Таким чином, хірургічне лікування високої обтураційної ГКН в умовах значного зменшення ендогенної інтоксикації шляхом застосування ентеродетоксикації сорбентом Силлард П показало сереотипну динаміку структурних та ультраструктурних змін легень, значне поліпшення їх функції, що проявилося зростанням поверхневої активності сурфактанту легень.
У дисертаційній роботі наведене теоретичне і нове рішення актуальної наукової задачі - встановлення впливу ендогенної інтоксикації на структурно-функціональні компоненти респіраторного відділу легень при високій обтураційній ГКН. В результаті комплексного дослідження виявлено характер ушкоджень легень, їх спрямованість, можливість їх попередження, тісний взаємозв'язок альтеративних процесів у легенях при високій обтураційній ГКН з ступенем ендотоксикозу.
1. В процесі розвитку високої обтураційної ГКН виявляються виражені структурні зміни в легенях, що проявилися на світлооптичному рівні поступовим зростанням вираженості альтеративних процесів (порушення мікроциркуляції, прогресуючий інтерстиційний набряк на тлі запалення легень, ділянки дис- та ателектазів, деформація та часткове руйнування міжальвеолярних перегородок) над компенсаторно-пристосувальними (ділянки легеневої тканини з витонченими міжальвеолярними перегородками, збільшеними розмірами порожнини альвеол без порушення їх структури). Гістологічні зміни співпадали з динамікою зростання товщини міжальвеолярних перегородок та відносного об'єму пошкоджених ділянок легень.
2. Висока обтураційна ГКН супроводжується ушкодженням структур респіраторного відділу легень, посиленим викидом альвеолоцитами ІІ типу осміофільного матеріалу в просвіт альвеол, як прояв компенсаторної реакції, набряком і локальною деструкцією цитоплазматичної мембрани альвеолоцитів I типу.
3. Після хірургічного лікування високої обтураційної ГКН прояви пошкодження легеневої тканини значно посилюються, та характеризуються переважанням альтеративних процесів, а їх глибина та розповсюдженість свідчить про можливість їх незворотності незворотного характеру (переважають ділянки ателектазів у вигляді зливних полів на тлі яких визначаються багаточисельні крововиливи; ділянки розпаду легеневої тканини, гіалінові мембрани, у просвіті альвеол накопичується фібрин у вигляді густої сітки, в петлях якої багато полінуклеарних лейкоцитів). Морфометричні дослідження підтверджують дані світлової мікроскопії.
4. Характер ультраструктурних змін паренхіматозних клітин легень експериментальних тварин, яким через три доби після створення моделі високої обтураційної ГКН проводили резекцію перев'язаної ділянки кишки, свідчить про мембранолітичну дію ендогенної інтоксикації та пов'язані з цим порушення білоксинтезуючої і фосфоліпідної функцій, а також окислювально-відновних процесів.
5. При хірургічному лікуванні високої обтураційної ГКН в умовах ентеродетоксикації на світловому рівні прояви пошкодження в аналогічні строки ВОГКН поступово зменшуються, а компенсаторно-пристосувальні- навпаки зростають,що підтверджується даними морфометрії. Ультраструктурні зміни респіраторного відділу легень також виражені менше, ніж після хірургічного лікування без застосування ентеродетоксикації. Посилюється синтетична та секреторна активність альвеолоцитів 2 типу. Виявляється зростання поверхневої активності сурфактанту легень. В післяопераційному періоді відбувається значне зниження ендогенної інтоксикації.
6. Найбільш значні порушення функціональної активності сурфактанту легень виявлені у тварин, яким через 72 години після створення моделі захворювання відновлювали прохідність тонкої кишки, про що свідчить різке підвищення мінімального поверхневого натягу вже через добу після відновлення прохідності тонкої кишки в 1,36 рази в порівнянні з передопераційним періодом та в 5,98 рази в порівнянні з контролем. Протягом другої доби констатовано зростання показника в 6,75 рази порівняно з контролем при одночасному зменшенні індексу стабільності Клементса з 0,91 ± 0,03 до 0,41 ± 0,03 (Р < 0,001).
7. Отримані дані доводять, що причиною розвитку структурних та функціональних змін легень є ендогенна інтоксикація, що зумовила токсичне пошкодження як судинного, так і респіраторного відділу легень. Встановлена кореляційна взаємозалежність між показниками токсичності крові та показниками поверхневої активності екстрактів легеневої тканини в динаміці високої обтураційної ГКН. Концентрація молекул середньої маси в сироватці крові мала високий прямий корелятивний зв’язок з показником мінімального поверхневого натягу (r = 0,97) та показником максимального поверхневого натягу (r = 0,89), а з індексом стабільності Клементса - високий зворотній корелятивний зв’язок (r = - 0,94).
