З іншого боку, такий прогноз стимулює поінформовану активність жінок до вчасного проходження необхідних оглядів та слідкування за змінами у здоров’ї.
Аналогічний принцип стратифікації ризику покладений і в основу формування груп жінок для цілеспрямованого інформаційно-освітнього забезпечення їх медико-санітарними знаннями, що також є якісно новою складовою функціонально-структурної моделі управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.
Відповідна схема (рис.10) передбачає як використання традиційних форм і методів навчання (телебачення, радіо, преса, internet, наочна агітація, лекції, бесіди, друковані матеріали), так і запровадження адаптованих цільових навчальних програм, семінарів та тренінгів для груп жінок, стратифікованих за рівнем ризику розвитку виникнення хвороб, асоційованих з менопаузою. Всеохоплюючий характер цього елементу моделі досягається тим, що мішенями його впливу є цільові групи жінок з різним рівнем ризику (низьким, помірним, високим, дуже високим), а також сім’я і громада, в якій вони проживають.
Згідно висновків експертів, реалізація запропонованої моделі управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі дозволяє покращити показники охоплення жінок цільовими профілактичними оглядами та обов’язковими обстеженнями (100,00 % експертних висновків), знизити частоту і тривалість рецидивів хронічних захворювань (100,00 %) та первинну інвалідність від них (92,00 %), поліпшити медико-санітарні знання жінок (96,00 %), їх навички самообстеження (96,00 %), підвищити частоту звертання за медичною допомогою (84,00 %) та покращити показники первинної захворюваності жінок (76,00 %).
Підтвердженням цьому є результати впровадження окремих елементів запропонованої моделі на етапах дослідження та при виконанні міської програми “Здоров’я населення і етапи впровадження проекту ВООЗ “Здорові міста” в м. Івано-Франківську” (затверджена рішенням сесії міської ради 11.04.2000 р., термін виконання 2000-2005 рр.), які свідчать про поліпшення профілактичної роботи, зокрема щодо виявлення під час медичних оглядів злоякісних новоутворень молочної залози та жіночих статевих органів (на 87,12–229,23 %), а також діагностики хвороб системи кровообігу, наслідком чого стало підвищення рівнів первинної та загальної захворюваності на ішемічну хворобу серця (на 10,33 і 30,42 %) і гіпертонічну хворобу (на 6,90 і 36,17 %) та стабілізація їх негативних наслідків – судинних уражень мозку (-1,09 % і +18,87 %).
1. Організація стандартних оглядів та обстежень в залежності від віку і професії |
2. формування груп спостереження (на підставі стратифікації ризику хвороб, асоційованих з менопаузою) |
Наявністьфакторівризику | Група здоров’я | ||||
Здорові | Практично здорові | Хронічні хворі в стадії: | |||
компенсації | субкомпенсації | декомпенсації | |||
Без ФР | низький | низький | помірний | високий | високий |
1-2 ФР | низький | помірний | високий | високий | дуже високий |
3 і > ФР | помірний | високий | високий | дуже високий | дуже високий |
3. Динамічне спостереження за станом здоров'я |
Перелік заходів і виконавців | Рівень ризику | |||
низький | помірний | високий | дуже високий | |
3.1.Огляди і консультації: | ||||
лікар ЗПСМ | 1 раз в рік | 2 рази в рік | 3 рази в рік | 4 рази в рік |
акушер-гінеколог | 1 раз в рік | 1 раз в рік * | 1 раз в рік * | 1 раз в рік * |
кардіолог | за потреби | 1 раз в рік * | 1 раз в рік * | 1 раз в рік * |
інші лікарі | згідно стандарту оглядів | згідно СДСХ | згідно СДСХ | згідно СДСХ |
3.2. Гігієнічне виховання і навчання методик: | ||||
лікар ЗПСМ | дотримання здорового способу життя | корекції ФР | корекції ФР, оздоровлення | корекції ФР, оздоровлення та реабілітації |
