Концентрація ЗХС до початку прийому аторвастатину складала 7,06±0,3 ммоль/л. Причому у пацієнтів з ГЛП IIа і IIб типів концентрація ЗХС становила від 7,3 до 11,5 ммоль/л. І саме у цих пацієнтів на фоні прийому аторвастатину відбулося значне зниження концентрацій ЗХС: в середньому на 48,6% У пацієнтів із первинно невисокими концентраціями ЗХС (ГЛП IV типу і нормоліпопротеїдемія) їх зниження було менш значним або не достовірним. В середньому по групі концентрація ЗХС знизилася на 27,6 %.
Вміст ТГ плазми крові в середньому знизився на 10 %. Проте, це зниження не мало характеру достовірної різниці. Зміни концентрації основних ліпідів в крові хворих на ХХН V стадії до і після лікування аторвастатином представлені в таблиці 4.
Таблиця 4.
Динаміка концентрації ліпідів в крові хворих на ХХН V ст. після лікування аторвастатином та групи контролю
Ліпіди | Групи обстежених осіб | ||
Хворі на ХХН V ст. | Контрольна група | ||
До лікування | Після лікування | ||
ЗЛП, г/л | 8,23±0,3 | 6,78±0,31* | 6,45±0,2 |
в-ЛП, г/л | 3,57±0,25 | 2,5±0,19* | 2,77±0,04 |
ТГ, ммоль/л | 1,89±0,18 | 1,7±0,09 | 1,11±0,18 |
ЗХС, ммоль/л | 7,06±0,3 | 5,11±0,23* | 5,0±0,45 |
* - p<0,01
Концентрація ХС ЛПНЩ в середньому знизилася на 40,3%, складаючи після лікування 3,06±0,25 ммоль/л. Найбільші темпи зниження ХС ЛПНЩ відзначені у пацієнтів з ГЛП IIа і IIб типів. Враховуючи прямий кореляційний зв'язок між ЗХС і ХС ЛПНЩ (ф=0,96) можна дійти висновку, що зниження концентрації ЗХС відбувається в першу чергу за рахунок фракції ЛПНЩ. Вміст ХС ЛПДНЩ в плазмі крові дещо знизився (до 0,76 ммоль/л), що складає 11%. Вміст в плазмі крові антиатерогенної фракції ЛПВЩ складав до початку прийому аторвастатину 1,06±0,06 ммоль/л, а після закінчення - 1,32±0,08 ммоль/л.
Через 8 тижнів відмітили, що у 20 пацієнтів відбулися процеси перерозподілу ХС від фракцій ЛПНЩ до антиатерогенної фракції ЛПВЩ. Переконливим свідоцтвом тому було збільшення концентрації ХС ЛПВЩ на 19,6%. Якнайменша динаміка ЛПВЩ відзначена у пацієнтів з ГЛП IV типу. У 5 хворих з даним типом ГЛП концентрація ХС ЛПВЩ або зовсім не мінялася, або змінювалася недостовірно.
Таким чином, звертає на себе увагу той факт, що у пацієнтів зі спочатку невисокими значеннями ЗХС, зміни концентрації ХС ЛПВЩ у відповідь на терапію аторвастатином незначні або відсутні. Зміни вмісту ХС в ліпопротеїдах різної щільності в динаміці лікування аторвастатином представлені в таблиці 5.
Таблиця 5.
