексное лечение с применением альтана имело положительное влияние на функциональное состояние желудка и цитопротекторные свойства желудочного сока, корригировало нарушения гуморального и цитокинового профиля крови, способствовало регрессии клинико-эндоскопических проявлений болезни и удлинению периода ремиссии, чем улучшало качество жизни больных.

Основные результаты исследования внедрены в клиническую практику лечебно-оздоровительных учреждений Украины.

Ключевые слова: хронический гастрит, дуоденогастральный рефлюкс, Helicobacter pylori, слизистая оболочка желудка, иммунологический статус, цитокины, альтан.