Смекни!
smekni.com

Наукове обґрунтування та розробка моделі завантаження лікувальних закладів охорони здоров’я пацієнтами (стр. 3 из 7)

Аналіз завантаженості 11 військового госпіталю та ГВКГ МО України пацієнтами протягом 7 років (див. рис. 3.) показав, що найменша кількість пацієнтів у госпіталях приходилась на святкові дні.

В той же час, спостерігались регулярні сезонні коливання завантаження та коливання з періодичністю один тиждень, які пояснюються зменшенням кількості хворих у госпіталях на вихідні. Це підтверджується аналізом середньої завантаженості по днях тижня протягом усього періоду спостереження (див. табл. 2). За допомогою w-критерію, який розраховувався на основі критерію Вілкоксона для незалежних вибірок, було встановлено, що існує достовірна на рівні значущості 0,001 різниця між завантаженням госпіталів у вихідні та робочі дні тижня, окрім п’ятниці.

Рис. 3. Загальна завантаженість ГВКГ МО України (верхній графік) та 11-го військового госпіталю МО України (нижній графік) пацієнтами з початку ведення баз даних обліку до жовтня 2007 р.


Дане явище пояснюється переважною госпіталізацією хворих на початку тижня (понеділок-вівторок) та вибуттям хворих з госпіталів у другій половині тижня (середа-четвер-п’ятниця) (див. табл. 3).

При більш детальному дослідженні було встановлено, що ця закономірність зберігається в основному для усіх контингентів пацієнтів госпіталів та усіх класів хвороб, окрім деяких виключень (військовослужбовці строкової служби та класи хвороб, де в структурі переважав цей контингент хворих).

В результаті така характерна картина обумовлює необхідність врахування щотижневих коливань надходження та виписки пацієнтів, які складають близько 8-10% ліжкової місткості лікувального закладу, що в масштабах медичної служби Збройних Сил України дорівнює ліжковій місткості декількох госпіталів. Внаслідок цього реальну потребу закладу в ліжках відображує саме завантаженість пацієнтами в робочі дні тижня і тому частковим завданням моделювання стає спроможність відтворити ці календарні щотижневі та, додатково, сезонні коливання.

Таблиця 2

Середня завантаженість госпіталів пацієнтами по днях тижня за період дослідження (n – обсяг вибірки, Nср. – середнє, s – середнє квадратичне відхилення)

День тижня ГВКГ МО України: 11 військовий госпіталь МО України:
n, дні Nср. s n, дні Nср. s
Понеділок 403 888,06 137,16 350 265,41 65,53
Вівторок 403 901,34 134,97 350 277,15 67,18
Середа 404 910,34 134,50 350 276,76 66,27
Четвер 404 907,82 135,44 351 279,68 65,07
П’ятниця[4] 404 816,29 119,78 351 242,92 60,13
Субота 404 804,71 116,62 351 236,32 60,89
Неділя 403 812,63 117,42 350 235,20 61,88
Усі дні 2825 863,02 135,98 2453 259,06 66,51
Робочі дні тижня (окрім п’ятниці) 1614 901,90 135,67 1401 274,75 66,17
Таблиця 3Розподіл кількості пацієнтів, що були госпіталізовані та виписані, по днях тижня за досліджуваний період
День тижня Кількість госпіталізованих: Кількість виписаних:
11 військовий госпіталь МО України ГВКГ МО України 11 військовий госпіталь
МО України
ГВКГ МО України
абс. % абс. % абс. % абс. %
Понеділок 17975 29,60 52990 27,49 6835 11,30 21520 11,24
Вівторок 15050 24,79 41497 21,53 10660 17,62 35762 18,68
Середа 9965 16,41 34436 17,87 10051 16,62 30525 15,95
Четвер 10899 17,95 28899 14,99 9980 16,50 29758 15,55
П’ятниця 5759 9,48 21846 11,33 19117 31,61 59406 31,04
Субота 696 1,15 7049 3,66 3034 5,02 11747 6,14
Неділя 378 0,62 6027 3,13 806 1,33 2679 1,40
Усього[5] 60722 100 192744 100 60483 100 191397 100

Модель завантаження лікувальних закладів охорони здоров’я пацієнтами (Розділ 5). Системні дослідження дозволили визначити, що завантаження лікувальних закладів охорони здоров’я пацієнтами є результатом динамічної взаємодії їх надходження, виписки та послідовного переміщення по місцях надання медичної допомоги та лікування.

Пересування пацієнтів у системі закладів охорони здоров’я (далі СМО – система медичного обслуговування) можна представити у вигляді графа, в якому вузли будуть відповідати місцям знаходження (обслуговування) їх, а “ребра” – пересуванню з одного місця до іншого. Топографія пересування кожного пацієнта буде залежати від особливостей поранення (захворювання або ураження), організаційних факторів тощо. Тому поранені, хворі хірургічного та терапевтичного профілю різного ступеня тяжкості, а також хворі тих чи інших класів, груп, підгруп і нозологічних форм захворювань розділяються на однорідні за медичними та евакуаційно-транспортними характеристиками групи (далі – категорії пацієнтів).

В результаті СМО може представлятися як мережа (рис. 4), вузлами (

) якої, в залежності від рівня деталізації, можуть бути групи відділень (кабінетів) закладів охорони здоров’я, підрозділи (відділення або кабінети) закладів або окремі лікарі (лікарсько-сестринські бригади), “ребрами” (
,
) – потоки пацієнтів в дозволеному напрямку від вузла k до вузла n або навпаки:

, (1)

де:

– кількість вузлів обслуговування.
Рис. 4. Принципова функціональна схема побудови мережевої моделі (графа) системи медичного обслуговування Для кожного вузла дозволяються окрім описаних вище потоків ще вхідний потік
пацієнтів, вихідний потік
(виписка пацієнтів назовні) та внутрішній потік пацієнтів
з місця лікування у чергу на транспортування до інших вузлів (рис. 5).
Рис. 5. Принципова схема k-го вузла медичного обслуговування

Інтенсивності потоків пацієнтів в СМО (як внутрішніх так і зовнішніх) залежать від часу і вважаються випадковими величинами.

Для зручності комп’ютерної реалізації в математичній моделі використовувався дискретний спосіб завдання часу, позначеного як

,
,
=1
доба, MaxDay – тривалість часу (в добах), протягом якого здійснюється моделювання. Кожний проміжок часу
може бути розділений на Step дискретних частин і, таким чином, може розглядатися як час
,
,
, де Step – так званий крок моделювання, котрий є цілим позитивним числом, частка від ділення на яке одиниці фактично означає частку проміжку часу
.Вхідний потік пацієнтів в СМО можна представити як суму усіх можливих потоків
у вигляді випадкової функції з незалежними приростами. Інтенсивність такого нестаціонарного вхідного потоку пацієнтів
на момент часу
може бути визначена як:

, (2)

де:

– інтенсивність нестаціонарного адитивного потоку пацієнтів j-ої категорії в момент часу
;
– момент дискретного часу
,
;
– кількість категорій пацієнтів.