3. Загальне знеболення може застосовуватись як доповнення до регіональної аналгезії у постраждалих із ЗТТ, в поєднанні з пошкодженням інших анатомо-функціональних областей, та у постраждалих з ГДН в стадії декомпенсації, які потребують респіраторної терапії. Для цієї мети можуть використовуватися ненаркотичні та наркотичні анальгетики, а також їх комбінації.
ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Павленко А.Ю. Метод продленной потенцированной субплевральной блокады и феномен пульмональной реконструкции у пострадавших с ушибом легких // Международный медицинский журнал. – 2007. – Том 13, № 4 - С.92-94.
2. Павленко А.Ю. Патоморфологічні зміни в легенях у постраждалих із закритою торакальною травмою в контексті антиноцицептивної блокади // Врачебная практика. - 2007. - №6 (60). – С.40-43.
3. Павленко А.Ю. Клінічна ефективність подовженої потенційованої субплевральної блокади в порівнянні з іншими методами регіонального знеболення у постраждалих з поєднаною торакальною травмою // Харківська хірургічна школа. – 2004. - №6.- С.57-60.
4. Хижняк А.А., Никонов В.В., Павленко А.Ю., Волкова Ю.В. Оптимизация респираторных функций методом продленной потенцированной субплевральной блокады у пострадавших с контузией легких // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2004. - №2-Д – С.383-385.
Дисертант особисто визначив мету наукової роботи, зібрав клінічний матеріал, виконав статистичну обробку отриманих результатів, написав основні розділи.
5. Павленко А.Ю., Хижняк А.А. Болевой синдром: патофизиологические механизмы развития и методы воздействия на этапах оказания медицинской помощи // Медицина неотложных состояний. – 2006. - №1(2) – С.29-39.
Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, виконано літературний огляд, набраний клінічний матеріал, проведено статистичну обробку отриманих результатів, написаний розділ, де викладено матеріали і методів та результати дослідження.
6. Павленко А.Ю., Никонов В.В., Феськов А.Э. Продленная потенцированная субплевральная блокада в терапии респираторных нарушений, обусловленных торакальной травмой // Травма. – 2003. – Том 4, №5. - С.565-568.
Дисертантом особисто визначена мета наукової роботи, зібраний клінічний матеріал, проведено статистичну обробка отриманих результатів, написаний розділ, де викладено матеріали і методи та результати дослідження.
7. Павленко А.Ю. Оптимизация респираторных функций у пострадавших с закрытой торакальной травмой методом потенцированной блокады / Науково-практична конф. з міжнародною участю присвячена 200-річчю з дня заснування ХДМУ “Від функціональних досліджень – до прогресу в медицині”: Тез. док. – Харків, 2005. – С. 157-158.
АНОТАЦІЯ
Павленко А. Ю. Оптимізація респіраторних функцій у постраждалих з торакальною травмою методом подовженої потенційованої субплевральної блокади – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2008.
У дисертації наведені результати обстеження 97 постраждалих з гострою дихальною недостатністю, зумовленою ізольованою та поєднаною закритою торакальною травмою. На підставі отриманих даних встановлені основні чинники гострої дихальної недостатності, серед яких на першому місці стоять больовий синдром та первинне ураження легень внаслідок забою. Виявлено, що при закритій торакальній травмі регіональна аналгезія на відміну від загальної має найбільший антиноцицептивний потенціал та стабілізуючий вплив на оксигенаційну функцію легень. Проте, розглянуті регіональні методи знеболення не запобігають розвитку та поширенню деструктивних змін в легеневій паренхімі, зумовлених контузією.
З метою усунення больового синдрому та стимуляції саногенно-репаративних процесів в легенях було розроблено метод подовженої потенційованої субплевральної блокади, який об’єднав властивості регіонального знеболення та фізіотерапевтичного впливу постійного струму. Подовжена потенційована субплевральна блокада на відміну від інтра- та субплеврального знеболення запобігає розвитку альтеративних процесів в зоні забою. Результуючою дією подовженої потенційованої субплевральної блокади виявилось зниження в 2 рази частоти інфекційних ускладнень з боку респіраторної системи та підвищення виживаємості постраждалих із ЗТТ, ускладненою забоєм легень.
Ключові слова: закрита торакальна травма, забій легень, гостра дихальна недостатність, регіональне знеболення.
АННОТАЦИЯ
Павленко А. Ю. Оптимизация респираторных функций у пострадавших с торакальной| травмой методом продленной потенцированной субплевральной блокады – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.30 – анестезиология| и интенсивная терапия – Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровск, 2008.