Динаміка концентрації ХС в ліпопротеїдах різної щільності у крові хворих на ХХН V ст. після лікування аторвастатином та групи контролю
Холестерини | Групи обстежених осіб | ||
Хворі на ХХН V ст | Контрольна група | ||
До лікування | Після лікування | ||
ХС ЛПНЩ, ммоль/л | 5,13±0,26 | 3,06±0,25* | 3,13± 0,47 |
ХС ЛПДНЩ, ммоль/л | 0,86±0,08 | 0,76±0,04 | 0,51±0,09 |
ХС ЛПВЩ, ммоль/л | 1,06±0,06 | 1,32±0,08* | 1,11±0,18 |
* - p<0,01
Концентрація основного структурного білка ЛПВЩ апо-А1 достовірно не змінювалася. Враховуючи, що незмінена концентрація апо-А1 супроводжує достовірно збільшені значення ХС ЛПВЩ, можна припустити, що якісна трансформація ЛПВЩ, яка відбувалася до початку терапії аторвастатином, зазнавала зворотного розвитку. Достовірних змін концентрації основного структурного білка ЛПНЩ апо-В до і після лікування аторвастином також виявлено не було. Зміни вмісту апопротеїнів у ліпопротеїдах різної щільності в динаміці лікування аторвастатином представлено в таблиці 6.
Таблиця 6.
Динаміка концентрації ХС в ліпопротеїдах різної щільності у крові хворих на ХХН V ст. після лікування аторвастатином та групи контролю
Групи обстежених осіб | |||
Хворі на ХХН V ст. | Контрольна група | ||
До лікування | Після лікування | ||
апо-А1, г/л | 1,7475±0,0915 | 1,7539±0,0776 | 1,518 ± 0,088 |
апо-В, г/л | 1,1428±0,06 | 1,0115±0,0482 | 1,025 ± 0,079 |
Динаміка змін коефіцієнтів, що свідчать про вираженість атеросклеротичних процесів в організмі хворих на ХХН V ст, представлена на рис.2.
Необхідно відмітити, що після прийому аторвастатину змінилося співвідношення різних типів ДЛП усередині групи пацієнтів, які приймали препарат. Так, з 11 пацієнтів з ГЛП IIа типу після закінчення прийому аторвастатину лише у 2 показники не змінилися (табл. 7). Ще у 4-х пацієнтів з ГЛП IV типу після закінчення курсу терапії аторвастатином вміст ліпопротеїдів був у нормі. Безумовно, позитивним моментом було збільшення концентрації ХС ЛПВЩ у 74% пацієнтів і достовірне збільшення в середньому по групі на 19,6%. Причому було відзначено, що за умови прийому аторвастатину збільшувалась концентрація ЛПВЩ при спочатку підвищеному рівні ЗХС.
Рис.2. Динаміка коефіцієнтів атерогенності гіперліпідемій при ХХН V ст. після лікування аторвастатином (* - р<0,01)
Таблиця 7.
Розподіл пацієнтів залежно від типу ДЛП до і після прийому аторвастатину
Тип ДЛП | Кількість пацієнтів | |||
До лікування | Після лікування | |||
Абс. | % | Абс. | % | |
II а | 11 | 41 | 2 | 7,4 |
II б | 1 | 3 | 1 | 3,7 |
IV | 9 | 34 | 5 | 18,5 |
Помилкова нормоліпопротеїдемия | 6 | 22 | 19 | 70,4 |
І навпаки, чим менше була концентрація ЗХС до початку терапії, тим меншою була динаміка зростання ХС ЛПВЩ, що переконливо підтверджується відсутністю такої динаміки у більшості пацієнтів з ГЛП IV типу.
Як показники ЯЖ у всіх обстежених пацієнтів були проаналізовані структура і ступінь вираженості ОЖД. Так, в категорії „мобільність”, кількість пацієнтів, які мали обмеження, коливалася від 18,6% до 64,3%. Абсолютні обмеження виявлені у 0,9%-10% пацієнтів. Найбільш виражені проблеми відмічені при користуванні громадським транспортом, пересуванні на відносно невеликі відстані, а також при подоланні різного роду перешкод.
