До лікування в Iта IIIгрупах визначали на НСГ розширення передніх рогів до 12,8 ±1,6мм з обох сторін, через 1 міс було зменшення в I групі до 8,1 ± 0,7мм, в III – до 6,7 ± 0,7мм, через 3 міс – відповідно до 4,8±1,3ммта до 2,9 ± 0,8мм. Ширина III шлуночку головного мозку була до лікування 7,1± 0,7мм, через 1 міс в I групі – 5, 7 ± 0,7мм, в III – 5,5± 0,6мм, через 3 міс – 4,3± 0,3мм. Ширина конвекситального субарахноїдального простору зменшилась в I групі з 8,1± 0,7мм до 2,5± 0,6мм в I групі, до 2,2± 0,2мм в III групі, а ширина міжкулькової борозни з 3,7 ± 0,7мм до 0, 7 ± 0,5мм вIгрупі та до 0,6± 0,5мм в III групі відповідно через 3 місяці.
В табл.2 представлена оцінка стану немовлят з ліквородинамічними порушеннями до та після лікування.
Через 1 місяць стан дітей з тяжким ступенем ще не відрізнявся, з середнім та легким ступенями – лікування в основній групі йшло швидше. Через 3 місяці повністю одужали діти з легким ступенем, групи вже не відрізнялись (p > 0,05), значно покращився стан дітей з середнім та тяжким станами, р < 0,05. Через 3 – 5 місяців в основній групі та через 4 – 6 місяців в контрольній всі діти були виліковані.
Таким чином, результати досліджень показали ефективність гомеопатичних ліків при ліквородинамічних порушеннях по даним клінічних спостережень та ЕХО – ЕС, НСГ.
Таблиця 2
Оцінка стану немовлят з ліквородинамічними порушеннями (бали) до та після початку лікування
Групи хворих | До лікування | Після початку лікування | |
через 1 міс | через 3 міс | ||
Тяжкий ступень | |||
I, n=3II та III, n=13 | 9,7 ± 0,3 10,2 ± 0,1 | 5,33 ± 0,3* 5,23 ± 0,1* | 4,33 ± 0,3*2,23 ± 0,1*‚ ** |
Середній ступень | |||
I, n= 22II та III, n= 70 | 5,5 ± 0,16,1 ± 0,07 | 4,1 ± 0,21* 2 ± 0,09*‚ ** | 2,5 ± 0,32* 1,75 ± 0,22*‚ ** |
Легкий ступень | |||
I, n= 28II та III, n= 77 | 2 ± 0,152,2 ± 0,08 | 1,57 ± 0,2* 1 ± 0,1* | 00 |
Примітки:
1. * - р < 0,05 по відношенню до лікування;
2. ** - р ≤ 0,05 по відношенню до фармакологічних засобів (I група);
3. 0 – симптоми ліквородинамічних порушень відсутні (норма).
Лікування підвищеної нервово – рефлекторної збудливості проводилась у 215 немовлят в II групі та у 60 немовлят в I, первинний огляд яких був у віці від 2 тижнів до 4 місяців. 180 дітей II групи отримували як седативний засіб гомеопатичний препарат Chamomilla 6С по 1(3) крупинки 1 – 2 рази на добу, 2 – 5 днів на тиждень на протязі 1 – 2 місяців. У 65 дітей відмічались стани гострого збудження внаслідок кишкових кольок, прорізуванням зубів у дітей, різними станами збудження на фоні гіпертермії, дітям призначали комплексний гомеопатичний препарат німецької фірми “Heel” “Viburcol”. Препарат Zincum valerianicum отримували 35 дітей, у яких переважало рухове занепокоєння в ногах, діти погано засинали ввечері. Нічний сон у них також був неспокійний, вони часто прокидалися. Діти приймали препарати протягом 1 – 2 місяців ввечорі, за 2 години до сну по 1(3) крупинки, після закінчення прийому регресу симптоматики не визначали. У 73 дітей відмічались гіперзбудливість без видимої причини, під час плачу та збудливості відмічались вигинання «на місток», після призначення препарату Cicuta virosa 6С по 3 крупинки 1 раз на добу 2 – 3 рази на тиждень на протязі 3 – 4 тижнів ці явища зникали.
