АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДУ “ІНСТИТУТ НЕФРОЛОГІЇ”
УДК: 616.611-002-008-036.12-06:[616.153.915+611.018.74;577.17]
ліпіднИЙ профіль та якість життя хвориХ НА хронічнУ хворобУ нирок V СТАДІЇ, які лікуються програмним гемодіалізом
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ, 2008 р.
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Харківському національному медичному університеті
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Оспанова Т.С.
Харківський національному медичний університет МОЗ України, кафедра пропедевтики внутрішньої медицини №2, професор кафедри
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Нікуліна Г.Г., ДУ “Інститут нефрології АМН України”, лабораторія біохімії, провідний науковий співробітник
доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Синяченко О.В., Донецький державний медичний університет МОЗ України, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб № 1, завідувач кафедри
Захист відбудеться 22.02.2008 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.565.01 в ДУ “Інститут нефрології АМН України” за адресою: 04053, м.Київ, вул.Коцюбинського, 9а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут нефрології АМН України”
Автореферат розісланий 16.012008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук,
старший науковий співробітник Величко М.Б.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
На сучасному етапі розвитку нефрології з удосконаленням діалізних технологій і методів медикаментозної корекції, що призвели до значного збільшення тривалості життя хворих на діалізі, стає актуальнішим питання підвищення ЯЖ даної категорії хворих. Вважається загальновизнаним, що при оцінці тяжкості захворювання і виборі методів терапії необхідно враховувати не тільки соматичні показники здоров'я, але і критерії якості життя (Петрова Н.Н., 2002).
Останніми роками, враховуючи загальну тенденцію вирівнювання ЯЖ хворих, які лікуються ПГД, за рахунок підвищення ефективності лікування і здорових осіб, проводився порівняльний аналіз, що включав суб’єктивні і деяких об’єктивні показники ЯЖ діалізних хворих і здорових осіб. В доступній літературі зустрічається невелика кількість досліджень, в яких висвітлено співвідношення ціннісних орієнтацій індивідуумів з визначенням якості життя хворих на ПГД (Горин А.А. и соавт., 2001).
Як вказувалося вище, основною причиною смерті хворих з ХХН V ст. є серцево-судинні захворювання, питома вага яких складає більше 48 % від загальної структури летальності. Передумови до цього закладаються ще до початку лікування ПГД, коли вже на ранніх стадіях ХХН розвиваються важкі зміни ліпідного обміну, які вимагають корекції.
В плазмі крові хворих на ХНН V ст. ї звичайно спостерігається високий рівень тригліцеридів (ТГ) і, як правило, нормальна або навіть знижена концентрація загального холестерину (ЗХС). При аналізі ліпопротеїдного спектру плазми крові у 35-70 % хворих виявляється підвищена концентрація ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) і ліпопротеїдів проміжної щільності (ЛППЩ), нормальний рівень ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) і низький вміст ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ).
Огляд сучасних публікацій свідчать про те, що дана проблема поки ще не знайшла свого рішення. Наукова і практична значущість теми визначили актуальність і задачі даного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Обраний напрямок досліджень входить до плану науково-дослідних робіт. Дисертаційна робота виконана за планом науково-дослідних робіт Харківського національного медичного університету, кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2 ХДМУ “Хронічна ниркова недостатність: корекція метаболічних і гемодинамічних порушень”, державний реєстраційний № 0102U001863. Здобувач є співвиконавцем даного дослідження. Дисертаційна робота пройшла біоетичну експертизу.
Мета дослідження: поліпшити діагностику, підвищити ефективність терапії і якості життя хворих на ХХН V ст., які лікуються ПГД, шляхом вивчення порушень ліпідного обміну, оцінки їх атерогенності та розробки методу медикаментозної корекції порушень ліпідного обміну.
Задачі дослідження:
1. Вивчити стан ліпідів і ліпопротеїдів у хворих на ХХН V ст., які лікуються ПГД.
2. Оцінити ефективність терапії із застосуванням аторвастатину у хворих на ХХН V ст., які лікуються ПГД.
3. Вивчити показники ЯЖ хворих на ХХН V ст. і встановити фактори, що впливають на них.
4. Встановити критерії оцінки тяжкості перебігу ХХН V ст.
Об'єкт дослідження: хворі на ХХН V ст., які лікуються ПГД.
Предмет дослідження: показники ліпідного та ліпопротеїдного обміну, показники ЯЖ хворих на ХХН V ст., які отримують лікування ПГД.
Методи дослідження. У роботі використані загальні клініко-лабораторні, біохімічні, інструментальні та статистичні методи дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів. На підставі результатів комплексного клініко-лабораторного дослідження хворих на ХХН V ст., які лікуються ПГД, набула подальшого розвитку проблема гіперліпідемії як фактора ризику атеросклерозу і доцільності використання гіполіпідемічної терапії у даної категорії пацієнтів.
