Можливість судово-медичної діагностики раптової серцевої смерті за результатами лабораторних досліджень
14.01.25 – судова медицина
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Мішалов Володимир Дем’янович, Національна
медична академія післядипломної освіти імені
П.Л. Шупика, завідувач кафедри судової медицини
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Кривда Григорій Федорович,
Одеський державний медичний університет,
завідувач кафедри судової медицини з
післядипломною підготовкою;
доктор медичних наук, професор
Ольховський Василь Олексійович,
Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри судової медицини та основ права.
Захист відбудеться “_18__” __квітня__2008 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 9.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.
Автореферат розісланий 17.03.2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук,доцент Гуріна О.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність роботи. Виходячи з надзвичайної розповсюдженості серед населення України і переважного ураження осіб працездатного віку, однією з найважливіших медико-соціальних і економічних проблем сьогодення є смертність внаслідок захворювань системи кровообігу (В.Ф. Москаленко, Г.В. Дзяк, 2001; Г.Ф. Кривда, 2007). При цьому, найбільш поширеною і важко діагностованою серед них, є раптова серцева смерть (РСС), викликана гострою ішемічною хворобою серця (ГІХС), зокрема, такою її формою, як гостра коронарна недостатність (ГКН). За визначенням ВООЗ, раптова серцева (кардіальна) смерть – це смерть практично здорових людей у перші шість годин після появи симптомів захворювання. У 95% випадків вона настає протягом однієї години, з них – у 73% випадків у провдовж 10 хвилин (M. Papanicolaonetal, 1986).
За останні часи проблемі судово-медичної діагностики раптової серцевої смерті присвячена значна кількість публікацій, серед яких левова частина присвячена морфологічним (гістологічним) змінам скорочувального міокарда (О.І. Герасименко і співавт, 2000; В.В. Войченко, 2002; О.Р. Малик, 2006). Однак, гістологічне дослідження не завжди може підтвердити гострі ішемічні порушення в міокарді (В.О. Ольховський і співавт. 2006), оскільки для розвитку виразних морфологічних змін у серці необхідно не менше 12 годин (Л.А. Зимина, Ю.С. Исаев, 2005; Л.А. Зимина, Т.Д. Лелюх, Л.С. Маслаускайте, 2006). Тому, у разі раптової смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця, особливо, якщо смерть настала зразу після серцевого нападу або на його висоті, виявлення будь-яких мікроскопічних змін серцевого м’яза для судово-медичного гістолога являє складне завдання.
Інша частина робіт висвітлює зміни кількісного вмісту хімічних елементів серця за результатами полум’яної фотометрії (К.М. Сулоєв, 2005), атомно-абсорбційного дослідження (Є.П. Федорчук-Незнакомцева, С.М. Федорчук, 2006). Однак, наведені методи дослідження не набули широкого використання у практиці бюро судово-медичної експертизи України.
Найбільш інформативнішими і найчутливішими методами у подібних випадках можуть бути біохімічні дослідження, оскільки період альтерації навіть при невеликих (до 1 г) некрозах міокарда можна визначити за змінами біохімічних характеристик (А. Хехт, 1975; Т.А. Дежинова, 2003; Н.В. Дзик Н.В., В.С. Берестовская, 2003; Л.Л. Сидорова, 2006). Тому, окрім морфологічних, актуальним є пошук біохімічних критеріїв ішемії і некрозу м¢язових волокон шлуночків у разі смерті внаслідок ГІХС. Однак, наявні відомості про них носять суперечливий характер, вони фрагментарні, не систематизовані.
Наслідками ішемії серцевого м’язу при ГІХС є зміни його енергетичного метаболізму, зниження рівня енергозабезпечення міокарда. Тому доцільним буде вивчення мітохондріального апарату та змін енергетичного метаболізму шлуночків у разі смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.
Судово-медична практика потребує об’єктивізації надійності оцінкикритеріївпричини раптової смерті.Тому пошук ранніх ознак ушкодження м¢язових волокон шлуночків серця як за змінами гістологічних структур міокарда, так і за змінами його біохімічних показників у разі смерті внаслідок ГІХС, є предметом перспективних досліджень.
