Лікувальна ефективність гомеопатичних засобів у немовлят з підвищеною збудливістю внаслідок гіпоксично–ішемічних уражень нервової системи (стр. 2 из 6)
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи оприлюднені на: 55 Конгресі Міжнародної гомеопатичної ліги (м. Будапешт, Угорщина, 2000); Ганнеманівських читаннях (м. Київ, 1999, 2003, 2007 роки); V Міжнародному українсько – баварському симпозіуму “Медико – соціальна реабілітація дітей з органічними ураженнями нервової системи” (м. Київ, 2001 р.); IV Міжнародній науково – практичній конференції “Проблеми медико – соціальної реабілітації дітей – інвалідів” (м. Євпаторія, 2005р.); III Міжнародному медико – фармацевтичному конгресі “Ліки та життя” (м. Київ, 2006 р.).
Публікація результатів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, серед них 6 статей у журналах, рекомендованих ВАК України, 4 тези у матеріалах наукових з’їздів, конгресів та науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації.Дисертація викладена на 174сторінках. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, п’яти розділів результатів власних досліджень, аналізу отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури. Дисертація ілюстрована 48 таблицями, 14 рисунками,1 схемою. Перелік літератури містить 197 джерел, з них – 48 іноземних авторів.
ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Згідно основним завданням роботи, було обстежено 2445 дітей віком до 1 року. Роботу проводили на базі дитячої поліклініки № 4 Шевченківського району м. Києва та в Інституті травматології та ортопедії АМН України (відділення реабілітації, лабораторій нейроортопедії та проблем болю, біохімії). Всім батькам немовлят було роз’яснено мету дослідження, методи обстеження, отримано їх згоду на проведення спостережень. Верифікацію діагнозів перинатального ураження нервової системи проводили відповідно до методичних рекомендацій з діагностики гіпоксично – ішемічних уражень нервової системи (В.В. Евстигнеев, А.Е. Семак, 1997, В.Ю. Мартинюк, 2001). Критерії включення в дослідження: немовлята з ознаками підвищеної збудливості внаслідок гіпоксично – ішемічних уражень нервової системи у вигляді ліквородинамічних порушень, підвищеної нервово – рефлекторної збудливості, астено – невротичних та вегето – вісцеральних розладів, батьки яких погодились на спостереження на тлі комплексної фармакотерапії, інструментальний та біохімічний контроль в амбулаторних умовах. Критерії виключення з дослідження: діти першого року життя з руховими порушеннями, затримкою психічного, передмовного та рухового розвитку, з судомами. У 660 (27%) немовлят була визначена підвищена збудливість внаслідок гіпоксично – ішемічних ураженнях нервової системи.Відносна кількість немовлят з синдромами підвищеної збудливості в групах представлено на рис.1.
Згідно останньої класифікації гіпоксично - ішемічнихуражень нервової системи (В.Ю.Мартинюк, 2001), у немовлят визначали функціональні порушення центральної нервової системи та дифузні ішемічні ураження головного мозку. Всі немовлята були доношені, але матері мали ускладнення вагітності (пізній гестоз, загроза переривання вагітності, серцево – судинні захворювання) або ускладнення під час пологів (слабкість родової діяльності, передчасні пологи, обвиття пуповини). Внаслідок цього діти перенесли внутрішньоутробну гіпоксію або асфіксію під час пологів.Всіобстежені діти методом рандомізації були розподілені на три групи. В I групу включено 151 дитина (22,9%), які отримували лікування тільки фармакологічними (традиційними) засобами, в II групі 297 немовлят (45%) отримували тільки гомеопатичні препарати, в III – сумісно, гомеопатичні та фармакологічні засоби – 212 немовлят (32,8%). IV групу (порівняння) склали 35 здорових немовлят.
Дані про показники підвищеної збудливості та кількість пролікованих хворих представлено в табл. 1.
Таблиця 1
| Показники підвищеної збудливості немовлят | Кількість дітей, які отримували лікування | ||
| фармакологічнеIгрупа | гомеопатичнеII група | гомеопатичне +фармакологічнеIII група | |
| Ліквородинамичні порушення, n = 213 | 53 | 40 | 120 |
| Підвищена нервово - рефлекторна збудливість, n = 275 | 60 | 215 | - |
| Астено-невротичні розлади, n = 116 | 24 | - | 92 |
| Вегето-вісцеральні дисфункції, n = 56 | 14 | 42 | - |
Розподіл обстежених немовлят з підвищеною збудливістю в залежності від характеру порушень та виду терапії
Перелік діагностичних досліджень охоплював: оцінку неврологічного стану дитини, проведення інструментальних методів дослідження (нейросонографія – НСГ та ехоенцефалоскопія – ЕХО – ЕС) та біохімічних методів (визначення вмісту катехоламінів – адреналіну та норадреналіну в сечі у немовлят, іонів Ca, K, Na в крові у немовлят).
Нейросонографію (НСГ) проводили апаратами “Aloka – 650" та “Siemens” з частотою датчиків 5 і 7,5 МГц (виробництва Німеччина). Ехоенцефалоскопічне ультразвукове дослідження головного мозку проводили за допомогою вітчизняних ехоенцефалографів «Эхо-11» та «Эхо-12» немовлятам з ліквородинамічними порушеннями з маленькими розмірами тім’ячка або з закритим тім’ячком.
