Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових робіт, з них 7 – в наукових спеціалізованих журналах, затверджених ВАК України, 10 – в матеріалах і тезах доповідей на з'їздах і конференціях. За темою роботи одержано 4 патенти України на винахід.
Структура дисертації. Текст дисертації викладений на 142 сторінках машинописного тексту. Складається з вступу, 5 розділів, узагальнення та аналізу результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 203 найменування (65 кирилицею і 138 латиницею). Робота ілюстрована 24 рисунками, містить 35 таблиць і 2 додатки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Обстежено 112 пацієнтів з ХХНV ст., серед яких було 63 чоловіка (56 %) і 49 жінок (44 %). Всі хворі перебували на лікуванні у відділенні хронічного гемодіалізу Харківського обласного клінічного центру урології і нефрології. 104 пацієнта отримували сеанси ПГД 3 рази на тиждень з тривалістю одного сеансу 4 години, і 8 пацієнтів отримували 2 сеанси ПГД на тиждень з аналогічною тривалістю. Таким чином, діалізний час у середньому склав 11,7±0,3 години на тиждень, а середній “діалізний вік” склав 30,4±3,2 місяці. Надана доза діалізу по КT/V склала 1,18±0,2, а міждіалізна надбавка ваги 2,7±0,1 кг, що свідчило про адекватний діаліз. Всім хворим проводили бікарбонатний ПГД на апаратурі „Fresenius 4008S” через постійний судинний доступ у вигляді артеріовенозної фістули.
Вік хворих коливався в межах від 17 до 63 років, складаючи у середньому 41,1±3,3 роки. Контрольну групу склали 15 здорових осіб, які за статтю та віком відповідали групі обстежених пацієнтів. З основної групи обстежених пацієнтів була виділена підгрупа хворих (27 пацієнтів), які одержували препарат аторвастатин в добовій дозі 10 мг протягом 8 тижнів.
Стан ліпідного обміну оцінювали за наступними показниками: загальні ліпіди (ЗЛ), в-ліпопротеїди (в-ЛП), ЗХС, ТГ, холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), холестерин ліпопротеїдів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), апопротеїн А 1 (апо-А1), апопротеїн В (апо-В); крім цього були розраховано чотири коефіцієнти атерогенності (апо-В/апо-А1, ХС ЛПНЩ+ХС ЛПДНЩ/ХС ЛПВЩ, ЗХС-ХС ЛПВЩ/ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ) і один антиатерогенний коефіцієнт (ХС ЛПВЩ/ЗХС-ХС ЛПВЩ).
Для оцінки ЯЖ пацієнтів, які отримують лікування ПГД, використовували опитувальники SF–36 та Kidney Disease Quality of Life (KDQOL) у власній модифікації.
Оцінку ЯЖ хворого проводили перед початком ПГД, а потім один раз на два місяці. Всі пацієнти заповнювали анкету з подальшим аналізом, оцінкою результатів і розрахунком індивідуального показника ЯЖ – чим вище бал, тим краще ЯЖ хворого. Оцінка отриманих даних проводилася за шкалою важкості обмежень від 1 (при нездатності виконати задачу) до 5 балів (якщо задача виконується досить добре). Узагальнену оцінку отриманих даних проводили за п'ятибальною шкалою обмежень з використанням опитувальника, складеного на основі категорій МКФ.
У всіх обстежених пацієнтів була проаналізована структура і ступінь вираженості обмежень життєдіяльності (ОЖД). За допомогою опитувальника, складеного на підставі категорій МКФ, вивчалися домени здоров'я, зміни в яких, найбільш суттєві у пацієнтів з ХХН: мобільність, самообслуговування і повсякденна побутова діяльність. Як додаткові критерії використовувалися показники ЯЖ до початку і після закінчення 8-тижневого курсу прийому аторвастатину.
Для оцінки інформативності показників, що вивчаються, використовували патометричний метод за описом Е.В.Гублера (1990), який включає визначення діагностичного коефіцієнту (ДК) досліджуваної ознаки за формулою n(x)= 5lg P(x/A2)/P(x/A1), де n – діагностичний критерій (бал), х – вірогідність дискретної величини ознаки, А – вірогідність стану; а також визначення загальної інформативності ознаки (показника) за формулою: I(х)=0,5 (Р2-Р1)5lg P2/P1, де I – інформативність.
Результати дослідження та їх обговорення.За індивідуальним аналізом результатів дослідження ліпідного метаболізму у пацієнтів з ХХН V ст. нами була відмічена наявність різних типів ДЛП лише у 61 пацієнта (54%), тоді як у 51 пацієнта (46%) не були виявлені зміни концентрацій ЗХС і фракцій ЛПНЩ. Необхідно відзначити, що у даної категорії пацієнтів на фоні нормальних концентрацій атерогенних фракцій ЛП були виявлені зміни в них вмісту апопротеїнів і ЛПВЩ.
Було виявлено достовірне підвищення концентрації в-ЛП (3,1±0,14 г/л, р<0,01) порівняно з контрольною групою і нормальні значення ЗЛП. Концентрації ЗХС були вищими за контрольні показники у 34 пацієнтів. Причому у 4 пацієнтів ці значення перевищували 10 ммоль/л. Середні значення в групі обстежених пацієнтів були наступними: ЗХС – 5,91±0,22 ммоль/л, ХС ЛПНЩ – 4,02±0,2 ммоль/л. Ці значення є підвищеними по відношенню до контрольних, але це підвищення носить характер тенденції (p>0,05).
