4. Згідно з результатами дослідження після фізичної реабілітації у школярів з церебральним паралічем під впливом корекційної програми збільшився обсяг рухової активності: у хлопців загальна рухова активність зросла на 16,8%, а фізкультурно-оздоровча – на 42,5%; у дівчат відповідно – на 24,8 і 65,51 % (P<0,01). За регіональними стандартами, розробленими автором, 83% хлопців і 60% дівчат віднесені до груп підлітків з помірним або високим рівнем рухової активності.
Експериментальна програма, зокрема, збільшення обсягу рухової активності, сприяла значним позитивним змінам у розвитку показників рухової функції неповносправних школярів, про що свідчать темпи приросту з основних показників рухової функції. Найбільші темпи приросту – від 100 до 200 % – відзначені у таких показниках рухової функції, як “ходьба, біг, стрибки” (у дівчат і хлопців), “стояння” (хлопці); від 50 до 85 % – у дівчат: “лежання та повороти”, “сидіння”, “стояння”, “керування основними рухами”, “психомоторні рухові уміння”; у хлопців: “повзання”, ”керування основними рухами”, “психомоторні рухові уміння” (P<0,05 – 0,01).
5. Встановлено, що моторна підготовленість дітей з церебральним паралічем складається з двох компонентів: основного рухового і психомоторного уміння. Таким чином, педагогічними критеріями, які визначають розвиток рухової функції, можуть бути тести для перевірки вміння виконувати рухи у повзанні, ходьбі, бігу, стрибках, метанні, хапанні, відбитті, штовханні, ударах та інші і психомоторні уміння: спрямоване і просторове відчуття, керівна і вибіркова можливість, реакція, координація рухів, сформованість навичок, що належать до функцій органів чуттів (зорові, слухові і смакові відчуття, тактильна чутливість, нюх та ін.).
6. Виявлено, що якісний прояв рухів, які виконувалися під час процедур рухової терапії на основі адаптації до фізичних навантажень, помітно поліпшується у тих випадках, коли основній частині заняття на тренажерах передують додаткові процедури: дихальні вправи і масаж, а по закінченні – йод-електрофорез на пошкоджені кінцівки (тривалість процедури – 15-20 хв. через день; курс лікування – 15 процедур), йодо-бромні ванни (температура – 37-38º С; тривалість процедури – 15-20 хв. через день; курс лікування – 20 процедур), парафіно-озокеритові аплікації на пошкоджені кінцівки (температура – 45-48º С; тривалість – 20 хв.; курс лікування – 10 процедур).
7. Результати експериментальної програми позитивно вплинули на психологічний стан школярів з церебральним паралічем. Про це свідчать такі дані: унаслідок впливу експериментальної програми школярі стали більше товариськими, у них поліпшилося мислення; в іграх вони значно краще проявляли емоційну стійкість і активність, підпорядкованість, стриманість і колективізм. Встановлено, що за морально-вольовими якостями переважна більшість школярів стали сміливими, вони майже позбулися почуття жорстокості, стали більш впевненими у своїх діях і менш тривожними, майже зникла залежність від підтримки групи, поліпшився самоконтроль при виконанні завдань учителя, значно зменшився фрустраційний стан (позитивні зміни якісного показника становили від 1,9 до 5,5 бала, Р<0,05 – 0,01).
8. Доведено, що експериментальна програма, яка грунтується на застосуванні засобів фізичного виховання і фізіотерапевтичних методів, дозволяє послідовно, з урахуванням психоемоціонального статусу і фізіологічних закономірностей рухової функції, планувати реабілітаційні заняття школярів з церебральним паралічем. Програма включає: індивідуальне дозування при виконанні спеціальних вправ з урахуванням рухових можливостей; вправи для розвитку ритмічності, рівноваги, розслаблення і розтягування; посильні вправи на тренажерах, рухливі ігри та елементи спортивних ігор.
9. Комплексна методика рекреаційно-реабілітаційних впливів показала свою ефективність і може бути рекомендована для використання у практичній роботі з школярами-інвалідами з церебральним паралічем. Перспективи подальшого дослідження проблеми вбачаємо у вивченні можливостей використання даної програми фізичної реабілітації для школярів з церебральним паралічем різного віку, з іншими пошкодженнями опорно-рухового апарату.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
.
1. Гузій О.В., Куц О.С. Засоби фізичного виховання у фізичній реабілітації дітей з церебральним паралічем: Методичні рекомендації. – Львів, 2002. – 80 с.
2. Мерзлікіна О.А., Гузій О.В. Тлумачний словник термінів і словосполучень з фізичної реабілітації. – Львів, 2002. – 48 с.
