МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
ЛУЦЕНКО НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
УДК : 611.715+611.42
МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ
РЕШІТЧАСТОГО ЛАБІРИНТУ ЛЮДИНИ
14.03.01 – нормальна анатомія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Дніпропетровськ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України (м. Полтава).
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Проніна Олена Миколаївна, Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України (м. Полтава), завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.
Офіційні опоненти:
- доктор медичних наук, професор Топка Ельвіра Григорівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри хірургічних хвороб, оперативної хірургії та топографічної анатомії;
- доктор медичних наук, професор Макар Богдан Григорович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини.
Захист відбудеться “13 ” березня 2008 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.601.03 в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Севастопольська, 17).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9).
Автореферат розісланий “12”лютого 2008 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради К 08.601.03
доктор медичних наук, доцент Машталір М.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Несприятлива екологічна ситуація, забруднення навколишнього середовища промисловими викидами, висока активність вірусної і бактеріальної інфекції, зниження рівня захисних сил організму створюють неадекватне фізіологічним можливостям слизової оболонки дихальних шляхів навантаження. Запальні захворювання приносових пазух є однією з найактуальніших проблем сучасної оториноларингології. З кожним роком відзначається тенденція до зростання даної патології. Захворюваність на 1000 населення збільшилася в 3 рази (Піскунов С.З., 2006). За даними літератури 5 – 15% дорослого населення страждають синуситами, 10 – 25% – алергічними рінітами, а в екологічно неблагополучних районах ці цифри сягають 30% (Коган Є.Л. та ін., 2006; Крюков А.І. та ін., 2007). Злоякісні пухлини носа і приносових пазух складають 0,5 – 8% від пухлин інших локалізацій і розвиваються практично однаково часто як у чоловіків, так і у жінок (Заболотний Д.І., 1997; Лукач Є.В., 2000).
Необхідно відзначити особливу роль решітчастого лабіринту в патології інших приносових пазух. При кожному запаленні слизової оболонки порожнини носа в запальний процес в різному ступені залучаються пазухи решітчастого лабіринту, оскільки вони складають анатомічні структури порожнини носа, що створює сприятливі умови для розповсюдження запалення (Піскунов С.З., 2006). Це вказує на доцільність подальшого детального дослідження топографоанатомічних та морфофункціональних особливостей приносових пазух, серед яких центральне положення займає решітчастий лабіринт. Особливо поглибленим вивченням будови, особливостей кровопостачання та іннервації решітчастого лабіринту займались М.С. Скрипніков та його учні (Проніна О.М., 1990; Пирог А.В., 1992).
На думку багатьох дослідників, лімфатичні судини відіграють провідну роль при поширенні патологічних процесів у суміжні ділянки (Заболотний Д.І., 1997; Янюшкин С.П., 2006) і можуть самі виступати як джерело виникнення патологічних процесів, таких, як кистозні утворення, доброякісні і злоякісні пухлини (Ковтуновський П.М., 1973; Проніна О.М., 1990). У літературі зустрічаються лише фрагментарні і суперечливі відомості щодо наявності лімфатичного мікроциркуляторного русла в слизовій оболонці решітчастого лабіринту людини, які не дають чіткої уяви про структуру і морфологічні особливості лімфатичних судин внаслідок складної анатомічної будови, специфіки топографоанатомічного розташування цієї ділянки та методичною складністю вивчення лімфатичної системи. У літературі також відсутні дані, які б кількісно характеризували всі ланки лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки решітчастого лабіринту.
Таким чином, зазначені обставини визначають актуальність і доцільність подальшого вивчення топографоанатомічної, гістологічної, ультраструктурної організації, морфометричної характеристики та зв’язків усіх компонентів лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки комірок решітчастого лабіринту людини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена робота виконана на кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатомії Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" (м. Полтава) і є фрагментом науково–дослідної роботи „Установити особливості топографії, структурної організації кровоносних судин та вегетативних вузлів голови людини в онтогенезі. Експериментально обґрунтувати використання нових шовних матеріалів в хірургії”, № державної реєстрації 0101U005762.