В диссертации представлены результаты обследования 97 пострадавших с острой дыхательной недостаточностью, обусловленные изолированной и сочетанной закрытой торакальной травмой. На основании полученных данных установлены основные факторы острой дыхательной недостаточности, среди которых на первом месте стоят болевой синдром и первичное поражение легких вследствие ушиба. В процессе исследования зафиксирована прямая корреляционная связь между интенсивностью болевых ощущений и степенью патоморфологических изменений в легких. Прогрессирование острых дыхательных нарушений| у пострадавших с закрытой торакальной травмой наблюдается на протяжении первых 5 суток после травмы в результате снижения вентиляционно-перфузионных соотношений и роста внутрилегочного шунтирования крови, особенноу больных с контузией легких. Показано, что при закрытой травме грудной клетки| пролонгированная интраплевральная и субплевральная аналгезия в отличие от общего обезболивания имеют наибольший антиноцицептивный потенциал и оказывают стабилизирующее влияние на оксигенационную функцию легких. Однако рассмотренные региональные методы обезболивания не предотвращают развитие и распространение деструктивных изменений в легочной паренхиме, обусловленных контузией. Именно зона пульмональной контузии является инициатором вторичных патоморфологических изменений в легких, которые приводят к прогрессированию дыхательных расстройств у пострадавших с закрытой травмой грудной клетки.
С целью устранения болевого синдрома и стимуляции саногенно-репаративних процессов в легких был разработан метод продленной потенцированной субплевральной блокады, который объединил свойства регионального обезболивания и физиотерапевтического влияния постоянного тока. Под влиянием продленной потенцированной субплевральной блокады происходит стимуляция собственных резервных возможностей системы внешнего дыхания. Это способствует оптимизации респираторных функций и сопровождается реконструкцией легочной ткани.
Применение данного метода обезболивания у пострадавших с множественными переломами ребер и легочной контузией позволяет восстановить оксигенационную функцию легких в течение первых трех суток с момента травмы. Обладая выраженным антиноцицептивным действием, продленная потенцированная субплевральная блокада в отличие от обычного интраплеврального и субплеврального обезболивания предотвращает развитие альтеративних процессов в зоне ушиба и стимулирует саногенные и репаративные процессы в легких. На 5-е сутки посттравматического периода у пострадавших, которым применяли продленную потенцированную субплевральную блокаду, негомогенное снижение прозрачности легочной ткани вследствие инфильтрации и усиление сосудистого рисунка легких определялось в 1,9-2,2 раза реже, чем у пациентов с интраплевральной или субплевральной блокадой. Результирующим действием продленной потенцированной субплевральной блокады оказалось снижение в 2 раза частоты инфекционных осложнений со стороны респираторной системы и повышение выживаемостипострадавших с закрытой травмой груди|, осложненной ушибом легких.
Ключевые слова: закрытая торакальная травма, ушиб легких, острая дыхательная недостаточность, региональное обезболивание.
SUMMARY
Pavlenko A.Yu. Respiratory function optimization in patients with thoracic trauma using the method of prolonged potentiated subpleural blockade – Manuscript.
The Thesis for a Candidate of medical science degree on specialty 14.01.30 – anesthesiology and intensive therapy. – Dnepropetrovsk state medical academy, Dnepropetrovsk, 2008.
The results of examination of 97 patients with acute respiratory insufficiency (ARI) due to closed thoracic injury (CTI), either combined or isolated, are shown in this thesis. There were determined the main factors of the ARI on the base of obtained results: pain and primary lung injury due to their contusion were the leading factors. It was shown, that in patients with CTI local analgesia, unlike general analgesia, have had the best antinociceptive potential and stabilization influence on the oxygenation lung function. However, the reviewed methods of the local anesthesia do not prevent the development and spreading of the destructive changes in lung parenchyma, that were caused by its contusion.
The method of prolonged potentiated subpleural blockade (PPSB) was worked out for elimination of pain and for stimulation of reparative processes in lungs; it consolidated the properties of local analgesia and physiotherapeutic influence of the direct current. PPSB prevents the alterative processes in the area of contusion unlike the intra- and subpleural analgesia. The infiltrative changes in lungs on the 5th day after injury was found 1,9-2,2 times rarely in patients with PPSB, than in those with PIB and PSB. As the result we showed the decreasing of the respiratory infectious complications and decreasing of mortality among the patients with CTI with the lung contusion.
Key words: closed thoracic injury, lung contusion, acute respiratory insufficiency, local analgesia.