Смекни!
smekni.com

Клінічні особливості, лікування та запобігання розладів місцевого і загального характеру при застосуванні зубних протезів на основі сплавів металів (стр. 3 из 8)

Поріг і межу ноцицептивних подразнень (НЦП) СОПР оцінювали електрометричним методом А.М.Вейна (1999) на цифровому електродонтометрі Vitality Scanner 2001 (США) з пасивним і активним електродами (385 досліджень). Морфологічні і культуральні властивості, ознаки патогенності (ферментативні, токсиноутворення) мікрофлори порожнини рота виявляли на діагностичних панелях API Staph., API Strept., API Candida “Bio Merieux” (Франція), Ent I, Ent II “Lachema” (Чехія). Інтенсивність росту мікрофлори визначали у колонієтворних одиницях – КТО/мл (147 досліджень). Показник природної колонізації епітелію (ППКЕ) СОПР обчислювали за середньою кількістю клітин стрептококів із 50 епітеліальних клітин у перерахунку на 1 клітину епітелію за шкалою: 0 балів – від 0 до 10 на 1 епітеліоцит, 1 бал – від 11 до 30, 2 бали – від 31 до 100, 3 бали – від 101 до 300, 4 бали – більше 300 (перегляд препаратів здійснювали при збільшенні у 900 разів). Прояви запалення, дистрофії, проліферації клітин епітелію СОПР і наявність мікрофлори у кожному препараті оцінювали за окремим цитоморфологічним показником (ЦМП) у 203 цитоморфологічних дослідженнях за формулою ЦМП =

, де цифри – ступінь вираженості відповідних проявів (0 – відсутні, 1 – незначні, 2 – помірно виражені, 3 – сильно виражені); а, б, в, г – відповідна кількість клітин, К – загальна кількість клітин в полі зору препарату. Фотографії цитологічних препаратів, забарвлених гематоксиліном та еозином, отримували на мікроскопі “Olympus BX 41” цифровою камерою “Olympus С4040Z” із програмним забезпеченням “Olympus DP-Soft”.

При імунологічних дослідженнях у 46 пацієнтів, для оцінки фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів (НГ) у пластмасову пробірку вносили 0,5 мл натрію лимоннокислого і 4,5 мл крові, додавали 0,1 мл лейкоконцентрату. Перемішували, інкубували при температурі 37ºС впродовж 30 хв. Робили мазки, висушували, фіксували фарбою Майн-Грюнвальда і фарбували за Романовським–Гімзою. Із 200 НГ визначали відсоток тих, що містили гранули латексу – фагоцитарний індекс. Розраховували фагоцитарний показник – середню кількість гранул латексу, які були поглинуті одним активним НГ. Загальну окисно-відновну активність НГ оцінювали за результатами спонтанного тесту відновлення нітросинього тетразолію (цитохімічний НСТ-тест). Для кількісного визначення секреторного імуноглобуліну А (SIgA) у змішаній слині застосовували метод радіальної імунодифузії в гелі за Манчіні (1965) з моноспецифічною сироваткою, розрахунок проводили за калібрувальною кривою. Показники клітинного імунітету вивчали за допомогою моноклональних антитіл (CD3, CD4, CD8, CD16, CD22, CD25) непрямим імунофлуоресцентним методом у суспензії та розрахунком співвідношення Т-гелперів / Т-супресорів – імунорегуляторного індексу, і кількості лейкоцитів / Т-лімфоцитів в 1 мл периферичної крові (лейко – Т-клітинного індексу). Дослідження проведені на базі лабораторно-діагностичного відділу Західноукраїнського регіонального медичного центру клінічної імунології та алергології (завідувач – д-р мед.наук, проф. Чоп‘як В.В.).

Характер НАР – стійкий (С) чи нестійкий (Н), повноцінний (Пц) або неповноцінний (Нц), визначали за підрахунком середніх показників анкет самооцінки (440 спостережень) та лейкограми (153 дослідження) – вмістом лімфоцитів і співвідношенням лімфоцитів зі сегментоядерними нейтрофільними лейкоцитами (СНЛ) за методикою О.М.Радченко (2004).

На підставі даних реєстрації кожного пацієнта (показники карти обстеження 1.1 – 1.6), скарги (2.1 – 2.10, 60 варіантів ознак), дані анамнезу (3.1 – 3.8, 45 варіантів ознак), огляду (4.1 – 4.13, 70 варіантів ознак) і результатів додаткових досліджень, отримували виведення стоматологічної експертної системи “ДентЕксп” (А.с. №10407 від 25.06.2004) про рівень підтвердження ознак основного стану за медико-статистичною оцінкою (35-55%), у прямому попередньому (55-75%) та уточненому (75-95%) діагнозі. Програмування системи було здійснено засобами Microsoft Visual C++ 6.0 і CLIPS 6.20, з базою даних Microsoft Access 2000.

Вміст металів у розчині хлориду натрію через 10, 30 і 90 діб (45 санітарно-хімічних досліджень) визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С 115М1. Цитостатичну і цитотоксичну дію зубних протезів з НСт і КХС, а також хлориду нікелю, хлориду кадмію, сульфату хрому (ППО, РФ) визначали у культурі клітин лінії L1210 лейкемії миші, чутливих (L1210S) та резистентних (L1210R) до цитостатичного препарату цисплатину, отриманих в Інституті експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України (м. Київ), через 24, 48 і 72 год. інкубації (90 досліджень). Клітини вирощували на модифікованому Дульбеко-середовищі Ігла, (DMEM, Sigma Chem. Co., США) за наявності 10% сироватки ембріонів телят (FBS, Sigma, США). Дослідження проводили на базі відділу регуляції проліферації клітини (завідувач – чл.-кор. НАН України, д-р біол. н., проф. Стойка Р.С.) Інституту біології клітини НАН України (м. Львів).

Структурно-технологічні показники якості конструкцій ЗП-М (82 дослідження) проводили на базі відділу № 15 високотемпературної тривкості конструкційних матеріалів (завідувач – д-р техн. н., проф. Федірко В.М.) Фізико-механічного інституту імені Г.В.Карпенка НАН України (м. Львів). Структуру поверхні травлених і нетравлених шліфів визначали на світловому мікроскопі Neophot-2 при збільшенні у 150-500 разів. Рентгеноспектральний електронно-зондовий мікроаналіз проводили на приладі MS-46 “Cameca” (Франція). Фазовий склад сплавів визначали на дифрактометрі-дифрактографі ДРОН-3 за допомогою програми Powder Cell 2.3. Твердість зразків при малих навантаженнях (Н0,49) визначали за методом Віккерса на приладі ПМТ-3М з фотоелектричним окулярним мікрометром ФОМ-2-16 (78 досліджень).

Спосіб оцінки біосумісності ЗП-М (Патент № 4541 від 17.01.05), передбачав клініко-лабораторну оціну безпосередніх реакцій пацієнтів на пробні ЗП-М (240 досліджень), спосіб оцінки стану поверхні ЗП-М (Патент № 64343А від 16.02.04) – неруйнівний контроль корозійної та зносотривкості (240 досліджень).

Одержані результати статистично опрацьовані з використанням багатофункціональної системи аналізу даних STATISTICA для Windows (версія 6.0).

Результати досліджень. Віковий склад пацієнтів І, ІІ, ІІІ підгруп основної групи і розподіл конструкцій ЗП-М не мали суттєвих відмінностей. Так, серед обстежених, осіб віком 35-64 роки було 401 (83,0%): у І підгрупі – 95 (19,7%), у ІІ – 195 (40,3%), у ІІІ – 111 (23,0%) (табл. 1).

