Смекни!
smekni.com

Лімфоцитопосередковані механізми за умов хронічної гіперімунокомплексемії та вплив на них корвітину в експерименті (стр. 5 из 6)

1. Розвиток хронічної гіперімунокомплексемії підтверджується зростанням показників ЦІК різної молекулярної маси та зниженням показника гемолітичної активності комплементу.

2. Аналіз кооперативної взаємодії лімфоцитів та клітин ендотелію у тварин із хронічною гіперімунокомплексемією показав зниження активності сNOS в лімфоцитах – 2,2 раза і в ендотеліальних клітинах – 1,3 раза із одночасним наростанням активності іNOS у цих клітинах: в лімфоцитах – 4 рази та ендотеліоцитах – 1 раз. Паралельно виявлена активація аргінази і підвищення вмісту сечовини, що більше виражено у лімфоцитах.

3. Розвиток хронічної гіперімунокомплексемії супроводжують наступні зміни метаболізму NO-синтазного шляху: зростання активності iNOS у лімфоцитах – 4,7 раза, в ендотеліоцитах в 2 рази та інгібування потенціалу cNOS у лімфоцитах-2,6 раза і в 1,6 раза в ендотеліоцитах.

4. Хронічний гіперімунокомплексний процес характеризується зростанням показників аргіназного шляху метаболізму L-аргініну: активність аргінази у лімфоцитах підвищується у 5,1 раза, в ендотеліоцитах в 1,6 раза; вміст сечовини у лімфоцитах збільшується у 3,9 раза, в ендотеліоцитах – 1,9 раза.

5. Розвиток хронічної гіперімунокомплексемії зумовив пониження рівнів нітрат- і нітрит – аніонів як в лімфоцитах, так і в клітинах ендотелію. Ці зміни (більш виражені у лімфоцитах) можна розцінити як розвиток нітрозактивного стресу в досліджуваних клітинах. Зменшення вмісту нітрозоглутатіону (також більш виражене в лімфоцитах) свідчить про пониження системи антиоксидантного захисту за цих умов.

6. Хронічний гіперімунокомплексний процес супроводжується порушенням морфофункціонального стану лімфоцитів та ендотеліоцитів. Зміни в лімфоцитах характеризуються переважанням деструктивних процесів із елементами початкового некрозу. Морфологічні дослідження стінки аорти білих щурів виявляють значні порушення ендотеліального шару судинної стінки внаслідок відкладання імунних комплексів.

7. Застосування корвітину, на тлі хронічної гіперімунокомплексемії, призвело до зниження концентрації ЦІК різної молекулярної маси та зростання показників комплементарної активності сироватки крові.

8. Корвітин в умовах in vitro, проявляючи інгібуючий вплив на активність іNOS та вміст аргінази і сечовини, як в лімфоцитах так і в ендотеліоцитах, не впливає при цьому на активність cNOS, що підтверджує його селективну дію за умов хронічної гіперімунокомплексемії.

9. Застосування корвітину зумовлює корекцію змін NO-синтазного шляху, що свідчить про його гальмуючий вплив на розвиток нітрозактивного стресу в клітинах, та, інгібуючи надмірний синтез аргінази, сприяє відновленню порушеного балансу в метаболізмі L-аргініну.

10. Застосування корвітину зумовлює нормалізацію морфологічних змін лімфоцитів та ендотеліоцитів, що підтверджує його цитопротекторну і мембраностабілізуючу дію за умов хронічної гіперімунокомплексемії.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ НА ТЕМУ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вплив корвітину на ультраструктури синусоїдних гемокапілярів печінки білих щурів за умов хронічної гіперімунокомплексної патології /Качмарська М.О., Чоп’як В.,В., Любінець Л. А., Ковалишин В.І., Садляк О.В., Вальчук І.В. // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т.3, №2. – С. 436-438. (Дисертант самостійно проводила моделювання хронічної гіперімунокомплексемії та її корекції, брала участь у статистичному опрацюванні результатів).

