Механізми розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі (стр. 4 из 5)
Примітка: ХГНФ –хронічний гломерулонефрит, МДН – маса діючих нефронів, ШКФ – швидкість клубочкової фільтрації, А ІІ – ангіотензин ІІ, РАС- ренін-ангіотензинова система, СДГ- активність сукцинатдегідрогенази, ПОЛ, ПОБ – пероксидне окиснення ліпідів та білків, ТрNa+ - проксимальна реабсорбція іонів натрію, ТdNa+ - дистальна реабсорбція іонів натрію, ФА- фібринолітична активність.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі щодо основних механізмів розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі: хронічна активація ренін-ангіотензинової системи із нефросклерозом та фіброзною трансформацією інтерстиційних клітин ІІ типу сосочка нирок, гальмування активності сукцинатдегідрогенази в проксимальному канальці з порушенням реабсорбції іонів натрію, активація окиснювально модифікованих білків з явищами вторинної деструкції сполучної тканини, ушкодження проксимального канальця фактором некрозу пухлин-альфа.
1. Хронічна активація ренін-ангіотензинової системи зумовлює гістологічні зміни нирок при розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі, які характеризуються збільшенням просвіту капсули Шумлянського-Боумена, гіперплазією юкстагломерулярного апарату, інфільтрацією строми та перигломерулярного простору клітинними елементами, дистрофічними та атрофічними змінами ниркових канальців з явищами тромбозу та фіброзу інтерстицію, розширенням просвіту збірних канальців сосочка нирок з фіброзною трансформацією інтерстиційних клітин ІІ типу.
2. Порушення головного енергозалежного процесу - реабсорбції іонів натрію на 45-ту добу хронічного нефриту Мазугі зі сформованим тубуло-інтерстиційним синдромом пов’язане з гальмуванням активності сукцинатдегідрогенази та лужної фосфатази в проксимальному відділі нефрону.
3. Активація сукцинатдегідрогенази в дистальному відділі нефрону за хронічного нефриту Мазугі супроводжувалася адекватною тенденцію до зростання транспорту іонів натрію в цьому відділі ниркових канальців з 0,56±0,059 до 0,89±0,058 мкмоль/100 мкл Ccr (р< 0,01).
4. Розвиток вторинної деструкції сполучної тканини за умов формування тубуло-інтерстиційного синдрому, про яке свідчить зростання вільного оксипроліну в сечі на 69% (р< 0,001), обумовлений мозаїчністю змін тканинного протеолізу, фібринолізу, пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту та окиснювальної модифікації білків.
5. Зростання концентрації фактора некрозу пухлин-альфа в плазмі крові з 2,34±0,136 пг/мл в контролі до 11,63±0,885 пг/мл при хронічному нефриті Ліндемана-Мазугі зумовлює ушкодження проксимального канальця, на що вказує її негативна кореляція з проксимальною реабсорбцією іонів натрію (фактор некрозу пухлин-альфа = 22,36 – 1,56 проксимальна реабсорбція іонів натрію; r = - 0,936; n= 15; p < 0,001), та супроводжується атрофією канальців нефрону, що пояснюється активацією процесів апоптозу за участю даного фактора.
6. Захисний вплив урокінази на розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі проявляється підсиленням протеолізу, фібринолізу плазми крові, зменшенням ступеня інтерстиційного фіброзу, зростанням проксимальної та дистальної реабсорбції іонів натрію, зниженням величини протеїнурії з 0,16±0,023 мг/2 год ∙100 г до 0,04±0,008 мг/2 год ∙100 г (p < 0,01), поліпшенням кислотовидільних процесів у канальцях нефрону.
7. Препарат GA-40 в умовах розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі проявляє захисний вплив на збалансованість регуляторних процесів в кірковій речовині та сосочку нирок, що проявляється в попередженні розростання сполучної тканини в інтерстиції нирок, запобігає процесам обтурації на рівні ниркового сосочка та гальмує розвиток гломерулосклерозу.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Виявлений захисний вплив урокінази на розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі з підсиленням протеолізу, фібринолізу плазми крові, зменшенням ступеня інтерстиційного фіброзу, зростанням проксимальної та дистальної реабсорбції іонів натрію, зниженням величини протеїнурії, поліпшенням кислотовидільних процесів у канальцях нефрону дає можливість рекомендувати цей препарат для проведення апробації в клінічній практиці в хронічному періоді гломерулонефриту з метою профілактики та лікування тубуло-інтерстиційного синдрому.