Для оцінки вмісту катехоламінів використовувався метод Є.Ш.Матліної зі співавторами (1965) шляхом колоночної хроматографії на окисі алюмінію.Вміст іонів К+, Na+, Ca2+визначали на автоматичному аналізаторі “EasyLyteCalcium”, Na/K/Ca/pHanalyzer закритого типу, виробництва США, 2004 р.
Оцінка ефективності використання лікувальних засобів також проводилась за допомогою вивчення психологічного стану немовлят, поведінкових і неврологічних ознак з обов’язковим урахуванням гестаційного віку і ступеня зрілості дитини (О.А .Гончар, 1999, С.К. Євтушенко, В.Ю. Мартинюк, 2003). Перед початком огляду новонародженого збирали анамнез вагітності, пологів та життя дитини, проводили гомеопатичне опитування, метою якого було визначення конституціонального типу немовляти (новонародженого) і відповідно до цього індивідуальний підбор гомеопатичного засобу (Л.И.Ильенко, 1997, Г.В.Мещерінова, 2001). В підборі гомеопатичного препарату враховували оцінку постаті дитини з урахуванням біографічного анамнезу та клінічних симптомів. Проводилась оцінка психологічного стану немовлят шляхом опитування батьків та спостереження за реакціями нервової системи на різні подразнення та оцінка неврологічного стану немовлят (Л.Т.Журба, 1981, М.В. Білоусова, 2000, Г.В. Кукуруза, О.Е. Беляева, 2005).
При оцінці ступеню тяжкості стану дитини з підвищеною збудливістю при гіпоксично – ішемічному ураженні нервової системи використовували шкалу – опитувальник за даними психологічного стану дитини та об’єктивними даними неврологічного стану дитини (Ю.И. Барашнев, 2001, М.В. Білоусова, 2000, Е.А. Гореликова, 2000, Г.В. Кукуруза, О.Е. Беляева, 2005, С.П. Песонина, 2006). Наявність скарг або симптому оцінювали в балах (наявність – 1 бал, відсутність – 0 балів).
Для інтегральної оцінки стану немовлят перед початком лікування та через 1, 3 та 6 місяців визначали середній бал ступеня симптому наступним чином:
N1* Σb / N2, (1)
де N1 – кількість немовлят; Σb – ступень симптому (в балах); N2 – кількість випадків (Медик В.А. та інш., 2000, Лапач С.Н. та інш., 2001).
Результати дослідження та їх обговорення.
За результатами спостереження немовлят з підвищеною збудливістю внаслідок гіпоксично – ішемічних уражень нервової системи встановлено, що прояви цього стану визначаються у вигляді ліквородинамічних порушень, підвищеної нервово – рефлекторної збудливості, астено – невротичних та вегето – вісцеральних розладів.
160 немовлят з ліквородинамічними порушеннями отримували для лікування гомеопатичні засоби. Кожна з 40 дітей II групи з легким ступенем отримувала препарат Arnica 6Cта один з дегідратуючих гомеопатичних препаратів Natrium sulfuricum 200С, Helleborus niger 200С або Cicuta virosa 6С. Препарати діти отримували по 1 – 3 крупинки 1 раз на добу, 2 – 5 днів на тиждень, протягом 14 – 21 діб. Лікування 120 дітей в IIIгрупі з середньою та тяжкою ступенями гіпоксії починали лікування з призначення препарату Traumeel S та діакарб з наступним призначенням 1 або 2-х гомеопатичних препаратів Natrium sulfuricum 200С, Helleborus niger 200С, Cicuta virosa 6С, Apis 6С (по 1 – 3 крупинки 2 – 5 разів на тиждень, в залежності від ступеня тяжкості стану) на протязі 2 – 4 місяців. Traumeel S отримували по 3-5 крапель або 1/5-1/4 таблетки в невеликій кількості води або молока за 15-30 хвилин до їжі від 1 - 3 рази на добу, на протязі 14-21 діб. Діакарб призначали 13 немовлятам з тяжким ступенем по 1/5-1/4 таблетки зранку до їжі за 30 хвилин в незначній кількості молока або води по схемі (3 дня давати, 4-ий день – перерва) на протязі 9-21 діб в залежності від тяжкості стану разом з аспаркамом по 1/5-1/4 таблетки зранку після їжі 9-21 день без перерви на один день.
В Iгрупі всі 53 дитини отримували діакарб 0,25 протягом 9-21 діб в залежності від тяжкості стану разом з аспаркамом по 1/5-1/4 таблетки по схемі. Потім всі діти отримували цитралеву мікстуру на протязі 10-14 діб.Необхідно відмітити, що під час прийому діакарбу 18 дітей були в’ялі, сонливі, рухова активність в них була знижена.
ЕХО-ЕС проводили 34 немовлятам з ліквородинамічними порушеннями. До початку лікування на ЕХО –ЕС у 21 дитини відмічали розширення III шлуночку до 7–8мм з підсиленням пульсації ЕХО – сигналів на 25 - 30 %. У 13 дітей відмічали розширення III шлуночка до 8-9мм з підсиленням пульсації ЕХО – сигналів на 60-70%. Через 1 міс після проведеної дегідратуючої терапії показники в обох групах відповідали нормі. На НСГ визначали розширення лікворопровідної системи мозку та ознаки ішемічного ураження головного мозку.