Таблиця 1

Розподіл конструкцій зубних протезів у пацієнтів різного віку І, ІІ та ІІІ підгруп основної групи

Вік пацієнтів Типи конструкцій зубних протезів, кількість випадків
1 2 3 4 5 Разом %
І підгрупа (118 осіб)
19-34 роки 4 5 5 0 0 14 2,9
35-44 роки 14 8 6 4 1 33 6,8
45-54 роки 12 10 4 5 4 35 7,3
55-64 роки 8 5 7 4 3 27 5,6
Понад 64 роки 0 0 3 1 5 9 1,9
Усього абс. 38 28 25 14 13 118
у % 7,9 5,8 5,2 2,9 2,7 24,5
ІІ підгрупа (217 осіб)
19-34 роки 6 3 4 0 0 13 2,7
35-44 роки 20 19 7 3 2 51 10,6
45-54 роки 21 18 8 21 8 76 15,7
55-64 роки 11 7 21 17 12 68 14,0
Понад 64 роки 0 0 3 0 6 9 1,9
Усього абс. 58 47 43 41 28 217
у % 12,0 9,7 8,9 8,5 5,8 44,9
ІІІ підгрупа (148 осіб)
19-34 роки 9 5 1 0 0 15 3,1
35-44 роки 17 7 8 0 0 32 6,6
45-54 роки 17 7 12 7 4 47 9,7
55-64 роки 7 0 6 6 13 32 6,6
Понад 64 роки 1 0 2 5 14 22 4,6
Усього абс. 51 19 29 18 31 148
у % 10,6 3,9 6,0 3,7 6,4 30,6
Разом абс. 147 94 97 73 72 483
у % 30,5 19,4 20,1 15,1 14,9 100

Примітка. Конструкції протезів: 1 – литі металопластмасові незнімні; 2 – литі металокерамічні незнімні; 3 – литі і штамповано-литі (паяні) незнімні; 4 – литі комбіновані; 5 – литі і штамповано-литі (паяні) комбіновані.

Як видно з наведених у таблиці 1 даних, частка литих незнімних конструкцій була найбільшою у пацієнтів І підгрупи – 66 (55,9%) випадків проти 105 (48,4%) у ІІ і 70 (47,3%) у ІІІ підгрупі, комбінованих конструкцій – у пацієнтів ІІІ підгрупи – 49 (33,1%) випадків проти 69 (31,8%) у ІІ і 27 (22,9%) у І підгрупі. Першою суттєвою відмінністю даних амбулаторного обстеження було те, що менше 1 року користувалися ЗП-М лише 28,3% пацієнтів групи порівняння, а серед пацієнтів І і ІІ підгруп основної групи – 48,1% осіб. Так, менше ніж 1 рік користувалися ЗП-М 29 (24,6%) пацієнтів І підгрупи і 132 (60,8%) з 217 пацієнтів ІІ підгрупи основної групи. За таких умов ми з’ясували, що у пацієнтів І підгрупи середня тривалість користування ЗП-М без виникнення скарг становила 49,2 проти 37,8 місяця – ІІ підгрупи, а з часу виникнення скарг, відповідно – 10,1 і 2,7 місяця. Це було другою відмінністю між пацієнтами обох підгруп, що вказувала на “переносимість” скарг при різних видах ускладнень. Необхідність заміни ЗП-Мчерез неточне прилягання без порушення або з порушенням фіксації, пошкодження конструкцій без деформації або з деформацією оклюзійних поверхонь, визначено у 183 (84,3%) з 217 пацієнтів ІІ підгрупи основної групи, у 124 (67,8%) серед них – до 1 року користування. Зміна конструкції ЗП-М, які згадані лише у двох рубриках МКХ-10 ( Z46.3 Підбір та припасування зубних протезів; Z97-2 – Наявність зубного протеза – повного, часткового) класу ХХІ “Фактори, що впливають на стан здоров‘я населення”, була рекомендована 45 (38,1%) пацієнтам І підгрупи і 78 (35,9%) пацієнтам ІІ підгрупи основної групи. З’ясовано, що хворобові стани у пацієнтів ІІІ підгрупи не були спричинені ЗП-М і не потребували їх заміни.