B. проводити такі дослідження з наступними діагностичними критеріями:
- Ультразвукове дослідження плечової артерії, при цьому діагностичною ознакою є зниження ендотелій-залежної вазодилятації за результатом проби з реактивною гіперемією (прогнозуюча цінність 94,7%)
- Холтерівський моніторинг ЕКГ, для виявлення епізодів безбольової ішемії (прогнозуюча цінність 82,4%)
- Стрес-ехокардіографічний тест з дипіридамолом, діагностичною ознакою є виявлення ішемічних змін на ЕКГ при відсутності порушень регіональної скоротливості лівого шлуночка при ехокардіографії (прогнозуюча цінність 79,8%).
Наявність не менш ніж 2х з 3х клінічних ознак та 2х з 3х інструментальних ознак вказує на КСХ з прогнозуючою цінністю 71,4-96,1 %.
3. З урахуванням вираженого симптоматичного ефекту периндоприлу у добовій дозі 4-8 мг та його позитивний вплив на фізичну працездатність, стан ендотеліальної функції та вегетативне забезпечення серця доцільне включення його у лікування хворих з КСХ у якості засобу патогенетичної терапії.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Ефективність довготривалого застосування периндоприла при коронарному синдромі Х / К.М. Амосова, В.І. Захарова, Л.С. Ткачук [та ін.] // Серце і судини. – 2006. – № 2. – С. 37–44. Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила аналіз та статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку.
2. Захарова В.І. Оцінка результатів стрес-ехокардіографічного тесту з дипіридамолом у хворих на коронарний синдром Х / В.І. Захарова // Серце і судини. – 2007.– № 3. – С. 50–58. Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила аналіз й статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку.
3. Мікросудинна стенокардія: фактори ризику, особливості клінічного перебігу, коронарний резерв, функція ендотелію і вміст кальцію в вінцевих артеріях / К.М. Амосова, В.І. Захарова, Л.С. Ткачук [та ін.] // Укр. кардіол. журнал. – 2005. – № 3. – С. 46–50. Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила ультразвукове дослідження судин, здійснювала аналіз й статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку.
4. Порівняльна оцінка показників варіабельності серцевого ритму у хворих із коронарним синдромом Х і початковим атеросклерозом вінцевих артерій / К.М. Амосова, В.І. Захарова, Є.В. Андрєєв, Ю.В. Руденко // Ліки України. – 2007. – № 111. – С. 16–20. Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила аналіз й статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку.
5. Сравнительная оценка факторов сердечно-сосудистого риска, коронарного резерва, функции эндотелия и признаков атеросклероза при коронарном синдроме Х и начальном атеросклеротическом поражении коронарных артерий / Е.Н. Амосова, В.И. Захарова, Е.В. Андреев [и др.]// Серце і судини. – 2007.– №1. – С. 67–74. Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила ультразвукове дослідження судин, здійснювала аналіз й статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку.
6. Пат. 26049 Україна, МПК A61B5/00. Спосіб діагностики коронарного синдрому Х / В. І. Захарова (UA); Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця (UA). – № 200706033; Заявл. 31.05.2007; Опубл. 27.08.2007, Бюл. № 13.Особистий внесок: розробила алгоритм діагностики, підготувала матеріал до друку.
7. Ефективність довготривалого застосування периндоприлу у хворих з коронарним синдромом Х / К.М. Амосова, В.І. Захарова, Є. В. Андрєєв, Ю.В. Руденко // Укр. кардіол. журнал. – 2007. – № 5. – С. 152. – Тез. доп. 8 Нац. конгр. кардіологів України. Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила ультразвукове дослідження судин, здійснювала аналіз й статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку.
8. Оцінка результатів стрес-ехокардіографічного тесту з дипіридамолом у хворих з коронарним синдромом Х / К.М. Амосова, В.І. Захарова, Є.В. Андрєєв, Ю.В. Руденко // Укр. кардіол. журнал. – 2007. – № 5. – С. 152. – Тез. доп. 8 Нац. конгр. кардіологів України. Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила ультразвукове дослідження судин, здійснювала аналіз й статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку.
9. Порівняльна оцінка функції ендотелію та ознак атеросклерозу при коронарному синдромі Х та початковому атеросклеротичному ураженні вінцевих артерій / К.М. Амосова, В.І. Захарова, Є.В. Андрєєв, Ю.В. Руденко // Укр. кардіол. журнал. – 2007. – № 5. – С. 152–153. – Тез. доп. 8 Нац. конгр. кардіологів України. Особистий внесок: приймала активну участь в обстеженні хворих, проводила ультразвукове дослідження судин, здійснювала аналіз й статистичну обробку даних, підготувала матеріал до друку.
Анотація
Захарова В.І. Коронарний синдром Х: патогенетичні механізми, діагностика та ефективність терапії інґібіторами анґіотензин-перетворювального ферменту при тривалому спостереженні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2008.
