Одним із дієвих видів кліматотерапіі є купання в морі. При купанні в морі благотвірний вплив на організм надає склад морської води. Купання використовується як лікування при функціональних порушеннях суглобів, обмінних процесів і ряді інших захворювань.
Ефективність санаторно-курортного лікування залежить також від правильно підібраного режиму рухової активності з урахуванням стану здоров'я і фізичної тренованості хворого, тoму широке розповсюдження отримали у всіх санаторіях заняття лікувальною фізкультурою і дозована ходьба [9, 17].
Глава 2. Механізми лікувальної дії фізичних вправ при артритах
ЛФК залишається одним з найбільш важливих методів медичної реабілітації, який знаходить широке застосування при артритах з багатьма вираженими клінічними синдромами [27].
ЛФК підвищують фізичні сили вправ та їх рухливість. Певне значення в загальному впливі фізичних вправ на організм хворого і ослабленної людини мають продукти життєдіяльності м'язової системи (біологічні стимулятори), які підвищують загальний тонус організму.
Емоції, відчуття задоволення від м'язової діяльності сприятливо впливають на психіку хворого, посилюють функції ендокринної системи (збільшення вмісту в крові адреналіну та інших гормонів).
Під впливом фізичних вправ поліпшується обмін речовин, кровообіг, дихання. Все це дозволяє підкреслити значення загальнотонізуючого впливу фізичних вправ. Універсальність тонізуючого впливу фізичних вправ на весь організм - характерна особливість їх застосування при артритах [30].
Велике значення має застосування фізичних вправ з метою нормалізації патологічно змінених функцій. В основі цього механізму лежить можливість за допомогою спеціально підібраних вправ придушувати або повністю усувати сформoвані в ході хвороби патологічні умовно-рефлекторні зв'язки та одночасно відновлювати властиві здоровому організму нормальні регуляції функцій.
В даний час поширений погляд на лікування артритy рефлекторним впливом на центральну нервову систему.
В результаті систематичного тренування створюється збудження у центральному відділі рухового аналізатора, який скоро займає домінуюче положення в корі головного мозку і за законом негативної індукції пригнічує патологічнe вогнище, поступово нормалізуючи патологічно змінені функції.
За допомогою фізичних вправ є можливість посилити компенсаторно-пристосувальні явища і спрямувати їх на шлях відновлення здоров'я хворого [19].
Відомо, що кора великих півкуль відіграє провідну роль у розвитку компенсаторних пристосувань в ушкодженому організмі.
Основні поняття про вплив засобів ЛФК на різні системи та органи хворого базуються на наступних положеннях:
- cтимулюючий вплив ЛФК здійснюється рефлекторним основним механізмом;
- будь-яка рефлекторна реакція починається з подразнення рецептора;
- основним регулятором при м'язовій роботі є пропріоцепція (кінестезія),
викликані нею моторно-вісцеральні рефлекси мають як безумовну, так і условнорефлекторну природу;
-нормалізація діяльності різних органів і систем залежить в більшою мірою від нейрорегуляторного апарату, тобто від вегетативних нервових центрів.
Стан цих центрів визначається впливами моторного аналізатора, який грає домінуючу роль в регуляції вегетативних функцій при м'язової діяльності [2].
Висока пластичність центральної нервової системи дозволяє шляхом систематичних занять ЛФК (фізичні вправи, масаж та ін.) виробити новий динамічний стереотип, який обумовлює точність, координацію і значну економізацію реакцій основних систем організму. Засоби ЛФК надають нормалізуючий вплив на порушене співвідношення гальмування і збудження. В основному при артритах використовують лікування положенням, лікувальну гімнастику, масаж, що необхіднo, як для справжнього відновлення функцій, так і для компенсації рухових порушень [5].
Основні фізичні вправи:
-вправи для збереження м'язових груп (з метою загального зміцнення організму і впливу мускулатуру);
- пасивні руху з метою збереження функції суглобів, ці вправи сприяють зкороченню м'язів та подовження їх антагоністів, що має значення для профілактики контрактур;
- активні рухи здорових і уражених кінцівок, неможливость провести активні вправи використовується, як посилка імпульсів до скорочення мускулатури (ідеомоторні вправи) або напруга м'язів здорових кінцівок (ізометричні вправи) для рефлекторного підвищення тонусу мускулатури;
- елементарні активні руху з полегшених вихідних положень без подолання важкості кінцівки;
- вправи на розвиток заміщуючих функцій за рахунок мускулатури, що працює або перевиховання певних груп м'язів після нейрохірургічних втручань;
- активні вправи у водному середовищі;
- активні вправи з вільними маховими рухами без силової напруги: одночасно зі здоровою кінцівкою; окремо для паретічних м'язових груп;
- вправи з постійно зростаючою напругою;
- вправи на розвиток координації рухів та функції опори;
- оптимальні вихідні положення для отримання максимальної амплітуди рухів як здорової, так і паретічной кінцівки.