В категорії „самообслуговування” обмеження були виявлені у 2,6-19,6% пацієнтів. Абсолютні обмеження відмічені у 0-2,6% хворих. Найбільші труднощі у пацієнтів виникали при митті всього тіла. Повсякденна побутова діяльність була обмежена у 16,9-37,5 пацієнтів. Абсолютна неспроможність виконувати складові повсякденної побутової діяльності відмічена у 3,5-10% пацієнтів. ОЖД у пацієнтів з ХХН V ст. відмічені за рахунок повсякденної побутової роботи і мобільності. Значущим чинником, що впливає на життєдіяльність виявився біль.
Показники 9 шкал опитувальника SF–36 у пацієнтів, які лікуються ПГД, нижче, ніж у пацієнтів контрольної групи. Так, значно знижені параметри всіх шкал фізичного здоров'я, обмежена здатність до фізичного навантаження (підйом по сходах, підняття ваги, ходьба). У пацієнтів, які лікуються ПГД, нижче ніж у здорових осіб загальна активність і енергійність, а фізичний і емоційний стан заважають виконанню роботи, перешкоджають нормальній соціальній активності. Бали щодо оцінки стану пацієнтів психічного здоров'я не відрізняються від показників в контрольній групі.
Аналіз динаміки компонентів ЯЖ хворих, які лікуються ПГД та отримували протягом 8 тижнів аторвастатин в добовій дозі 10 мг показав, що з 10 вимірюваних компонентів 8 характеризуються позитивною динамікою (р<0,05). Зокрема, у пацієнтів підвищилися показники фізичного функціонування (на 5,8%), переважно за рахунок його рольової складової (до лікування 37,6±2,7%, після – 43,4±2,1%; р<0,05). Структурний показник "загальне здоров'я" також достовірно (р<0,05) підвищився з 38,6±3,1% до 45,1±2,1%, тоді як рівень "життєздатності" достовірно не змінився (р>0,05).
Звертає увагу тенденція (р>0,05) до збільшення соціального функціонування пацієнтів за рахунок його рольової складової, яка достовірно (р<0,001) збільшилась з 60,5±3,4% до 71,7±2,9% при одночасному поліпшенні структурного показника "психічне здоров'я" (р<0,001).
Ефекти, виявлені в процесі аналізу результатів лікування, представлені на рис. 3.
Інтегральний кумулятивний показник фізичного здоров'я пацієнтів достовірно (р<0,05) підвищився з 34,9±2,9% до 41,3±2,1%; при цьому темпи зростання інтегрального кумулятивного показника психічного здоров'я – вище, їх рівень перевищує 17,0%. Слід зазначити, що стандартизовані індекси динаміки загального профілю ліпідів характеризувалися зменшенням ЗХС на 9,5%, ЛПНЩ на 28,5%, ТГ на 13,0% при відносно стабільному рівні ЛПВЩ (±3,0%).
За допомогою патометричного аналізу (Е.В.Гублер, 1990) ми опрацювали метод оцінки діагностичної цінності та інформативності клінічних факторів, а також показників, що характеризують стан ліпідного обміну. Виходячи із значень ДК і загальної інформативності ознаки було визначено найважливіші в диференційно-діагностичному плані показники, тобто ті, концентрації яких з високою часткою достовірності супроводжують перебіг ХХН V ст. і є показниками важкості перебігу захворювання.
Рис.3. Динаміка компонентів ЯЖ хворих з ХХН V ст. до початку і після 8-тижневого курсу застосування аторвастатину у пацієнтів, які лікуються ПГД
Був складений діагностичний алгоритм оцінки важкості перебігу ХХН Vcт. з дванадцяти показників, що достовірно відображають стадію даного захворювання. Зокрема: концентрація ХС ЛПВЩ, антиатерогенний коефіцієнт ХС ЛПВЩ/ЗХС – ХС ЛПВЩ, концентрації ХС ЛПНЩ, ЗХС, апо-А1, апо-В, апо-В/апо-А1, ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ, Kt/V, рівень гемоглобіну крові, швидкість клубочкової фільтрації та ступінь підвищення артеріального тиску (Табл.8).