Таблиця
Результати інтегральної оцінки адаптаційно-компенсаторного рівня у дітей при різних захворюваннях з регіонів РНЗ і екологічно сприятливих регіонів, проведеної за допомогою кластерного аналізу (М±m)
| Нозології | Групи | Діти | р | |||
| з регіонів РНЗ | З екологічно сприятливих регіонів | |||||
| Абс. | % | Абс. | % | |||
| В ціломуn1-660n2-146 | 1 | 83 | 12,5±1,29 | 26 | 17,8±3,17 | р>0,05 |
| 2 | 298 | 45,2±1,93 | 94 | 64,4±3,96 | р<0,001 | |
| 3 | 279 | 42,3±1,92 | 45 | 30,8±3,82 | р<0,05 | |
| ХТn1-348n2-55 | 1 | 61 | 17,5±2,03 | 11 | 20,0±5,39 | р>0,05 |
| 2 | 143 | 41,1±2,63 | 31 | 56,4±6,69 | р>0,05 | |
| 3 | 144 | 41,4±2,64 | 13 | 23,6±5,72 | р<0,05 | |
| РБn1-203n2-89 | 1 | 28 | 13,8±2,42 | 14 | 15,7±3,85 | р>0,05 |
| 2 | 79 | 39,9±3,42 | 44 | 49,4±5,29 | р>0,05 | |
| 3 | 96 | 47,3±3,50 | 31 | 34,8±5,05 | р<0,05 | |
| СХn1-199n2-39 | 1 | 22 | 11,1±2,22 | 12 | 30,7±7,39 | р<0,05 |
| 2 | 110 | 55,3±3,52 | 19 | 48,7±8,01 | р>0,05 | |
| 3 | 83 | 41,7±3,49 | 8 | 20,5±6,46 | р<0,05 | |
Примітка:1- «прогностично сприятлива»; 2 – «динамічного нагляду»; 3 – група «ризику»; n1-кількість дітей з регіонів РНЗ; n2- кількість дітей в групі порівняння
У групі з регіонів РНЗ в 42,3% випадків виявлені діти, яких віднесли в групу «ризику», тоді як в групі з екологічно сприятливих регіонів таких дітей виявлено в 1,4 рази менше (30,8%, р<0,05). В цій групі більше було дітей, які були віднесені до «прогностично сприятливої» групи і значно більше було дітей групи «динамічного нагляду». Наявність в групі з екологічно сприятливих регіонів дітей групи «ризику»пояснюється, в першу чергу, зміною стану здоров'я за рахунок наявності хронічних захворювань і порушень в кістково-м’язової системі (ХТ, РБ, СХ).
Використання адекватних клініко-функціональних і психологічних методів дослідження у дітей, постраждалих від ПК і АК, дозволило встановити, що вегетативні розлади (визначенні за спеціальними таблицями оцінки вихідного вегетативного тонусу) були у 84,6% постраждалих від урагану, у 78,4% постраждалих від повені, у 67,9% дітей з регіону вибухів боєприпасів і у 94,5% дітей, постраждалих від масового трагічного зіткнення. Встановленівисокі рівні інтегрального показника регуляторних систем ІН -61,5%, 38,9%, 45,6% і 65,1% відповідно; наявність гіперсимпатикотонічного типу вегетативної регуляції - 30,8%, 34,5%, 41,2% і 45,0%. Виявлено, що за показником Л.Х. Гаркаві 69,3% постраждалих від урагану, 38,8% - від повені, 32,8% - з Ново-Богданівки і 95,0% дітей з Червонограду знаходилися в стані підвищеної активації адаптивних систем або стресу. Встановлено, що для 57%, 59%, 53,8% і 68% дітей вищезгаданих груп, був характерним високий рівень емоційної лабільності (нейротизму), високий рівень тривожності - 19%, 26%, 21% і 37% і страхів (92%, 90%, 87% і 89% відповідно).
Вивчення поєднаних змін психоемоційного і соматичного статусу постраждалих від різних надзвичайних ситуацій ПК і АК дозволили виділити серед них групу дітей з синдромом «психовегетативної напруги» (відповідно 61,5%, 48,3%, 48,3% і 65,0%). У цих дітей змінений психоемоційний стан (наявність високих показників емоційної лабільності, тривожності, страхів) поєднувався з підвищеною або з пониженою напругою регуляторних систем (за інтегральним показником індексу напруги), що мало істотне значення для вибору психокорегуючих, курортних лікувальних факторів і складання комплексу санаторно-курортного лікування в цілому (Рис. 1).
Проведені дослідження і подальший факторний аналіз отриманих показників функціонування різних систем (регулюючих і виконуючих) дозволили оцінити стан адаптаційно-компенсаторних механізмів дітей, постраждалих від різних НС, що має значення для диференційованого призначення основних лікувальних природних і преформованих фізичних факторів цієї категорії дітей.
так, у дітей з регіонів РНЗ було виділено 15 основних факторів, які в сукупності складали 92% загальної дисперсії, у дітей, постраждалих від ПК виділено 9 факторів, що становлять 84,8% дисперсії, а у дітей, постраждалих від АК виділених факторів було менше всього – 5 із 100% внеском в загальну дисперсію, що може свідчити про більш поліморфні зміни у постійно проживаючих в регіонах з радіонуклідним або токсичним забрудненням на відміну від дітей, постраждалих від ПК і АК. Розглянута внутрішня структура одержаної статистичної сукупності, були виділені головні компоненти для всіх груп дітей, постраждалих від різних НС, які характеризувалися певними кореляційними взаємозв’язками між ними і ознаками, що вивчаються.
