НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. Шупика
Решетняк Ольга Вікторівна
УДК 616.31-002-08:615.835:618.1-002.992.28
ЛІКУВАННЯ Candida-АСОЦІЙОВАНОГО СТОМАТИТУ
У ЖІНОК З УРОГЕНІТАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ГРИБКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ
14.01.22 – стоматологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2008
Дисертацієюєрукопис
Захист відбудеться “30” травня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.613.09 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04050, м. Київ, вул. Пімоненка, 10-А.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради д.мед.н., професор І.П. Мазур
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Серед захворювань слизової оболонки порожнини рота (СОПР) кандидозне ураження займає одну з провідних позицій (Каспіна А.І., Дрожжина В.А., 2004; Липова О.В., Сюч Н.І., 2004). Клінічна картина кандидозу порожнини рота (ПР) достатньо різноманітна та пов’язана не тільки зі ступенем ураження грибами, але і низкою факторів ризику, що ініціюють виникнення орального кандидозу у дорослих. Найчастіше збудниками кандидозу є представники грибів роду Candida, які достатньо широко розповсюджені в природі. Відомо більше 180 різновидів дріжджоподібних грибів, проте кандидозні ураження викликають лише деякі з них (Сергєєв А.Ю., 2003; Ушаков Р.В., 1998). Найбільш виражені патогенні властивості у грибів роду Candida albicans, які відносяться до видів, що не утворюють спори, за способом дихання – до аеробів. В нормі вони є сапрофітами та в неактивній формі зустрічаються в ПР в невеликій кількості у 50 % населення (Шевяков М.А., 2002). Достатньо часто дріжджоподібні гриби в ПР асоціюються з мікрофлорою, що представлена як аеробами так і анаеробами (Белянин В.Л., 1998; Леонтьєв В.К., 2001). В останній час особливо значну поширеність набули тяжкі вісцеральні та генералізовані форми кандидозних уражень (Малий В.П., 2002). Серед загальних факторів ризику розвитку орального кандидозу суттєвого значення набуває хронічна урогенітальна патологія (ХУГП), де серед первинних чинників також превалюють гриби роду Candida (Алекешева Л.Ж., 2004), тому можлива одночасна колонізація СОПР (Мірзабалаєв А.К., 2004), що ускладнює лікування поєднаного ураження.
Питання особливостей клінічного перебігу та лікування кандидозного стоматиту у жінок із ХУГП кандидозної етіології до теперішнього часу не вивчені.
Відомо, що розвиток кандидозу СОПР в багато чому залежить від імунного статусу організму (Воєводін Д.А., 2005; Димніч Л.О., 2006), що є підставою для обов’язкового призначення при лікуванні препаратів-імунокоректорів.
Відсутність диференційованого підходу до лікування кандидозного стоматиту із супутньою ХУГП призводить до низької терапевтичної ефективності, постійного виникнення рецидивів ХУГП, розвитку резистентності збудників до протигрибкових препаратів у зв’язку з їх емпіричним та нераціональним використанням (Сергеев Ю.В., 2003).
У зв’язку з цим набуває актуальності пошук нових препаратів з антигрибковим механізмом дії, серед яких препарат «Гівалекс», який має протизапальну, протимікробну та протибольову активність. Також значну зацікавленість представляють пробіотики, що мають подвійну дію: відновлюють природний бактеріоциноз людини та стимулюють захисні імунні механізми.
Враховуючи наведене, актуальність обраного наукового напрямку зумовлена комплексним підходом до визначення клінічних, мікробіологічних та імунологічних особливостей, притаманних різним формам кандидозного стоматиту у жінок з ХУГП кандидозної етіології на підставі чого будуть розроблені диференційовані патогенетично обґрунтовані підходи до їх лікування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом НДР кафедри терапевтичної стоматології ІС НМАПО імені П.Л.Шупика: «Патогенетичне обґрунтування нових підходів до лікування генералізованих захворювань тканин пародонта, кандидозного ураження слизової оболонки порожнини рота та карієсу і його ускладнень» (№ ДР 0106U000403). Здобувач є співавтором окремого фрагменту вищевказаної теми.
Мета дослідження – підвищення ефективності лікування кандидозного стоматиту у жінок із ХУГП грибкового походження, шляхом застосування диференційованої комплексної терапії, що базується на особливостях мікробіологічних та імунологічних змін, притаманних різним формам кандидозного ураження СОПР.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати частоту виникнення та особливості клінічних проявів кандидозного стоматиту у жінок із ХУГП грибкового походження.