3. Гузій О.В. Існуюча практика застосування засобів фізичного виховання для усунення наслідків ДЦП // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фізичної культури та спорту. – Львів, 2001. – Вип. 5. – Т. 2. – С. 195-197.
4. Гузій О. До питання про вивчення психічного стану дітей хворих дитячим церебральним паралічем // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць за ред. С.С. Єрмакова. – Харків, 2001. – № 14. – С. 58-62.
5. Гузій О.В. Кількісна оцінка соматичного здоров’я підлітків 13-15 років, хворих на дитячий церебральний параліч // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фізичної культури та спорту. – Львів, 2002. – Вип. 6. – Т. 2. – С. 429-433.
6. Гузій О.В. Морфофункціональна характеристика підлітків 15-16 років з наслідками ДЦП другої групи важкості // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: Зб. наук. праць. – Луцьк, 2002. – Том II – С.51-55.
7. Гузій О. Роль фізичних вправ в корекційно-оздоровчих заходах при різних формах дитячого церебрального паралічу // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: Матеріали IV Міжнар. науково-практич. конф – К.; Вінниця, 2001. – С. 478.
8. Гузій О.В. Лікувальна гімнастика як засіб фізичної реабілітації учнів ВПУ з церебральним паралічем другої групи важкості захворювання // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики гімнастики: Зб. наук. праць. – Львів, 2000. – С. 12-15
9. Мерзликина О., Гузий О., Ковинько М. Некоторые морфофункциональные показатели подростков-инвалидов с последствиями детского церебрального паралича // Физическое воспитание и современные проблемы формирования и сохранения здоровья молодежи: Материалы междунар. науч. конф. – Гродно, 2001. – С. 164-165.
10. Куц О., Гузий О., Мерзликина О. Плавание в системе физической реабилитации инвалидов вследствии ДЦП // Олимпийский спорт и спорт для всех:Тез. V Междунар. науч. конгр. – Минск, 2001. – С. 29.
11. Мерзликина О.А., Ковинько М.С., Гузий О.В. Коррекция нарушений опорно-двигательного аппарата подростков 15-17 лет с последствиями ДЦП средствами физического воспитания // Современные научно-методические разработки в физическом воспитании студентов, имеющихотклонения в состоянии здоровья: Тез. докл. Всерос. науч.-методич. конференции. – С.Пб., 2002. – С. 38 – 40.
А Н О Т А Ц І Ї
Гузій Оксана Володимирівна. Комплексна фізична реабілітація учнів 13-15 років з церебральним паралічем другої групи важкості захворювання. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. – Львівський державний інститут фізичної культури, Львів, 2002 р.
Дисертацію присвячено проблемі фізичної реабілітації неповносправних учнів з церебральним паралічем. У роботі зроблено аналіз сучасних поглядів щодо патогенезу дитячого церебрального паралічу, клініко-психологічної характеристики дітей з церебральним паралічем, узагальнено досвід використання засобів фізичного виховання у фізичній реабілітації дітей з церебральним паралічем.
У констатуючому експерименті визначено морфофункціональний стан, рівень соматичного здоров’я і показників рухової функції, особливості психічного стану школярів з обмеженою руховою активністю.
Розроблено і експериментально обґрунтовано комплексну програму фізичної реабілітації школярів з церебральним паралічем; визначено межі дозування фізичних навантажень залежно від вихідного стану серцево-судинної системи.
Ключові слова: комплексна фізична реабілітація, учні з церебральним паралічем, засоби фізичного виховання, неповносправні учні, рухова активність, соматичне здоров’я.
Гузий Оксана Владимировна. Комплексная физическая реабилитация учеников 13-15 лет с церебральным параличем второй группы тяжести заболевания. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 – Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. –Львовский государственный институт физической культуры, Львов, 2002 г.
Диссертация посвящена проблеме физической реабилитации школьников с церебральным параличем. В ней проведен анализ специальной научно-методической литературы, свидетельствующий о том, что в настоящее время имеется незначительное количество работ, которые посвящены проблеме реабилитации школьников с церебральным параличем.
Отмечено, что практика использования существующих методов и средств недостаточно эфективна, что и побудило автора диссертации к поиску новых подходов, форм, средств и методов эфективного проведения реабилитационных мероприятий.
Во введении обосновано актуальность проблемы, определена цель и задачи исследования, его объект и предмет, описана научная новизна и практическое значение работы, а также показан личный вклад соискателя.
В первом разделе дан аналитический осмотр современных взглядов на патогенез ДЦП, а также дана клинико-психологическая характеристика школьников с церебральным параличем, обобщен опыт использования средств физического воспитания при физической реабилитации школьников с ДЦП.