8. Розроблений нами комплексний метод терапії виявився ефективним як для лікування хворих на ПТСР, так і пацієнтів з РА. У пацієнтів з ПТСР, які отримали комплексне лікування, повне одужання спостерігалось у 34,48 % пацієнтів, а суттєве поліпшення стану здоров’я – у 41,38 %. Отже у 75,86 % хворих на ПТСР відзначався позитивний ефект від комплексної терапії. У групі хворих на ПТСР, які отримали медикаментозне лікування, повне одужання спостерігалось у 23,33 % пацієнтів, а суттєве поліпшення стану здоров’я – у 43,34 %, тобто у 66,67 % хворих на ПТСР відзначався позитивний ефект від фармакологічного лікування.
9. У групі хворих на РА, які отримували курс комплексного лікування, повне одужання відзначалося у 53,85 % осіб. У 25,64 % хворих мала місце стійка тенденція до зменшення ознак даного розладу. Отже у 79,49 % хворих на РА зафіксовано позитивний ефект від психотерапевтичного втручання. У пацієнтів з РА, які лікувалися за допомогою лише фармакологічних засобів, повне одужання досягнуто у 46,15 % осіб. У 35,90 % хворих спостерігалася стійка тенденція до зменшення ознак даного розладу. Таким чином, у 82,05 % хворих на РА отримано позитивний ефект від фармакологічного втручання.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Болотов Д.М. Клинические особенности посттравматических стрессовых расстройств у женщин //Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10. - Вип. 1(30). – С. 163.
2. Болотов Д.М. Эффективность применения когнитивно-поведенческой психотерапии у пациентов с ПТСР //Український вісник психоневрології. – 2003. – Т.11. – Вип. 2(35). – С. 43-45.
3. Болотов Д.М. Расстройства адаптации у лиц, переживших экстремальные ситуации, и их психотерапевтическая коррекция //Журнал психиатрии и медицинской психологии – 2004. - № 4 (14). – С. 130-133.
4. Шестопалова Л.Ф., Болотов Д.М., Кожевникова В.А. Нарушения личностного функционирования у людей, переживших экстремальные события, и их психотерапевтическая коррекция //Український медичний альманах. - 2004. - №4 (додаток). – С. 123-126. (Здобувачем проведене клінічне обстеження пацієнтів, виконано аналіз отриманих даних, розроблено і застосовано схему та алгоритм психотерапевтичного втручання).
5. Шестопалова Л.Ф., Болотов Д.М. Характеристика основних клінічних варіантів і типів перебігу розладів адаптації //Архів психіатрії. – 2005. – Т.11. - № 3(42)’, № 4 (43)’. – С. 42-47. (Здобувачем проведено клінічне обстеження пацієнтів, оброблено клінічний матеріал і виконано аналіз отриманих даних).
6. Шестопалова Л.Ф., Болотов Д.М., Кожевникова В.А. Застосування психокорекційно-психотерапевтичного комплексу при розладах адаптації //Вісник психіатрії та психофармакотерапії. – 2006. - № 2(10). – С. 43-44. (Здобувачем проведене клінічне обстеження пацієнтів, розроблено і застосовано схему та алгоритм психотерапевтичного втручання).
7. Шестопалова Л.Ф., Болотов Д.М., Кожевникова В.А. Эффективность комплекса психотерапевтических методик когнитивной терапии, прогрессивной мышечной релаксации и телесно-ориентированной терапии у лиц, переживших экстремальные события //Вісник Харківського національного університету. Серія “Психологія”. - 2005. - № 653. – С. 215-219. (Здобувачем проведено клінічне обстеження пацієнтів, виконано аналіз отриманих даних, розроблено і застосовано схему та алгоритм психотерапевтичного втручання).
