Розроблені та адаптовані до педіатричної практики методологічні та методичні підходи до реєстрації та аналізу сигналу відгуку сенсорів на дію ВГ людини.
Розроблено новий ДТ, який дозволяє уникнути хибнопозитивних результатів уреазних методів визначення НР, може використовуватися для неінвазивного визначення кислотності шлункового соку, а тому є перспективним методом обстеження пацієнтів із диспепсичними скаргами для відбору хворих, які потребують поглибленого інструментального обстеження.
Впровадження результатів дослідження в практику. Основні результати проведених досліджень впроваджені в роботу клініки та поліклініки ДУ «ІОЗДП АМНУ», в педагогічну діяльність кафедри педіатрії, акушерства та гінекології факультету фундаментальної медицини Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.
Особистий внесок автора в одержання наукових результатів. Дисертаційна робота виконана в період навчання автора в очній аспірантурі (2004-2007 рр.). Автором самостійно обґрунтовано актуальність та необхідність проведення дослідження, його мету, завдання, відібрано і проаналізовано наукову літературу з досліджуваної проблеми. Автором розроблена карта первинної документації, проведено відбір та здійснено клініко-анамнестичне обстеження тематичних хворих. Відпрацьовано методику ДТ у підлітків та проведено ДТ усім дослідженим. Автором особисто виконано статистичну обробку результатів, проаналізовано отримані дані, написано та оформлено всі розділи дисертації, сформульовано основні положення, висновки, розроблено практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові праці.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на міжнародних конференціях: «Аналіз видихуваного газу для медичної діагностики» (м. Дорнбірн, Австрія, 2004), «Аналіз видихуваного газу для медичної діагностики та терапевтичного моніторингу» (м. Інсбрук, Австрія, 2005), «Аналіз видихуваного газу людини в фізіології та медицині” (м. Прага, Чехія, 2006), «Сенсорна електроніка та мікросистемні технології» (м. Одеса, Україна, 2006), на Ш конгресі педіатрів України «Сучасні проблеми клінічної педіатрії» (м. Київ, Україна, 2006), на 4-й національній виставці «Індустрія охорони здоров’я – 2007» (м. Київ, Україна, 2007), на науково-практичних конференціях: «Езофагогастро-РН-моніторинг та ізотопні дихальні тести в сучасній гастроентерології» (м. Вінниця, Україна, 2006), «Внутрішні хвороби: нові аспекти» (м. Харків, Україна, 2007), «Нові методи діагностики та лікування в практиці охорони здоров’я» (м. Харків, Україна, 2007), «Щорічні терапевтичні читання: роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб» (м. Харків, Україна, 2007), «Дитяча гастроентерологія: можливості та перспективи» (м. Харків, Україна, 2007).
Публікації. Основні положення дисертації викладені у 21 публікації, серед яких 3 статті – у фахових журналах ВАК України, 4 – у закордонних виданнях, 12 – у тезах конференцій і наукових збірниках, отримано 2 патенти України.
Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 150 сторінках комп’ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, загальної характеристики хворих, розділу власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків і практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 214 першоджерел (із них 175 латиницею), викладених на 27 сторінках, та 2 додатків. Матеріали роботи проілюстровано 23таблицями і 28рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Об’єкт та методи дослідження. Проведено комплексне обстеження 116 підлітків у віці 10‑18 років з хронічною ГДП в період загострення (основна група), які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні педіатрії та реабілітації клініки ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України». 38 практично здорових однолітків склали групу порівняння.
Верифікація клінічного діагнозу проводилась відповідно до загальноприйнятої класифікації хронічного гастриту (ХГ) – «Сіднейської класифікації» (1990) (Mainguet P., 1993; Caselli M, 1990).
Діагноз встановлювали шляхом ретельного збору скарг та анамнезу з урахуванням результатів об’єктивного та інструментального обстежень. У всіх підлітків вивчали анамнез життя і захворювання, звертали увагу на характер та вираженість основних клінічних проявів хвороби, наявність обтяженої спадковості за хворобами органів травлення.
Всім підліткам виконували фіброезофагогастродуоденоскопію що проводилась гнучким ендоскопом GIF-P3 фірми «OLIMPUS» (Японія) згідно загальноприйнятої методики. Ендоскопічний висновок формулювали відповідно до Мінімальної стандартної термінології ендоскопії травного каналу (1998) (Delvaux M., 2000). 18 хворим виконувалась біопсія СО антрального відділу шлунка з послідуючим морфологічним вивченням мікропрепаратів. Для візуалізації і визначення ступеню колонізації НР біопсійні препарати підлягали інтенсивному забарвленню за методом Романовського-Гімзи та методом овідин-біотин-пероксидазної візуалізації з використанням стандартного набора поліклональних антитіл до антигенів НР фірми NovoGastra (США). Гістологічний діагноз встановлювали відповідно до Сіднейської системи класифікації хронічних гастритів (1990) (Mainguet P., 1993; Caselli M, 1990).
