У гомеопатії використовують есенцію зі свіжої рослини. У ветеринарії порошок з сухих листків використовують для лікування сибірки. Свіжі і квашені листки подорожника вживають у їжу як салат, з них готують перші страви: супи й бульйони. Насіння подорожника, заквашене з молоком, вважається смачною і корисною приправою до м'ясних і рибних страв.
Подорожники - добрі пилконоси, особливо подорожник середній. Подорожник ланцетолистий добре поїдається худобою, особливо в сіні. Сік подорожника входить до складу деяких косметичних лосьйонів для догляду за шкірою. [4, с. 85]
Висновки
Сучасні економічні проблеми призвели до значного зменшення обсягів виробництва лікарської рослинної сировини в Україні. Запаси дикорослих рослин значно зменшились, і багато з них занесені до Червоної книги. Інтенсивна експлуатація природних масивів і різке погіршення екологічних умов спричинили кризову ситуацію, і під загрозою знищення знаходяться такі цінні лікарські рослини, як астрагал шерстистоквітковий, оман високий, аїр, солодець голий, сагайдак прямостоячий.
Лікарські рослини, та лікарські препарати, що з них виготовляють, є традиційними лікарськими засобами як у нашій країні, так і у багатьох інших країнах, а їх використання в сучасній медицині не лише залишається стабільним, але й має тенденцію до збільшення. Великі обсяги заготівлі ЛРС у складних екологічних умовах у багатьох регіонах нашої країни можливі лише на основі раціонального природокористування.
На нагромадження камеді у рослинах впливають різні чинники: вік і фази розвитку рослин. Чинники зовнішнього середовища (світло, грунт, кліматичні умови, висота над рівнем моря й ін.) сильно впливають на нагромадження камеді.
Камедi - затвердiлi видiлення слизистих, переважно вуглеводистих, речовин (клей янтарного кольору на стовбурах кiсточкових дерев). Камедi у водi утворюють в'язкi, клейкi, набухаючi розчини i використовуються як емульгатори для приготування емульсiй.
У південних районах рослини більш багаті ними. Збільшується вміст камеді у високогірних районах, а також під впливом світла і на грунтах, багатих мікроэлементами.
Найбільш багатими на камеді рослинами є рослини з сімейства бобових.Деякі види бобових використовуються в медицині (термопсис, солодець, буркун, калабарський біб, касія). В медицині вони також використовуються як стабілізатори суспензій і емульсій.
Найбільш багатим лікувальним потенціалом характеризуються боби і солодка гола.
Гетерополісахариди — полімери, побудовані з великої кількості різних моносахаридних одиниць та їх похідних. У біохімії та фізіології людини і тварин найбільше значення мають гетерополісахариди глікозамінглікани.
Важливе медичне значення мають рослини, які містять гетерополісахариди.
Список використаної літератури
1. Государственная фармакопея СССР. – 10-е, 11-е изд. – М.: Медицина, 1987. – Вып.1; 1990. – Вып.2
2. Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. – Харків: Прапор, 2000.
3. Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций. – М.:Медицина, 1985.
4. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ А.М. Гродзинського. – К.: видавництво “Укр.енциклопедія” ім.М.П. Бажана, 1992.
5. Турова А.Д. Лекарственные растения и их применение. – М.: Медицина, 1974.
6. Визначник рослин України. – К.: Урожай, 1965.
7. І.С. Чекман Клінічна фітотерапія. – К.: Видавництво “А.С.К.”, 2003
8. Диагностика болезней внутренних органов: Т.7: М.: Мед.лит. 1999/Окороков А.Н./, ст.1-35
9. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов: Т.3, кн.2: Лечение болезней сердца и сосудов – М.: Мед.лит., 1999, ст.70-77.
10. В.В. Кархут Жива аптека. – К.: Видавництво “Здоров’я”, 2007
11. М.А. Носаль Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. – К.: Видавництво “Здоров’я”, 1964.
12. С.С. Коновалов Книга, которая лечит серце и сосуды. – М.: Видавництво «Олма-пресс», 2004.
13. Ю.Я. Элін, М.Я. Зерова, В.І. Лугина, С.І. Шабарова Дари лісів. – К.: Видавництво “Урожай”, 1983.
14. Вернон Коулмен Гипертония. – Санкт-Петербург: Питер, 1997.
15. Журнал «Клінічна і експериментальна медицина”. – том 3 №1, 2004
16. Журнал “Будьмо здорові”. - №7, 2002, ст.11.
17. Ивашин Д.С., Кашина З.Ф. и др. Лекарственные растения Украины. – К.: Урожай, 1978.