Наукове обгрунтування епідеміологічного нагляду за hib-інфекцією в умовах впровадження вакцинопрофілактики (стр. 1 из 6)
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИДУ "ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО "
МАРКОВИЧ ІРИНА ГРИГОРІВНА
УДК - 616.98-036.22-084: 579.843.94: 615.371
НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ
ЗА Hib-ІНФЕКЦІЄЮ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ВАКЦИНОПРОФІЛАКТИКИ
14.02.02 - епідеміологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб
ім. Л.В. Громашевського АМН України"
Науковий керівник:
доктор медичних наук,
старший науковий співробітник
Поліщук Олена Іванівна,
ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб
ім. Л.В. Громашевського АМН України",
завідувач лабораторії загальної мікробіології
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Бондаренко Валентина Іванівна,
ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб
ім. Л.В. Громашевського АМН України",
провідний науковий співробітник лабораторії поліомієліту та інших ентеровірусних інфекцій
кандидат медичних наук
Аронова Марія Миколаївна,
Верховна Рада України,
секретаріат Комітету з питань охорони здоров’я,
головний консультант
Захист відбудеться " 26 " травня 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д-26.614.02 при ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України" (03038,
м. Київ, вул.М. Амосова, 5
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України"
(03038, м. Київ, вул.М. Амосова, 5)
Автореферат розісланий " " 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук, старший
науковий співробітник В.В. Таран
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Захворювання, етіологічним чинником яких є Haemophilus influenzae серотипу b (так звані Ніb-інфекції), менш відомі широкому медичному загалу, ніж інші інфекції, але є небезпечнішими, ніж більшість із них, зокрема, для дітей віком до 5 років. За оцінкою ВООЗ, Ніb-інфекція зумовлює в світі 3 млн. важких захворювань щорічно, з яких близько 700 тисяч закінчуються летально.
У сучасний період відомо більше 20 різних клінічних форм цієї інфекції, з яких найбільш тяжкий перебіг мають менінгіт, септицемія, пневмонія, епіглотит. Із загальної кількості дітей, захворілих на Hib-менінгіт, 10–30% помирає, а серед тих, що вижили, у 10–35% випадків виникають інвалідизуючі невроло-гічні ускладнення. Більш того, Hib також є основним серотипом H. influenzae, який викликає тяжку інвазивну форму пневмонії у дітей раннього віку з летальністю до 25%. Hib-пневмонії виникають у 4–10 разів частіше, ніж Hib-менінгіт, однак діагностується значно гірше. Hib є однією з провідних причин септицемії та епіглотиту, які також мають тяжкий перебіг та можуть призвести до смерті інфікованої дитини. У розвитку загострень хронічного бронхіту, на долю Hib припадає близько 30% від загальної кількості всіх інфекційних чинників загострень (Peltola H., 2003; Корольова І.С., 2007; Козлов Р.С., 2007).
Накопичений досвід свідчить, що єдиним ефективним захистом дітей від 3 місяців до 5 років проти Hib-інфекції є вакцинація з використанням кон’югованих вакцин на основі капсульного полісахариду бактерій. Саме завдяки імунізації дитячого населення, впровадженій на сьогодні більш, ніж у 85 переважно розвинених країнах світу, в яких захворюваність лише на Hib-менінгіт у довакцинальний період коливалась від 21 до 100 випадків на 100 тис. дітей віком до 5 років, вдалося знизити захворюваність на 90–95%, носійство – на 60%, сформувати специфічний колективний імунітет (Wenger J. D, 1998; Покровський В.І., 2002). Позиція ВООЗ (2007 р) щодо кон’югованих вакцин проти гемофільної інфекції типу b полягає в тому, що відсутність даних про захворюваність не повинна спричинювати затримку впровадження Hib-вакцин у програми планової імунізації, особливо в країнах, де в частині регіонів встановлена висока захворюваність на Hib-інфекцію.
В Україні протягом тривалого часу Hib-інфекції були предметом лише поодиноких наукових досліджень. За даними офіційної реєстрації останніх років, можливим було тільки визначення частки Hib серед бактеріальних менінгітів (БМ), яка, навіть за умови бактеріологічної розшифровки захворювань на рівні 13–50%, складає 2–3%. Оскільки на підставі клінічних проявів етіологічний діагноз встановити важко, більшість випадків інфекційних захворювань верхніх дихальних шляхів (ВДШ) залишаються без етіологічного підтвердження, що утруднює визначення особливостей та активності епідемічного процесу Hib-інфекції. Таким чином, в Україні існує нагальна потреба у розробці системи епідеміологічного нагляду (ЕН) за менінгітами та іншими клінічними формами Hib-інфекції з метою встановлення реальної картини щодо поширеності цих захворювань в Україні, розробки та оцінки ефективності профілактичних та протиепідемічних заходів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження є фрагментом планових науково-дослідних робіт лабораторії загальної мікробіології Державної установи "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України":
- № державної реєстрації 0104U000214 "Вивчення біологічних властивостей музейних та актуальних штамів умовно-патогенних мікроорганізмів – збудників опортуністичних інфекцій, оцінка ефективності нових лікувально-профілактичних засобів";
- № державної реєстрації 0106U011335 "Дослідження біологічних властивостей, які визначають адаптивні можливості збудників опортуністичних, в тому числі внутрішньолікарняних інфекцій, на сучасному етапі епідемічного процесу".
