Смекни!
smekni.com

Лікування наркоманії. Надання першої медичної допомоги (стр. 2 из 4)

1. Гемосорбція - спосіб фізичного впливу на кров, що полягає в тім, що її пропускають через сорбент (це особливим образом оброблені шматочки вугілля або інших матеріалів з великою вбираючою здатністю).

2. Лікворосорбція - те ж саме, але з ліквором (спинномозковою рідиною).

3. Плазмаферез - поділ крові на формені елементи (клітки) і плазму, тобто ту її частину, що є просто розчином білків і не містить ніяких кліток - ні еритроцитів, не лейкоцитів, ні яких-небудь інших. Після поділу формені елементи повертають у кров'яне русло, а плазму просто виливають, заміщаючи загублений обсяг стерильним розчином.

Для того, щоб кров і плазма не згорталася у перекачувальному пристрої й на сорбенті, їх попередньо насичують гепарином - речовиною, що не дозволяє крові згортатися взагалі (у тому числі й у судинах кровоносної системи).

Після того, як кров або ліквор пропущені через сорбент (при гемо - і лікворосорбції), вони вертаються туди, звідки минулого взяті - кров у вену, ліквор - в особливий простір усередині хребта.

Всі три процедури можуть тривати півгодини й більше того. Звичайно, вони пов'язані з порушенням шкірних покривів (а у випадку лікворосорбції - і з порушенням твердої оболонки спинного мозку) і проникненням у внутрішні середовища організму, а тому є хірургічними втручаннями з усіма наслідками, що випливають (необхідність стерильності, можливість ускладнень і т.п.).

Передбачається (принаймні так уважають хворі), що в результаті цих заходів кров (або ліквор) звільняються від токсинів, які утворяться в результаті прийому наркотиків і це йде на користь здоров'ю.

Виникає питання - які ж все-таки токсини осідають на сорбенті?

Дійсно, якщо наркоман недавно ввів собі наркотик, цей наркотик ми можемо піймати сорбентом. У результаті наркотику в крові не буде, і почнеться абстиненція («ламання» ). Ціль досягнута.

Але, з іншого боку, якщо ми не зробимо ні гемосорбції, ні лікворосорбції, абстиненція однаково почнеться через 12 годин (саме пізніше - через 24). А якщо абстиненція вже почалася, тобто наркотиків у крові вже ні, а звичайно так і буває - ніхто не проводить гемосорбцію відразу після прийому наркотиків - те отчого ж ми тоді намагаємося очистити кров?

Виходить, намагаємося дарма, так ще піддаємо хворого ризику, пов'язаному з перенасиченням крові гепарином і порушенням цілісності шкірних покривів.

Іноді наркомани (ті, хто використовують наркотики кустарного виготовлення) затверджують, що кров «очищається від бруду, що втримується в наркотиках». Під «брудом» вони мають на увазі ті дрібні часточки рослинної сировини, які неможливо відфільтрувати домашніми методами й від яких готові розчини наркотиків стають темними й непрозорими.

Отож, ці часточки дійсно попадають у кров з наркотиком при внутрішньовенному введенні. Але вони не вічно циркулюють у крові, а досить швидко (протягом декількох годин) поглинається клітками - макрофагами, які плавають у крові. У макрофагах вони частково руйнуються, а що не зруйнувалися концентруються в інших клітках, що вистилають внутрішню поверхню кровоносних судин, які називаються клітками ретикулоендотеліальної системи (РЭС) і перебувають переважно в посудинах печінки. У клітках РЭС вони або руйнуються, або так і залишаються. І ніяка гемосорбція їх звідти не витягне.

Але гемосорбцією лікують досить широко, і багато пацієнтів (хоч і не все) почували полегшення в результаті такого лікування. У чому ж справа? А в тім, що після гемосорбції доктора звичайно призначають хворим заспокійливі, снотворні й знеболюючі засоби. Вони й допомагають. Але навіщо тоді гемосорбція?

Саме тому у своєму відділенні ми не робимо гемосорбцію всім наркоманам. Іноді робимо - у двох ситуаціях:

1. Коли в наявності передозування наркотиків, особливо із групи барбітуратів (снотворних) і треба терміново вивести їхню надлишкову кількість, поки хворий не вмер від зупинки подиху.

2. Коли в результаті лікування абстиненції заспокійливими, снотворними й знеболюючими препаратами хворий виявляється «перевантаженим» ними - занадто млявим, сонливим, апатичним і слабким. Отоді від гемосорбції дійсно ми спостерігаємо позитивний ефект. Пацієнти після її стають активніше й краще себе почувають.

Тому не треба женуться за «чищенням крові» і тероризувати лікарів вимогами зробити неї. Самі знаєте, Вам це обійдеться недешево. До того ж є певний ризик, як і при всякому хірургічному втручанні (хоч він і невеликий при гемосорбції й плазмаферезі).

Загрозливі стани й невідкладна допомога

Увага! Ця глава не для того, щоб вивчати всю медицину або хоча б всю невідкладну наркологію. Тут використовується дуже спрощений опис схем і прийомів, розраховане тільки на надання першої допомоги.

Ускладненнями регулярного вживання наркотиків є стани, що загрожують життю й потребують невідкладної медичної допомоги. Вони можуть розвиватися в будь-якого наркомана. Чим більше стаж зловживання наркотиками, тим вище ймовірність їхньої появи.

Що це за стани?

