Лікувальний масаж при захворюванні органів дихання (стр. 2 из 4)

Граблеподібне поглажування (мал. 3) виконується подушечками чотирьох пальців, сильно розведеними в сторони. Прийом проводиться найчастіше обома руками, рідше однієї.

Гребнеподібне поглажування виконується фалангами зігнутих пальців. Вони можуть бути щільно притиснутими або ледве розведені в сторони. Кисть руки дещо піднята. Гребнепордібне поглажування можна проводити в прямолінійному подовжньому або поперечному напрямку. Масаж іноді виконується з обтяженням.

Рис. 3. Гребнеподібне поглажування

Дані прийоми добре допоможуть розслабитися і підготувати тіло до наступних, більш інтенсивних прийомів. Варто пам'ятати, що масування особливе обережно варто виконувати в зоні легень: прийоми не повинні завдавати болю, викликати різких приступів кашлю. Якщо подібне відбулося, то потрібно перервати сеанс на кілька хвилин. У тому випадку, якщо приступи кашлю і болі не відновилися, можна продовжувати масування. У противному випадку сеанс краще перенести на інший час.

Розтирання

Розтирання найкраще застосовувати відразу після поглажування, тому що цей прийом створює більш сильний вплив на шкіру, збільшуючи її еластичність, а також на м'язи і тканини. Розтирання підсилює лімфо- і кровообіг, рух міжтканинної рідини. Напруженість м'язів при цьому стає менше, знижується нервова збудливість. Розтирання є перехідним прийомом між підготовчим поглажуванням і основним розминанням.

При плевриті, бронхіті, пневмонії й емфіземі легень застосовуються наступні види розтирання: поперечне, подовжнє, прямолінійне, зиґзаґоподібне, спіралевидне, колоподібне, S-подібне, щипцеподібне, вилкоподібне, граблеоподібне, гребнеподібне, пиляння, штрихування. Кожний з цих прийомів розділяється на кілька підвидів і має різні техніки виконання.

Розминання

Розминання є одним з основних прийомів, використовуваних у масажі. На нього приділяється найбільша кількість часу. Прийом має кілька видів, що розрізняються по техніці виконання. При лікуванні легеневих захворювань проводяться наступні види розминання: ординарний, подвійний ординарний, подвійний кільцевий, подвійний кільцевий комбінований, колоподібне і подвійний гриф. Крім цього, використовують накочування, розтягання, натиснення, зрушування, проминання. Прийоми виконуються кінцевими фалангами чотирьох пальців, кінцевими фалангами великих пальців, підставою долоні і пальцями, стиснутими в куркуля.

Розминання більш ефективно, ніж багато інших прийомів, через те, що пальці рук роблять більш сильний вплив на шкіру, м'язи і тканини. Рука масажиста захоплює масажовану ділянку, відтягує її, стискає і розгортає.

Рис. 4. Подвійне ординарне розминання

Рис. 5. Колоподібне розминання

Рис. 6. Розминання основою долоні

Рис. 7. Розтягування

Ударні прийоми

Ударні прийоми також можна використовувати при гострому бронхіті, плевриті, пневмонії й емфіземі легень. Вони виконуються на верхній зоні спини, на ділянках C7-D10.

Ударні прийоми викликають скорочення м'язових волокон, що проходять по всій довжині м'яза. Завдяки цьому збільшується приплив крові до масованої ділянки і підвищується тонус м'язів. До проведення ударних прийомів м'яза необхідно добре розслабити.

Ударні прийоми бувають різних видів. При легеневих захворюваннях використовують в основному поплескування, рублення, поколачування і пунктування.

Масажист виконує поплескування долонями рук. Прийом можна робити однієї або двома руками. В останньому випадку поплескування проводиться поперемінно або синхронно. Рублення виконується ребром долоні, пальці при цьому випрямлені, розведені і розслаблені. Удар наноситься ребром долоні і мізинцем, інші пальці в момент удару стуляються, а потім знову розводяться. Якщо не розводити пальці в сторони, а виконувати прийом стиснутими пальцями, то удар буде сильним і болісним. Цього варто уникати. Рублення найчастіше виробляється одною рукою в поперечному напрямку. Найкраще рухатися по верхній частині спини ліворуч праворуч, наносячи рубаючі удари.

Поколачування має кілька видів виконання, і усі вони застосовуються при масажі у випадку захворювання органів дихання. Прийом можна виконувати ліктьовим краєм кулака і тильною стороною зігнутих пальців так, щоб подушечки вказівного і середнього пальця торкалися долоні. Даний прийом також сприяє кращому вентилюванню легень.

