Смекни!
smekni.com

Молекулярно-генетичні маркери раку молочної залози у осіб різних вікових груп (стр. 3 из 4)

Висновок про те, що наявність мутацій у генах BRCA, може бути використане як молекулярно-генетичний маркер ризику розвитку РМЗ для жінок молодого віку, підтверджує і розрахунок відносного ризику розвитку РМЗ у осіб, що мають мутації у генах BRCA (рис.3). Представлена на рисунку 3 діаграма показує зменшення значень коефіцієнту RR з віком жінок з РМЗ при наявності мутантних алелів генів BRCA, на противагу найбільшим значенням відносного ризику у осіб старших вікових груп при урахуванні лише вікової характеристики пацієнток (рис.2).

3 з 34 (9%) обстежених молекулярно-генетичними методами пацієнток з РМЗ із Ірану була виявлена мутація 5382insС у гені BRCA 1 (рис.4). При цьому ні в одному випадку мутація 5382insС не була виявлена у осіб з несімейним РМЗ, а частота цієї мутації в групі сімейного РМЗ склала 19%. Вік пацієнток, що мали мутацію в гені BRCA, також не перевищував 45 років. Мутації 185delAG в гені ВRCA1 і 6174delT в гені ВRCA2 не були знайдені ні в одному випадку.

У 69,6% з 120 обстежених українських пацієнток з РМЗ при дослідженні імуногістохімічних маркерів були виявлені рецептори естрогену, у 60% – рецептори прогестерону. При цьому з 13 жінок – носіїв мутацій в генах BRCA1/2 рецептори естрогену та прогестерону в тканині пухлини були виявлені лише в 21,43% зразків, а в групі померлих пацієнток рецептори естрогену було виявлено в 5,8% випадків, рецептори прогестерону – в 11,8% випадків.

Відсутність досліджуваних рецепторів в пухлинах молочної залози, за даними літератури (LakhaniS.R. etal., 2002, EerolaH. etal., 2005, ChenS., 2006) характерні для жінок, що мають мутації в генах BRCA1/2, і за думкою багатьох спеціалістів є ознакою несприятливого прогнозу.

Наявність рецепторів естрогену було виявлено у 15 з 34 (44,1%) обстежених іранських жінок, що хворіють на РМЗ, рецептори прогестерону – у 17 (50%). Низька частота виявлення рецепторів естрогену/прогестерону у пухлинах молочної залози у жінок з Ірану, можливо, пов’язана з малою вибіркою. В той же час слід зазначити, що наявність рецепторів була встановлена в декілька разів частіше у пацієнток з несімейним РМЗ (рецептори естрогену – 61% проти 25% при сімейній формі, рецептори прогестерону - 67% та 31%, відповідно).

У розвитку пухлин значну роль відіграє процес накопичення мутацій, котрі виникають як у ядерній, так і у мітохондріальній ДНК. Дослідженнями останніх років показано, що при різних видах пухлин, в тому числі і при РМЗ, з високою частотою виявляють мутації мтДНК. Роль мітохондріальних мутацій в процесі онкогенезу на сьогоднішній день вивчена недостатньо. Проте не підлягає сумніву той факт, що порушення функцій мітохондрій внаслідок високої частоти мутацій, які виникають в мітохондріальному геномі, не репаруються і накопичуються, не можуть не вплинути на стан клітин і тканин. . Тому поглиблене вивчення мітохондріальних мутацій як ранніх маркерів пошкодження клітин на молекулярному рівні основане на необхідності виявлення начальних етапів патологічного процесу.При дослідженні наявності делеції мтДНК4977 в мітохондріальній ДНК результати ПЦР було виявлено у всіх 47 зразках – 9 з крові, 34 – з тканини пухлини. При дослідженні 9 зразків крові пацієнтів з РМЗ була виявлена делеція мтДНК4977 в 5 препаратах ДНК (56%), в тканині пухлини від цих же пацієнток мутація в мтДНК виявлена не була (рис.5). В 34 зразках ДНК з гістологічних зрізів мутація мтДНК4977 не була виявлена ні в одному випадку.

Розроблено діагностичний алгоритм, який дозволяє визначати ступінь ризику виникнення РМЗ за допомогою поетапного проведення клініко-генеалогічного та молекулярно-генетичного досліджень. Цей алгоритм суттєво покращить ефективність медико-генетичного консультування.


ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, що полягає у підвищенні ефективності визначення ризику розвитку раку молочної залози для жінок різних вікових груп на основі визначення молекулярно-генетичних маркерів спадкової схильності та сімейного характеру захворювання. Для визначення ступеню ризику виникнення раку молочної залози запропоновано діагностичний алгоритм.

1. Сімейні випадки захворювання родичів І та ІІ ступеню спорідненості на рак молочної залози склали 32,1% у пацієнток з Ірану і 28,6% - з України.

