Клінічна ефективність застосування біоінертних незнімних зубних протезів із титану (стр. 3 из 5)

Потенціометричні виміри сили струму, різниці потенціалів й електричної провідності ротової рідини проводилися первинно в пацієнтів, у ротовій порожнині яких містилися зубні протези з хромо-нікелевих або хромо-кобальтових сплавів. Вдруге виміри здіснювалися після зняття цих протезів. Треті потенціометричні виміри ми проводили через 40 днів після зняття хромо-нікелевих протезів з подальшою заміною їх на титанові протези. Через 6 місяців після закінчення ортопедичного лікування титановими зубними протезами всім пацієнтам проводили контрольні клінічні огляди й потенціометричні виміри сили струму, різниці потенціалів й електричної провідності ротової рідини. Всі отримані дані заносилися до таблиці, на підставі чого будувалися діаграми. Проводився всебічний аналіз показників потенціометричних вимірів.

З цією метою обстежено 125 пацієнтів, які були розподілені на 3 групи.

I група - 63 особи, раніше протезовані хромо-нікелевими й хромо-кобальтовими сплавами з подальшою заміною останніх на титан марки ВТ1-00;

II група - 37 осіб, що вперше звернулися за ортопедичною допомогою, і яким первинно було проведене протезування титановими зубними протезами;

III група - 25 осіб з інтактним зубним рядом (контрольна група).

Залежно від кількості металевих включень у ротовій порожнині кожну групу було розподілено на 3 підгрупи:

А. Пацієнти, які мали в ротовій порожнині до 5 незнімних зубних одиниць із хромо-нікелевих і хромо-кобальтових сплавів або один мостоподібний протез;

Б. Пацієнти, у ротовій порожнині яких містилося до 8 металевих одиниць або до двох протезів;

В. Пацієнти, у яких було більш ніж 8 металевих одиниць або понад два мостоподібних протези.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати лабораторних досліджень відлитих конструкцій зубних протезів з титану повністю відповідають вимогам, які ставляться до них. Необхідно особливо відзначити, що у зв'язку з дотриманням принципу "ідеального лиття", значно скорочується утворення дефектного олефірованого поверхневого шару, а самі відливки при цьому виходять абсолютно точні, без недоливів і пор.

Запропонована ливарна установка для лиття титану має низку переваг: вона більш компактна, вимагає менших енерговитрат на створення необхідного розрідження завдяки меншому об’єму камери плавки й меншому ступеню попереднього вакуумування, чим у прототипі, на проведення процесу плавки. В результаті одночасного застосовування трьох сил: гравітації, аргонового газового удару і вакууму утворюються литі конструкції з титану найвищої якості, що є рішенням одного з поставлених завдань. Важливе значення в процесі лиття має стовідсоткове використання розплавленого титану, що дає значний економічний ефект.

Аналізуючи отримані результати вимірів моляра (див. рис. 4; табл.1) по всіх точках, як на восковій, так і на відлитій титановій композиції, ми бачимо повну їх ідентичність.

Таблиця 1

Результати вимірів на воскових і титанових композиціях, мм

Точки вимірів	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	M±m
Виміри навосковійкомпозиції	0,2	0,4	0,5	0,6	1,5	0,4	1,3	0,5	0,4	0,15	0,60±0,14
Виміри натитановійкомпозиції	0,19	0,39	0,49	0,59	1,49	0,39	1,29	0,49	0,39	0,14	0,59±0,14

Можемо стверджувати, що після відливки воскової композиції на титанову, ні об'ємної, ні лінійної усадки не відбулося. Більш інформативною формою є модель верхнього моляра з яскраво вираженими буграми, глибокими фісурами, переходами різних товщин. Ця форма завжди вважалася найбільш складною для виливки сталями тому, що кристалізація металу в силу різної товщини конструкції відбувалася нерівномірно, що приводило до об'ємної усадки. Така точність є результатом цілого ряду конструкційних і технологічних особливостей нашої ливарної установки, вибору методу заливання, конфігурації ливникової системи, особливостей пакувальної маси, а також особливого автоматичного режиму розплаву титану. Різницею в показаннях в 0,01 мм ми можемо зневажити, тому що ця величина є результатом піскоструминної обробки титану, де під впливом удару піщин видаляється первинний прошарок титану.

Одним з найбільш достовірних критеріїв біоінертності, а значить і клінічної ефективності, є показники сили струму, різниці потенціалів й електричної провідності ротової рідини. Відомо, що наявність у ротовій порожнині металевих включень у вигляді пломб, коронок, мостоподібних протезів, приводить до різкої зміни величин цих показників (А.Ю.Кордіяк, 2001; І.П.Шелякова, 2007). Це стало підґрунтям для проведення потенціометричних досліджень у хворих.

З метою більш інформативного аналізу потенціометричних вимірів були побудовані графіки (рис. 5,6,7), які наочно демонструють отримані результати.

