Thymoli 0.15
seu Acidi salicylici 1.125
Aquae purificatae 69.85
m (заг.) =100.0г.
Лицевий бік ППК:
Дата: №
Взято:
Aquae purificatae 69.85
Thymoli 0.15
Olei Ricini 20.0
Emulgens 9.0
Laevomycetini1.0
m (заг.) =100.0г.
Приготував:
Перевірив:
Видав:
Дана лікарська форма – комбінований лінімент емульсія – розчин.
Олія касторова з водою і емульгатором (використовують емульгатор №1 Угрюмова) утворюють емульсію. Левоміцетин – не розчинний ні у воді, ні в олії, утворює суспензію. Тимол (або кислота саліцилова) вводиться як консервант. Оскільки захист від мікробної обсіяності необхідний для водної фази, консервант раціональніше розчинити у воді.
Приготування:
Для приготування олію касторову сплавляємо з емульгатором №1, потім при інтенсивному перемішуванні додаємо розчин консерванта в теплій воді і емульгуємо. Левоміцетин подрібнюємо за правилом Дерягіна і вводимо у готову емульсію. Оскільки до складу пропису входить антибіотик (левоміцетин), готуємо в асептичних умовах. Як емульгатор можна також використовувати твін-0 чи емульгатор Т‑2.
Рецепт №10
Візьми: Стеарину 4.0
Натрію їдкого 0.7
Камфори 2.3
Нашатирного спирту 20% 6.2
Соснової олії 0.6
Спирту 96% 85.2
Змішай, щоб утворився лінімент
Видай. Познач. Оподельдок
Rp.: Stearini4.0
Natrii caustici 0.7
Camphorae 2.3
Ammonii liquidi 20% 6.2
Olei Pini 0.6
Spiritus vini 96% 85.2
Misce, fiat linimentum
Da. Signa. Оподельдок
Фармацевтична експертиза: Форма №1
Перевірка сумісності: л.р. сумісні
Перевірка доз не проводиться, оскільки л.ф для зовнішнього застосування.
Зворотній бік ППК:
Stearini4.0
Natrii caustici 0.7
Camphorae 2.3
Ammonii liquidi 20% 6.2
Olei Pini 0.6
Spiritus vini 96% 85.2
m (заг.) = 100.0
Лицевий бік ППК:
Дата: №
Взято:
Spiritus vini 96% 85.2
Camphorae 2.3
Stearini4.0
Natrii caustici 0.7
Ammonii liquidi 20% 6.2
OleiPini0.6
m (заг.) = 100.0
Приготував:
Перевірив:
Видав:
Дана лікарська форма – оподельдок, або драгле видний лінімент.
Приготування:
Добувають стеарат натрію сплавлюванням стеарину і їдкого натрію. Камфору розчиняємо у спирті і змішуємо із стеаратом натрію, додаємо нашатирний спирт, а потім соснове масло. Все перемішуємо, у теплому стані розливаємо у склянки і залишаємо до охолодження.
Оформляємо етикетками
Лініменти – це ліки для зовнішнього застосування, які являють собою густі рідини або драглисті маси, що плавляться при температурі тіла, призначені для втирання в шкіру.
За терапевтичною дією лініменти бувають анальгезуючі, подразнюючі (відволікаючі), протизапальні, в'язкі, висушуючі, інсектицидні, фунгіцидні. Найчастіше зустрічаються анальгезуючі і подразнюючі лініменти.
За фізико-хімічною природою лініменти являють собою дисперсні системи з рідким дисперсійним середовищем. За характером дисперсійного середовища лініменти розділяють на жирні, спиртові, мильно-спиртові, вазоліменти.
За типом дисперсійної системи:
· гомогенні – лініменти-розчини та екстракційні;
· гетерогенні – лініменти-суспензії, емульсії та комбіновані.
Складаються лініменти із суміші жирних олій з водними розчинами лугів бо ж лікарських речовин з мильно-водними або з мильно-спиртовими розчинами. Належать до них також суміші твердих жирів і жироподібних речовин з відповідними розчинниками (хлороформ, ефір, скипидар та ін.), які можуть містити найтонші суспензії нерозчинних порошкоподібних речовин.
Лініменти можуть складатися з основи, що містить індиферентні жирні олії або жироподібні речовини, або ж включають до свого складу лікарські засоби.