2. Відносний ризик розвитку захворювання раком молочної залози в загальній популяції плавно збільшується з віком, досягаючи максимуму в групах жінок після 55 років, тоді як для сімейних випадків раку молочної залози навпаки, максимальні величини коефіцієнту відносного ризику виявляються у віковій групі до 30 років і в 2 рази перевищують такий у осіб старше 75 років.

3. Для молекулярно-генетичних досліджень матеріалу з гістологічних зрізів тканини пухлини молочної залози найбільш ефективним методом видалення парафіну виявилось нагрівання в мікрохвильовій печі, що у поєднанні з виділенням ДНК з використанням інкубації тканини пухлини з протеїназою K при t +57 °С на протязі 3 годин, дозволило досягти найбільшої кількості (70%) позитивних результатів ампліфікації генів BRCA 1/2.

4. Найбільш поширеною мутацією в гені ВRCA1 є мутація 5382 insС в 20 екзоні і складає в Україні 9,2%, в Ірані - 8,8%. Дві інші мутації (185delAG в гені ВRCA1 і 6174delT в гені ВRCA2) були виявлені тільки у хворих раком молочної залози з України (4,44% і 2,1% відповідно). Значне зростання коефіцієнту відносного ризику розвитку раку молочної залози у жінок молодших вікових груп до 50 років при наявності мутацій у генах ВRCA1/2 у порівнянні з високими значеннями показника відносного ризику для пацієнток старших 50 років при урахуванні лише віку пацієнток доводить можливість використання наявності мутацій у генах BRCA у якості молекулярно-генетичний маркеру високого ризику розвитку раку молочної залози для жінок молодшого віку.

5. Делеція мітохондріальної ДНК мтДНК4977 була виявлена в 56% зразків крові пацієнток з раком молочної залози з Ірану, в тканинах пухлин молочної залози мутація мтДНК4977 не була виявлена ні в одному випадку.


ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При проведенні молекулярно-генетичних досліджень мутацій в генах BRCA1/2 у тканині гістологічних зрізів пухлин молочної залози найкращі результати ПЛР можуть бути отримані при поєднанні способу видалення парафіну нагріванням в мікрохвильовій печі при потужності 650 w протягом 45-60 сек. та виділення ДНК з інкубацією тканини тривалістю 3 години при температурі 57єС .

2. Для оцінки ступеню ризику виникнення раку молочної залози у індивіда першим етапом дослідження повинен бути клініко-генеалогічний аналіз із виявленням повторних випадків захворювання родичів І та ІІ ступеню спорідненості.

3. При наявності повторних випадків захворювання на рак молочної залози родичів І та ІІ ступеню спорідненості слід проводити молекулярно-генетичне дослідження генів BRCA1/2 за допомогою мультиплексної ПЛРу пацієнток з РМЗ для виявлення молекулярно-генетичних маркерів ризику виникненя РМЗ – мутацій 5382ins та 185delAG у гені BRCA 1, мутації 6174delТ – у гені BRCA 2.

4. При виявленні мутацій у генах BRCA1/2 потрібно аналізувати наявність мутації мтДНК4977 в препаратах ДНК з периферичної крові.

5. Виявлення мутацій в генах ВRCA1/2 і мутації мтДНК4977дає можливість оцінити ступінь ризику виникнення РМЗ для осіб з родин, обтяжених цією патологією.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Расси Х. Сравнительная оценка способов выделения ДНК из гистологических срезов опухолей молочной железы // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. Вип. 14. – Київ-Луганськ, 2007. - С. 282-288.

Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.

2. Расси Х., Хошманд М.,Хашеми М., Маджидэаде К., Хоссеини Акбари М.Х. Молекулярно-генетический анализ делеции МтДНК4977 в прогнозе развития наследственного рака молочной железы // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2007. - Т.7.- № 2. - С. 38-42.

Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.

3. Довженко С.П., Расси Х., Захарцева Л.М., Подольская С.В., Мясоедов Д.В., Горовенко Н.Г. Некоторые факторы риска развития рака молочной железы и прогноза течения заболевания у пациенток из Украины // Лікарська справа. - 2007. - № 7. - С. 61-64.

Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.

4. Расси Х. Клинико-генетические аспекты рака молочной железы: этиопатогенез, профилактика, лабораторные методы // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. Вип. 16. Книга 1. – Київ, 2007. - С. 20-30.

Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.

5. Rassi H. Diagnosis of familial breast cancer by multiplex PCR and clinical parameters // Breast Cancer Research. - 2007. - Vol. 9. - Suppl. 1. – P. 21.

Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.

6. Rassi Hossein. The relation between Estrogen and mitochondrial genome in hereditary breast cancer // Acta Biochimica Polonica. - 2007. - Vol. 45. - Suppl. 5. - P. 35.

Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.

7. Расси Х. Изучение частоты мутаций в генах ВRCA1 и BRCA2 у лиц с раком молочной железы из Ирана // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання медичної генетики». – Київ, 2007. - С. 107-108.