Стан кислотоутворюючої функції шлунка визначали за результатами комп’ютерної внутрішньопорожнинної інтрагастральної рН-метрії (Чорнобровий В.Н., 1999).Діагностика ХІ проводилася методом імуноферментного аналізу рівня антитіл IgG в сироватці крові до антигену cagA НР за допомогою набору реактивів фірми Вектор Бест (Росія) та методом полімеразної ланцюгової реакції для виявлення специфічного фрагменту ДНК НР в калі.
Для діагностики супутньої патології травної системи хворим виконувалась ехосонографія органів черевної порожнини приладом Logic-400 (США) з вивченням функціонального стану жовчного міхура (Поляк Є.З., 1962), визначали рівні білірубіну та його фракцій, печінкових трансаміназ та лужної фосфатази. 21 хворому було також виконано динамічну гепатобілісцинтіграфію за допомогою сцинтіграфічної гама-камери ГКС-301Т.
Для уточнення стану ліпідного обміну у підлітків основної групи визначали рівні загального холестерину (ЗХ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХСЛПВЩ), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХСЛПНЩ), холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності (ХСЛПДНЩ) та тригліцеридів (ТГ) сироватки крові ферментативним методом на автоаналізаторі «Humareader» фірми «Human» (Німеччина).
Для вивчення параметрів ВГ підліткам основної групи та групи порівняння було проведено ДТ за допомогою нових газочутливих сенсорів на основі похідних TCNQ(Kamarchuk G.V., 2005). Дослідження проводилося на атестованому робочому місті №1 в рамках угод про науково-технічну співпрацю ДУ «ІОЗДП АМН України» з Фізико-технічним інститутом низьких температур (ФТІНТ) ім. Б.І.Вєркіна НАН України (м. Харків) та Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут» (ХПІ) (м. Харків) (рис. 1).
Під час ДТ молекули ВГ активно адсорбуються поверхневим шаром плівки TCNQ, змінюючи її електропровідність. Після припинення дії ВГ відбувається повільна десорбція молекул газу та відновлення стану газочутливої плівки в контакті з атмосферою. Цей процес реєструється комп’ютером у вигляді кривої відгуку сенсора, яка є залежністю падіння напруги на сенсорі від часу U(t) (див. рис. 1). У пілотних дослідженнях, які проводилися до початку даної роботі, сигнал відгуку сенсорів реєстрували при нетривалій дії на них ВГ людини (10 - 20 секунд) (Kamarchuk G.V., 2005). В процесі відпрацювання методологічних підходів щодо застосування нових сенсорів з діагностичною метою проведенодослідження їх поведінки при різній тривалості взаємодії з ВГ хворих підлітків (від 30 секунд до 2,5 хвилин). Було встановлено, що при експозиції ≥ 1 хвилини відбувається повне формування області експозиційного максимуму Max1 та досягається фаза стабілізації сигналу відгуку. Така поведінка кривої свідчить про те, що сенсор повністю прореагував із компонентами ВГ. Крім того, в умовах пролонгованої дії ВГ крива релаксації сенсора набувала більш складного вигляду за рахунок появи додаткового максимуму Max2 періоду релаксації, який не спостерігався в умовах короткого впливу ВГ. Крива відгуку сенсора, зареєстрована в умовах пролонгованої експозиції, характеризується такими показниками, як тривалість періодів експозиції (t1)та релаксації (t2), амплітуди експозиційного (Max1) й релаксаційного (Max2) максимумів та їх співвідношенням Max1/Max2 (див. рис. 1).
Після відпрацювання методики всім дослідженим ДТ проводили в модифікованому режимі з пролонгованою експозицією (t1 = 1 хв.) з індивідуально можливою для кожного випробуваного обмеженою затримкою подиху і, при необхідності, 1-2 коротким і поверхневим вдихом та видихом через ніс. Цей підхід робить дану діагностичну процедуру для дитини більш комфортною та доступною для застосування в педіатричній практиці.
28 підліткам основної групи було додатково проведено ДТ з навантаженням карбамідом. Вимірювання відгуку сенсора проводили безпосередньо до та через 30 хвилин після прийому розчину 0,5 г карбаміду в 100 мл води.
Статистичне опрацювання даних проводилося на PC Pentium 4 за допомогою прикладного пакета програм MicrosoftExcel і Statgrafics 6.0 для Windows. Використовували стандартні методи статистики (M, m), кореляційний та регресійний аналіз (r). Вірогідність відмінностей визначали по критерію Ст`юдента (t) та Вілкоксона-Манна-Уітні (u) (Гублер Є.В., 1990).
Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз клініко-інструментальних даних показав, що перебіг та клінічні прояви хронічної ГДП є типовими для української популяції (Пархоменко Л.К., 2004; Страшок Л.А., 2006), а група хворих є репрезентативною для вивчення у них особливостей параметрів ВГ на основі відгуку нових газочутливих сенсорів.