У подальших вивчаємих часових проміжках патогенних мікроорганізмів не висівали.
Таким чином, вже під час виконання оперативного втручання зафіксовано появу, як анаеробної, так і аеробної мікрофлори у перитонеальному випоті, а на 6-12 годину після втручання висіваються вже і патогенні мікроорганізми. Максимальна кількість усіх перерахованих мікроорганізмів зафіксована на 24 годину досліджень. Поява мікроорганізмів у перитонеальному випоті пояснюється транслокацією їх через скомпроментовану стінку товстої і тонкої кишки.
Протягом першої післяопераційної доби вдалося нормалізувати екосистему товстої кишки і знищити патогенні мікроорганізми, які висівалися протягом 12 годин. Цього ефекту ми не спостерігали у попередній групі хворих не дивлячись на використання антибіотиків широкого спектру дії. Таким чином можна стверджувати про доцільність і обов’язкове призначення ранньої біологічної ентеральної терапії.
Таким чином проведене дослідження кількісного і якісного складу перитонеального випоту дає підставу стверджувати, що оперативне втручання при гострій тонкокишковій непрохідності повинно бути виконано у перші години після початку захворювання - коли практично не висівається патогенна мікрофлора, а кількісний і якісний спектр мікроорганізмів, які знаходяться у перитонеальному випоті можливо знищити шляхом усунення непрохідності і призначенням антибіотиків у комплексі з пробіотиками.
В лікувальну схему ведення хворих з ГТКН необхідно обов’язкове включення заходів запобігання мікробної транслокації в черевну порожнину, які проводяться на етапах перед- , інтра-, та післяопераційного періоду.
ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі представлені результати вирішення наукової задачі, яка полягала в підвищенні ефективності лікування та зниженні летальності хворих на гостру тонкокишкову непрохідність, які ґрунтуються на експериментальних дослідженнях по моделюванню гострої тонкокишкової непрохідності, оригінальної передопераційної підготовки, інтраопераційної діагностики порушення бар’єрної функції кишечника та післяопераційного використання ранньої ентеральної терапії.
1. Розроблено модель гострої тонкокишкової непрохідності, яка максимально близька за клінічними, лабораторними і морфологічними проявами і перебігом до клініки, що підтверджено динамікою лабораторних, патоморфологічних і мікробіологічних змін у тонкій, товстій кишці та перитонеальному випоті тварин з цією патологією.
2. Отримані в експерименті результати доводять, що первинною ланкою інфікування черевної порожнини при розвитку гострої тонкокишкової непрохідності є транслокація мікроорганізмів з товстої кишки у черевну порожнину, яка відбувається на шосту годину від початку моделювання захворювання. Процес колонізації тонкої кишки патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами до моменту транслокації їх у черевну порожнину відбувається протягом більш тривалого терміну – 9 годин з моменту відтворення моделі гострої тонкокишкої непрохідності.
3. Запропонований метод передопераційної підготовки при гострій тонкокишковій непрохідності забезпечив зниження бактеріальної забрудненості умовно-патогенними мікроорганізмами Clostridіum spp. з 105 до 103, Escherichia з 108 до 103, Klebsiella spp. з 105 до 102, Enterococcus spp. з 106 до 103, і підвищення кількості Bifidobacterium spp. з 103 до 109, Lactobacillium spp. з 103 до 107. Це суттєво зменшило ризик інфікування черевної порожнини шляхом транслокації мікроорганізмів з товстої кишки.
4. Розроблений, апробований в експерименті та впроваджений в клініку спосіб інтраопераційної діагностики порушень бар’єрної функції кишечнику дозволив виявляти місця найбільш інтенсивного бактеріального забруднення черевної порожнини для адекватного її дренування, а спосіб інтраопераційного визначення герметичності швів міжкишкових анастомозів дозволив запобігти розвитку перитоніту.
5. Спосіб ранньої біологічної ентеральної терапії в клініці дозволяє знизити бактеріальну забрудненість тонкої кишки вже на 12-ту годину після оперативного втручання: Clostridsum spp. з 103 до 102, Escherichia spp. з 104 до 102, Klebsiella spp. з 104 до 102, Staphylococcus spp. з 105 до 102, Enterococcus spp. з 103 до 102, і підвищити кількість Bifidobacterium spp. з 102 до 103, Lactobacillium spp. з 102 до 103, що суттєво зменшило транслокацію мікроорганізмів в черевну порожнину.
6. Летальність після операцій з приводу гострої тонкокишкової непрохідності за загальноприйнятою схемою лікування при роз’єднанні злук + інтубація кишечнику становила 4%, при роз’єднанні злук + інтубація кишечнику + виконання резекції кишки 23,5%. Використання в комплексному лікування запропонованих способів передопераційної підготовки, інтраопераційної діагностики порушень бар’єрної функції кишечнику та ранньої біологічної ентеральної терапії як стандарт ведення хворих на до-, інтра- та післяопераційному етапах дозволило уникнути післяопераційної летальності при веденні хворих без виконання резекції кишки, і знизити летальність при виконання резекції кишки в 4,4 рази до 5,5%.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Лігоненко О.В., Черная И.А., Дмитрук О.М., Жданов С.М. Вплив хірургічних ниток, модифікованих натрію сукцинатом і мексидолом, на морфометричні показники в паравульнарних тканинах кишечника//“Клінічна хірургія”. – 2006. - №11-12. – С.26-27.