Лікування немовлят в I групі проходило наступним чином:55 дітей отримували цитралеву мікстуру, 5 дітей отримували люмінал (фенобарбітал) по 0,0075-0,01г на добу.Приймалась мікстура по 1 чайній ложці 1-3 рази на добу, в залежності від віку та стану здоров’я дитини, протягом місяця (2 курси по 10 – 14 діб з перервою на 7 – 10 діб).
У 32 дітей відмічався рецидив підвищеної нервово – рефлекторної збудливості через 5 – 7 днів після закінчення прийому мікстури. Вони отримували лікування у вигляді відвару седативних трав (м’ята, меліса, валеріана) протягом 1 – 2 місяців.
У 15 немовлят I групи та 20 немовлят II групивизначали зміни показників адреналіну (А) та норадреналіну (НА) в сечі до лікування, через 1 та 3 місяця після початку лікування. 15 здорових немовлят склали IV групу (порівняння). Перед початком лікування у всіх дітей був підвищений рівень А та НА, значення А складають 4,2 ± 0,3 мкг/добу , це вище норми у 1,68 разів, значення НА –11,2 ± 0,4мкг/добу, що вище норми у 2,24 разів . Дані представлені в табл.3.
Таблиця 3
Динаміка вмісту адреналіну та норадреналіну (мкг/добу) в сечі немовлят
Групи | До лікування | Після лікування | |
через 30 - 35 діб | через 90 - 95 діб | ||
Адреналін | |||
I, n =15 | 4,2 ± 0,3 | 3,6 ± 0,3 | 2,9 ± 0,3* |
II, n =20 | 4,2 ± 0,3 | 3,1 ± 0,1* | 2,5 ± 0,2* |
IV (здорові),n =15 | 2,5 ± 0,1 | ||
Норадреналін | |||
I, n =15 | 11,2 ± 0,4 | 10 ± 0,7 | 7,4 ± 0,2* |
II, n =20 | 11,2 ± 0,4 | 8,5 ± 0,3* | 5,8 ± 0,3* |
IV(здорові), n =15 | 5,8 ± 0,2 |
Примітка: * – р<0,05 по відношенню до лікування.
Перед початком лікування показники I та II груп практично однакові. I та IIгрупи відрізняються від IV групи (порівняння), р < 0,05. Через 30 – 35 діб після початку лікування дані достовірно різняться в II групі по відношенню до лікування в своїй групі (р <0,05). Через 90 – 95 діб показники достовірно зменшуються в I та II групах, р <0,05 та в II групі практично не відрізняються від норми. В I групі через 90 – 95 діб діти ще потребують подальшого лікування. Необхідно звернути увагу, що в II групі клінічні показники змінюються відповідно біохімічним. В I групі біохімічні показники нормалізуються пізніше, ніж клінічні симптоми. Оцінка стану немовлят з підвищеною нервово – рефлекторною збудливістю до та після лікування представлено в табл.4.
Таблиця 4
Оцінка стану немовлят з підвищеною нервово – рефлекторною збудливістю (бали) до та після початку лікування
Групи хворих | До лікування | Після початку лікування | |
через 1 міс | через 3 міс | ||
Тяжкий ступень | |||
I, n=10II, n=158 | 10,3 ± 0,1 11 ± 0,1 | 9 ± 0,3* 6,68 ± 0,1*‚ ** | 4 ± 0,32*1,73 ± 0,1*‚ ** |
Середній ступень | |||
I, n= 35II, n= 42 | 6,5 ± 0,26,7 ± 0,18 | 3,6 ± 0,21* 2,5 ± 0,08 *‚ ** | 1,14 ± 0,2*0 |
Легкий ступень | |||
I, n= 15II, n= 15 | 2,3 ± 0,12 2,3 ± 0,12 | 1,67 ± 0,12* 0 | 00 |
Примітки: 1. * - р < 0,05 по відношенню до лікування в своїй групі;
2. ** - р ≤ 0,05 у порівнянні з I групою.