Пунктування проводиться кінцевими фалангами пальців. Кисть руки при цьому як би нависає над масованою ділянкою. Прийом виконується у швидкому темпі легкими дотиками до масованої ділянки. Рухи здійснюються однієї або двома руками. Прийом дуже легкий, не викликає ніяких болючих відчуттів. Їм можна завершити серію ударних прийомів і переходити до наступного виду масування.

Вібрація

Вібрація являє собою масажний прийом, при якому вплив на масовану ділянка відбувається у вигляді коливань, що передаються з різною швидкістю й амплітудою. У вібрації багато загального з ударними прийомами, але є деякі специфічні відмінності.

Розрізняють переривчасту і непереривчасту вібрацію. Кожний з цих видів має кілька підвидів. Так, переривчаста вібрація (рис. ) буває пунктирною, палочковою і точковою. До непереривчастої вібрації (рис. ) відноситься струшування, струс і підштовхування. Непереривчаста вібрація виконується долонею або пальцями і з захопленням тканин.

Даний прийом потрібно проводити у швидкому темпі, рухаючи в поперечному або подовжньому напрямку.

Рис. 8. Переривчаста вібрація

Рис. 9. Не переривчаста вібрація

Рухи

Рухи за формою виконання розрізняють активні, пасивні і з опором. Руху мають багато різновидів. При плевриті, пневмонії, гострому бронхіті, емфіземі легень застосовують в основному зсув і вижимання.

Зсув нагадує поглажування, але при виконанні даного прийому відбувається більш сильний вплив на масажну ділянку через більшу швидкість переміщення рук масажиста і більш енергійного виконання. Даний прийом створює вплив не тільки на шкіру, але і на підшкірну клітковину, сполучну тканину і поверхневий шар м'язів. При виконанні цього прийому швидше відбувається кровопостачання хворих ділянок.

1.2 Прийоми, використовувані при масуванні грудної області

Для масажу грудної області використовуються практично ті ж самі прийоми, що і для верхньої частини спини. У результаті в цій області поліпшується кровопотік у грудних м'язах, збільшується крово- і лімфоутворення, напруга м'язів стає менше або зникає зовсім. Нерідко при виконанні прийомів починає відходити мокротиння. Варто заздалегідь подбати про цьому і приготувати спеціальний посуд для неї. Після звільнення бронхів масаж можна продовжити.

Варто пам'ятати про те, що масування потрібно робити акуратно, тому що близько знаходиться область серця і різкі інтенсивні рухи можуть спровокувати болючі відчуття в області грудини, викликати приступ кашлю.

При плевриті, пневмонії, гострому бронхіті й емфіземі легень для масування області грудей застосовуються поглажування, розтирання, розминання й ударні прийоми. Масування починають з поглажування, а потім переходять до більш інтенсивних прийомів.

1.3 Прийоми, використовувані при масуванні шийного відділу

При захворюваннях органів подиху, крім спинної області і грудного відділу, масуванню піддається і шийний відділ. Це зв'язано з тим, що мокротиння, піднімаючи з грудної області, може затримуватися в гортані. Для звільнення від неї і застосовується масаж шийного відділу. Масаж м'язів шиї допоможе зменшити біль у гортані і бічних поверхнях шиї, що виникає при кашлі або ковтанні, а також поліпшить крово- і лімфообігу, знімає напругу.

Коли хвороба знаходиться в гострій стадії, масаж застосовувати не слід, але як тільки ця стадія минає, масування шийного відділу допоможе якнайшвидшому лікуванню.

Масаж шиї варто проводити по обидва боки, починаючи з бічних ділянок, потім переходити до масажування задньої частини шиї і тільки після цього до передньої. Якщо під час масування виникне різкий біль або приступ кашлю, то масаж варто перервати. Після проходження приступу кашлю й відходження мокротиння масаж можна продовжити. Але якщо болючі відчуття не припинилися або відновилися, те масування краще відкласти на 1-2 дні.

При масуванні шийного відділу застосовуються поглажування, розтирання, розминання, ударні прийоми, потряхування. Виконання прийомів у цій області має деяку особливість. Найбільше легко масажувати задню частину шиї, тому що тут можна використовувати інтенсивні прийоми, проводити масаж з натиском або обтяженням. При масуванні бічних поверхонь натиск повинний бути незначним, а обтяження застосовується дуже рідко. Воно зовсім неприпустимо при масажі передньої частини шиї, де розташована гортань. Для масування цієї ділянки підходять тільки легкі прийоми, виконувати які випливає обережно й акуратно. В області щитовидної залози масування виключається зовсім.