2. Виявлений захисний вплив препарату GA-40 за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі в збалансованості регуляторних процесів у кірковій речовині та сосочку нирок, що проявляється в попередженні розростання сполучної тканини в інтерстиції нирок, запобігає процесам обтурації на рівні ниркового сосочка та гальмує розвиток гломерулосклерозу дає можливість рекомендувати цей лікарський засіб для подальшого доклінічного дослідження з наступним впровадженням у лікувальну практику з метою корекції зазначеної патології.
3. Для ранньої і більш точної діагностики ниркового тубуло-інтерстиційного синдрому на основі дослідження біопсійного матеріалу доцільно визначати вміст оксипроліну як маркера розростання сполучної тканини, та активності сукцинат-дегідрогенази в кірковій речовині нирок, як кількісного критерію пошкодження ниркових канальців (Деклараційний патент 18785).
Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації
1. Пішак В.П., Роговий Ю.Є., Дікал М.В., Магаляс В.М., Бочаров А.В. Біохімічні аспекти дисрегенерації за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому // Бук. мед. вісник.-2005.-Т. 9, № 2.- С. 201-203. (Дисертант самостійно провів експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих результатів дослідження).
2. Дікал М.В., Роговий Ю.Є. Роль препарату GA-40 в корекції тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі // Клінічна анатомія та оперативна хірургія.- 2006.- Т. 5, № 3.- С.14-16. ( Дисертант самостійно зробив огляд літератури, експериментальні дослідження та підбір методик).
3. Дікал М.В. Гістологічні особливості тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі // Клінічна та експериментальна патологія.-2006.- Т.5, № 4.- С.30-32.
4. Роговий Ю.Є., Архіпова Л.Г., Дікал М.В., Муравйова І.Л., Філіпова Л.О., Міль К.М., Бойко О.В. Патофізіологічний аналіз дослідження біохімічних параметрів тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі за допомогою вегетативного резонансного тесту “ІМЕДИС-ТЕСТ+”// Одеський медичний журнал.-2006.-Т.98, N 6.- С.14-17. (Дисертант самостійно здійснив експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих даних).
5. Дікал М.В. Функціональні та гістоензимохімічні особливості нирок за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”.-2007.- вип.30.-С.43-46.
6. Дікал М.В., Роговий Ю.Є. Роль фактора некрозу пухлин-альфа в патогенезі тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі // Вісник наукових досліджень.-2007.- № 2. - С.108-111. ( Дисертант самостійно зробив огляд літератури, експериментальні дослідження та підбір методик).
7. Деклараційний пат. 18785 Україна, МПК А 61 В 10/02, G 01 N 33/48. Спосіб біохімічної діагностики тубуло-інтерстиційного компонента: .Деклараційний пат. 18785 Україна, МПК А 61 В 10/02, G 01 N 33/48 В.П.Пішак, М.В.Дікал, В.Г.Висоцька, В.М.Магаляс, Ю.В.Ломакіна (Україна).-№200606156. Заявл. 02.06.2006. Опубл.15.11.2006.- Бюл. №11.
8. Деклараційний пат. 8915 Україна, МПК 7 А 61 К 31/515. Спосіб профілактики експериментальної олігоануричної форми гострої ниркової недостатності: Деклараційний пат. 8915 Україна, МПК 7 А 61 К 31/515 М.В.Дікал, В.М.Магаляс (Україна).- №200502839. Заявл. 28.03.2005. Опубл.15.08.2005.- Бюл. №8.
9. Дікал М.В. Діагностики тубуло-інтерстиційного компоненту // “ХИСТ” Всеукраїнський медичний журнал молодих вчених.- 2005.-вип.7.-С.123.