Необхідно помітити, що безпосередньо загрожують життю тільки дихальна й серцева недостатність, які звичайно розвиваються одразу. Увага! Якщо у Вас немає вищого медичного утворення й Ви не працюєте медсестрою в наркологічній або токсикологічній лікарні, краща допомога, що ви можете зробити - НЕГАЙНО зробити так, щоб хворий із загрозливим станом виявився під спостереженням професіоналів (найпростіше викликати «Швидку» ).

Передозування наркотиків

Є однією з головних причин розвитку загрози життю наркомана. Зараз особливо часто зустрічається у осіб, що зловживають наркотиками опійної групи. Хоча не менш небезпечна для тих, хто вживає кокаїн і ефедрин.

Передозування опійної або снотворних веде до зупинки подиху прямо, без яких-небудь додаткових причин. Зупинка подиху в цьому випадку не є раптової, вона як би «розвивається» поступово, тобто подих хворого стає усе менш глибоким і усе більше рідким. Зовні це виглядає так, начебто людина просто глибоко спить. Шкіра в таких випадках дуже бліда, холодна на дотик; губи, кінчики пальців і вух - синюшного фарбування.

Питання батьків: Як визначити, що в наркомана порушення подиху? Найкраще - просто послухати, як він дихає. Але вухо треба наблизити прямо до особи хворого. Правильний подих - коли в сні людина дихає глибоко й ритмічно. При цьому вдих-видихнув повинен бути чутний не менш 12 разів у хвилину. Якщо Ви чуєте, що:

1. Потерпілий взагалі не дихає протягом 1 хвилини.

2. Дихає рідше, ніж 10 разів у хвилину або частіше, чим 30 разів у хвилину;

3. Він дихає неритмічно, «завмираючи» на 30-60 секунд, а потім починає дихати глибоко й галасливо;

4. Подих дуже рідке й ледве чутне протягом 10 хвилин і більше;

5. При його подиху вухом чутні хрипи, що булькають, - виходить, йому терміново потрібно надавати допомогу й викликати «Швидку» .

Якщо Ви виявили рідкий поверхневий подих у сплячого наркомана, негайно починайте його трясти й ляскати по щоках. Якщо в результаті Ваших зусиль прокинеться, сяде або схопиться на ноги й голосно вилає Вас - усе в порядку, Ви теж можете вилаяти його у відповідь і заспокоїтися. Якщо він не прокинеться, прокинеться не до кінця й залишиться млявим, терміново викликайте «Швидку». Краще, якщо «Швидку» викличе помічник, а Ви в цей час продовжуйте термосити. Якщо хворий став з Вами хоча б розмовляти, змушуйте його ходити й не припиняйте розмовляти з ним, поки «Швидка» не приїде.

Якщо в результаті Ваших зусиль він все-таки розмовляти не може, починайте робити штучне дихання «рот у рот». Справа цього не складне, але потребуючого фізичного зусиль, тому, по можливості, залучіть до нього здорового чоловіка.

Штучне дихання «рот у рот» робиться так:

Укладете потерпілого на тверду рівну поверхню (найкраще прямо на підлогу). Своїм пальцем перевірте, немає чи в нього в роті яких або сторонніх предметів (наприклад, блювотних мас). Під плечі (не під голову! не під шию!) підкладете туго скачаний валик товщиною приблизно 15-20 див. (наприклад, можна туго згорнути байкова ковдра) так, щоб його голова була сильно закинута, а рот відкрився. Пальцями висуньте його нижню щелепу верх, як показано на малюнку. Це необхідно для того, щоб мова постраждалого не запал і не перекрив дихальні шляхи.

Затисніть його ніздрі пальцями або білизняною прищіпкою - тільки не дуже тугий, щоб не ушкодити ніс. Глибоко вдихніть, щільно пригорніть свої губи до його й зробіть швидкий сильний видих (для постраждалого це буде вдих). І робіть так хоча б 10 (краще 12) раз у хвилину. Видихи в нього будуть відбуватися самостійно.

Ви зрозумієте, що працюєте правильно, коли в потерпілого при подиху буде помітно рух грудної клітки, а губи й кінчики пальців у нього стануть нормального кольору.

Штучне дихання «рот у рот» фізично настільки важке заняття, що краще його робити вдвох і мінятися частіше. Тому якщо Ви збиралися його робити, покличте на допомогу.

Зате це єдиний ефективний метод штучного дихання.

Передозування психостимуляторів (ефедрину, фенаміну, кокаїну) небезпечна не тільки розвитком психічного стану з маренням і галюцинаціями, але може й безпосередньо викликати важкі порушення ритму серцевих скорочень (от по такому шляху: тахікардія => миготлива аритмія => фібриляція шлуночків => зупинка серця). Фібриляція шлуночків серця супроводжується зупинкою подиху. Звичайно зупинка подиху наступає раптово, а не поступово, як при передозуванні опійних наркотиків.

Тому якщо Ви виявили відсутність подиху в потерпілого, негайно перевірте його пульс на сонній артерії (вона перебуває збоку на шиї трохи нижче кута нижньої щелепи - пощупайте в себе прямо зараз, де там цей пульс. Знайшли? Саме так він виглядає на дотик). Якщо подиху немає й пульсу ні, це називається «клінічна смерть».

Виходить, Вам необхідно крім виклику «Швидкої» починати невідкладні заходи - штучне дихання «рот у рот» і одночасно закритий масаж серця (закритий, тому що серце масажується через грудну клітку). Подих «рот у рот» описано вище.