Встановлено, що порушення ліпідного обміну у хворих на ХХН полягають не тільки в збільшенні концентрації у крові атерогенних ліпідних фракцій, а і в якісній трансформації структури ЛП як низької, так і високої щільності. Показано, що якісна трансформація в їх структурі полягає в зміні співвідношення між апопротеїновою та ліпідною частинами ЛП. Причому, вказані порушення розвиваються у всіх хворих на ХХН V стадії.
Вперше представлено алгоритм оцінки тяжкості перебігу ХХН V ст., які лікуються ПГД. Виділені критерії, що дозволяють достовірно оцінити тяжкість перебігу ХХН на підставі дослідження показників ліпідного обміну і клінічних факторів, таких як ступінь підвищення артеріального тиску, зниження швидкості клубочкової фільтрації, зниження вмісту ХС в ЛПВЩ та ін.
Вперше встановлено, що застосування аторвастатину дозволяє досягти перерозподілу ХС від фракцій ЛПНЩ до фракції ЛПВЩ, а також призводить до зворотного розвитку деструктивних процесів якісної трансформації як в ЛПНЩ, так і в ЛПВЩ.
Доведено, що у хворих на ХХН V ст. дисліпідемія (ДЛП) розвивається ще до початку лікування ПГД, а її тип і вираженість не залежать від віку, статі, нозології і тривалості первинного захворювання нирок. Зі збільшенням тривалості “діалізного віку”, порушення ліпідного обміну у крові зазнають все більш глибоких змін і набувають різного характеру, включаючи всі ліпідні фракції та апопротеїни ліпопротеїдів.
Визначені та науково обгрунтовані показники ЯЖ, що являють собою достовірні критерії стану хворих та оцінки ефективності гіполіпідемічної терапії пацієнтів з ХХН V ст.
Практичне значення отриманих результатів. На основі дослідження порушень ліпідного метаболізму у хворих на ХХН V стадії розроблений діагностичний алгоритм оцінки тяжкості перебігу цієї хвороби. Використання даного алгоритму дозволить лікарям відділень ПГД більш диференційовано проводити медикаментозну терапію з урахуванням деяких клінічних показників, а також показників, що характеризують стан ліпідного обміну. Обґрунтовано доцільність диференційованого призначення гіполіпідемічних препаратів з урахуванням типу ДЛП та особливостей порушень ліпідного обміну у хворих на ХХН V ст. Доведено ефективність гіполіпідемічної терапії з використанням аторвастатину у пацієнтів з хронічною хворобою нирок V ст. Вперше запропоновано використання показників ЯЖ як критеріїв оцінки стану і ефективності гіполіпідемічної терапії у хворих на ХХН V ст., які лікуються ПГД.
Результати дослідження впроваджено у роботу нефрологічного відділення Миколаївської обласної лікарні, нефрологічного відділення Херсонської обласної клінічної лікарні, відділення хронічного гемодіалізу Запорізької обласної лікарні, нефрологічного відділення дитячої міської лікарні № 16 м. Харкова, нефрологічного відділення міської лікарні № 26 м. Харкова, нефрологічного відділення Інституту терапії ім. Л.Т.Малої, а також у відділення хронічного гемодіалізу Харківського обласного клінічного центру урології і нефрології ім.В.І.Шаповала.
Особистий внесок дисертанта. Автор самостійно провела інформаційний пошук і науково-практичну оцінку наявної літератури по темі дисертації, визначила мету і задачі дослідження, шляхи їх досягнення. Автором відібрані, обстежені хворі на ХХН V стадії, що перебувають на лікуванні ПГД і в динаміці терапії. Оформлені і підготовлені до друку всі розділі дисертаційної роботи і автореферат.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені та обговорені на республіканській науково-практичній конференції “Досягнення і перспективи розвитку у клініці внутрішніх хвороб” (м. Харків, 2001); XIV Всеукраїнській науково практичній конференції нефрологів “Реабілітація хворих нефрологічного профілю” (м. Ужгород, 2003); на науково-практичній конференції “Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування” (м. Харків, 2003), VІІ міжнародній конференції “Артеріальна гіпертензія і ІХС: досягнення і перспективи” (м. Харків, 2003), міжнародній нефрологічній конференції “Білі ночі” (м. Санкт-Петербург, 2003), на III з'їзді трансплантологів України (м. Донецьк, 2004), на XLI Всесвітньому конгресі по діалізу та трансплантації (м. Лісабон, Португалія); на XLII конгресі Європейської асоціації діалізу та трансплантації (м.Стамбул, Туреччина, 2005), на науково-практичних конференціях кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2 ХДМУ (2002-2005 рр.). Апробація результатів дисертації проведена на спільному засіданні співробітників кафедри урології і кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2 ХНМУ. Проведення досліджень схвалено комітетом з біоєтики ХНМУ.