8. Болотов Д.М. Когнитивно-поведенческая терапия лиц, переживших экстремальный стресс, включая тех, кто демонстрирует ауто-агрессивное поведение //Материалы 7-ой мультидисциплинарной конференции по биологической психиатрии “Стресс и поведение”, Москва. – 2003. – С. 98-100.
9. Bolotov D.M. Cognitive-behavioral therapy in suicide-attempting patients with PTSD //Материалы 22-го Всемирного конгресса Международной ассоциации суицидальной превенции, Стокгольм (Швеція). – 2003. – С. 207:3.
10. Пат. 3262 Україна, МКI А 61 В 5/00 Спосіб комплексної психотерапії психічних порушень у осіб, які пережили екстремальні події: Пат. 3262 Україна, МКI А 61 В 5/00/ Шестопалова Л.Ф. (Україна), Болотов Д.М. (Україна); IНПН АМН України. - № 2003076231; Заявл. 04.07.2003; Опубл. 15.11.2004; Бюлетень №11 – 3 с.
11. Пат. 10606 Україна, МКI А 61 В 5/00 Спосіб комплексної психотерапії розладів адаптації у осіб, які пережили екстремальні події: Пат. 10606 Україна, МКI А 61 В 5/00/ Шестопалова Л.Ф. (Україна), Болотов Д.М. (Україна); IНПН АМН України. - № u 2005 04984; Заявл. 26.05.2005; Опубл. 15.11.2005; Бюлетень №11 – 3 с.
12. Пат. 12872 Україна, МКI А 61 В 5/00 Спосіб комплексного лікування посттравматичних стресових розладів у постраждалих внаслідок екстремальних подій: Пат. 12872 Україна, МКI А 61 В 5/00/ Шестопалова Л.Ф. (Україна), Болотов Д.М. (Україна); IНПН АМН України. - № u 2005 04985; Заявл. 26.05.2005; Опубл. 15.03.2006; Бюлетень №3 – 4 с.
13. Пат. 13776 Україна, МКI А 61Р 25/22, А 61Р 25/24 Спосіб комплексного лікування розладів адаптації у постраждалих внаслідок екстремальних подій: Пат. 13776 Україна, МКI А 61Р 25/22, А 61Р 25/24/ Шестопалова Л.Ф. (Україна), Болотов Д.М. (Україна); IНПН АМН України. - № u 2005 10122; Заявл. 27.10.2005; Опубл. 17.04.2006; Бюлетень №4 – 3 с.
АНОТАЦІЯ
Болотов Д.М. Клініко-психопатологічні особливості хворих на посттравматичні стресові розлади і розлади адаптації та їх комплексне лікування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. Державна установа “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”. – Харків, 2008.
На основі аналізу клініко-психопатологічних особливостей 59 хворих на посттравматичні стресові розлади і 78 пацієнтів з розладами адаптації, визначення клінічних варіантів цих психічних розладів (тривожний, астенічний, дисфоричний, іпохондричний, соматоформний та змішаний при ПТСР; афективний (депресивний, тривожний і змішаний) та поведінковий при РА), а також типів їх перебігу (прогредієнтний, стабільний і регредієнтний при ПТСР; прогресуючий з подальшою трансформацією в інші нозологічні форми, регредієнтний і рецидивуючий при РА), було розроблено новий ефективний комплексний метод лікування цих пацієнтів на основі поєднання психотерапевтичних методик та технік (когнітивна терапія Бека, техніки, що моделюють поведінку, методика прогресивної м’язової релаксації) з фармакологічними засобами. Було створено і апробовано алгоритми психотерапевтичного втручання для даного контингенту хворих в залежності від клініко-психопатологічних особливостей цих розладів та типів їх перебігу. Було також запропоновано схеми фармакологічного лікування цих груп хворих з використанням різних груп препаратів: антидепресантів, транквілізаторів, тимостабілізаторів, снодійних засобів і ноотропів, а також в-адреноблокаторів. Комплексний метод терапії виявився більш ефективним у порівнянні зі стандартним медикаментозним лікуванням для всіх груп хворих.
Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, розлад адаптації, екстремальні події, психотерапія, психокорекційно-психотерапевтичний комплекс, фармакологічне лікування.
АННОТАЦИЯ
Болотов Д.М. Клинико-психопатологические особенности больных с посттравматическими стрессовыми расстройствами и расстройствами адаптации и их комплексное лечение. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16 – психиатрия. – Государственное учреждение “Институт неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украины”. – Харьков, 2008.
Было обследовано 59 больных с посттравматическими стрессовыми расстройствами и 78 пациентов с расстройствами адаптации. Обследуемые обеих групп подверглись воздействию тех или иных экстремальных ситуаций: принимали участие в военных действиях (17 человек), перенесли физическое или сексуальное насилие (32 и 33 пациента соответственно), пережили угрозу оружием (21 человек), были свидетелями гибели близких (34 пациента).
На основании анализа клинико-психопатологических особенностей больных с ПТСР и РА были выделены следующие клинические варианты данных расстройств: ПТСР - тревожный, астенический, дисфорический, ипохондрический, соматоформный и смешанный; расстройств адаптации – аффективный (включает 3 подварианта – депрессивный, тревожный и смешанный) и поведенческий. Изучение специфики и особенностей трансформации клинической симптоматики ПТСР и РА позволило выделить несколько типов их течения: прогредиентный, стабильный и регредиентный – при ПТСР; прогрессирующий, с трансформацией в другие нозологические формы, регредиентный и рецидивирующий – при РА.
С целью повышенияэффективности лечения был разработан комплексный метод терапии данных расстройств. Метод включает созданный нами новый психокоррекционно-психотерапевтический комплекс (сочетание методик когнитивной терапии Бека (КТБ), техник, моделирующих поведение (МТ), и методики прогрессивной мышечной релаксации (ПМР)) и схемы фармакологического лечения (применялись антидепрессанты, транквилизаторы, снотворные средства, в-адреноблокаторы и т.д.).
Частота терапевтических сессий когнитивно-поведенческой терапии должна быть не реже, чем 1-2 раза в неделю, а их длительность должнасоставлять от 60 до 90 минут. Релаксационный тренинг применялся преимущественнов индивидуальной форме (в виде сеансов самообучения – 1-2 раза в сутки), но иногда и в групповой (2-3 раза в неделю). Длительность одногосеанса – от 30 (индивидуальный) до 60 минут (групповой). Полный курс терапевтического вмешательства составлял от 2 до 3 месяцев при РА и от 6 месяцев до нескольких лет – у больных с ПТСР.
Наряду с общими приемами психотерапевтического воздействия были разработаны индивидуальные алгоритмы применения ППК. У тех пациентов, в структуре психопатологических расстройств которых доминировали когнитивные и/или эмоциональные нарушения, начальный этап лечения начинается с когнитивной терапии Бека. На последующем этапе к КТБ присоединяются МТ и ПМР (с 6-8-й недели у больных с ПТСР, с 3-4-й недели у больных с РА). При преобладании поведенческих нарушений лечение необходимо начинать с техник, моделирующих поведение. На следующем этапе лечебного курса, который при РА начинается со 2-й недели, а при ПТСР – с 3-4-й недели, к МТ добавляется КТБ. На завершающем этапе к МТ и КТБ присоединяют ПМР (с 5-6-й недели у больных с ПТСР, с 4-6-й недели у больных с РА). Начинать применение ППК с техник ПМР целесообразно в тех случаях, когда в структуре данных психических расстройств преобладает психовегетативная симптоматика. На последующем этапе вместе с ПМР используется КТБ (с 4-6-й недели у больныхс ПТСР, с 3-й недели у больных с РА). На заключительномэтапе лечения добавляют техники, моделирующиеповедение (с 8-12-й недели у пациентов с ПТСР, с 4-6-й недели у больных с РА).