Жирні олії, які застосовуються для готування лініментів, можуть бути зисихаючі (льняна, конопляна, бавовникова), напіввисихаючі (соняшникова) і невисихаючі (персикова, маслинова, рицинова та ін.). Невисихаючі олії добре переносить шкіра.
Лікарські засоби, введені до складу лініментів, легко стикаються з шкірою, бо основа лініментів швидко проникає через водно-жировий шар шкіри. Діяння їх настає швидко, але нетривало, бо лініменти наносяться на шкіру тонким шаром, тому що, будучи більш рідкої консистенції порівняно з мазями, вони важче утримуються на шкірі.
До складу лініментів часто входять речовини, що подразнюють шкірні рецептори (скипидар, нашатирний спирт тощо), тому такі лініменти діють не тільки місцево, а й загально; можуть входити протизапальні засоби (вуглекислі луги та ін.), протикоростяні засоби (сірка, дьоготь, зовнішній бальзам та ін.), обезболюючі засоби (анестезин та ін.) і бактерицидні засоби (хлорамін та ін.).
Значення лужних лініментів, а особливо тих, які містять мила, полягає в тому, що вони подразнюють і пом'якшують змазані частини шкіри і цим сприяють резорбтивному діянню лікарських засобів. Так, наприклад, аміак, у леткій мазі, розчинюючись у ліпоїдах, легко проникає і подразнює нервові закінчення, а мило розм'якшує епідерміс і цим сприяє кращому проникненню лікарських засобів
Лініменти готують на нетривалий строк. Зберігають їх у добре закупорених склянках з притертими або корковими пробками, обгорнутими пергаментним папером, при звичайній температурі, в захищеному від світла місці Лініменти, які містять у своєму складі речовини, що легко змінюються, зберігають при температурі не вищій від 10°. Лініменти густої консистенції відпускають у склянках з широкою шийкою. При відпуску непрозорих лініментів на склянку наклеюють етикетку: «Перед уживанням збовтувати».
1. Александров И.Д., Субботин В.М. Справочник по технологии приготовления лекарственных форм. Ростов на Дону: «Феникс», 2000 – 192 с.
2. Государственная фармакопея СССР. – 11-е изд.-М.: Медицина, 1987.-Т.1.-336 с.-Т.2. – 40 с.
3. Государственная фармакопея СССР. – 10-е изд. – М.: Медицина, 1968. – 1079 с.
4. Государственная фармакопея СССР. – 9-е изд. – М.: Медгиз, -1961. – 911 с.
5. Грецкий В.М., Хоменок В.С. Руководство к практическим занятиям по технологии лекарственных форм.-М.: Медицина, 1991.
6. Кондратьева Т.С., Иванова Л.А. Технология лекарственных форм в 2‑х томах. – Т.1. – М.: Медицина, 1991. – 496 с.
7. Машковський М.Д. Лекарственные средства.-М.:Медицина, 2000. - Т. 1–2.
8. Муравьев И.А. Технология лекарственных форм. – М.: Медицина, 1988.-497 с.
9. Перцев І.М., Шевченко Л.Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. – Харків: Прапор, 1995. – 303 с.
10. Перцев И.М., Чаговец Р.К. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм.-К.: Вища школа, 1987.-290 с.
11. Півненко Г.П., Чаговець Р.К., Перцев Г.М. Практикум з аптечної технології ліків.-К.: Вища школа, 1972.
12. Тихонов0.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. – Харків: Оригінал, 1995. – 600 с.
13. Тихонов О.І. Ярних Т.Г. Навчальний посібник з аптечної технології ліків. Х. Основа, 1998.
14. Н‑з №44 від 16.03.93 р. Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп ЛЗ.
15. Н‑з №96 від 03.04.91 р. О контроле качества ЛС изготовляемых в аптеках.
16. Н‑з №197 від 7.09.93 р. Про затвердження інструкції по приготуванню в аптеках ЛФ з рідким дисперсним середовищем.
17. Н‑з №275 від 05.05.06 р. «Про затвердження інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів».
18. Н‑з №276 від 27.09.91 р. О нормах отклонения, допустимых при изготовлении ЛС.
19. Н‑з №360 від 19.07.05 р. Про затвердження правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень. Зміни до наказу №360 – наказ №440 від 04.07.06 р.
20. Н‑з №583 від 19.07.72 р. Единственные правила оформлении лекарств изготовляемых в аптеках.
21. Н‑з №626 від 15.12.2004 р. «Про затвердження правил виробництва (виготовлення) ЛЗ в умовах аптеки».