Молекулярно-генетичні маркери раку молочної залози у осіб різних вікових груп (стр. 3 из 4)

Висновок про те, що наявність мутацій у генах BRCA, може бути використане як молекулярно-генетичний маркер ризику розвитку РМЗ для жінок молодого віку, підтверджує і розрахунок відносного ризику розвитку РМЗ у осіб, що мають мутації у генах BRCA (рис.3). Представлена на рисунку 3 діаграма показує зменшення значень коефіцієнту RR з віком жінок з РМЗ при наявності мутантних алелів генів BRCA, на противагу найбільшим значенням відносного ризику у осіб старших вікових груп при урахуванні лише вікової характеристики пацієнток (рис.2).

3 з 34 (9%) обстежених молекулярно-генетичними методами пацієнток з РМЗ із Ірану була виявлена мутація 5382insС у гені BRCA 1 (рис.4). При цьому ні в одному випадку мутація 5382insС не була виявлена у осіб з несімейним РМЗ, а частота цієї мутації в групі сімейного РМЗ склала 19%. Вік пацієнток, що мали мутацію в гені BRCA, також не перевищував 45 років. Мутації 185delAG в гені ВRCA1 і 6174delT в гені ВRCA2 не були знайдені ні в одному випадку.

У 69,6% з 120 обстежених українських пацієнток з РМЗ при дослідженні імуногістохімічних маркерів були виявлені рецептори естрогену, у 60% – рецептори прогестерону. При цьому з 13 жінок – носіїв мутацій в генах BRCA1/2 рецептори естрогену та прогестерону в тканині пухлини були виявлені лише в 21,43% зразків, а в групі померлих пацієнток рецептори естрогену було виявлено в 5,8% випадків, рецептори прогестерону – в 11,8% випадків.

Відсутність досліджуваних рецепторів в пухлинах молочної залози, за даними літератури (LakhaniS.R. etal., 2002, EerolaH. etal., 2005, ChenS., 2006) характерні для жінок, що мають мутації в генах BRCA1/2, і за думкою багатьох спеціалістів є ознакою несприятливого прогнозу.

Наявність рецепторів естрогену було виявлено у 15 з 34 (44,1%) обстежених іранських жінок, що хворіють на РМЗ, рецептори прогестерону – у 17 (50%). Низька частота виявлення рецепторів естрогену/прогестерону у пухлинах молочної залози у жінок з Ірану, можливо, пов’язана з малою вибіркою. В той же час слід зазначити, що наявність рецепторів була встановлена в декілька разів частіше у пацієнток з несімейним РМЗ (рецептори естрогену – 61% проти 25% при сімейній формі, рецептори прогестерону - 67% та 31%, відповідно).

У розвитку пухлин значну роль відіграє процес накопичення мутацій, котрі виникають як у ядерній, так і у мітохондріальній ДНК. Дослідженнями останніх років показано, що при різних видах пухлин, в тому числі і при РМЗ, з високою частотою виявляють мутації мтДНК. Роль мітохондріальних мутацій в процесі онкогенезу на сьогоднішній день вивчена недостатньо. Проте не підлягає сумніву той факт, що порушення функцій мітохондрій внаслідок високої частоти мутацій, які виникають в мітохондріальному геномі, не репаруються і накопичуються, не можуть не вплинути на стан клітин і тканин. . Тому поглиблене вивчення мітохондріальних мутацій як ранніх маркерів пошкодження клітин на молекулярному рівні основане на необхідності виявлення начальних етапів патологічного процесу.При дослідженні наявності делеції мтДНК4977 в мітохондріальній ДНК результати ПЦР було виявлено у всіх 47 зразках – 9 з крові, 34 – з тканини пухлини. При дослідженні 9 зразків крові пацієнтів з РМЗ була виявлена делеція мтДНК4977 в 5 препаратах ДНК (56%), в тканині пухлини від цих же пацієнток мутація в мтДНК виявлена не була (рис.5). В 34 зразках ДНК з гістологічних зрізів мутація мтДНК4977 не була виявлена ні в одному випадку.

Розроблено діагностичний алгоритм, який дозволяє визначати ступінь ризику виникнення РМЗ за допомогою поетапного проведення клініко-генеалогічного та молекулярно-генетичного досліджень. Цей алгоритм суттєво покращить ефективність медико-генетичного консультування.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, що полягає у підвищенні ефективності визначення ризику розвитку раку молочної залози для жінок різних вікових груп на основі визначення молекулярно-генетичних маркерів спадкової схильності та сімейного характеру захворювання. Для визначення ступеню ризику виникнення раку молочної залози запропоновано діагностичний алгоритм.

1. Сімейні випадки захворювання родичів І та ІІ ступеню спорідненості на рак молочної залози склали 32,1% у пацієнток з Ірану і 28,6% - з України.