Рівень ТГ у 35 пацієнтів перевищував 1,9 ммоль/л, що було достовірно відмінне від контрольних показників. Проте, в цілому по групі обстежених пацієнтів, середні концентрації ТГ не відрізнялися від контрольних показників (1,43±0,14 ммоль/л) (табл.1).
Таблиця 1.
Показники ліпідного обміну у хворих на ХХН V ст. і групи контролю
Показники | Групи обстежених осіб | |
ХХН V ст. | Контроль | |
ЗЛП, г/л | 6,4±0,29 | 6,5±0,2 |
в-ЛП, г/л | 3,1±0,14* | 2,8±0,04 |
ЗХС, ммоль/л | 5,9±0,22** | 5,0±0,45 |
ТГ, ммоль/л | 1,4±0,14 | 1,1±0,18 |
* - р<0,01
** - 0,1>р> 0,05
Концентрація ХС ЛПДНЩ складала 0,9 ммоль/л і вище, що достовірно відмінне від контролю. В цілому ж по групі хворих на ХХН V ст. концентрація ХС ЛПДНЩ (0,71±0,09 ммоль/л) статистично не відрізнялися від середніх значень контрольної групи. Підвищення вмісту ХС ЛПНЩ (4,02±0,2 ммоль/л) носить характер тенденції в порівнянні з показниками контрольної групи. Достовірне зниження концентрації ХС ЛПВЩ виявлено у 86 пацієнтів. Середні значення цього показника достовірно відрізнялися від контрольних, і складали 1,02±0,04 ммоль/л (р < 0,01) (табл.2).
Таблиця 2.
Вміст ХС в ліпопротеїдах у хворих на ХХН V ст. і групи контролю
Показники | Групи обстежених осіб | |
ХХН V ст. | Контроль | |
ХС ЛПДНЩ, ммоль/л | 0,71±0,09 | 0,51±0,09 |
ХС ЛПНЩ, ммоль/л | 4,02 ± 0,2** | 3,13± 0,47 |
ХС ЛПВЩ, ммоль/л | 1,02±0,04* | 1,35±0,06 |
* - р<0,01 ** - 0,1>р> 0,05
Вміст апо-А1 в плазмі крові пацієнтів з ХХН V ст. коливався в межах від 103 до 261 мг/дл. Середні значення по групі склали 180,22±6,22 мг/дл, що більше по відношенню до контрольних показників (151,84±8,76 мг/дл) (p<0,01).
Нами було відзначено, що низькі концентрації апо-А1 у 18 пацієнтів (з 22-х) поєднувалися з нормальними або навіть підвищеними значеннями ХС ЛВЩ, а високі значення апо-А1, як правило, супроводжували гіпо-б-холестеринемію, що свідчить про глибоку якісну трансформацію антиатерогенної фракції ЛПВЩ.
Значення концентрації апо-В у пацієнтів з ХХН V ст. не відрізнялися від контрольних показників. Цікавим представляється той факт, що у 27 пацієнтів відмічені достовірно низькі концентрації апо-В (нижче 86 мг/дл) і, як правило, вони супроводжуються нормоліпопротеїдемією. У 7-ми пацієнтів нами виявлені максимально високі показники концентрації апо-В – вище 170 мг/дл, причому у 4-х пацієнтів такі значення поєднувалися з ГЛП IV типу, у 2 пацієнтів - з нормоліпопротеїдемією і ще у 1 хворого - з ГЛП IIа типу (табл.3).
Таблиця 3.
Вміст апопротеїнів у пацієнтів з ХХП V ст. і групи контролю
Показник | Групи обстежених осіб | |
ХБП V ст. | Контроль | |
апо-А1, мг/дл | 1,802 ± 0,062 * | 1,518 ± 0,088 |
апо-В, мг/дл | 1,098 ± 0,041 | 1,025 ± 0,079 |
* - р<0,01
Серед отриманих розрахунковим методом коефіцієнтів, які свідчать про ступінь вираженості атеросклеротичних процесів в організмі хворих на ХХН V ст., три показники достовірно змінені в порівнянні з контролем.
Значення ХС ЛПВЩ/ЗХС - ХС ЛПВЩ у хворих на ХХН V ст. нижчі за аналогічні показники контрольної групи. Два інші показники (ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ і апо-В/апо-А1) вищі за контрольні значення і це підвищення має характер достовірної різниці (р < 0,01) (рис.1).
Рис.1. Показники, що характеризують вираженість атеросклеротичних процесів в організмі хворих на ХХН V ст. порівняно з групою контролю (*- p<0,01)
У групу пацієнтів, які приймали аторвастатин увійшли 11 хворих з ГЛП IIа типу, 9 пацієнтів з ГЛП IV типу, 6 пацієнтів з нормоліпопротеїдемією і 1 пацієнт, у якого було діагностовано ГЛП IIб типу.
Після закінчення прийому аторвастатину концентрація ЗЛ в сироватці крові достовірно (t=3,06) знизилася в середньому по групі на 17,6%, концентрація в-ЛП достовірно (t=3,34) знизилась майже на 30%.