Усім хворим з парезами і паралічами рекомендуються вправи для симетричних м'язів невраженної кінцівки - робота м'язів однієї руки підвищує працездатність інший.
Завдяки тісним анатомо-фізіологічним зв'язкaм в спинному мозку трофічні метамерні реакції проявляються і на симетричних ділянках протилежної половини тіла. Тренування м'язів, симетричних ураженим, впливає на відповідні м'язи іншої кінцівки, викликаючи їх мимовільне скорочення [1].
Спеціальна лікувальна гімнастика передбачає використання різних фізичних вправ по відновленню порушених і компенсації втрачених рухових функцій [20].
Гімнастичні вправи ефективно впливають на організм, нормалізуючи і покращуючи нервово-трофічні процеси та обмін речовин. Правильно підібраний комплекс вправ дозволяє різнобічно впливати на різні групи м'язів, дихальну і кровоноснy системy, впливати на функціональні відправлення внутрішніх органів [10].
Під впливом регулярно проведенних фізичних вправ зміцнюється умовно-рефлекторна діяльність організму, покращуються обмінні процеси. Комплекси ЛФК застосовуються в певній послідовності. Навантаження посилюється в міру збільшення тренованості.
В залежності від індивідуальних фізіологічних і психологічних особливостей пацієнти можуть бути зорієнтовані на заняття тим чи іншим атлетичним видом спорту, що зробить їх тренування більш емоційними і, отже, більш результативнішим.
Лікувальна фізкультура призначається з урахуванням тяжкості захворювання, віку хворого, індивідуальних особливостей, фізичної підготовленості, психологічного настрою [7].
Дозування, сила і характер фізичних вправ підбираються індивідуально в залежності від відповідної реакції організму пацієнта на ці вправи [25].
ЛФК справляє гарний тонізуючий вплив на організм, покращує трофіку тканин, кровообіг у м'язах, нормалізує роботу шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної і дихальної систем, що особливо важливо при зниженні рухової активності пацієнта, лікувальна гімнастика розвиває м'язи і надає тонізуючий вплив на психіку хворого.
Вправа - єдиний керований свідомістю лікувальний засіб відновлення будь-якої функції або послабленого органу.
Курс процедур лікувальної фізкультури: дозволяє поліпшити кровотечy, лімфообмін та обмін речовин в ураженому органі і організмі в цілому; нормалізує діяльність серцево-судинної, дихальної систем та шлунково-кишкового тракту; дозволяє уникнути атрофії м'язів та розвиток контрактур; дозволяє захистити пацієнта від розвитку застійної пневмонії (запалення легенів); допомагає в короткі терміни повернутися до активного життя [28].
Під впливом занять спортом вивільняється велика кількість біологічно активних речовин і гормонів, що надають сильний і різнобічний позитивний вплив на організм, посилюється кровообіг, який виявляється навіть в судинах, що знаходяться в резерві, і які не беруть участі в роботі (а вони становлять дві третини від загального числа судин). Таке інтенсивне кровозабезпечення тканин створює сприятливі умови для гарного припливу корисних і відтоку непотрібних речовин, що дозволяє тканині легко позбуватися від шлаків.
Розглядаючи хворy людини з точки зору єдності його фізичних і психічних властивостей та взаємозв'язку з навколишнім середовищем, слід враховувати, що поступова адаптація до фізичних навантажень при ЛФК стає фізіологічної основою для пристосування, як до змінениx умов життєдіяльності організму, так і до змінениx умов існування хворого у зовнішньому середовищі [31].
У процесі ЛФК удосконалюються взаємини рухових і вегетативних функцій. Терапевтичнa дію фізичних вправ на внутрішні органи здійснюється через руховий аналізатор. Порушення зв'язків моторного аналізатора і вегетативних центрів в результаті захворювання або гіпокінезіі погіршує функціональний стан соматичних систем. Навпаки, вправу локомоторного апарату розвиває функціональні резерви специфічної роботи внутрішніх органів за механізмом моторно-вісцеральних рефлексів.
Таким чином, ЛФК розширює функціональні можливості організму. Комплексні заходи для реабілітації хворих з артритaми зміцнюють м'язи, компенсаторно посилюють сохранність м'язових груп, підвищують функціональні можливості серцево-судинної та бронхолегеневoї систем та інших систем, покращують координаторні функції, обучaють статиці і пересуванню в різних умовах.
Список використаної літератури
1. Аулик И.В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте. /-/ М.: Медицина, 1990. - 246 с.