За наявності гарднерельозу мали місце помірні дегенеративно-дистрофічні зміни епітеліальних клітин. Характер адгезії мікроорганізмів варіював за інтенсивністю в залежності від фази оваріально-менструального циклу, що пов’язано із тропністю гарднерел до зрілих клітин проміжного шару (Брилене Т.А., Брилис В.И., 1986).
Таким чином, при дослідженні стану зскребків епітеліальних клітин слизових оболонок уретри у чоловіків та жінок та цервікального каналу у жінок з запальними захворюваннями різної етіології нами були встановлені цитоморфологічні особливості перебігу цих захворювань на клітинному рівні. Наявність морфологічних змін, притаманних епітеліальним клітинам, й описаних нами при хламідійній та уреаплазмовій інфекції, може орієнтувати лікаря-лаборанта в установленні попереднього етіологічного діагнозу, що збільшує інформативність цитологічної діагностики.
ВИСНОВКИ
Дисертація присвячена актуальній проблемі клінічної мікробіології – вдосконаленню методів лікування хворих на інфекційно-запальні захворювання сечовивідних шляхів та геніталій шляхом підвищення інформативності етіологічної діагностики та визначення стану протективних факторів уражених слизових оболонок. Здійснено наукове узагальнення отриманих результатів, що демонструють зміни стану місцевого імунітету та реакції епітеліальних клітин слизових оболонок сечовивідних та статевих шляхів за умов розвитку інфекційно-запальних процесів, обумовлених збудниками різного таксономічного походження – бактеріями, молікутами, хламідіями, грибами р. Candida та асоціаціями названих мікроорганізмів. Результати дослідження є підгрунтям для вдосконалення ефективності лікування хворих, що страждають на урогенітальні інфекції.
1. Встановлено домінування умовно-патогенних бактерій (53,9%) у жінок та чоловіків з різними нозологічними формами інфекційно-запальних захворювань сечовивідних шляхів та статевих органів. У 21,7% випадків бактерії виявлялися у вигляді моно-інфекції. Найчастіше виділялися представники різних видів стрептококів (64,3%), зокрема S.faecalis (24,3%), ентеробактерії (25,8%), серед яких превалювали E.coli (19,9%), та стафілококи (19,0%) – переважно S.epidermidis. У жінок бактерії найчастіше виявляли при запальних захворюваннях слизової оболонки вульви (74%), інфекціях нирок та сечовивідних шляхів (67%), кольпітах (65%) та неплідності (59%); у чоловіків - при неплідності (67%), простатиті (53,9%) та уретропростатиті (38%).
2. Уреаплазми було виділено у 37,9% хворих, у 6,2% у вигляді моно-інфекції. З найвищою частотою уреаплазми виділяли у жінок з діагнозом кольпіт (68%), неплідність (62%), при інфекціях нирок та сечовивідних шляхів (50%), цервіциті (47%); у чоловіків частота виділення уреаплазм була достовірно підвищеною при неплідності (75%). Виявлено поширення U.urealyticum в якості збудника інфекційного процесу з висхідним розповсюдженням одночасно в сечовивідних та статевих шляхах. Відмічено збільшення частоти виділення асоціації U.urealyticum та E.coli з різних типів біологічних зразків при одночасному інфікуванні цими збудниками сечовивідних шляхів та статевих органів.
3. Хламідії було виявлено у 13,9% хворих, у 3,6% у вигляді моно-інфекції. З найвищою частотою специфічні нуклеотидні послідовності хламідій виявляли у зскребках з слизової оболонки уретри у чоловіків з уретритами (47±13%), цервікального каналу у жінок з цервіцитами (33±5%). Зафіксовано високу частоту виявлення хламідій при неплідності як у жінок, так і у чоловіків (26±8% та 25±13% відповідно).
4. Встановлено, що досліджені показники активності місцевого імунітету не мали суттєвої різниці від контрольних за наявності бактеріальної та мікотичної інфекції за винятком лактоферину, рівень якого підвищувався при кандидозі. За навності уреаплазмової та хламідійної інфекції спостерігалася супресія активності всіх досліджених показників.
5. Встановлено залежність ефективності терапії урогенітального уреаплазмозу у жінок від стану досліджених факторів місцевого імунітету у змивах з цервікального каналу. У всіх хворих до початку терапії було зафіксовано помірне зниження активності клітинної ланки (на 10-15%) та значну супресію гуморальних факторів місцевого імунітету (на 30-75%). Після проведеного лікування у групі з позитивним клініко-мікробіологічним ефектом спостерігали підвищення показників клітинної ланки практично до рівня відносної норми та позитивну динаміку показників гуморальної ланки локального імунітету. У групі без ефекту лікування показники активності факторів місцевого імунітету практично не змінювались. Курси терапії були неефективними у жінок із суттєвою супресією (на 50-70%) показників гуморальної ланки до лікування.
6. Встановлено особливості клітинної реакції слизової оболонки уретри у жінок і чоловіків та цервікального каналу у жінок при урогенітальному хламідіозі, що проявлялися деструкцією епітеліального покриву, явищами вакуольної дистрофії цитоплазми, каріопікнозу та каріорексису, явищами плоскоклітинної метаплазії та проліферації циліндричного епітелію з ознаками клітинного поліморфізму за відсутності лейкоцитарної реакції.
7. Доведено, що за наявності хламідійної інфекції мікроколонії C.trachomatis виявляються у клітинах циліндричного та метаплазованого епітелію на тлі реактивних змін уражених клітин. При паралельному аналізі цитоморфологічної картини вогнища ураження діагностична інформативність цитологічного методу зростає до 72±6%.