2. Ультраструктурні особливості лімфоцитів та ендотеліоцитів за умов хронічної гіперімунокомплексемії /Садляк О.В., Чоп’як В.В., Бідюк М.М., Любінець Л.А., Качмарська М.О. //Буковинський медичний вісник. – 2006. – №3. – С. 120-123. (Дисертант брала участь у підготовці зразків для дослідження, аналізі експериментальних даних, підготувала статтю до публікації).

3. Дослідження ультраструктури стінки аорти за умов хронічної гіперімунокомплексемії /Садляк О.В., Чоп’як В.В., Бідюк М.М., Любінець Л.А., Качмарська М.О. //Вісник наукових досліджень. – 2006. – №4. – С. 41-44. (Дисертант брала участь у підготовці зразків для дослідження, опрацюванні результатів експериментальних даних, підготувала статтю до публікації).

4. NO-залежні механізми взаємодії лімфоцитів і ендотеліоцитів білих щурів при їх інкубації in vitro за умов хронічної гіперімунокомплексемії та коригуючий вплив корвітину на ці процеси /Садляк О.В., Чоп’як В.В., Любінець Л.А., Качмарська М.О. //Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2007. – №1 (37). – С. 7-11. (Дисертант самостійно провела методику виділення ендотеліальних клітин, брала участь у проведенні досліджень, статистичному опрацюванні отриманих результатів, підготувала статтю до публікації).

5. Гіперімунокомплексний синдром в експерименті та клініці /Чоп’як В.В., Вальчук І.В., Гайдучок І. Г., Садляк О.В., Качмарська М.О., Никитюк Г.П. //Вісник наукових досліджень. – 2007. – №1. – С. 5-8. (Дисертант брала участь у проведенні досліджень).

6. Хронічний гіперімунокомплексний синдром: коригуючий вплив корвітину на метаболізм L-аргініну в лімфоцитарно-ендотеліальних взаємодіях іn vitro /Садляк О.В., Чоп’як В.В., Вальчук І.В. Гайдучок І.Г. //Імунологія та алергологія. – 2007. – №1. – С. 63-66. (Дисертант проводила виконання досліджень та статистичну обробку резельтатів).

7. Садляк О.В. Ефекти NO та його стабільних метаболітів у лімфоцитах білих щурів при експериментальному хронічному гіперімунокомплексному синдромі в умовах in vivo //Медична хімія. – 2007. – Т.9, № 3.- С. 33-36.

8. Садляк О.В. Регуляторна і дисрегуляторна роль системи L-аргінін-оксид азоту в лімфоцитах білих щурів за умов хронічного гіперімунокомплексного синдрому //Здобутки клінічної та експериментальної медицини – 2007. № 2 (7). –

С. 143 – 146.

9. Деклараційний патент на корисну модель 13287, Україна МПК А61К 31/33. Застосування корвітину як ендотеліопротектора за умов гіперімунокомплексного синдрому: Пат.13287 МПК А61К 31/33 / Чоп’як В.В., Мойбенко О.О., Вальчук І.В., Качмарська М.О., Бідюк М.М., Любінець Л.А., Садляк О.В., Павлович С.І. (Україна).- № u200509991; Заяв. 24.10.2005; Опубл.15.03.06. Бюл.№3. (Дисертант самостійно проводила моделювання хронічної гіперімунокомплексемії та її корекції, брала участь в опрацюванні, аналізі отриманих результатів і підготовці патенту до публікації).

10. Чоп’як В.В., І.В. Вальчук І.В., Садляк О.В. Вплив корвітину на рівень циклічних нуклеотидів у щурів за умов хронічної гіперімунокомплексемії. //Імунологія та алергологія. /Тези доп. VІІІ наук.-практ. звітно-виборчої конф. Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації “Сучасні аспекти діагностики та лікування імуно – та алергопатології“. – 2006. – №2 - С.-127 (Дисертант брала участь у статистичному опрацюванні результатів та аналізі експериментальних даних).