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Півторак В.І., Монастирський В.М., Буткалюк Д.Д. Морфологічні зміни в легенях при високій гострій кишковій непрохідності в експерименті // Вісник морфології. - 2003. - Т.9, N2. - С. 258-260. (Здобувачем самостійно проведений збір матеріалу та статистична обробка отриманих даних).
2. Монастирський В.М. Ультраструктурні зміни стінки альвеол при гострій непрохідності тонкої кишки // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - Т. 9. - № 3, ч. III. - С. 122-124.
3. Півторак В.І., Монастирський В.М. Вплив ентеродетоксикації на ультраструктуру альвеолоцитів 2-го типу та альвеолярних макрофагів при хірургічній корекції високої гострої обтураційної кишкової непрохідності в експерименті // Вісник морфології. - 2006. - Т.12, №2. - С. 181-184. (Здобувач зібрав матеріал і підготував його до друку, описав та проаналізував отримані результати).
4. Монастирський В.М. Поверхнева активність сурфактанту легень при хірургічному лікуванні високої гострої кишкової непрохідності // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2007. - Т.11, № 2/1. - С. 545-647.
5. Монастирський В.М. Зворотність морфологічних змін легень та зменшення ступеня ендотоксикозу при корекції гострої кишкової непрохідності методом ентеродетоксикації / Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії: Тез. доп. Всеукр. наук. конф. // Клін. анат. та опер. хірургія. – 2006. – Т.5, № 2. – С. 44.
6. Монастирський В.М. Морфологічні зміни альвеолоцитів 1 типу при гострій кишковій непрохідності // XIІ університетська (ХХХХІІ вузівська) конференція молодих вчених та фахівців. Матеріали конференції (18 травня 2006 року). – Вінниця, 2006. – С.28-29.
7. Монастирський В.М. Морфологічний стан альвеолоцитів 2 типу при гострій кишковій непрохідності та її хірургічній корекції // Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів: Мат.и наук.-практ. конф. з міжнародною участю (30-31 травня 2006 року). – Тернопіль, 2006. – С.88-91.
8. Монастирський В.М. Мікро- та ультраструктурні зміни респіраторного відділу легень і активність сурфактанту при високій гострій обтураційній тонкокишковій непрохідності // XIІІ університетська (ХХХХІІІ вузівська) конференція молодих вчених та фахівців. Матеріали конференції (24 травня 2007 року). – Вінниця, 2007. – С.41-42.
Монастирський В.М. Морфофункціональні особливості легень при високій гострій кишковій непрохідності та її корекції в експерименті. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2008.
Дослідження присвячене вивченню структурно-функціональних особливостей легень при високій гострій кишковій непрохідності. За допомогою комплексу сучасних методів морфологічного дослідження вивчено на субклітинному рівні морфологічні зміни в легенях в умовах гострої кишкової непрохідності. Встановлено морфометричні особливості об'ємної щільності альвеол, строми, пошкоджених ділянок, непошкоджених ділянок легень та товщини міжальвеолярних перетинок в динаміці розвитку високої обтураційної гострої кишкової непрохідності, хірургічному лікуванні та в умовах ентеродетоксикації сорбентом Силлард П. Виявлено взаємозв’язок між ендогенною інтоксикацією, морфологічними змінами в легенях, поверхневою активністю сурфактанту легень. Отримані нові дані щодо корекції порушення функціональної активності сурфактанту легень при гострій кишковій непрохідності.
Ключові слова: легені, ультраструктура, гістологія, сурфактант, гостра кишкова непрохідність.
АННОТАЦИЯ
Монастырский В.Н. Морфофункциональные особенности легких при высокой острой кишечной непроходимости и ее коррекции в эксперименте. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова МЗ Украины, Винница, 2008.
Исследование посвящено изучению структурно функциональных особенностей легких при высокой острой кишечной непроходимости. С помощью комплекса современных методов морфологического исследования разных уровнях структурной организации морфологические изменения в легких в условиях острой кишечной непроходимости. Установлены морфометрические особенности объемной плотности альвеол, стромы, поврежденных участков, неповрежденных участков легких и толщины межальвеолярных перепонок в динамике развития высокой обтурационной острой кишечной непроходимости, хирургическом лечении и в условиях энтеродетоксикации сорбентом Силлард П. Выявлены выраженные структурные изменения в легких, которые проявлялись нарушением микроциркуляции, отеком межальвеолярных перегородок. Наблюдались также участки легочной ткани с утонченными межальвеолярными перегородками, увеличенными размерами полости альвеол без нарушения их структуры, которая является проявлением компенсаторно-приспособительных реакций легких. После третьих суток заболевания происходит значительное снижение удельного объема легочной паренхимы с неизмененной архитектоникой, резкое увеличение объема зон эмфиземы, дисателектазов и ателектазов.