8. Встановлено особливості клітинної реакції слизової оболонки уретри у жінок і чоловіків та цервікального каналу у жінок при урогенітальному уреаплазмозі, що проявлялися посиленням секреції слизу, деструкцією епітеліального покриву, дегенеративно-дистрофічними змінами клітин плоского та циліндричного епітелію, помірною метаплазію.
9. При урогенітальному кандидозі зафіксовано деструктивні зміни багатошарового плоского епітелію піхви та шийки матки на тлі лейкоцитарної реакції. Інтенсивність деструктивних змін залежала від того, які форми грибів виявлялися у біологічних зразках: була значною за наявності міцеліальних форм та вираженої зони лізису навколо вегетативних клітин грибів. За наявності гарднерельозу фіксували дегенеративно-дистрофічні зміни клітин багатошарового плоского епітелію за типом вакуольної дистрофії.
СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Руденко А.В., Кузьменко А.Є. Стан епітеліальних клітин слизових оболонок сечовивідних та статевих шляхів у хворих, що страждають на урогенітальні інфекції //Лабораторна діагностика. - 2006. - Т.35, №.1. - С.49-56.(Здобувач встановив цитоморфологічні особливості адаптаційно-компенсаторних змін клітин епітеліального покриву сечовивідних та статевих органів у хворих з урогенітальними інфекціями в залежності від етіології запального процесу).
2. Роль інфекційних факторів у формуванні порушень репродуктивного здоров`я сім`ї /Руденко А.В., Ромащенко О.В., Романенко А.М., Білоголовська В.В., Кузьменко А.Є. //Педіатрія, акушерство та гінекологія. -2003.-№3.- С.82-86. (Здобувач проаналізував роль окремих збудників інфекційно-запальних захворювань сечостатевої системи у розвитку порушень фертильності у жінок та чоловіків)
3. Стан місцевого імунітету статевих та сечовивідних шляхів у жінок в нормі та за наявності патології /Ромащенко О.В., Руденко А.В., Лебідь Л.О., Кузьменко А.Є.// Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - №5. - С.93-97. (Здобувач дослідив окремі фактори, що частково характеризують стан місцевого імунітету сечовивідних та статевих шляхів жінок у нормі та за наявності інфекційно-запального процесу)
4. Генітальний герпес та його роль в патології; нові методи лікування/Руденко А.В., Ромащенко О.В., Кругліков В.Т., Рудаков В.О., Кузьменко А.Є., Нестерова Н.В.//Здоровье мужчины. – 2005. - №2. – С.157-160. (Здобувачвиконав серологічні дослідження при діагностиці генітального герпесу).
5. Клініко-мікробіологічна характеристика інфекцій сечової системи у жінок /Степанова Н.М., Руденко А.В., Кругликов В.Т., Кузьменко А.Є., Ліксунова Л.О.//Клиническая антибиотикотерапия. – 2005. - №6 (38). – С.33-35. (Здобувачдослідив стан слизових оболонок жіночих сечовивідних та статевих шляхів хворих на пієлонефрит).
6. Продукція ІЛ-1в та ІЛ-6 імунокомпетентними клітинами, активність цих цитокінів в сечі у хворих на хронічні інфекції сечової системи/Дріянська В.Є., Драннік Г.М., Калініна Н.А., Степанова Н.М., Фесенкова В.Й., Драннік Г.Г., Кузьменко А.Є. //Укр.журнал нефрології та діалізу. – 2005. - №1. – С.11-13. (Здобувач дослідив етіологічний спектр збудників хронічних інфекцій сечової системи).
7. Ротова С.О., Руденко А.В., Кузьменко А.Є. Вплив супутніх вогнищ інфекції на ефективність лікування гломерулонефриту. //Укр.журнал нефрології та діалізу. – 2005. - №3. – С.17-20. (Здобувач дослідив мікробнийспектр супутніх вогнищ інфекції у хворих на гломерулонефрит)
8. Хламідійна інфекція. Нові методи лікування./Руденко А.В., Ромащенко О.В., Кругліков В.Т., Рудаков В.О., Несторова Н.В., Кузьменко А.Є.//Репродуктивное здоровье женщины. – 2005. - №3(23). – С.2-7. (Здобувач оцінив стан епітеліального покриву піхви та цервікального каналу у хворих на урогенітальний хламідіоз)
9. Роль местного иммунитета при инфекциях, передающихся половым путем (ИППП)/Руденко А.В., Кругликов В.Т., Ромащенко О.В., Брудько А.П., Кузьменко А.Е., Ленова Л.И.//Анали Мечниковського інституту. – 2003. - №4-5. – С.109. (Здобувач дослідив окремі ланки місцевого імунітету у хворих на урогенітальні інфекції)
10. Kushniruk Yu.I., Rudenko A.V., Kuzmenko A.E. Clinical and microbiological characteristics of chronical bacterial prostatitis//Progrиs en Urologie. – 2005. – Vol.15, №3. – P.33. (Здобувач проаналізував спектр інфекційних збудників у хворих з діагнозом хронічний простатит)
11. Влияние инфицированности мочевой системы U.urealyticum на некоторые показатели активности хронического пиелонефрита/Степанова Н.М., Кундин В.Ю., Гуща Е.В., Петрина Е.П., Малашевская Н.П., Кузьменко А.Е.//Сборник трудов XIII ежегодного Санкт-Петербургского нефрологического семинара. - С.-Пб.: Фолиант, 2005. – С.117-119. (Здобувачдослідив стан слизових оболонок у жінок з уреаплазмозом)