3. У випадках метастазів оксифільноклітинного раку ЩЗ радіойодтерапія є малоефективною у зв’язку з низькою чутливістю пухлин до I131 (≈ 10%). Ефективним методом діагностики метастазів ОР ЩЗ є подвійна сцинтиграфія з 99mТс–пертехнетатом та 99mТс–MIBI у поєднанні з визначенням рівню ТГ. Застосування даного методу дозволяє діагностувати йод-негативні метастази ОР на ранньому етапі та своєчасно проводити лікування.
4. Аналіз результатів післяопераційного спостереження показав, що у випадках ОР ЩЗ частота метастазів та рецидивів є більшою (11,4%), ніж у випадках ПР (3,8%) та ФР (3,8%) ЩЗ. Період виникнення метастазів ОР після операції є значно коротшим (1,5 років) у порівнянні з ПР (1,9 років) та ФР (2,5 років) ЩЗ. Летальність серед хворих з ОР ЩЗ виявилась найвищою (4,5%) порівнюючи з ПР (0,6%) та ФР ЩЗ (0,7%).
5. Серед факторів ризику, що вірогідно впливають на прогноз при ОР ЩЗ, є розповсюдження первинного вогнища за межі ЩЗ (Т4), виражена судинна та капсулярна інвазія (ШІ варіант) та наявність метастазів на момент первинного лікування.
6. Враховуючи особливості клінічного перебігу ОР ЩЗ розроблено алгоритм лікування та післяопераційного спостереження, що включає тотальне видалення ЩЗ, абляцію залишкової тканини з 131I та подальшим спостереженням за хворими з визначенням рівня ТГ, а/т до ТГ, виконанням УЗД шиї, КТ та/або МРТ та подвійної сцинтиграфії з 99mТс–пертехнетатомі 99mТс–MIBI.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. При цитологічному діагнозі «фолікулярна неоплазія» на доопераційному етапі рекомендується ретельне УЗД регіонарних зон лімфовідтоку для планування об’єму операції, враховуючи схильність ОР до лімфогенного метастазування.
2. При експрес-гістологічному дослідженні „оксифільноклітинна неоплазія” рекомендується екстрафасціальна гемітиреоїдектомія з видаленням перешийка та щитоподібно-язикової зв’язки. При встановленні заключного морфологічного діагнозу „оксифільноклітинний рак” необхідною є остаточна тиреоїдектомія.
3. Необхідно вказувати в клінічному діагнозі оксифільноклітинну природу пухлини для планування подальшого лікування та спостереження.
4. Не дивлячись на низьку чутливість метастазів ОР до 131I, післяопераційна 131I-абляція залишкової тканини необхідна для збільшення ефективності використання рівня ТГ та антитіл до ТГ, як ефективного маркера пухлинного процесу.
5. У післяопераційному періоді для своєчасної діагностики метастатичного процесу необхідний постійний УЗД моніторинг та контроль рівню ТГ навіть при негативних результатах 131I-сцинтиграфії.
6. Подвійну сцинтиграфію, що включає дослідження з 99mТс–MIBI та 99mТс–пертехнетатом, рекомендовано застосовувати при наявності високого рівня ТГ, відсутності антитіл до ТГ та негативній 131I-сцинтиграфії, та у пацієнтів групи „високого ризику” при наявності 131I- негативної сцинтиграфії, будь-якого рівню ТГ та наявності антитіл до ТГ, так як останні різко знижують інформаційну цінність рівня ТГ.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Гульчій М.В., Кущаева Є.С., Макєєв С.С., Цимбалюк С.М., Олійник О.Б. Использование сцинтиграфии с Тс-99м-МИБИ для диагностики заболеваний щитовидной и паращитовидных желез. Український медичний часопис№1 2003р. с.43-52 (здобувачем самостійно здійснювався збір, аналіз літератури та викладення матеріалу в статті, зроблені висновки щодо показів та протипоказів застосування даного діагностичного методу).
2. Kushchayeva Y, Duh QY, Kebebew E, Clark OH: Prognostic indications for Hurthle cell cancer. World J Surg 28:1266-70, 2004(Автором самостійно здійснювався збір інформації щодо до первинного та подальшого лікування хворих з оксифільноклітинним раком щитоподібної залози, виконано обстеження хворих, статистична обробка матеріалу та узагальнення результатів, написана значна частина статті).
3. Гульчій М.В., Степаненко А.П., Кущаєва Є.С., Макеєв С.С., Яровий А.О., Сташук А.В., Олійник О.Б. 99mТс-МІБІ: діагностика метастазів раку щитоподібної залози. Шпитальна хірургія. 2005, № 2 С.57-62 (Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, збір інформації щодо лікування хворих з раком щитоподібної залози та їх подальшої долі, виконано обстеження хворих, аналіз матеріалу та узагальнення результатів, написана значна частина статті).
4. Гульчій М.В., Макеєв С.С., Кущаева Є.С., Яровий А.О., Романова Н.П., Тонковид О.А. Радіологічні аспекти діагностики метастазів диференційованого раку щитовидної залози” Матеріали науково-практичної конференції „Невідкладні питання ядерної медицини” 2-4.11.2005, Чернігів, ст. 456-458 (Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, збір даних про хворих з раком щитоподібної залози, виконано обстеження хворих, аналіз матеріалу та узагальнення результатів, написана значна частина статті).
