Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Автором особисто проведений інформаційний пошук та аналіз наукової літератури з проблеми, сформульовано мету та завдання дослідження, створені і виконані програми експериментальних та клінічних досліджень.
Дослідження виконані за участю автора в лабораторіях Інституту прикладної фізики НАН України, м. Суми, у лабораторії кафедри патологічної анатомії Сумського державного університету, у лабораторії кафедри біофізики, інформатики і медичної апаратури Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава, лабораторії науково-виробничої фірми “Кром Дентал”, м. Київ, на кафедрі стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти, у бактеріологічній лабораторії Сумської обласної санітарно-епідеміологічної станції. Дисертантка безпосередньо брала участь у проведенні доклінічних випробувань.
Автором самостійно проведені попередні клінічні випробування, сформовані групи пацієнтів для досліджень матеріалу, реставрація зубів у різних групах пацієнтів, вивчено технологічні властивості матеріалу при відновленні зубів, самостійно досліджено і виявлено найбільш ефективний спосіб реставрації бічних зубів, проаналізувано найближчі та віддалені результати клінічного застосування матеріалу “Кромлайт-Z”, проведено математичну обробку та оформлено результати досліджень. Дисертанткою написані всі розділи роботи, сформульовані наукові висновки і практичні рекомендації.
Внесок автора в сумісних наукових публікаціях є приорітетним.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були представлені на обласних науково-практичних конференціях лікарів стоматологічного профілю “Важливість профілактичного напрямку в лікувально-оздоровчих закладах серед дитячого населення області. Перспективи його розвитку” (м. Суми, 21 квітня 2005р.), міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів “Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини” (20-22 квітня 2005р.), обласній науково-практичній конференції “Актуальні питання профілактики та лікування стоматологічних захворювань” (м. Харків, 4 квітня 2007р.), науково-практичній конференції “Актуальні питання профілактики захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота” (м. Київ, 11-12 квітня 2007р.), міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів “Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини” (м. Суми, 25-26 квітня 2007р.), обласній науково-практичній конференції Сумського обласного осередку Асоціації стоматологів України, присвяченій 40-річчю обласної стоматологічної поліклініки (м. Суми, 20 вересня 2007р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Стоматологія – вчора, сьогодні, завтра”, присвяченої 40-річчю кафедри стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології ХМАПО та пам'яті проф. Нікітіна В.О. (8-9 листопада 2007р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 робіт, із них 4 статі у наукових фахових журналах, ліцензованих ВАК України, 6 тез наукових конференцій. Одержано патент на корисну модель “Матеріал для пломбування зубів” № 32046 від 25.04.08 р.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 145 сторінках друкованого тексту, складається з переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, розділу “Матеріали і методи досліджень”, двох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який включає 207 найменувань, з яких 166 вітчизняних та 41 іноземних. Текст ілюстрований 22 таблицями та 19 рисунками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи досліджень. У процесі створення та сертифікації матеріалу було проведено разом з науково-виробничою фірмою “Кром Дентал” ряд спільних фізико-механічних та фізико-хімічних випробувань матеріалу “Кромлайт-Z”. Для дослідження фізико-механічних властивостей використовували зразки, виготовлені із розробленого гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z”. Визначення міцності на стиснення проводилось на 10 зразках матеріалу кольору А3,5 за методикою, описаною в ТУ 550 МК 19346592 001 (М.,1993). Для проведення випробувань використовували деформаційну установку МРК-1. Руйнування досліджуваних зразків проводили зі швидкістю 0,20±0,02 мм/хв.
Мікротвердість матеріалу вимірювали за методикою, наведеною в ТУ за стандартним методом Віккерса, на мікротвердометрі ПМТ-3. Для дослідження використовували 10 зразків матеріалу кольору А3,5.
Визначення глибини твердіння проводили за методикою описаною в ТУ, для отвердження матеріалу використовували фотополімеризатор “Люкс Дент” з інтенсивністю світлового потоку 500 мВт/см2. Експеримент проводили на 10 зразках матеріалу “Кромлайт-Z” кольору А3,5.
Величину водопоглинання вивчали за методикою, наведеною в ТУ. Для дослідження використовували 10 зразків матеріалу “Кромлайт-Z” відтінку А3,5.
