висновки
В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального питання морфофункціональних змін в міокарді правого передсердя та лівого шлуночка в динаміці формування післяопераційного гіпотиреозу та можливостей їх корекції.
1. Розроблена модель післяопераційного гіпотиреозу на щурах, адекватність якої підтверджена біохімічними, фізіологічними, морфологічними методами.
2. В динаміці розвитку експериментального гіпотиреозу структурні зміни у міокарді як правого передсердя, так і лівого шлуночка носять однотипний характер і спрямованість, але розрізняються за ступенем їх виразності. Встановлено, що у міокарді обох досліджених відділів на ранніх етапах розвиваються реактивні зміни, які передують розвитку компенсаторно-пристосувальних процесів, що в подальшому завершуються декомпенсацією та розвитком хронічної серцево-судинної недостатності. Маніфестність змін в усі досліджені терміни спостережень превалює у міокарді правого передсердя.
3. Реактивні зміни проявляються вираженим гетеротипізмом як кардіоміоцитів, так і інших клітин міокарду. Характерною особливістю міокарда на ранніх строках (14 доба) експерименту була наявність значної кількості апоптозно змінених кардіоміоцитів та ендотеліоцитів.
4. Компенсаторно-пристосувальні механізми найбільшого розвитку набувають на 50 добу після операції та стосуються енергетичного, білоксинтетичного, скоротливого апаратів кардіоміоцитів. Це проявляється гіперплазією та гіпертрофією мітохондрій, канальців зернистої ендоплазматичної сітки, репарацією міофібрил.
5. Збільшення терміну спостережень (100 діб) вказує на зрив компенсації та виникнення хронічних змін у міокарді обох відділів серця, ознаками чого є деструкція міофібрил, внутрішньоклітинних мембран та сарколеми, з виходом вмісту кардіоміоцитів в інтерстицій, мікрогеморагії, міокардіофіброз.
6. Встановлено, що лікування L-тироксином тиреоїдектомованих щурів не попереджує формування структурних та функціональних змін, але відстрочує їх у часі. Гострі альтеративні процеси проявляються через 35 діб після операції, а через 100 діб з’являються перші ознаки зриву компенсації. L-тироксин стимулює розвиток білоксинтетичного апарату кардіоміоцитів, тоді як у енергетичному та скоротливому апаратах він не запобігає деструктивним змінам. Він посилює колагеноутворення у порівнянні з нелікованими тиреоїдектомованими тваринами.
7. Комбіноване лікування L-тироксином та кальцитоніном зменшує глибину дистрофічних явищ у міокарді при відсутності вираженої стадійності перебігу гіпотиреоїдної міокардіопатії та запобігає розвитку міокардіофіброзу.
8. Доведено, що в розвитку гіпотиреоїдної міокардіопатії значну роль відіграють порушення гомеостазу кальцію, що морфологічно проявляється розширенням канальців саркоплазматичної сітки, відкладанням депозитів кальцію у мітохондріальному матриксі, ділянками ущільнення кортикального шару цитоплазми, контрактурами міофібрил та запуском апоптозу в кардіоміоцитах. Лікування L-тироксином ще більше стимулювало порушення обміну кальцію не тільки в кардіоміоцитах, а й в усьому організмі. При лікування L-тироксином у комплексі з кальцитоніном виявлені морфофункціональні ознаки позитивного впливу на обмін кальцію.
9. Максимальна збереженість структур міокарда тиреоїдектомованих щурів забезпечується при трансплантації фетальної щитовидної залози. Ефективність останньої підтверджена і біохімічними показниками рівня вільного тироксину, загального та іонізованого кальцію у крові тварин. Проте, у сполучній тканині міокарда присутні низькодиференційовані клітини та ендотеліоцити з ознаками клітинного атипізму.
10. В динаміці розвитку гіпотиреозу спочатку порушується секреція передсердного натрійуретичного пептиду (ПНУП), що сприяє накопиченню цього гормону в кардіоміоцитах. Зміни синтезу виникають вторинно і проявляються на пізніх етапах експерименту. Використання з терапевтичною метою L-тироксину стимулює синтез ПНУП, але не активує його виділення з клітин. Введення в схему лікування кальцитоніну та трансплантація фетальної щитовидної залози справляє позитивний ефект як на синтез, так і секрецію гормону.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. В лікувальній тактиці ведення хворих з післяопераційним гіпотиреозом слід враховувати патоморфологічні зміни в міокарді, які є ознакою формування гіпотиреоїдної міокардіопатії. З метою попередження розвитку хронічної серцевої недостатності варто проводити комплексне лікування одразу ж після тиреоїдектомії, але не пізніше становлення стадії декомпенсації.
2. Найбільш виправданим з етіопатогенетичної точки зору є комбінована гормонозамісна терапія гіпотиреоїдної міокардіопатії тироксином та кальцитоніном. Кальцитонін, попереджуючи порушення обміну кальцію в організмі чинить протекторний вплив на міокард.
