МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТім. М. ГОРЬКОГО
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї
РУБАН КАТЕРИНА СЕРГІЇВНА
УДК 618.11.111:616.43
КОРЕКЦІЯ РЕПРОДУКТИВНИХ ПОРУШЕНЬУ ЖІНОК З СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ
14.01.01 – акушерство та гінекологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Донецьк – 2008
Дисертація є рукописом.
Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України
| Науковий керівник: | доктор медичних наук, професор СІМРОК Василь Васильович, завідувач кафедри акушерства, гінекології та дерматовенерологіїЛуганського державного медичного університету МОЗ України |
| Офіційні опоненти: | доктор медичних наук, професор КВАШЕНКО ВАЛЕНТИНА ПАВЛІВНА, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України |
| доктор медичних наук, профессор ВОВК ІРАЇДА БОРИСІВНА, завідуюча відділенням планування сім’ї, Державна установа “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України” |
Захист дисертації відбудеться “12”_березня_ 2008 року о14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83114, м. Донецьк, просп. Панфілова, 3).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України(83003, м. Донецьк, просп. Ілліча, 16)
Автореферат розіслано “___”___________ 2008 року
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, доцент
О.М. Долгошапко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) є найчастішою ендокринопатією у жінок репродуктивного віку як в Україні, так і за кордоном і становить гетерогенну групу порушень із широкою клінічною і біохімічною варіабельністю. За даними В.П.Смєтнік (2005), І.Б. Вовк (2006), B. Roldan (2004), G. Jones (2007), частота СПКЯ в популяції складає від 4 до 15 % і зустрічається однаково часто в різних етнічних групах: в Україні – від 0,6 до 11 %, у країнах ближнього зарубіжжя – 1,8 - 11%, в Європі – 15 - 20%, в США – 6-10% .
Незважаючи на чисельні дослідження, присвячені різноманітним аспектам проблеми, одностайності щодо патогенезу цієї патології на сьогодні немає. Залишаються дискусійними питання щодо виявлення механізму формування хронічної ановуляції і гіперандрогенії як основних проявів СПКЯ та методів їх корекції. Найменш вивченими питаннями патогенезу є роль стресу, опіоїдної системи і гіпоксії в розвитку СПКЯ.
Вважається, що порушення утворення й виділення нейротрансмітерів внаслідок інфекції, інтоксикації, емоційного, психічного стресу, вагітності порушує ритм виділення лютеїнізуючого гормону, наслідком чого є ановуляторна дисфункція яєчників з порушенням процесу фолікулогенезу (Н.Л. Шимановський, 2000, D.H. Abbott, D.A. Dumesic, 2002). Взагалі діяльність опіоїдної системи пов'язують з ретикулярною формацією стовбуру мозку, яка, у свою чергу, не тільки чинить активуючу дію на гіпоталамус, а й, можливо, сама бере безпосередню участь у регуляції фізіологічної активності периферичних ендокринних залоз(М.З. Меєрсон, М.Г. Пшенікова, 1998, S. Franks, 2002).
Значну роль в патогенезі розвитку СПКЯ відводять гіпоксії (О.О. Літвак, 2002). Однак практично відсутні дослідження щодо вивчення стану церебрального і внутрішньояєчникового кровотоку та його зв’язків з параметрами ендокринного гомеостазу і психоемоційного статусу.
Більшість пацієнток репродуктивного віку з СПКЯ страждають набезпліддя, частота якого складає 35-74 % (В.П. Квашенко, 2004; І.Б. Манухін та ін., 2002; В.І. Грищенко, Н.І. Козуб, 2000). Порушення менструального циклу, ановуляція, безпліддя, гірсутизм різного ступеня, ожиріння й двобічне збільшення яєчників значно впливають на якість життя пацієнток з СПКЯ.
Таким чином, актуальним завданням гінекології є вивчення ролі стресу, опіоїдної системи і гіпоксії у розвитку порушень гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи при СПКЯ, розробка патогенетично обґрунтованих схем їх корекції з включенням препаратів, які покращують функціонування гіпоталамічних структуршляхом нормалізації церебрального метаболізму і кровотоку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до основного плану науково-дослідних робіт Луганського державного медичного університету і є фрагментом теми “Репродуктивне здоров’я жінок регіону” (№ держреєстрації 0100U001927). Автор самостійно виконувала фрагменти теми щодо розробки патогенетично обґрунтованого консервативного лікування хворих на СПКЯ з математичною обробкою отриманих даних та оцінкою віддалених його результатів.
Мета дослідження - підвищення ефективності відновлення репродуктивного здоров’я жінок із синдромом полікістозних яєчників шляхом розробки патогенетично обґрунтованої комплексної схеми лікування гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції з включенням коректора церебрального метаболізму і кровотоку.