Проводячи порівняльну оцінку вимірів сили струму в пацієнтів трьох підгруп I групи в порівнянні з II й III групами, ми відзначаємо закономірність зростання сили струму пропорційно кількості металевих зубних протезів (рис. 5).

Рис. 5. Показники сили струму (мкА) у пацієнтів трьох обстежених груп

Так, якщо порівняти отримані результати 3 підгруп I групи з даними контрольної групи, то ми побачимо збільшення сили струму в А підгрупі - в 2,6 рази, у Б підгрупі - в 7,2 рази, у В підгрупі - в 11,4 рази. Однак, після видалення з ротової порожнини незнімних зубних протезів, виготовлених з хромо-нікелевих або хромо-кобальтових сплавів, величина сили струму набуває тенденції до зменшення (див. рис. 5), становлячи на цей період в А підгрупі - в 2,0 рази менше, у Б підгрупі - в 3,9 рази, у В підгрупі - в 7,3 рази менше. Цей процес зменшення сили струму наочно простежується й далі, а після заміни хромо-нікелевих та хромо-кобальтових протезів на протези з титану ВТ1-00 результати такі: в А підгрупі - в 1,5 рази, у II групі - в 1,6 рази, у III групі - в 3,4 рази. Найбільш інформативним показником, що повністю, відповідає критеріям біоінертності, є показник сили струму в осіб, протезованих титаном через 6 місяців, який в I групі повністю відповідає контрольній, однак простежується незначне підвищення сили струму в підгрупах Б і В. Показники сили струму в осіб II групи цілком ідентичні показникам контрольної групи.

Результати показників різниці потенціалів у I групі хворих у порівнянні з контрольною також свідчать про закономірне зростання величини різниці потенціалів, яке залежить від кількості незнімних зубних протезів у ротовій порожнині (рис. 6).

Рис. 6. Показники різниці потенціалів (мВ) у пацієнтів трьох обстежених груп

Так, проводячи порівняльний аналіз показників різниці потенціалів 3-х підгруп I групи в осіб з хромо-нікелевими або хромо-кобальтовими сплавами й III (контрольної) групи відзначаємо такі величини: показники різниці потенціалів А підгрупи - в 2,2 рази вище, ніж у III, Б підгрупи - в 4,1 рази, В підгрупи - у 8,3 рази вище контрольної. Після зняття зубних протезів з хромо-нікелевих або хромо-кобальтових сплавів різниця потенціалів значно зменшується й відповідає: в А підгрупі - в 1,7 рази, у Б підгрупі - в 1,9 рази, у В підгрупі - в 4,2 рази вище показників контрольної групи. Після заміни хромо-нікелевих та хромо-кобальтових зубних протезів на титанові показники різниці потенціалів у цих осіб також свідчать про тенденцію до зменшення потенціалу й стосовно контрольної групи відповідно складають: А підгрупа - в 1,5 рази, Б підгрупа - в 1,6 рази, В підгрупа - в 3,4 рази вище контрольної. Через 6 місяців тенденція до зменшення різниці потенціалів триває і в А підгрупі становить 1,0 раз, у Б підгрупі - 1,0 раз, у В підгрупі - 1,1 рази вище контрольної групи. Через 6 місяців показники різниці потенціалів I й II груп зрівнялися з показниками контрольної групи.

При вивченні результатів показників електричної провідності ротової рідини у хворих з хромо-нікелевими або хромо-кобальтовими зубними протезами з подальшою їх заміною на титанові зубні протези відзначається та ж закономірність зростання показників, що прямо залежить від кількості металевих зубних протезів (рис. 7).

Рис. 7. Показники електричної провідності ротової рідини (мкСм) у пацієнтів трьох обстежених груп

Так, у пацієнтів I групи А підгрупи в порівнянні з контрольною групою цей показник був вище в 2,6 рази, у Б підгрупі - в 6,5 рази, у В підгрупі - в 9,8 рази. Після заміни стальних зубів на титанові, показники електропровідності пропорційно зменшувались і через 6 місяців відповідали показникам контрольної групи. Показники електричної провідності ротової рідини II й III груп – ідентичні. При заміні хромо-нікелевих та хромо-кобальтових зубних протезів на титанові, величина потенціометрії в пацієнтів відновлювалася до середньої фізіологічної норми.

З огляду на вищенаведені результати досліджень, можна стверджувати про ідеальну біосумісність титану з тканинами ротової порожнини, що, безперечно, виводить титан у лідери серед матеріалів для виготовлення каркасів штучних мостоподібних протезів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішена актуальна медико-соціальна задача ортопедичної стоматології. Вперше доказана клінічна ефективність використання незнімних зубних протезів із біоінертного мономатеріалу титану марки ВТ1-00, отриманих на виготовленій нами вакуумній ливарній установці з дозованим температурним режимом розплаву. Доказ клінічної ефективності базується на науковій основі та практичній розробці нових технологічних процесів, а також загальній оцінці стану хворих до та після ортопедичного лікування, його довготривалій стабілізації. Згідно поставлених задач дослідження, його результати дозволяють зробити наступні висновки: