Комбіноване лікування гліом лобово-кальозної локалізації (стр. 2 из 8)

Дисертант особисто виконав оформлення ілюстративного матеріалу.

Автор брав участь в оперативних втручаннях, проведених д.мед.н. Главацьким О.Я., к.мед.н. Хмельницьким Г.В. та в лікуванні хворих з ГЛКЛ.

Результати лабораторних імунологічних досліджень проаналізовані автором у відділі нейроімунології Інституту нейрохірургії під керівництвом проф. Лісяного М.І. (зав. відділом нейроімунології ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України»). Результати КТ, МРТ, КАГ – обстежень хворих з ГЛКЛ вивчені та проаналізовані автором під керівництвом завідувача відділу нейрорентгенології ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України» Робака О.П.. Результати ОФЕКТ- досліджень вивчені та проаналізовані автором під керівництвом завідувача відділу радіоізотопних досліджень ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України» к.мед.н. Макєєва С.С.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені на ІІІ-му з’їзді нейрохірургів Росії (Москва, 2006 р.), на VII-й міжнародній конференції молодих онкологів (Київ – 2006 р.).

Апробація дисертації проведена на сумісному засіданні Вченої ради Державної установи «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України», кафедр нейрохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Української асоціації нейрохірургів від «01» лютого 2008 року (протокол № 6).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 друкованих праць, з них 1 монографічна робота, 3 статті та 8 тез доповідей на з’їздах та конференціях.

Обсяг та структура дисертації.

Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, 7-и розділів власних досліджень, підсумку, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 190 сторінок машинопису. Дисертація ілюстрована 47 рисунками і містить 20 таблиць. Список використаних джерел містить 259 найменування, з них 187 кирилицею, 72 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріали та методи дослідження. Дана дисертаційна робота виконана на базі Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова. В основу роботи покладено результати аналізу історій хвороб пацієнтів з гліомами лобово-кальозної локалізації, які знаходилися на лікуванні в Інституті нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова (ІНХ) з 1986 року по 2006 рік включно.

Відбір хворих для даного дослідження проводився за наступними критеріями:

1. Наявність у хворого гліоми лобово-кальозної локалізації.

2. Для кожного випадку відомий початок спостереження.

3. Для кожного випадку відомий кінець спостереження, а також – помер хворий чи вибув (хворі, які померли від чинників, не пов’язаних із захворюванням, що вивчається, а також хворі, які з якихось причин вибули з дослідження – вважались такими, що вибули).

4. Відсутність у хворих гострої соматичної патології, яка потребувала невідкладного хірургічного лікування чи консервативної (інтенсивної) терапії, що обмежувало вибір методу лікування захворювання на ГЛКЛ.

5. Хворий був виписаний із стаціонару ІНХ з результатом лікування: «поліпшення», «без змін», «помер», а не переведений в інший лікувально-профілактичний заклад для проведення хірургічного лікування чи консервативної терапії ускладнень, не пов’язаних із захворюванням на ГЛКЛ, що обмежувало вибір методу лікування захворювання на ГЛКЛ.

6. Вибір хворих для дослідження проводився випадково.

До ГЛКЛ відносили гліальні пухлини, що уражали мозолясте тіло (гачок, коліно, передні, середні відділи стовбуру) та суміжні відділи лобових часток і могли поширюватися на прилеглі підкіркові утворення (головка хвостатого ядра), передні роги бокових шлуночків, прозору перетинку (Ромоданов А.П., 1970, Зозуля Ю.П., 1969, Мякшин В.А., 1983, Виноградова И.Н., 1972).

Вивчено 527 випадків пухлин лобово-кальозної ділянки.

З них, керуючись вищенаведеними критеріями, було відібрано для дослідження та проаналізовано 401 випадок захворювання на ГЛКЛ. З метою забезпечення необхідних умов для достовірного статистичного опрацювання даних і уникнення упередженого підходу до формулювання висновків та результатів роботи 126 хворих були виключені із дослідження у зв’язку з тим, що не відповідали хоча б одному із вищеописаних критеріїв.

Серед 401 хворого з ГЛКЛ осіб чоловічої статі було 218 (54%), жіночої – 183 (46%). Вік хворих становив від 9 до 78 років (вибіркове середнє – 42,24; стандартне відхилення 12,14; стандартна помилка – 0,6; мода – 48).

Співвідношення чоловіків до жінок становить 1,2:1. Достеменної різниці у віковій захворюваності чоловіків та жінок на ГЛКЛ в період з 1986 по 2006 роки включно не виявлено.

Найбільша кількість хворих на ГЛКЛ в період з 1986 по 2006 роки включно припадала на вікову групу 21-44 та 45-59 років, що відповідає молодому та середньому вікові.

Серед всіх ГЛКЛ, гістологічна верифікація проводилася у 83% випадків пухлин. Гістологічно неверифіковані ГЛКЛ становили 17% випадків.