2. Провести бактеріологічне та мікроскопічне дослідження слизової оболонки (СО) порожнини рота у жінок із ХУГП грибкового походження для визначення стану кандидозу чи кандидоносійства у порожнині рота.
3. Виявити особливості мікробіоценозу різних біотопів організму жінок (порожнина рота, піхва, кишечник) хворих на кандидоз із супутньою ХУГП грибкового походження.
4. Визначити стан імунної системи у жінок хворих на кандидоз СОПР із ХУГП грибкового походження.
5. Вивчити механізм дії препарату «Гівалекс» та розробити схему його застосування при місцевому лікуванні кандидозу СОПР.
6. Обґрунтувати і розробити диференційовані підходи до лікування жінок, хворих на кандидоз СОПР із ХУГП грибкового походження залежно від форми орального кандидозу та визначити їх ефективність.
Об’єкт дослідження – слизова оболонка порожнини рота хворих із ХУГП грибкового походження, посіви та мазки-відбитки з ділянок уражень на СОПР, ротова рідина, венозна кров.
Предмет дослідження – особливості клінічних проявів та патогенезу кандидозного ураження СОПР у хворих із ХУГП, оцінка ефективності диференційованого підходу до їх лікування.
Методи дослідження: клінічні – для вивчення частоти та особливостей клінічних проявів кандидозу на СО в порожнині рота у жінок з ХУГП; лабораторні (мікробіологічні, імунологічні) – для об’єктивного підтвердження діагнозу кандидоз СО, визначення індивідуальної чутливості грибів до антимікотичних препаратів, визначення індивідуальної чутливості до імунокоректорів, та оцінки ефективності лікування при використанні розроблених методів терапії; статистичні – для визначення статистичної достовірності отриманих результатів в клінічних і в лабораторних дослідженнях.
Наукова новизна одержаних результатів. На підставі єдиного методологічного підходу проведене комплексне клінічне, мікробіологічне та імунологічне обстеження хворих із ХУГП, що дозволило встановити у них частоту виникнення, клінічні форми та особливості перебігу кандидозного ураження СОПР. Визначено значення стоматологічного статусу жінок у розвитку рецидивів ХУГП.
Показано, що для верифікації діагнозу кандидоз СОПР необхідно не тільки визначити кількість колоній грибів роду Candida albicans (> 3 lg КУО/мл), але й провести бактеріоскопію мазків-відбитків з глибоких шарів СОПР з метою виявлення ознак інвазії Candida albicans на СОПР.
Вперше визначена сукупна роль у розвитку кандидозного ураження СОПР у жінок із ХУГП особливостей мікробіоценозу різних біотопів ПР (щока, язик), імунологічних порушень клітинного та гуморального імунітету, а також супресії місцевого імунітету.
Вперше проведене вивчення вмісту S IgA, IgA, IgG та фагоцитарного індексу (ФІ) і фагоцитарного числа (ФЧ) у ротовій рідині жінок з кандидозом СОПР із ХУГП засвідчило, що вірогідно знижена концентрація S IgA при підвищеному рівні IgA та IgG, на фоні зниженого фагоцитозу свідчить про наявність бактеріального інфікування СО.
Вперше доведено, що серед різних біотопів (ПР, піхва, кишечник) організму жінок саме кишечникє джерелом високовірулентних штамів грибів з наявністю R-варіантів, що має провідне значення у генералізації кандидозної інфекції.
Вперше встановлено, що антимікотичний та імунокорегуючий механізми дії препарату «Гівалекс» залежать від його розведення та часу використання(Пат. 24038, Пат. 24039, опубліковано 11.06.2007, бюл. № 8).
Розроблено нові патогенетично спрямовані методи лікування кандидозного ураження СОПР у жінок із ХУГП, що передбачають диференційоване системне та місцеве використання етіотропної антимікробної терапії («5-НОК», «Ністатин», «Гівалекс»), імуномоделюючих препаратів («Імунофан», «Ербісол», «Траумель-С») у комбінації з пробіотичними засобами («Симбітер-2», «Симбітер концентрований»).
На підставі проведених клінічних, мікробіологічних та імунологічних досліджень вивчена і встановлена доцільність і ефективність нового методичного підходу та оптимальної лікарської тактики у хворих на кандидоз СОПР із супутньою ХУГП.
Доведено високу клінічну ефективність застосування підтримувальної терапії на етапах реабілітації хворих на кандидоз СОПР із супутньою ХУГП.