Для проведення експериментальних досліджень крайової проникності композитних реставрацій, виконаних прямими методами відновлення, було використано 40 інтактних молярів та премолярів, видалених за ортодонтичними та хірургічними показаннями в пацієнтів віком 20-55 років. Під водяним охолодженням за допомогою алмазних борів були сформовані стандартні порожнини ІІ класу за Блеком з урахуванням зон безпеки твердих тканин зубів і рекомендацій для прямих фотополімерних реставрацій. Для оцінки крайової проникності було виділено 4 групи по 10 зразів у кожній. В І групі порожнини пломбували гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) прямим методом; у ІІ - методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” та склоіономерного цементу потрійного затвердіння “Vitremer” (3MESPE); у ІІІ - методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) та текучого композитного матеріалу “Лателюкс-flow” (ЗАТ “Стома Технологія”); у IV - гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) і покритим поверхневим силантом “OptiGard” (Kerr).
У зразках І, ІІ та IV груп застосовували бондингову систему “Унібонд” і гібридний композитний матеріал “Кромлайт-Z”, у IІІ групі - бондингову систему “Латебонд”.
Крайове прилягання до і після термоциклювання зразків досліджували на оклюзійній та пришийковій ділянках шліфів реставрацій за допомогою бінокулярного мікроскопа “Olimpus”. Оцінку ступеня крайової проникності композитних реставрацій проводили за загальноприйнятою методикоюв балах (Донський Г.И., Трубка И.А., Удод А.А. 2000).
Для дослідження зони з’єднання матеріалів і твердих тканин зубів методом скануючої електронної мікроскопії використовували 21 видалений зуб за ортодонтичними та хірургічними показаннями.
Лабораторні дослідження ультраструктури зони контакту твердих тканин бічних зубів з розробленим гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) проводили за допомогою методу скануючої електронної мікроскопії (СЕМ). Матеріалом для даного дослідження служили шліфи 21 зубів, відновлених прямими методами, які були поділені на 3 групи. До першої групи увійшли зуби, відновлені гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”), до другої групи - відновлені методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) та СІЦ “Vitremer” (3MESPE). Третю групу складали зуби, відновлені методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” (НВФ “Кром Дентал”) та текучого композитного матеріалу “Лателюкс-flow” (ЗАТ “Стома Технологія”).
Зразки вивчали в скануючому електронному мікроскопі РЕММА-102 (виробництва Сумського ОАО “СЕЛМІ” Україна) за прискорюючої напруги 20 kv і силі струму 5х10-10 А при збільшенні у 2000 разів .
Для вивчення змін адсорбції мікробної флори зубної бляшки на оклюзійній та пришийковій поверхнях обстежено 40 пацієнтів віком від 22 до 55 років. У залежності від терміну дослідження та методу реставрації були визначені чотири дослідних та одна контрольна групи, в яких мікробну флору зубної бляшки забирали з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів. У пацієнтів першої групи забирали мікробну флору зубної бляшки з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів, каріозні порожнини ІІ класу в яких були відновлені гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” прямим методом, через 7 діб та 2 місяці після реставраці; другої групи - з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів, каріозні порожнини ІІ класу в яких були запломбовані методом відкритого “сандвіча” із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” та склоіономерного цементу потрійного затвердіння “Vitremer” (3MESPE), через 7 днів та 2 місяці після реставрації; у пацієнтів третьої групи - з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів, каріозні порожнини ІІ класу, в яких були запломбовані методом відкритого “сандвіча”, із застосуванням гібридного композитного матеріалу “Кромлайт-Z” і текучого композитного матеріалу “Лателюкс-flow” через 7 днів та 2 місяці після реставрації; четвертої - з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів, каріозні порожнини ІІ класу у яких були відновлені гібридним композитним матеріалом “Кромлайт-Z” з покриттям поверхневим силантом “OptiGard” (Kerr), через 7 діб та 2 місяці після реставрації; п’ята група - з оклюзійної та пришийкової поверхонь інтактних бічних зубів пацієнтів попередніх груп у ті самі терміни. Забір матеріалу, його транспортування, виділення та ідентифікацію мікроорганізмів зубної бляшки проводили згідно з загальноприйнятими методиками (Белозерский В.І.,1996). З метою ідентифікації мікрофлори посів здійснювали на 5 поживних середовищах: кров’яний агар, кров’яно-телуристий, середовище Сабуро, шоколадний агар, жовтково-соляний агар. Для підрахунку кількісного складу мікрофлори використовували методику Нікітіна В.О., Куцевляк В.Ф.(1990).