Дисертація присвячена оптимізації діагностики та лікування хворих з КСХ (стенокардія, депресія сегменту ST >1 mm під час проведення тредміл-тесту, незмінені коронарні артерії при проведенні коронарографії) на основі визначення особливостей клінічного перебігу, неінвазивних маркерів атеросклерозу (АС), стану ендотеліальної функції, вегетативної регуляції серцевої діяльності, коронарного резерву та оцінці змін цих показників під впливом довготривалої терапії інґібітором анґіотензин-перетворювального ферменту периндоприлом. За результатами обстеження 70 хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) різного ґенезу (40 – з КСХ, 30 – з початковим АС КА) встановлено, що КСХ частіше за все спостерігається у жінок в періоді менопаузи. У хворих з КСХ поширення головних чинників серцево-судинного ризику буває рідше, ніж у хворих з початковим АС КА. Підвищення частоти порушення толерантності до глюкози у хворих з КСХ порівняно з хворими з початковим АС КА та здоровими особами спостерігається за відсутності надмірної маси тіла. Встановлено, що у хворих з КСХ відсутні відкладання кальцію у КА, а товщина комплексу інтима-медія загальної сонної артерії не змінена, що відрізняє їх від хворих з початковим АС КА і ставить під сумнів “атеросклеротичну” теорію патогенезу розвитку КСХ. Клінічна картина КСХ характеризується значною частотою стенокардії у спокої, більш тривалими нападами стенокардії та відсутністю ефекту від прийому нітратів.
Для хворих з КСХ порівняно з хворими з початковим АС КА характерне більш виражене зниження ендотелій-залежної вазодилятації плечової артерії за даними проби з реактивною гіперемією.
У хворих з КСХ відмічається активація симпатичної ВНС за показниками лінійного та спектрального розподілу ВСР в спокої, погіршення вегетативного забезпечення діяльності серцево-судинної системи під час проведення антиортостатичної проби, більш значне, ніж у хворих з початковим АС КА.
При однаковій чутливості СЕТ з дипіридамолом у хворих з КСХ та на початковий атеросклероз КА, позитивний результат в першому випадку обумовлений переважно появою ішемічних змін на ЕКГ, при відсутності порушень регіональної скоротливості лівого шлуночка, в другому – поєднанням цих ознак. Доведено, що індукція ішемії в ході стрес-ехокардіографічного тесту з дипіридамолом у хворих з КСХ асоціюється з більшою, ніж у пацієнтів з негативним результатом цієї проби, частотою порушення толерантності до глюкози, меншою толерантністю до фізичного навантаження, підвищенням активності симпатичної вегетативної нервової системи (за даними оцінки ВСР у спокої) та збереженою ендотелій-незалежною вазодилятацію плечової артерії.
Довготривале (6-12 місяців) лікування периндоприлом в дозі 4-8 мг на добу у хворих з КСХ супроводжується нормалізацією стану ендотеліальної функції. Завдяки прийому периндоприлу зменшуються клінічні прояви хвороби, поліпшується фізична працездатність, зменшується початково підвищена активність симпатичної вегетативної нервової системи та збільшується реактивність парасимпатичної вегетативної невової системи у хворих з КСХ.
Ключові слова: коронарний синдром Х, атеросклероз коронарних артерій, ендотеліальна дисфункція, вегетативна регуляція діяльності серця, коронарний резерв, периндоприл.
АННОТАЦИЯ
Захарова В.И. Коронарный синдром Х: патогенетические механизмы, диагностика и эффективность терапии ингибиторами ангиотензин-превращающего фермента при продолжительном наблюдении. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 – кардиология. – Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2008.
Диссертация посвящена оптимизации диагностики и лечению больных с КСХ (стенокардия, депрессия сегмента ST >1 mm во время проведения тредміл-теста, неизмененные коронарные артерии при проведении коронарографии) на основе определения особенностей клинического течения, неинвазивных маркеров атеросклероза, состояния эндотелиальной функции, вегетативной регуляции сердечной деятельности, коронарного резерва и оценке изменений этих показателей под влиянием длительной терапии ингибитором ангиотензин-превращающего фермента периндоприла. По результатами обследования 70 больных с ИБС различного генеза (40 – с КСХ, 30 – с начальным АС КА) установлено, что КСХ чаще встречается у женщин в периоде менопаузы. У больных с КСХ распространенность основных факторов сердечно-сосудистого риска наблюдается реже, чем у больных с начальным АС КА. Повышение частоты нарушения толерантности к глюкозе у больных с КСХ в сравнении с начальным АС КА и здоровыми особами наблюдается при отсутствии избыточной массы тела. Установлено, что у больных с КСХ отсутствуют отложения кальция в КА и неизменена толщина комплекса интима-медия общей сонной артерии, что отличает их от больных с начальным АС КА и ставит под сомнение “атеросклеротическую” теорию патогенеза развития КСХ. Клиническая картина КСХ характеризуеться значительной частотой стенокардии в покое, более длительными приступами стенокардии и отсутствием эффекта от приема нитратов.