За останній час мають місце роботи, в яких висвітлені дані, отримані шляхом використання лазерів в оптиці світлорозсіяння біологічних тканин (О.В. Пішак, В.П. Пішак, 2000), зокрема, при встановленні давності настання смерті (О.Я. Ванчуляк, 2007). В основу такого підходу покладено сукупність методів лазерної поляриметрії, які поєднують розвиток традиційних методів еліпсометрії та стоксполяриметрії з розробкою нових методів поляризаційної корелометрії когерентних зображень біологічних тканин (UshenkoA.G., 2000). З огляду на розвиток нового напрямку досліджень у судово-медичній практиці - лазерної поляриметрії біологічних тканин, яка спрямована на дослідження особливостей структури їх зображень, було б доцільним провести вивчення особливостей поляризації зображень серця, для визначення його патологічних змін у разі смерті внаслідок гострої коронарної недостатності.
Все вищесказане свідчить про недостатню вирішеність даної проблеми, підкреслює її актуальність і зумовлює необхідність подальшого вивчення.
Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація є самостійною роботою (№ держреєстрації 0106U011205).
Мета і завдання дослідження. Визначення морфологічних, біофізичних та деяких біохімічних критеріїв діагностики раптової смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити завдання:
1. Провести аналіз показників смертності від хвороб системи кровообігу серед населення м. Луганська та Луганської області за останні 5 років (2003 – 2007 р.р.).
2. Визначити особливості локалізації ішемії та гістологічних змін та кровопостачання міокарда шлуночків у разі раптової смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.
3. Визначити морфологічні особливості змін ендокарда та субендокардіального простору шлуночків у разі раптової смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.
4. Визначити особливості змін мітохондріального апарату та енергетичного метаболізму міокарда шлуночків у разі раптової смерті внаслідок гострої гострої коронарної недостатності.
5. Дослідити можливість виявлення ознак некрозу міокарда у разі раптової коронарної смерті за даними мікроспектрофотометрії.
6. Провести імунохроматографічне дослідження та визначення серцевого тропоніна І в крові осіб, що померли раптово внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.
7. Виявити особливості архітектоніки міокарда шлуночків у разі раптової серцевої смерті за змінами його лазерних поляриметричних характеристик.
Об¢єкт дослідження: патологічні зміни міокарда шлуночків серця, цільної крові осіб чоловічої та жіночої статі віком від 18 до 45 років, що померли раптово, внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.
Предмет дослідження: морфологічні, біохімічні критерії та лазерні поляриметричні зміни міокарда у разі раптової смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.
Методи дослідження: макроскопічні, морфометричні, гістологічні методи, світлова та електронна міскроскопія, біохімічні методи, мікрофотоспектрометрія, лазерно-поляриметричні досліди, методи математичної статистики.
Наукова новизна дослідження. Визначені та узагальнені особливості динаміки раптової смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця серед населення м. Луганська та Луганської області за останні 5 років. Показано, що основну масу померлих внаслідок ГІХС складали особи від 40 до 60 років переважно чоловічої статі.
Визначені макро- та мікроскопічні ознаки патоморфологічних змін міокарда шлуночків серця, їх мітохондріального апарату та енергетичного метаболізму кардіоміоцитів у разі раптової смерті внаслідок гострої коронарної недостатності.
Вперше виявлені прояви морфо-функціональних розладів ендокарда та субендокардіального простору лівого шлуночка у разі смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.
Вперше показано, що імунохроматографічне дослідження пізнього маркеру некроза міокарда – серцевого тропініна І у цільній крові трупів та виміри світлооптичної щільності кардіоміоцитів шлуночків серця померлих раптово внаслідок гострої ішемічної хвороби серця комплексно підвищують точність верифікації раптової кардіальної смерті.
Вперше, шляхом вивчення лазерно-поляриметричечних зображень, були виявлені дистрофічні зміни міокарда шлуночків у разі раптової смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця, що може бути одним із критеріїв її веріфікації.
Практичне значення одержаних результатів. Шляхом статистичних досліджень доведена необхідність посилення уваги до підвищення тенденції смертності внаслідок гострої ішемічної хвороби серця серед осіб працездатного віку населення м. Луганська та Луганської області та пошуку нових організаційно-тактичних форм їх ранньої діагностики, впровадження нових стратегічних змін в управлінні суспільного здоров¢я.
Результати вивчення макро- та мікроскопічних змін міокарда та ендокарда шлуночків серця і їх мікроциркуляторного русла у випадках раптової серцевої смерті поглиблюють розуміння розвитку патоморфологічних процесів, можуть бути діагностичними критеріями, здатними підвищити точність і об’єктивність секційної діагностики причин раптової смерті.