Гістологічно верифіковані ГЛКЛ залежно від ступеня диференціації пухлин було розділено на дві групи:

1. Низькодиференційовані гліоми (High-grade) - гліоми III-IV ступеня злоякісності-74% (n=245) ;

2. Високодиференційовані гліоми (Low-grade) - II ступеня злоякісності-26% (n=87).

Співвідношення часток високодиференційованих ГЛКЛ до часток низькодиференційованих ГЛКЛ в даній вибірці становить приблизно 1:3.

З метою діагностики ГЛКЛ проводилися клініко-діагностичні, інструментальні, лабораторні обстеження.

Анамнестичні дані вивчалися згідно історії хвороби стаціонарного хворого та амбулаторного хворого уніфікованих Інститутом нейрохірургії понад 35 років тому, розширених та доповнених у наступні роки.

Клініко-діагностичні обстеження включали огляд нейрохірурга, офтальмолога, отоневролога, психоневролога. Серед інструментальних методів - використовували комп’ютерну томографію – 93,02% випадків, магнітно-резонансну томографію – 19,21%, каротидну ангіографію – 40,4%, однофотонну емісійну комп’ютерну томографію – 45,14% випадків

За даними КТ та МРТ об’єм основної маси пухлини визначали розрахунковим шляхом згідно формули

, де V – об’єм основної маси (вогнища) пухлини; -3,14; А,В,С – найбільші діаметри на трьох КТ, МРТ - сканах (Педаченко Е.Г., Федірко В.О., 1997).

Проводився клініко-патогенетичний аналіз 401 випадку захворювання (вивчались механізми формування внутрішньочерепної гіпертензії, вогнищевих та загальних психоневрологічних симптомів) на ГЛКЛ, застосовуючи методи математичного моделювання (Бейли Н. 1970., Погорелов О.В., 1998., Болтянський В.Г. 1977., Гайдман Б.П., 2001) залежно від топографо-анатомічних особливостей лобово-кальозної ділянки та суміжних ФВЗ великого мозку (Стельмасяк М. 1956, Синельников Р.Д. 1963, Лужа Д. 1973, SeegerW. 1978, Роен Й.В. 2003.), патогенетичного значення розміщення основної маси гліоми і поширення її на прилеглі медіанні та парамедіанні відділи великого мозку, виділили чотири основні клініко-патогенетичних топографо-анатомічних варіанти (ТАВ) лобово-кальозних гліом:

• Кальозно-латеральний ТАВ – 50,62% випадків (n=203);

• Кальозно-передньо-базальний ТАВ – 25,94% випадків (n=104);

• Кальозно-медіальний ТАВ – 8,23% випадків (n=33);

• Кальозно-прецентральний ТАВ – 15,21% (n=61);

Групою контролю достовірності виділення топографо-анатомічних варіантів методом побудови топографічних трикутників стала група хворих кількістю 100 спостережень з непухлинними захворюваннями центральної нервової системи та станами клінічної норми, при яких лобово-кальозна ділянка та суміжні з нею структури великого мозку відповідали варіантам топографо-анатомічної норми.

Експертна оцінка якості життя хворих з гліомами лобово-кальозної ділянки проводилася згідно прийнятих стандартів ВООЗ. В основу даної оцінки покладено поняття якості життя, визначене ВООЗ як «сприйняття індивідуумом свого становища в житті в контексті культури і системи моральних цінностей, в яких індивід живе, в зв’язку з цілями, очікуваннями, стандартами та інтересами даного індивідуума» (Bouffet E., Mornexx F., Jouvet A., 1997, American Academy of Physical Medicine and Rehabilitation and Association of Academic Physiatrists, 1985). В структурі якості життя хворого ми розглядали його самопочуття, почуття задоволення, соціальне та фізичне функціонування.

Оцінку якості життя хворих, які знаходились на лікуванні в ІНХ з 1986 по 2004 рік, ми вивчали при ретроспективному аналізі історій хвороб, де на основі анамнезу хвороби, анамнезу життя, скарг пацієнта та клініко-інструментального дослідження встановлювали інтегральний показник якості життя (BegnerM.,1989). Хворі, які зверталися в ІНХ з 2004 рік по 2006 рік включно, оцінювалися нами безпосередньо під час консультації та первинного огляду.

Імунологічні дослідження хворих проводили з використанням наступних імунологічних методів: проточної цитофлюориметрії, морфологічного способу виявлення бластних форм в реакціях бласттрансформації з фетогемаглютиніном, основним білком мієліну, декстараном, реакцій спонтанної та антитіло-залежної цитотоксичності з еритроцитами півня, методу Манчіні (реакції преципітації в гелі чи агарі), імуноферментних методів зі стандартними наборами моноклональних антитіл до тих чи інших цитокінів виробництва Вектор «Бест» (Новосибірськ).

Патогістологічні дослідження зразків тканини гліоми, отриманих в результаті оперативного втручання, проводилися у відділенні патоморфології згідно із загальноприйнятою методологією. Морфологічні дослідження включали макроскопічні, макромікроскопічні та мікроскопічні методи.