Здобувач був виконавцем окремих фрагментів названих робіт.
Мета дослідження. Наукове обґрунтування системи епідеміологічного нагляду за Ніb-інфекцією на основі вивчення епідеміологічних характеристик Ніb-інфекції, бактеріальних менінгітів нез’ясованої етіології та ефективності застосування вакцинопрофілактики.
Для реалізації вказаної мети поставлені такі завдання:
1. Оцінити ефективність системи епідеміологічного нагляду за Ніb-інфекцією та бактеріальними менінгітами в довакцинальний період та на початку впровадження вакцинопрофілактики.
2. Вивчити поширеність носоглоткового носійства гемофільної палички, зокрема типу b, серед дітей віком до 5 років та персоналу дитячих спеціалізованих закладів.
3. Проаналізувати вплив вакцинації на рівні носоглоткового Ніb-носійства серед дітей молодшого віку.
4. Дослідити реактогенність кон’югованих полісахаридних моновакцин для профілактики Ніb-інфекції.
5. Вивчити захворюваність на інфекції органів дихання дітей молодшого віку до - та в динаміці після вакцинації.
6. Дослідити обізнаність медичних працівників та батьків щодо Ніb-інфекції та її вакцинопрофілактики.
7. Розробити підходи до створення системи епідеміологічного нагляду за Ніb-інфекцією.
Об’єкт дослідження: епідемічний процес Ніb-інфекції, епідеміологічний нагляд, вакцинопрофілактика Ніb-інфекцій.
Предмет дослідження. Захворюваність на Ніb-менінгіти, бактеріальні менінгіти; носоглоткове носійство Ніb; серологічне типування виділених штамів H. influenzae; захворювання органів дихання у дітей молодшого віку; прояви побічної післявакцинальної дії; обізнаність медичних працівників щодо Ніb-інфекції.
Методи дослідження: епідеміологічні, бактеріологічні, серологічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні на моделі м. Києва встановлено частку Hib-менінгітів в етіологічній структурі бактеріологічно розшифрованих менінгітів, ураженість населення різних вікових груп, динаміку та сезонність Hib-менінгітів. Визначено, що групою ризику щодо розвитку Hib-менінгітів є діти віком від 0 до 2 років. Статистично доведено, що недостатня бактеріологічна розшифровка БМ безпосередньо пов’язана із недооцінкою етіологічної ролі Hib у розвитку цієї патології.
Вперше в Україні проведено порівняльне вивчення реактогенності двох моновакцин для профілактики Hib-інфекції та оцінено їх безпеку.
Встановлено, що імунізація дітей призводить до достовірного зниження носоглоткового носійства Hib у 16,7 разів через 6 місяців після завершення первинного комплексу вакцинації (p<0,01) та до зменшення захворюваності дітей на інфекції органів дихання у 1,5 раз (p<0,05). Це опосередковано свідчить про можливу етіологічну роль Hib у розвитку цих захворювань, оскільки бактеріологічна розшифровка інших, крім менінгіту, клінічних форм Hib-інфекції не проводиться.
На підставі аналізу медико-соціологічного дослідження серед медичних працівників та батьків, обґрунтовано необхідність поліпшення їх обізнаності щодо Hib-інфекції та засобів її профілактики, як заходу підвищення ефективності програм імунопрофілактики.
Вперше в Україні розроблено підходи до створення системи епідеміологічного нагляду за Hib-інфекцією.
Практичне значення одержаних результатів. Показано, що удосконалення лабораторної діагностики бактеріальних менінгітів найбільше необхідно для повноти виявлення захворювань Hib-етіології.
Доведено інформативність визначення рівнів носоглоткового носійства, як показника поширеності Hib-інфекції серед різних вікових і соціальних груп населення та ефективності специфічної профілактики.
Показано безпечність кон’югованих полісахаридних моновакцин для профілактики Hib-інфекції, які вперше застосовувались для щеплень дітей в Україні.
Визначені напрямки проведення просвітньої роботи серед медпрацівників та населення для підвищення ефективності імунопрофілактики.