11. Садляк О.В. Коригуючий вплив корвітину на NO-синтазний шлях оксиду азоту в лімфоцитах білих щурів за умов хронічної гіперімунокомплексемії. //Тези доповідей наук.-прак. конф. ”ІV чтение им. В.В. Подвысоцкого“. – Одеса, 2007. – С. 103 – 104.

12. Вплив корвітину на систему циклічних нуклеотидів у моноцитах білих щурів хронічного гіперімунокомплексного процесу /Качмарська М.О., Чоп’як В.В., Любінець Л.А., Садляк О.В. //Тези доп. наук.-прак. конф. ”ІV чтение им. В.В. Подвысоцкого“. – Одеса, 2007. – С. 72 – 73. (Дисертант брала участь у статистичному опрацюванні результатів, провела пошук літератури у науковій бібліотеці та мережі Medline).

13. Садляк О.В. Вплив корвітину на показники системи оксиду азоту в ендотеліоцитах білих щурів за умов хронічної гіперімунокомплексемії //Тези доп. підсумкової наук.-прак. конф. ”Здобутки клінічної і експериментальної медицини“. – Тернопіль, 2007. – С. 149 – 150.

14. Садляк О. В. Характеристика окисного і неокисного шляху метаболізму L-аргініну в лімфоцитах білих щурів, за умов хронічного гіперімуно-комплексного синдрому і стабілізуючий вплив корвітину на ці процеси //Тези доп. ІІІ міжнародної наук. конф. ”Гомеостаз: фізіологія, патологія, фармакологія і клініка“. – Одеса, 2007. – С. 46 – 48.

15. Особливості синтазного та аргіназного шляхів метаболізму NO в ендотеліоцитах білих щурів за умов хронічного гіперімунокомплексного синдрому /О.В. Садляк, В.В. Чоп’як, Л.А. Любінець, М.О. Качмарська, І.В. Вальчук //Медична хімія. /Тези доповідей наук.-практ. конф. ”Роль месенжерних систем у патогенезі патологічних процесів різної етіології“. – 2007. – Т.9, № 4. – С. 69-70. (Дисертант самостійно проводила моделювання хронічної гіперімунокомплексемії, проаналізувала дані експериментальних досліджень та підготувала тези до друку).


АНОТАЦІЯ

Садляк О. В. Лімфоцитопосередковані механізми за умов хронічної гіперімунокомплексемії та вплив на них корвітину в експерименті.Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Державний вищий навчальний заклад “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського” МОЗ України. Тернопіль, 2008

Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей NO-синтазного та аргіназного шляхів метаболізму L-аргініну в лімфоцитах і ендотеліоцитах за умов експериментальної хронічної гіперімунокомплексемії та проблемі пошуку фармакологічної корекції даної патології.

Встановлено, що розвиток хронічної гіперімунокомплексемії у тварин, яка спричинила імунологічні, біохімічні і морфологічні зміни в лімфоцитах та ендотеліальних клітинах, зумовлений значним порушенням процесів синтезу оксиду азоту. Зміни в метаболізмі оксиду азоту за цих умов проявляються наростанням NO-залежних індуцибельних процесів, пригніченням активності конститутивної NO-синтази та розвитком нітрозактивного стресу в клітинах. Проведені дослідження виявили активацію синтезу аргінази за умов гіперімунокомплексної патології, що зумовлює послаблення NO-синтазного шляху (за рахунок виснаження аргіназою фонду загального L-аргініну), понижує вивільнення NO і призводить до зміщення метаболізму в сторону неокисного перетворення аргініну. Застосування корвітину при хронічній гіперімунокомплексемії виявило його коригуючий вплив на показники системи оксиду азоту у лімфоцитах і ендотеліоцитах тварин в умовах in vitro та in vivo. Нормалізуючий ефект корвітину проявляється також покращенням ультраструктури досліджуваних клітин.