2. Лігоненко О.В., Чорна І.О., Жданов С.М. Використання пробіотиків в ранній ентеральній терапії при гострій тонкокишковій непрохідності //Актуальні проблеми сучасної медицини. – Полтава. – 2007. Т.7., Вип.. 1-2 (17-18). - С. 135-136.
3. Жданов С.М. Дослідження впливу пробіотиків на мікрофлору кишечника при моделюванні гострої тонкокишкової непрохідності. //Актуальні проблеми сучасної медицини. – Полтава. – 2007. Т.7., Вип.. 3-4 (19-20). - С. 251-253.
4. Деклараційний патент 21676 А Україна 7 МПК А61В17/12. Спосіб моделювання гострої тонкокишкової непрохідності // Лігоненко О.В., Жданов С.М., Дмитрук О.М., Чорна І.О. Опубл. 15.03.07. –Бюл. - 2007. - № 3. – С.3-4.
5. Деклараційний патент 23899 А Україна 7 МПК А61В17/12. Спосіб профілактики мікробної транслокації з товстої кишки при гострій кишковій непрохідності//Лігоненко О.В., Жданов С.М., Дмитрук О.М., Чорна І.О. Опубл. 11.06.07. –Бюл. - 2007. - № 8. – С.13-14.
6. Деклараційний патент 21677 А Україна 7 МПК А61В17/12. Спосіб інтраопераційної діагностики порушення бар’єрної функції кишечнику при гострій тонкокишковій непрохідності// Лігоненко О.В., Жданов С.М., Дмитрук О.М., Чорна І.О. Опубл. 15.03.07. –Бюл. - 2007. - № 3. – С.5-6.
7. Деклараційний патент 21675 А Україна 7 МПК А61В17/12. Спосіб інтраопераційного визначення герметичності швів міжкишкових анастомозів// Лігоненко О.В., Дмитрук О.М., Жданов С.М.Чорна І.О. Опубл. 15.03.07. –Бюл. - 2007. - № 3. – С.7-8.
8. Деклараційний патент України № 26831 А Україна 7 МПК А61В17/00. Спосіб ранньої біологічної ентеральної терапії при гострій тонкокишковій непрохідності// Лігоненко О.В., Жданов С.М., Дмитрук О.М., Чорна І.О. Опубл. 10.10.07. –Бюл. - 2007. - № 16. – С.21-22.
АНОТАЦІЯ
Жданов С. М. Комплексне лікування гострої тонкокишкової непрохідності з використанням ранньої ентеральної терапії.
Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.М. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.
Дисертація присвячена вирішенню наукової задачі, яка полягала в підвищенні ефективності лікування та зниженні летальності хворих на гостру тонкокишкову непрохідність, що ґрунтуються на експериментальних дослідженнях по моделюванню гострої тонкокишкової непрохідності, оригінальної передопераційної підготовки, інтраопераційної діагностики порушення бар’єрної функції кишечника та післяопераційного використання ранньої ентеральної терапії.
Летальність після операцій з приводу гострої тонкокишкової непрохідності за загальноприйнятою схемою лікування при роз’єднанні злук + інтубація кишечнику становила 4%, при роз’єднанні злук + інтубація кишечнику + виконання резекції кишки 23,5%. Використання в комплексному лікування запропонованих способів передопераційної підготовки, інтраопераційної діагностики порушень бар’єрної функції кишечнику та ранньої біологічної ентеральної терапії як стандарт ведення хворих на до-, інтра- та післяопераційному етапах дозволило уникнути післяопераційної летальності при веденні хворих без виконання резекції кишки, і знизити летальність при виконання резекції кишки в 4,4 рази до 5,5%.
Ключові слова: гостра тонкокишкова непрохідність, бактеріальна транслокація, комплексне лікування, рання ентеральна терапія.
АННОТАЦИЯ
Жданов С. Н. Комплексное лечение острой тонкокишечной непроходимости с использованием ранней энтеральной терапии.
Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 – хирургия. Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.М. Шупика МЗ Украины, Киев, 2008.
Диссертация посвящена решению научной задачи, которая состояла в повышении эффективности лечения и снижения летальности больных острой тонкокишечной непроходимостью, которая основывается на экспериментальных исследованиях по моделированию острой тонкокишечной непроходимости, оригинальной предоперационной подготовки, интраоперационной диагностики нарушения барьерной функции кишечника и послеоперационного использования ранней энтеральной терапии.
Полученные в эксперименте результаты доказывают, что первичным звеном инфицирования брюшной полости при развитии острой тонкокишечной непроходимости является транслокация микроорганизмов из толстой кишки в брюшную полость, что происходит на шестой час от начала моделирования заболевания. Процесс колонизации тонкой кишки патогенными и условно-патогенными микроорганизмами до момента транслокации их в брюшную полость происходит в течении более продолжительного периода – 9 часов с момента моделирования острой тонкокишечной непроходимости.