Наявність дітей групи "ризику", які мають певні відхилення в стані соматичного і психічного здоров'я, є підставою для більш глибокого вивчення впливу на організм постраждалих дітей основних курортних факторів. Проведеним дослідженням впливу грязьових аплікацій, бальнеологічних процедур (мінеральні ванни, купання в басейні і морі) на стан показників, що вивчалися, встановлені певні особливості відповідних реакцій. Однократна процедура грязьових аплікацій, «перлинних» і хлоридних натрієвих ванн мала активуючий вплив з підвищенням тонусу симпатичного відділу ВНС. В періоді післядії грязьових аплікацій і ванн у дітей із зон РНЗ реєструвалося підвищення тонусу парасимпатичного відділу - ІН знижувався, але був вище, ніж до процедури. У дітей з екологічно сприятливих регіонів ІН також знижувався в періоді післядії, але був нижче, ніж до процедури, що може свідчити про адекватну фізіологічну реакцію на грязьову і водну процедури при м'якій регулюючій дії на адаптаційно-компенсаторні механізми і вегетативну регуляцію в період їх проведення. В порівнянні з дітьми КГ, відповідні реакції ВНС у дітей з регіонів РНЗ при застосуванні курортних бальнеогрязьових процедур (як однократного, так і курсового), хоча і носили закономірний фазний характер, рівень відповіді був більш вираженим, значно розтягнутим в часі.
Аналіз даних у дітей, які були під наглядом (ХТК, ХТД, РБ, СХ) і які мали супутнізахворювання, як з регіонів РНЗ, так і з екологічно сприятливих регіонів дозволив встановити, що у всіх дітей відбуваються однонаправлені зміни, але різною мірою виражені. В процедурі ГА, ПВ і ХНВ відбувалася достовірне підвищення тонусу симпатичного відділу. В періоді післядії спостерігалося підвищення тонусу парасимпатичного відділу ВНС, що є адекватною реакцією на отриману процедуру. Вираженість позитивної дії бальнеогрязьових процедур залежала від вихідного вегетативного тонусу (найадекватнішою, добре вираженою була реакція у дітей з нормальним і ваготонічним типом ВНС на прийом ГА, ПВ; у дітей з активністю симпатичного відділу ВНС найадекватнішою була реакція на прийом ХНВ, лікувального плавання в басейні і купань в морі); віку дитини (у дітей старшого шкільного віку зміни носили більш виражений характер), наявності супутніх захворювань (у хворих з ХТ і ДЗЩЗ, з підвищенням тонусу симпатичного відділу ВНС частіше спостерігалася небажана динаміка).
Для об’єктивізації результатів санаторно-курортного лікування запропонована методика бальної оцінки стану здоров'я дітей, які поступили на санаторно-курортний етап, його зміни під впливом лікування по динаміці інформативних клінічних, функціональних і лабораторних показників.
Загальноприйняте комплексне санаторно-курортне лікування мало позитивний вплив на дітей обох груп. Ефективність лікування в групі дітей з регіонів РНЗ склала 77,8%, у хворих з екологічно благополучних регіонів - 84,9%.
Після лікування у всіх трьох групах («прогностично сприятливої», «динамічного нагляду» і «ризику») ОГ і КГ відбулося зменшення величини кластеру, що свідчило про сприятливу динаміку (рис. 2).
При цьому, на більш значущому зменшенні наголошено в третьому кластері, у дітей групи «ризику», кількість яких значно зменшилася як в основній з 42,3% до і 31,1% після лікування, так і в порівняльній групі 30,8% і 19,9%, (р<0,05) відповідно.
Ефективність комплексного санаторно-курортного лікування залежала від особливостей стану здоров'я і наявності обтяжуючого фону у вигляді відхилень клініко-лабораторних, функціональних і показників психоемоційного стану дітей, що постійно проживають в регіонах з РНЗ, які обумовлюють випадки недостатньо позитивної дії лікувальних чинників, що є підставою для розробки диференційованих показань призначення загальноприйнятих і пропозиції нових медичних комплексних технологій.
В основу розробки диференційованого призначення існуючих і використання нових методик різних по інтенсивності і механізму дії лікувальних чинників був покладений підхід, запропонований В.П. Лисенюком (1999) з багаторівневою дією («фізичною», «інформаційною», «хімічною») на саногенетичні процеси, доповнений І.З. Самосюком (2007) клімато- і бальнеолікуванням. До «фізичної» дії відносяться фізіотерапевтичні впливи, до «хімічної» – еферентні впливи і використання різних біологічно активних добавок і вітамінізованих препаратів, до “інформаційної” – групова психокорекція та індивідуальна психотерапія.
Відповідно до цього підходу були розроблені методики по еферентній, антиоксидантній і імунокоригувальній терапії (комбіноване використання посиленого водного режиму, ентеросорбентів природного походження - синьо-зеленої морської водорості “Spirulina platensis” і надвенної лазерної терапії; вітамінізованого препарату «Піковіт»); вдосконалені методики фізіотерапевтичного впливу за допомогою розроблених в інституті препаратів з натуральної мулової сульфідної грязі (електрофорез з колоїдним дрібнодисперсним грязьовим препаратом і його рідкою частиною «Пелозоль»; «спірулінові» ванни); методику групової психокорекції.