Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені й обговорені на 57-ій науково-практичній конференції молодих учених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю, V всеросійській конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми колопроктології», XXI з'їзді хірургів України (Запоріжжя, 2005), науково-практичній конференції, присвяченій 50-річчю кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, ХI міжнародному з'їзді хірургів і гастроентерологів (Баку, 2006), II з'їзді проктологів України з міжнародною участю, науково-практичній конференції “Актуальні питання діагностики і лікування гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини” (Донецьк, 2007), двічі докладалися на засіданнях обласного товариства хірургів (2005, 2007рр.).
Публікації. Автором за темою дисертації опубліковано 15 наукових праць, з яких 14 статей - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, отримано 2 патенти України на винаходи.
Структура і об'єм дисертації. Дисертація викладена на 160 сторінках машинописного тексту. Вона складається зі вступу, 6 розділів (у тому числі огляду літератури, матеріалів і методів, 4 розділів власних досліджень), узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 286 найменувань, з яких 57 - кирилицею і 229 – латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Матеріали і методи дослідження. Робота виконана на базі проктологічного відділення Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання (ДОКТМО) і кафедри загальної хірургії №1 ДонНМУ ім. М.Горького. Під нашим спостереженням і лікуванням з 1987 по 2007 рік знаходилося 136 хворих, яким виконано 315 оперативних втручань.
Всі оперовані хворі страждали на тяжку форму ХК, що підтверджується підвищеними значеннями індексу CDAI (Crohn‘s Disease Activity Index).
Для вирішення завдань дослідження в рамках виконання дисертаційної роботи вивчення клінічних даних розділено на 2 етапи. На першому етапі досліджень ретроспективно проаналізовані результати хірургічного лікування 67 (49,3±4,3%) хворих на ХК за період з 1983р по 1998р. Проаналізовані найбільш вірогідні причини незадовільних результатів і можливі шляхи їх поліпшення. На другому етапі враховані всі недоліки лікувального процесу у хворих на ХК в період з 1983 по 1998рр., розроблена принципово нова хірургічна тактика. Вона покладена в основу лікування 69 (50,7±4,3%) хворих на ХК, котрі одержували лікування з 1999 по 2007 рік. Таким чином, було виділено 2 групи пацієнтів: контрольна група з 1983 по 1998рр – 67 пацієнтів; досліджувана група - 69 хворих з 1999-2007 рр. Всі групи ідентичні за статтю, віком, тяжкістю стану, локалізацією ураження, основними клінічними характеристиками захворювання (індекси активності ХК). Принципово різними в них були хірургічна тактика і характер консервативного лікування, що проводилися. Був використаний диференційований підхід до вибору хірургічного лікування залежно від прогнозованих ускладнень і загострень планованого реабілітаційного лікування. Прооперовано 70 жінок, що склало 51,5±4,3%, а у вікових категоріях, найбільш значущу групу 86,8±2,9% представляли пацієнти від 18 до 55 років, тобто особи найбільш працездатного віку.
Прооперовані хворі отримували базове консервативне лікування згідно протоколу, запропонованому клінікою Мейо. Консервативне лікування проводилося як у доопераційному періоді, так і після операції. Використовувалися цитостатики, гормональні препарати, інгібітори TNFa, сульфосалазін або салофальк як перорально, так і шляхом введення в пряму кишку.
Таблиця 1
Кількість хворих працездатного віку в контрольній і досліджуваній групі
| Назва групи | Всього хворих | Працездатного віку (18-55) | Не працездатного віку (до 18 і більше 55) 55) | |||
| Абсо- лютна кількість | %±m% | Абсо- лютна кількість | %±m% | Абсо- лютна кількість | %±m% | |
| Контрольна група | 67 | 49,3± 4,3 | 61 | 44,9± 4,3 | 6 | 4,4± 1,8 |
| Досліджувана група | 69 | 50,7± 4,3 | 57 | 41,9± 4,3 | 12 | 8,8± 2,4 |
| Всього | 136 | 100 | 118 | 86,8± 2,9 | 18 | 13,2±2,9 |
Таблиця 2
Кількість чоловіків і жінок у контрольній і досліджуваній групі
Назва групи | Всього хворих | Чоловіки | Жінки | |||
| Абсо- лютна кількість | %±m% | Абсо- лютна кількість | %±m% | Абсо- лютна кількість | %±m% | |
| Контрольна група | 67 | 49,3± 4,3 | 32 | 23,5± 3,6 | 34 | 25,0± 3,7 |
| Досліджувана група | 69 | 50,7± 4,3 | 34 | 25± 3,7 | 36 | 26,5± 3,8 |
| Всього | 136 | 100 | 66 | 48,5± 4,3 | 70 | 51,5± 4,3 |
За розповсюдженістю процесу всі хворі були розподілені наступним чином : з приводу тотального ураження товстої кишки прооперовано 60 (44,1±24,3%) хворих. У цій групі зафіксовано 4 (6,7±3,2%) летальних випадки - усі після повторних радикальних операцій. При сегментарній локалізації ураження оперативне лікування виконане у 24 (17,7±3,3%) хворих. Ізольоване ураження прямої кишки спостерігалося у 10 (7,4±2,2%) хворих. Ілеоободова локалізація процесу відмічена у 21 (15,4±3,1%) хворого, ураження тонкої кишки виявлено у 21 (15,4±3,1%) хворого.