3. Використання трансплантації фетальних щитовидних залоз з метою корекції післяопераційного гіпотиреозу, має бути обережним, враховуючи її корисний ефект та можливий шкідливий вплив для організму, обумовлений появою в інтерстиції міокарду клітин з ознаками атипізму.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Стеченко Л.О., Куфтирева Т.П., Петренко В.А., Іщенко І.С. Ультраструктура передсердних кардіоміоцитів щурів в динаміці експериментального гіпотиреозу// Світ медицини та біології. – 2005. - №3. –С.71-73. (Автором проведене моделювання гіпотиреозу, аналіз та узагальнення отриманих результатів).
2. Стеченко Л.О., Петренко В.А., Іщенко І.С., Куфтирева Т.П., Козак А.І., Горовенко Л.К. Ультраструктурні особливості розвитку міокардіопатій, обумовлених гіпотиреозом та дією малих доз іонізуючого випромінювання// Вісник проблем біології та медицини. – 2006. - №2. – С. 318-321. (Автором проведене моделювання гіпотиреозу, аналіз та узагальнення отриманих результатів частини, яка присвячена гіпотиреоїдній міокардіопатії) .
3. Стеченко Л.А., Петренко В.А., Куфтырева Т.П., Ищенко И.С. Морфологические эквиваленты эндокринной функции сердца в динамике послеоперационного гипотиреоза и при коррекции L-тироксином// Труды Крымского государственного медицинского университета имени С. И. Георгиевского. – 2006. – Т.142, Ч.2. – С.83-85. (Автором проведене моделювання гіпотиреозу, аналіз та узагальнення отриманих результатів, морфометричні розрахунки, зроблені висновки).
4. Стеченко Л.О., Куфтирева Т.П., Петренко В.А., Іщенко І.С., Кузян В. Р. Тканиноспецифічність морфологічних проявів апоптозу// Таврический медико-бологический вестник. – 2006. – Т.9, №3. - С. 191-194. (Автором проведений аналіз механізмів апоптозу в серцевій м’язовій тканині та узагальнення отриманих результатів, участь в формуванні висновків) .
5. Петренко В.А. Морфофункціональний стан передсердних кардіоміоцитів щурів при корекції гіпотиреозу L-тироксином та в поєднанні його з кальцитоніном // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2007. - №3. – С.16-20.
6. Петренко В.А., Стеченко Л.О., Куфтирева Т.П., Левенець Д.Є., Жданова О.О. Порівняльний аналіз ультраструктури кардіоміоцитів передсердь та шлуночків щурів в динаміці експериментального гіпотиреозу// Здобутки клінічної і експериментальної медицини. – 2007. - №2. – С.153-158. (Автором проведене моделювання гіпотиреозу, аналіз отриманих результатів, зроблені висновки).
7. Петренко В.А. Структурна організація міокарда після трансплантації фетальних щитовидних залоз тиреоїдектомованим щурам// Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2007. - №4. – С.19-24.
8. Левенець Д.А., Петренко В.А. Стан сполучної тканини міокарда в динаміці експериментального гіпотиреозу// Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2007. - №4. – С.14-18. (Автором проведене моделювання гіпотиреозу, аналіз та узагальнення отриманих результатів, зроблені висновки).
9. Патент №25229, Україна, МПК(2006) G01N33/531 Спосіб визначення порушень ліпідного обміну при експериментальному гіпотиреозі/ Петренко В.А., Стеченко Л.О., Брюзгіна Т.С., Вертік Г.М.; Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця-№u200704689; Заявл. 24.04.2007. Опубл.: Промислова власність. Офіційний бюлетень.-2007.-№11. (Автором проведене моделювання, обробка матеріалу, отримання первинної документації, оформлення патенту).
10. Патент №27821, Україна, МПК G09B23/28(2006.01) Спосіб моделювання гіпотиреозу у щурів// Стеченко Л. О., Петренко В. А., Бик П. Л., Кузян В. Р., Куфтирева Т. П.; Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця-№u200708689; Заявл. 30.07.2007. Опубл.: Промислова власність. Офіційний бюлетень.-2007р.(Автором проведене моделювання гіпотиреозу, аналіз та узагальнення отриманих результатів).
11. Петренко В. А., Бик П. Л. Ультраструктурний аналіз передсердних кардіоміоцитів щурів з експериментальним атиреозом: Тези 58 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О. О. Богомольця з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної медицини», Київ, 28-31 жовтня 2003р. – С.85. (Автором проведене моделювання гіпотиреозу, забір матеріалу, аналіз та узагальнення отриманих результатів, зроблені висновки).
12. Петренко В. А., Ищенко И. С. Ультраструктура передсердий крыс на ранних стадиях экспериментального атиреоза: Тезисы 49 конференции «Санкт-Петербургские научные чтения», Санкт-Петербург, 1-3 декабря 2004. -C. 68-69.(Автором проведене моделювання гіпотиреозу, аналіз та узагальнення отриманих результатів, зроблені висновки).
13. Петренко В. А., Іщенко І. С. Ультраструктурні зміни передсердних кардіоміоцитів щурів в динаміці експериментального гіпотиреозу: Матеріали ІХ міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених, Тернопіль, 21-22 квітня 2005р. – С.165.(Автором самостійно проведене моделювання післяопераційного гіпотиреозу, забір матеріалу, отримання первинної документації, аналіз та узагальнення отриманих результатів, зроблені висновки).