В II групiвизначали більш раннє відновлення показників по зрівнянню з Iгрупою (М через 1 та 3 місяці менше; р< 0,05), повне виліковування при важкому ступені наступило через 6 місяців, при середньому – через 3 місяця, при легкому – через 1 місяць. В I групі одужання наступало при важкому ступені через 8 – 9 місяців, при середньому та легкому – через 4 – 6 місяців.
Лікування астено – невротичних розладах відбувалось у 116 дітей у віці від 4 місяців до 1 року. III групу склали 92 дитини, I – 24.Лікування в III групі починалось з призначення гомеопатичного препарату Chamomilla. Спочатку призначався препарат Chamomilla 6C 1-2 рази на добу:1(3) крупинки розчинити в 1 чайній ложці кип’яченої води, випити зранку за 15-20 хвилин до годування (приблизно в 9.00-10.00). 16 дітей з тяжким ступенем приймали препарат 2 рази на добу, 2-ий раз – вдень, за 15-20 хвилин до годування, на протязі 5-7 днів. 74 дитини з середнім ступенем приймали Chamomilla 6C 1 раз на добу, 2 – 4 дня на тиждень. Частота та тривалість прийому підбирали індивідуально, в залежності від тяжкості стану та чутливості дитини до препарату, в середньому становила 1 – 2 місяці. В результаті лікування у 80 дітей вищеописані симптоми не турбували через 1 – 2 місяці. У 12 дітей сон залишався інколи збудливим, дітей треба було заколисувати, їм призначали препарат Chamomilla 200 C, 1-2 рази на тиждень 1-2 місяці. Після двох місяців прийому скарг щодо поводу порушення сну не було, діти ставали спокійніше.
42 дитини отримували препарат Arsenicumalbum200 C – по 1 крупинці 1 раз в 7 – 10 діб при наявності ексудативно – катарального діатезу або атопічного дерматиту. Діти погано спали вночі, але біля матері сон їх був краще. Після 2 – 3 тижнів прийму препарату сон ставав краще, явища діатезу менше.
Всім дітям III групи після закінчення прийому Chamomilla призначались різні препарати кальцію. 40 дітей відносились до гомеопатичного типу Calcium carbonicum. Діти отримували Calcium carbonicum 6C по 3 крупинці 1 раз на добу до годування 2 – 3 рази на тиждень на протязі 2 місяців, потім Calcium carbonicum200C на протязі 2 місяців. 48 дітей отримували препарат Calcium phosphoricum 6С по вище описаній схемі 1 – 2 місяці, потім Calcium phosphoricum 200С 2 - 4 місяці. У них при первинному огляді відмічали підвищену пітливість, збудливість під час прорізуванні зубів, під час засинання. Стан погіршувався при змінах погоди, під час грози та бурі. Діти заспокоювались під час купання, при прослухуванні спокійної, лагідної музики. Дитина типу Calcium phosphoricum худорлява, тендітна, тонка, у неї вузька грудна клітина, довгі кінцівки. Це дуже жваві, енергійні, активні діти. Руховий та фізичний розвиток їх відповідав віку, але в психічному стані вони були лабільні.4 дитини одержували препарат Calciumfluoricum, під час огляду у дітей відмічались аномалії кісткової системи, випини верхньої (нижньої) щелепи, невірний ріст зубів, гіпермобільність суглобів. Препарат Calcium fluoricum200C діти отримували по 1 крупинці 1 раз в 10-14 днів, 1 раз на добу на протязі 3 – 4 місяців. У 62 дітей через 1 місяць після початку прийому Chamomilla 6C зберігались емоційна лабільність та часті перепади настрою. Їм призначали препарат Gelsemium 200С. Діти отримували Gelsemium 200C по 1 крупинці зранку до їжі за 15-20 хвилин, 2 рази на тиждень на протязі 1 – 2 місяців. Після закінчення курсу лікування стан повністю нормалізувався, послідуючого прийому препарату не було потрібно. 50 немовлят отримували вітамін D та вітамінами групи В на протязі 1 місяця.