1. Віртуальна СКТ-цистоскопія є інформативним методом візуалізації об’ємних утворень сечового міхура. При висоті понад 5 мм вони виявляються у 100% спостережень. Точність методу становить 90,7%, специфічність - 85,3%, чутливість - 92,4%.
2. Неможливість адекватного відображення кольорових та структурних особливостей досліджуваної поверхні не дозволяє використовувати віртуальну цистоскопію як самостійний спосіб диференційної діагностики об’ємних утворень сечового міхура. Проте, комплексна оцінка віртуальних та двовимірних СКТ-зображень дозволяє підвищити показник специфічності метода від 85,3% до 92,7%.
3. Розроблено спосіб первинного подвійного контрастування порожнини сечового міхура, який дозволяє уникнути зайвого опромінення пацієнтів завдяки обмеженню показань до поліпозиційного сканування.
4. Оптимальний спосіб контрастування сечового міхура залежить від конкретної клінічної ситуації, а його вибір є індивідуальним у кожного пацієнта. Розроблено алгоритм вибору способу контрастування в залежності від характеру росту пухлини, фізіологічного об’єму сечового міхура, загального стану пацієнта, необхідності дослідження верхніх сечовивідних шляхів, стану функції нирок та прохідності уретри.
5. Віртуальна СКТ-цистоскопія поступається традиційній оптичній в оцінці кольорових характеристик та дрібних структурних змін досліджуваної поверхні. Натомість променевий метод дослідження надає достатню інформацію про стадію, просторову орієнтацію злоякісного новоутворення, його співвідношення із трикутником Льєто та вічками сечоводів, що дозволяє визначити показання для трансуретральної резекції сечового міхура та здійснити віртуальне планування хірургічного втручання.
6. Визначене місце віртуальної СКТ-цистоскопії у діагностичному алгоритмі раку сечового міхура. Доведено, що використання цього методу доцільне у пацієнтів з симптомним перебігом захворювання та у хворих, яким проведення оптичної цистоскопії неможливе на етапі первинної діагностики пухлини.
Практичні рекомендації
1. Віртуальну СКТ- цистоскопію слід застосовувати у пацієнтів, що мають клінічні прояви захворювання (макрогематурія, об’ємне утворення у проекції сечового міхура, дизурічні розлади, що не пов’язані з первинним запальним процесом).
2. На етапі збору „сирих” даних слід використовувати методику тонких зрізів: товщина скану – не більше 3 мм, інкримент – 1,5 – 1,9, пітч – 1,5.
3. Вибір способу контрастування повинен залежати від декількох факторів: характеру росту пухлини, фізіологічної ємкості сечового міхура, загального стану пацієнта, необхідності дослідження верхніх сечовивідних шляхів, стану функції нирок, прохідності уретри. При використанні ретроградного введення контрасту для запобігання ускладнень слід дотримуватись правил катетеризації та застосовувати гелі з антисептичною та знеболювальною дією.
4. Для отримання якісного зображення слід забезпечити контрастний градієнт між порожниною та стінкою сечового міхура більше 100 HU. Адекватна інтерпретація віртуального зображення можлива при умові оптимального розправлення органу. Остання умова також запобігає виникненню „дірчатих артефактів”.
5. Уникнути появи „дихальних” артефактів при використанні тонких зрізів можливо, відмовившись від затримки вдиху. На наш погляд, слід обмежитись рекомендаціями не робити значних коливань передньою стінкою живота. Оптимальним засобом вирішення цієї проблеми є використання мультидетекторних томографів.
6. При контрастуванні за допомогою повітря для вирішення проблеми залишкової сечі доцільно використовувати поліпозиційне сканування.
7. Максимальні показники інформативності методу у детекції пухлин сечового міхура можливі при спільній оцінці двовимірних та тривимірних сканів.
8. Зіставлення лінійних розмірів, форми пухлини та потовщення стінки сечового міхура дозволяють прогнозувати Т-стадію в об’ємі, необхідному для планування трансуретральної резекції.
Список праць, обпублікованих за темою дисертації
1. Переверзєв О.С., Щукін Д.В., Ткачов А.О, Копитін М.О., Косенко А.Н. КТ- віртуальна цистоскопія - наш перший досвід // Променева діагностика, променева терапія. – 2005. - № 1. – С.54-59. Самостійно проаналізовані історії хвороб пацієнтів, проведена оптична цистоскопія, оцінені дані віртуальної СКТ- цистоскопії та написана основна частина статті. Здійснював самостійно, або приймав участь у більшості оперативних втручань.
2. Переверзев А.С., Щукин Д.В., Ткачев А.А, Копытин М.А., Косенко А.Н., Просяников Н.В. Виртуальная семиотика опухолей мочевого пузыря // Урология. – 2005. - № 4. – С.39-47. Самостійно проаналізовані історії хвороб пацієнтів, проведена оптична цистоскопія, оцінені дані віртуальної СКТ- цистоскопії та написана основна частина статті. Виконував самостійно, або приймав участь у більшості оперативних втручань.
3. Ткачов А.О., Косенко А.Н., Копитін М.О., Щукін Д.В., КТ-віртуальна цистоскопія: оптимізація контрастування сечового міхура // Променева діагностика, променева терапія. – 2007. - № 1. – С.64-69. Самостійно проаналізовані історії хвороб пацієнтів, проведена оптична цистоскопія, оцінені дані віртуальної СКТ- цистоскопії та написана основна частина статті. Виконував самостійно, або приймав участь у більшості оперативних втручань. Розроблено алгоритм вибору оптимального способу контрастування в залежності від характеру процесу та супутньої патології.