3.3. Лікувальні та реабілітаційні заходи | ||||
лікар ЗПСМ | - | згідно СДСХ | згідно СДСХ | згідно СДСХ |
4. Оцінка ефективності спостереження |
Критерії ефективності: |
· зростання повноти охоплення жінок цільовими оглядами та обов’язковими обстеженнями· зростання протягом року показників захворюваності і подальша їх стабілізація· зменшення показників запізнілої діагностики при виявленні онко- та інших захворювань· зменшення частоти і тривалості рецидивів хронічних захворювань· переведення в легшу групу диспансерного спостереження· зменшення інвалідизації· зменшення потенційно втрачених років життя внаслідок смертності до 65 років· продовження тривалості активного життя· поліпшення якості життя жінок · покращання медико-санітарних знань жінок · покращання рівня засвоєння жінками навичок самообстеження |
Рис. 9. Схема комплексного спостереження за станом здоров’я жінок
у пери- та постменопаузі
Висновки
Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням виявлені особливості формування стану здоров’я жінок у пери- та постменопаузі в залежності від дії екзо- та ендогенних чинників ризику, встановлена неадекватність існуючих організаційних форм профілактики захворювань, асоційованих з менопаузою, що потребувало наукового обґрунтування якісно нової системи управління здоров’ям вказаного контингенту, впровадження якої довело свою соціальну, медичну та економічну ефективність.
1. Встановлено, що стан здоров’я і якість життя жінок старших 40 років знижується з віком і характеризується двома фазами значного його погіршення – у перименопаузі (45-54 роки) і після 65 років. При цьому, найстрімкіше зниження максимально можливого рівня (інтегрального індексу) здоров’я із 78,0 % у 40-44 роки до 59,8 % у 45-49 років і 49,2 % у 50-54 роки припадає на працездатний соціально активний вік, супроводжується високими показниками первинної інвалідності (112,6±4,6 - 115,8±5,1 випадків на 10 тисяч жінок 45-54 років), у 1,5-2 рази вищою, ніж в економічно розвинених країнах, смертністю, піком потенційно втрачених років життя (6729,6±49,2 на 100 тисяч відповідного населення) у 50-54 роки та зростанням захворюваності, що становить важливу соціально-економічну і медичну проблему суспільства, вирішення якої вимагає, перш за все, оптимізації системи профілактики.
2. Показано, що негативні медико-соціальні наслідки погіршення стану здоров’я жінок у пери- та постменопаузі спричинені в основному хворобами системи кровообігу (69,2 % причин смертності і 27,3–28,3 % причин загальної захворюваності та первинної інвалідності), злоякісними новоутвореннями (33,9-34,6 % всіх випадків смерті та 19,8 % причин інвалідизації працездатної групи 40-54 років, з них 45,3-59,1 % внаслідок пухлин молочної залози і статевих органів), остеопорозом і його проявами - хворобами кістково-м’язової системи та сполучної тканини і травмами (18,0 % причин первинної інвалідності, 12,3-16,8 % захворюваності), пік ураженості якими припадає на постменопаузу. Однак уже в пременопаузі виявлені значні резерви діагностики їх передзахворювань: за даними медичних оглядів десята частина (11,2±2,3 %) 40-49 річних жінок мають передракові захворювання молочної залози та статевих органів, практично половина (49,0±4,0 %) - відхилення від норми на електрокардіограмі і майже 40 % (38,3±2,2 %) - передгіпертонію.
3. Встановлено, що за показниками соціально-економічного статусу (матеріального благополуччя, освіти, зайнятості тощо) жінки віком від 40 років і старші є соціально вразливою групою населення, що негативно впливає на стан здоров’я (rху = -0,84–0,91, р<0,05) та досяжність медичної допомоги, реальна потреба в якій у 3,5-4 рази вища, ніж фактичне звертання.