Таблиця 3
Розподіл хворих за локалізацією ураження.
| Локалізація ураження | Контрольна група | Досліджувана група | Всього |
| Ураження ХК тонкої кишки | 64,4±1,8% | 1511,0±2,7% | 2115,4±3,1% |
| Сегментарне ураження ХК товстої кишки | 1712,5±2,8% | 75,1±1,9% | 2417,7±3,3% |
| Тотальне ураження ХК товстої кишки | 3223,5±3,6% | 2820,6±3,5% | 6044,1±4,3% |
| Ураження ХК прямої кишки | 42,9±1,5% | 64,4±1,8% | 107,4±2,2% |
| Ілеоободова локалізація | 85,9±2,0% | 139,6±2,5% | 2115,4±3,1% |
| Всього | 6749,3±4,3% | 6950,7±4,3% | 136100% |
Дослідження клінічних і біохімічних показників крові проводилися у даної категорії хворих у п'ять етапів: під час госпіталізації, у середині курсу консервативної терапії, перед операцією, на 3 добу післяопераційного періоду, після закінчення лікування. Патогістологічні дослідження виконувались на базі кафедри патологічної анатомії Дон НМУ (зав. каф. д.мед.н. проф.
Василенко І.В.) на базі патологоанатомічного відділення ДОКТМО (зав. від.
Гульков Ю.К.).
Біохімічні дослідження проведені у відділі медичної хімії центральної науково-досліджувальній лабораторії ЦНДЛ ДонНМУ (зав. від. с.н.с, к.мед.н. Є.Д. Якубенко), у лабораторному відділенні ДОКТМО (зав. від. д.мед.н. Г.Г. Луньова), лабораторії гуморальної діагностики обласного реанімаційного центру ДОКТМО (завідувач відділення – Т.І. Колеснікова), у відділі біохімічних досліджень Донецького діагностичного центру (ДДЦ) (зав. від. – Л.А. Штода).
Імунологічні дослідження виконувалися на кафедрі клінічної імунології та алергології ДонДМУ (зав. каф д.мед.н., проф. О.С. Прилуцький, доц. Е.А. Майлян) і включали визначення фагоцитарної активності нейтрофілів венозної крові (ФАЛ з NST), рівня експресії мононуклеарами венозної крові молекул DR, CD3, CD4, CD8, CD16, CD22, CD25, CD95; комітованих до апоптозу і некротично змінених нейтрофілів венозної крові у сироватці крові визначали: загальну активність комплементу і СЗа компонента; концентрацію імуноглобулінів (Ig) класів А, М, G методом радіальної імунодифузії в гелі, концентрацію циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) методом осідання поліетиленгліколем (мол. м. 6000). Вміст TNFa і IL-8 визначали в сироватці крові імуноферментним методом на імуноферментному аналізаторі фірми SANOFI з використанням набору комерційних реагентів ТОВ «Цитокін» (Санкт Петербург, Росія) у центрі лабораторної діагностики на базі ЦНДЛ ДонДМУ (зав., с.н.с, к.мед.н. Зябліцев С.В.).
Кількість виконаних операцій у залежності від локалізації ХК наведена у таблиці 4.
Таблиця 4
Кількість виконаних операцій у залежності від локалізації ХК
| Локалізація ураження | Кількість операцій | ||
| Контрольна група | Досліджувана группа | Всього | |
| Ураження ХК тонкої кишки | 41 20,4±2,8% | 20 17,5±3,6% | 61 19,4±2,2% |
| Сегментарне ураження ХК товстої кишки | 52 25,9±3,1% | 15 13,2±3,2% | 67 21,3±2,3% |
| Тотальне ураження ХК товстої кишки | 82 40,8±3,5% | 46 40,4±4,6% | 128 40,6±2,8% |
| Ураження ХК прямої кишки | 8 4,0±1,4% | 7 6,1±2,2% | 15 4,8±1,2% |
| Ілеоободова локалізація | 18 9,0±2,0% | 26 22,8±3,9% | 44 14,0±2,0% |
| Всього | 201 | 114 | 315 |
При морфологічних дослідженнях резеційованих ділянок кишки та біопсійного матеріалу в усіх препаратах з морфологічною картиною загострення мікроскопічно виявлені виразки в стінці кишки.