Загальна захворюваність у диспетчерів ЄЦК стала нижча ніж у диспетчерів станцій, за кількістю випадків захворювань у 2,77 рази, за кількістю днів захворювання у 3,5 рази, а частота нехворівших серед диспетчерів ЄЦК складає 78,7% (тобто більше 50%), при 34% нехворівших серед диспетчерів станцій. Величини довірчих коефіцієнтів, які обчислені для виробничо обумовлених захворювань диспетчерів (кістково-м’язової системи та сполучних тканин, системи кровообігу, нервової системи та органів чуття, шлунково-кишкового тракту), знаходяться у межах 0,14-1,4, тобто далекі від критичних (1,96-1,98). Вичислені показники вікової захворюваності, у відповідності зі стандартом працюючого населення залізниці, показали, що після стандартизації захворюваність у групі диспетчерів ЄЦК також нижча, ніж у чергових диспетчерів станцій, у 2,7 рази. Невисокий рівень захворюваності зв’язаний також з тим, що при прийомі на роботу у ЄЦК нових диспетчерів, здійснювався професійний відбір, який враховував результати проведеного нами анкетування та був спрямований на попередження прийому осіб, що знизили кваліфікацію та хворих, велося активне динамічне спостереження та лікування у групі довго і часто хворіючих працівників.
Відносно невисока в цілому захворюваність диспетчерів ЄЦК – 31,25 ± 5,73 випадки на 100 працюючих, при аналогічному показнику у диспетчерів станцій – 86,29 ± 9,63 випадків, зниження рівня захворювань, обумовлених виробничою діяльністю, підтвердили ефективність профілактичного напрямку оптимізації умов праці і поліпшення стану безпеки руху, при якому на протязі 1999-2005 років відмічались тільки поодинокі випадки браку в роботі служби перевезень залізниці.
На початку впровадження ЄЦК було виявлено негативне ставлення диспетчерів до його організації (негативно відносились до роботи в нових умовах 75% опитаних). До недоліків 100% респондентів відносили підвищену напруженість, емоційне навантаження і втомленість. Крім цього, вони відзначали те, що робота проходила в умовах підвищеного виробничого шуму (100% опитаних), заважало велике скупчення людей (96%), неможливо було зосередитись (92%), незручними були самі приміщення (84%). Після впровадження комплексу оздоровчих заходів у ЄЦК до недоліків роботи в нових умовах опитані віднесли: підвищене напруження (44% опитаних), скупчення людей (23%), неможливість зосередитись (17%), незручність приміщень (36%), тобто кількість незадоволених суттєво скоротилась, а оцінили свої умови праці як оптимальні 86,9% опитаних, задоволені своєю працею 84% опитаних. Суб’єктивні ж відчуття обстежених диспетчерів (табл. 5), навіть при сприятливих умовах праці, можуть свідчити про наявність психоневротичної травматизації та підтверджують актуальність проблеми стресу, що зумовлено його важливим значенням у розвитку як психічної, так і психосоматичної патології (Кундієв Ю.І., Нагорна А.М., Кальниш В.В., 2002).
Таблиця 5
Прояви психоневрологічних станів у диспетчерів ЄЦК (n = 68)
| Тип реакції | Питома вага, % |
| Почуття головного болю | 43,47 |
| Порушення сну | 21,73 |
| Агресивність | 15,94 |
| Депресія | 7,24 |
| Плаксивість | 4,34 |
Таким чином, результати проведених досліджень свідчать про те, що професійно придатні диспетчери, навіть працюючі з великим нервово-емоційним напруженням, більш успішно пристосовуються (адаптуються) до зміни умов праці при реалізованих гігієнічних заходах. Досягнення мети і задач дослідження дозволило системно, з позицій профілактичного підходу, об’єднати наукове, інформаційне та методичне обґрунтування гігієнічних заходів забезпечення оптимальних умов праці диспетчерів залізничного транспорту для розробки ряду документів для державної санітарно-епідеміологічної служби та фахівців залізничного транспорту.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації вперше проведено комплексне гігієнічне дослідження умов праці на робочих місцях нової професійної групи диспетчерів ЄЦК, які працюють в умовах колективної операторської діяльності по керуванню рухом поїздів.
2. Праця диспетчерів при виробничий діяльності в умовах ЄЦК характеризується нервово-емоційним навантаженням, але на протязі зміни функціональний стан підтримується на незмінному рівні завдяки вибірковій мобілізації фізіологічних функцій. Почуття підвищеної напруженості і емоційного навантаження підтвердили 44% опитаних диспетчерів.