2. Відносний ризик розвитку захворювання раком молочної залози в загальній популяції плавно збільшується з віком, досягаючи максимуму в групах жінок після 55 років, тоді як для сімейних випадків раку молочної залози навпаки, максимальні величини коефіцієнту відносного ризику виявляються у віковій групі до 30 років і в 2 рази перевищують такий у осіб старше 75 років.

3. Для молекулярно-генетичних досліджень матеріалу з гістологічних зрізів тканини пухлини молочної залози найбільш ефективним методом видалення парафіну виявилось нагрівання в мікрохвильовій печі, що у поєднанні з виділенням ДНК з використанням інкубації тканини пухлини з протеїназою K при t +57 °С на протязі 3 годин, дозволило досягти найбільшої кількості (70%) позитивних результатів ампліфікації генів BRCA 1/2.

4. Найбільш поширеною мутацією в гені ВRCA1 є мутація 5382 insС в 20 екзоні і складає в Україні 9,2%, в Ірані - 8,8%. Дві інші мутації (185delAG в гені ВRCA1 і 6174delT в гені ВRCA2) були виявлені тільки у хворих раком молочної залози з України (4,44% і 2,1% відповідно). Значне зростання коефіцієнту відносного ризику розвитку раку молочної залози у жінок молодших вікових груп до 50 років при наявності мутацій у генах ВRCA1/2 у порівнянні з високими значеннями показника відносного ризику для пацієнток старших 50 років при урахуванні лише віку пацієнток доводить можливість використання наявності мутацій у генах BRCA у якості молекулярно-генетичний маркеру високого ризику розвитку раку молочної залози для жінок молодшого віку.

5. Делеція мітохондріальної ДНК мтДНК4977 була виявлена в 56% зразків крові пацієнток з раком молочної залози з Ірану, в тканинах пухлин молочної залози мутація мтДНК4977 не була виявлена ні в одному випадку.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При проведенні молекулярно-генетичних досліджень мутацій в генах BRCA1/2 у тканині гістологічних зрізів пухлин молочної залози найкращі результати ПЛР можуть бути отримані при поєднанні способу видалення парафіну нагріванням в мікрохвильовій печі при потужності 650 w протягом 45-60 сек. та виділення ДНК з інкубацією тканини тривалістю 3 години при температурі 57єС .

2. Для оцінки ступеню ризику виникнення раку молочної залози у індивіда першим етапом дослідження повинен бути клініко-генеалогічний аналіз із виявленням повторних випадків захворювання родичів І та ІІ ступеню спорідненості.

3. При наявності повторних випадків захворювання на рак молочної залози родичів І та ІІ ступеню спорідненості слід проводити молекулярно-генетичне дослідження генів BRCA1/2 за допомогою мультиплексної ПЛРу пацієнток з РМЗ для виявлення молекулярно-генетичних маркерів ризику виникненя РМЗ – мутацій 5382ins та 185delAG у гені BRCA 1, мутації 6174delТ – у гені BRCA 2.

4. При виявленні мутацій у генах BRCA1/2 потрібно аналізувати наявність мутації мтДНК4977 в препаратах ДНК з периферичної крові.

5. Виявлення мутацій в генах ВRCA1/2 і мутації мтДНК4977дає можливість оцінити ступінь ризику виникнення РМЗ для осіб з родин, обтяжених цією патологією.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Расси Х. Сравнительная оценка способов выделения ДНК из гистологических срезов опухолей молочной железы // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. Вип. 14. – Київ-Луганськ, 2007. - С. 282-288.

Внесок здобувача: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, написання статті.

2. Расси Х., Хошманд М.,Хашеми М., Маджидэаде К., Хоссеини Акбари М.Х. Молекулярно-генетический анализ делеции МтДНК4977 в прогнозе развития наследственного рака молочной железы // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2007. - Т.7.- № 2. - С. 38-42.

3. Довженко С.П., Расси Х., Захарцева Л.М., Подольская С.В., Мясоедов Д.В., Горовенко Н.Г. Некоторые факторы риска развития рака молочной железы и прогноза течения заболевания у пациенток из Украины // Лікарська справа. - 2007. - № 7. - С. 61-64.

4. Расси Х. Клинико-генетические аспекты рака молочной железы: этиопатогенез, профилактика, лабораторные методы // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. Вип. 16. Книга 1. – Київ, 2007. - С. 20-30.

5. Rassi H. Diagnosis of familial breast cancer by multiplex PCR and clinical parameters // Breast Cancer Research. - 2007. - Vol. 9. - Suppl. 1. – P. 21.

6. Rassi Hossein. The relation between Estrogen and mitochondrial genome in hereditary breast cancer // Acta Biochimica Polonica. - 2007. - Vol. 45. - Suppl. 5. - P. 35.

7. Расси Х. Изучение частоты мутаций в генах ВRCA1 и BRCA2 у лиц с раком молочной железы из Ирана // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання медичної генетики». – Київ, 2007. - С. 107-108.