Мета і завдання дослідження.
Визначити відмінності морфологічних особливостей лімфатичних судин слизової оболонки всіх груп комірок решітчастого лабіринту людини, їх морфометричні параметри та встановити напрямки відтоку лімфи від цієї ділянки.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:
Завдання дослідження:
1. Встановити особливості структурної організації лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки комірок решітчастого лабіринту людини.
2. Дослідити відмінності топографії лімфатичних судин слизової оболонки різних груп комірок решітчастого лабіринту людини в нормі.
3. Визначити морфометричні параметри лімфатичних судин слизової оболонки різних стінок передніх, середніх і задніх комірок решітчастого лабіринту.
4. З’ясувати особливості лімфатичної мікроциркуляторної мережі у людей похилого і старечого віку.
5. Виявити корелятивні зв’язки між товщиною слизової оболонки і показниками питомої щільності лімфомікроциркуляторного русла слизової оболонки всіх стінок різних груп комірок решітчастого лабіринту.
6. З’ясувати напрямки відтоку лімфи від всіх груп комірок решітчастого лабіринту людини.
Об’єкт дослідження: слизова оболонка комірок решітчастого лабіринту людини.
Предмет дослідження: структурна організація, відмінності топографії, морфометричні параметри лімфатичних судин слизової оболонки всіх груп комірок решітчастого лабіринту людини.
Методи дослідження: для визначення морфологічної характеристики лімфатичних судин слизової оболонки решітчастого лабіринту були використані макро–мікроскопічні, гістологічні, електронномікроскопічні, морфометричні методи дослідження з відповідним кореляційним аналізом.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведене комплексне топографоанатомічне, мікроскопічне, морфометричне та статистичне дослідження лімфатичних судин слизової оболонки всіх стінок передніх, середніх і задніх комірок решітчастого лабіринту людини. Встановлено, що лімфатичне мікроциркуляторне русло решітчастих комірок представлене сліпими виростами, лімфатичними капілярами, їх колекторами та відвідними лімфатичними судинами. Лімфатичні судини решітчастих комірок формують дві мережі, представлені замкнутими петлями округлої, овальної або чотирикутної форми, які утворюють сплетення на різних рівнях. Вперше проведений детальний морфометричний аналіз структурних компонентів лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки всіх груп комірок решітчастого лабіринту. Доведено, що елементи лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки решітчастих комірок найбільш розвинені на медіальніх стінках, меншою мірою - на верхніх і нижніх стінках. У дослідженні вперше отримані дані стосовно редукції лімфатичної мікроциркуляторної мережі у людей похилого і старечого віку, які призводять до порушення процесів мікроциркуляції, відтоку лімфи та її застою, що сприяє розвитку патологічних процесів та поширенню їх у суміжні ділянки. Виявлені корелятивні зв’язки між товщиною слизової оболонки і показниками питомої щільності елементів лімфатичного мікроциркуляторного русла слизової оболонки всіх груп комірок доводять, що на медіальній стінці всіх груп комірок зі збільшенням товщини виявляється більш розвинена лімфатична мережа, а саме – відвідні судини і колектори. На верхніх і нижніх стінках збільшення товщини слизової оболонки сприяє розвитку лімфатичного мікроциркуляторного русла за рахунок лімфатичних судин і колекторів, на латеральних – за рахунок лімфатичних капілярів.
Практичне значення отриманих результатів. Морфологічні дані, отримані нами при вивченні особливостей лімфатичних судин комірок слизової оболонки решітчастого лабіринту людини, розширюють і поглиблюють відомості про будову лімфатичного мікроциркуляторного русла приносових пазух, зокрема решітчастого лабіринту та морфологію вивченої ділянки, що може бути використано і впроваджено в навчальний процес і наукові дослідження на кафедрах анатомії, гістології, цитології та ембріології, оперативної хірургії і топографічної анатомії, оторинолярингології. Результати дослідження представляють інтерес для морфологів, онкологів, отоларингологів та спеціалістів, напрямок досліджень яких пов’язаний з вивченням проблем екологічної лімфології.