3. Умови праці диспетчерів ЄЦК, при реалізованих гігієнічних заходах, характеризуються, як близькі до оптимальних за ГКП № 4137-86 та ГН 3.3.5.-3.3.8; 6.6.1-083-2001. Це підтверджено при анкетуванні диспетчерів (оцінюють свої умови праці як оптимальні 86,9% диспетчерів, задоволені своєю роботою 84% респондентів) та аналізом стану умов праці.
4. Після впровадження комплексу заходів по поліпшенню умов праці, захворюваність серед диспетчерів ЄЦК (у порівнянні з початковим періодом його створення) знизилася в 1,49 рази за випадками і у 3,39 рази за днями непрацездатності, індекс здоров’я виріс у 1,23 рази, знижено рівень захворювань системи кровообігу, нервової системи та органів чуття, кістково-м'язової системи та сполучних тканин. Вичислені показники вікової захворюваності, у відповідності зі стандартом працівників залізниці, показали, що у групі диспетчерів ЄЦК вона також нижча, ніж у диспетчерів станцій, у 2,7 разу.
5. Результати досліджень використані при обґрунтуванні системи комплексних профілактичних заходів, що складається із рекомендацій по обладнанню робочих місць, загальних санітарно-гігієнічних вимог і заходів по підвищенню працездатності, при першочерговій увазі профілактиці емоційної напруженості та раціональному харчуванню, як засобу попередження розвитку захворювань шлунково-кишкового тракту, питома вага яких у диспетчерів ЄЦК збільшилася в 2,69 разу.
6. Розроблені організаційно-методичні засади гігієнічного забезпечення безпеки руху поїздів, при використанні ЄЦК, дозволяють здійснювати профілактичні заходи на трьох взаємопов’язаних рівнях: безпосередньо на виробництві – в ЄЦК і на станціях, в лінійних санепідстанціях при контролі дотримання гігієнічних вимог, при навчанні на факультеті післядипломної освіти та у Галузевому навчальному центрі з охорони праці Донецького інституту залізничного транспорту Української державної академії залізничного транспорту.
СПИСОК ОСНОВНИХ НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Наукові праці, опубліковані в фахових виданнях, рекомендованих ВАК України
1. Дудник И.Н., Цуркан В.Г. Гигиенические аспекты труда поездных диспетчеров // Вестник гигиены и эпидемиологии.– 1999. – Приложение, Т.3, № 2.- С.43-44. Диссертантом вивчені умови праці диспетчерів і узагальнені матеріали досліджень.
2. Дудник И.Н., Цуркан В.Г., Псядло Э.М., Панасовская Л.С., Шаптала П.В., Шепотько С.Н., Малкин В.И. Физиолого-гигиеническая оценка напряженности труда диспетчерского персонала в условиях концентрации управления движением поездов // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2001. - Т.5, № 2. - С.180-184. Дисертантом проведено обробку результатів вивчення напруженості праці диспетчерів, розроблені висновки.
3. Уманський В.Я., Цуркан В.Г. Напрями вивчення і запобігання негативного впливу умов праці на стан здоров’я операторів залізничного транспорту при удосконаленні керування процесом перевезень (огляд) // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2003. - Т.7, № 1. - С.55-61. Дисертантом проаналізовані і оброблені літературні дані, прийнята участь у розробці комплексу заходів профілактики несприятливого впливу виробничих факторів.
4. Цуркан В.Г. Стан соматичного здоров’я як свідчення ефективності оптимізації умов праці диспетчерів, які керують рухом поїздів // Лікарська справа. Врачебное дело. – 2004. - №3-4. - С.103-107.
5. Цуркан В.Г. Оптимізація умов праці диспетчерів на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2006. – Приложение, Т.10, № 1 - С.47-52.
Наукові праці, опубліковані в інших виданнях
1. Цуркан В.Г. Вплив нових технологій управління залізничними перевезеннями на стан здоров’я диспетчерів // Медицина залізничного транспорту України. – 2002. - № 4. – С.63-66.
2. Цуркан В.Г. Застосування гігієно-фізіологічних досліджень у разі зміни умов праці операторів залізничного транспорту // Медицина транспорту України. - 2005.- № 1 (13). - С.28-35.
3. Цуркан В.Г., Шепотько С.Н., Дудник И.Н. Гигиенические приоритеты при подходе к оптимизации условий труда специалистов единого центра управления перевозками // Матер. дорожной науч.- практ. конф. по актуальным вопросам гигиены и эпидемиологии: Тезисы докладов. – Донецк, 1999. – С.9-11. Дисертантом узагальнені дані про стан умов праці диспетчерів при впровадженні ЄЦК.