4. Ткачев А.А. Виртуальная цистоскопия: возможности, ограничения, перспективы // Международный медицинский журнал. – 2006. – Том 12, № 1. – С.103-106.
5. Ткачев А.А, Копытин М.А., Косенко, Гичкин Ю.К., Дорофеева Н.А. Возможности виртуальной цистоскопии в диагностике рака мочевого пузыря // Материалы III съезда онкологов и радиологов СНГ. – Минск, 2004. – С.370.
6. Ткачев А.А., Копытин М.А., Косенко А.Н., Просяников Н.В., Гичкин Ю.К. Место спиральной компьютерной томографии с использованием режима виртуальной цистоскопии в диагностическом алгоритме хронического цистита // Материалы XIII научно-практической региональной конференции урологов с международным участием „Инфекция в урологии”. – Харьков, 2005. – С.239-242.
7. Переверзев А.С., Щукин Д.В., Ткачев А.А, Копытин М.А., Косенко А.Н., Просяников Н.В. Виртуальная КТ- цистоскопия в диагностике опухолей мочевого пузыря // Материалы IV международного урологического симпозиума „Диагностика и лечение рака мочевого пузыря”. - Н.Новгород, 2005. – С.69-70.
8. Копитін М.О., Косенко А.Н., Ткачов А.О, Гичкін Ю.К., Шкондін О.М. Використання спіральної комп’ютерної томографії та КТ- віртуальної цистоскопії в діагностиці патології сечового міхура // Матеріали конгресу радіологів України УКР’2006. - Київ, 2006. – С.89-90.
9. Копитін М.О., Косенко А.Н., Ткачов А.О, Гичкін Ю.К., Дорошенко О.Н. Використання спіральної комп’ютерної томографії та КТ-віртуальної цистоскопії в діагностиці патології сечового міхура // Матеріали Української науково-практичної конференції „Стандартизація рентгенологічного, комп’ютерно-томографічного та магнітно-резонансного досліджень в діагностиці захворювань органів та систем”. - Вінниця, 2006. – С.85-86.
10. Копытин М.А., Косенко А.Н., Ткачев А.А., Гичкин Ю.К. Сравнительная оценка эффективности ультразвукового исследования и спиральной компьютерной томографии с использованием виртуальной цистоскопии в диагностике рака мочевого пузыря // Материалы научно-практической конференции „Ультразвукова та функціональна діагнгостика в ангіології” – Київ, 2006. – С.32-33.
11. Переверзев А.С., Щукин Д.В., Ткачев А.А, Копытин М.А., Косенко А.Н., Просяников Н.В. Виртуальная КТ-цистоскопия в диагностике опухолей мочевого пузыря // Материалы XIV научно-практической конференции „Современные достижения онкоурологии”. – Харьков, 2006. – С.147-151.
12. Косенко А.Н., Копитін М.О., Дорошенко О.М., Гичкін Ю.К., Ткачов А.О. Порівняння можливостей ультразвукового дослідження та спіральної комп’ютерної томографії з використанням віртуальної цистоскопії у виявленні раку сечового міхура // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні питання використання сучасного рентгенологічного обладнання” – Ялта, 2007. – С. 54 – 55.
АННОТАЦИЯ
А.А.Ткачев. Место виртуальной СКТ-цистоскопии в диагностичес-ком алгоритме рака мочевого пузыря. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.23 – лучевая диагностика, и лучевая терапия. Государственное учреждение “Национальный институт рака”, Киев, 2008.
Диссертация посвящена вопросу повышения эффективности выявления опухолей мочевого пузыря путем использования в диагностическом алгоритме виртуальной СКТ-цистоскопии.
В диссертации представлены результаты исследования 106 пациентов с различной патологией мочевого пузыря, среди которых преобладала группа с раком мочевого пузыря – 65 (61,9%). Контрольную группу, в которой какие-либо изменения в мочевом пузыре отсутствовали, составили 15 человек. Все пациенты подверглись комплексному обследованию, которое включало в себя лабораторные исследования, ультрасонографию, оптическую цистоскопию, гистологическое исследование операционного материала. СКТ проводили при помощи однослайсового томографа SeleCT SP (Marconi). Использовали следующие технические параметры: толщина среза – 3,3 мм, инкримент – 1,5-1,9, питч – 1,5. Полость мочевого пузыря контрастировали путем ретро-градного введения комнатного воздуха (88 пациентов) или 10% раствором меглюминовой соли диатризоатной кислоты (14 пациентов). У 4 пациентов 76% раствор меглюминовой соли диатризоатной кислоты вводили внутривенно. Интерактивную интралюминальную навигацию осуществляли при помощи коммерческой программы Voyager.
Сравнение трех методик контрастирования продемонстрировало, что при создании между слизистой органа и его полостью контрастного градиента более 100 HU и адекватном расправление мочевого пузыря вид контрастного вещества не влиял на качество виртуального изображения. Для достижения данных условий целесообразно использовать предложенный алгоритм выбора оптимального способа контрастирования в зависимости от общего состояния пациента, физиологической емкости мочевого пузыря, состояния верхних мочевыводящих путей, вида экзофитной части опухоли, проходимости уретры.