Завдання дослідження:
1. Провести ретроспективний клініко-статистичний аналіз особливостей репродуктивного здоров’я жінок із СПКЯ та ефективності традиційних методів лікування цієї патології.
2. Вивчити клінічні особливості, ехоструктуру яєчників, церебральний та внутрішньояєчниковий кровоток, психоемоційний статус при СПКЯ.
3. Оцінити гормональний гомеостаз і стан опіоїдної системи при СПКЯ.
4. Встановити зв’язки між показниками гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, психоемоційного статусу, характером церебрального і внутрішньояєчникового кровотоку при СПКЯ.
5. Розробити і впровадити в клінічну практику патогенетично обґрунтований метод корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції у жінок із СПКЯ та оцінити його ефективність.
Об’єкт дослідження – порушення в гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковій системі у жінок із СПКЯ.
Предмет дослідження – репродуктивне здоров’я, клінічні прояви, психоемоційний стан, гормональний гомеостаз, опіоїдна система, церебральний і внутрішньояєчниковий кровоток, ехоструктура яєчників до і після корекції порушень в системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники при СПКЯ.
Методи дослідження: клініко-анамнестичні, лабораторні (імуноферментні, бактеріологічні, метод полімеразної ланцюгової реакцїї), інструментальні (ультразвукове дослідження, триплексне сканування з використанням кольорового, енергетичного допплерівського картування і допплерометрії церебрального і внутрішньояєчникового кровотоку), метод психологічного тестування, статистичні методи.
Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі подається нове рішення актуальної задачі сучасної гінекології – відновлення репродуктивного здоров’я жінок із синдромом полікістозних яєчників. Доповнені дані про психоемоційний стан жінок із СПКЯ. На підставі проведення триплексного сканування з використанням кольорового, енергетичного допплерівського картування й допплерометрії вперше встановлений характер порушень церебрального і внутрішньояєчникового кровотоку у пацієнток із СПКЯ. На підставі вивчення рівня в-ендорфіну в сироватці периферичної крові вперше показане напруження в опіоїдній системі при СПКЯ. Вперше встановлені зв’язки між показниками гормонального статусу, церебрального і внутрішньояєчникового кровотоку, ехоструктурою яєчників, рівнем в-ендорфіну і психоемоційної напруги при СПКЯ, на підставі яких удосконалена схема патогенезу СПКЯ.Патогенетично обґрунтована й розроблена комплексна схема корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції при СПКЯ. Вперше оцінена ефективність відновлення репродуктивного здоров’я у пацієнток із СПКЯ в результаті застосування розробленої схеми корекції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції.
Практичне значення отриманих результатів.
Розроблена для практичної охорони здоров'я науково обґрунтована комплексна схема лікування гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової дисфункції при СПКЯ з включенням Інстенону, який є коректором церебрального метаболізму і кровотоку (Патент на корисну модель 11876 МПК (2006) А61К 35/14 А61К 31/00), дозволила підвищити ефективність лікування порушень репродуктивного здоров'я вдвічі порівняно з класичним лікуванням.
Розроблена методика впроваджена в лікувальну практику жіночих консультацій, гінекологічнихвідділень, центрів відновлення репродуктивного здоров’я м. Луганська й Луганскої області.
Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються на кафедрі акушерства, гінекології та дерматовенерології Луганського державного медичного університету МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно здійснений патентний пошук, зроблений огляд сучасної літератури. Проведений ретроспективний аналіз 8124 історій хвороб, серед яких 170 історій хвороб пацієнток із СПКЯ; зроблений аналіз ефективності різних схем лікування; самостійно проведенийвідбір пацієнток із СПКЯ та жінок, які склали контрольну групу; розроблена схема й запропоновані методи й методики обстеження тематичних хворих; особисто вивчені показники стресового тесту, вираженості зниженого настрою і наявності депресії у обстежених хворих. Автором також взята участь у проведенні лабораторних (вивченні рівня статевих і гонадотропних гормонів, в-ендорфіну, кортикотропіну) та інструментальних (ультрасонографічного обстеження органів малого тазу, допплерометрії судин головного мозку та яєчників) досліджень. Самостійно удосконалена схема патогенезу СПКЯ і розроблений спосіб лікування цих пацієнток. Виконане диспансерне спостереження за пацієнтками з оцінкою ефективності лікування. Самостійно описані результати досліджень, проведена статистична обробка отриманих результатів, аналіз і узагальнення всіх отриманих даних досліджень, сформульовані висновки та практичні рекомендації.