5. Кущаева Е.С., Тронько Н.Д., Гульчий Н.В., Коваленко А.Е. Оксифильноклеточный рак щитовидной железы: клиника, диагностика, лечение, прогноз. (Обзор литературы). Ендокринологія, 10(1): 105-117, 2005(Автором самостійно здійснювався збір, аналіз літератури та викладення більшості матеріалу в статті, зроблені висновки, що стосуються відмінностей оксифільноклітинного раку від інших форм диференційованого раку щитоподібної залози, узагальнені відомі фактори ризику щодо прогнозу захворювання, та висвітлені невирішені питання).
6. Гульчій М.В., Кущаева Є.С., Макеєв С.С., Терницька Ю.П. Діагностика метастазів диференційованого раку щитоподібної залози. Український медичний часопис., №2 (52): 40-49, 2006 (Автором самостійно здійснювався збір, аналіз літератури та викладення більшості матеріалу в статті, висвітлені питання проблем діагностики йод-негативних метастазів раку щитоподібної залози, описані існуючі ефективні діагностичні засоби в таких випадках, запропоновано алгоритм діагностики йод-негативних метастазів, враховуючи існуючі можливості в Україні).
7. Кущаева Є.С., Гульчій М.В., Аветисян І.Л., Цимбалюк С.М., Тонковид О.А., Олійник О.Б. Оксифільноклітинний та неоксифільноклітинний фолікулярний рак щитовидної залози: порівняльний аналіз. Український медичний часопис., №4(60): 94-99, 2007 (Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, збір даних про хворих з раком щитоподібної залози, виконано обстеження хворих, статистичний аналіз матеріалу та узагальнення результатів, написана значна частина статті).
8. KushchayevaYe., DuhQY, KebebewE, D'AvanzoA, ClarkOH. Comparison of clinical characteristics at diagnosis and during follow-up in 118 patients with Hurthle cell or follicular thyroid cancer.AmJSurg., 195(4):457-62, 2008
(Автором самостійно здійснювався збір даних про хворих з раком щитоподібної залози, статистичний аналіз матеріалу та узагальнення, аналіз літератури, написана значна частина статті).
9. Патент: Кущаєва Є.С., Макеєв С.С., Коваленко А.Є., Гульчій М.В. Процес діагностики йод-резистентних метастазів високодиференційованого раку щитоподібної залози. № 9221, 15.09.2005, бюл. №9
10. Кущаева Е.С., Макеев С.С., Гульчий Н.В., Олейник А.Б., Тонковид Е.А. Возможности 99mТс-МИБИ для диагностики метастазов рака щитовидной железы. Проблеми діагностики і лікування ендокринної патології та її ускладнень у осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Вибрані матеріали симпозіуму. К. 2005, с. 165
11. Hulchiy N., Kushchayeva Ye., Avetisian I., Olyinyk O. Clinical and morphological peculiarities in Hurthle cell cancer. InternationalSymposium: “Moderntechnologiesinthyroidsurgery”, 10-11.02.2006; LangenbecksArchSurg 391: 55, 2006
АНОТАЦІЯ
Кущаєва Є.С. Оксифільноклітинний рак щитоподібної залози: клініка, діагностика, лікування, прогноз. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія. - Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, Київ, 2008.
Дисертацію присвячено вивченню особливостей перебігу оксифільноклітинного раку ЩЗ та розробці раціонального лікувально-діагностичного протоколу з метою підвищення ефективності лікування даної категорії хворих.
ОР по клінічному перебігу вірогідно відрізняється від ПР та ФР ЩЗ, що характеризується: старшим середнім віком пацієнтів; високим рівнем локальної екстратиреоїдної інвазійності; раннім лімфогенним метастазуванням; резистентністю до I131-терапії; більшою частотою метастазів та обмеженістю ефективних лікувальних методів (тільки оперативний).
Ефективним методом для діагностики метастазів ОР ЩЗ є подвійна сцинтиграфія з 99mТс–пертехнетатомта 99mТс–MIBI.
Враховуючи особливості клінічного перебігу ОР ЩЗ розроблено алгоритм лікування та післяоперативного нагляду, що включає тотальне видалення ЩЗ, абляцію залишкової тканини з 131I та подальшим спостереженням за хворими з визначенням рівня ТГ,а/т до ТГ, УЗД шиї, КТ та/або МРТ та подвійної сцинтиграфії з 99mТс–пертехнетатомта 99mТс–MIBI.
Ключові слова: оксифільноклітинний рак щитоподібної залози, йод-резистентні метастази, сцинтиграфія з 99mТс–пертехнетатомта 99mТс–MIBI, протокол ведення хворих.
АННОТАЦИЯ
Кущаєва Е.С. Оксифильноклеточный рак щитовидной железы: клиника, диагностика, лечение, прогноз. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.14 - эндокринология. - Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко АМН Украины, Киев, 2008.
Диссертация посвящена изучению особенностей поведения оксифильноклеточного рака ЩЗ и разработке рационального лечебно-диагностического протокола с целью повышения эффективности лечения данной категории больных.
ОР по клиническим проявлениям достоверно отличается от ПР и ФР ЩЖ, и характеризуется: старшим средним возрастом пациентов; высоким уровнем локальной экстратиреоидной инвазивности; ранним лимфогенным метастазированием; резистентностью к I131-терапии; большей частотойметастазов и ограниченностью эффективных лечебных методов (только оперативный).