Оптимізація хірургічних методів лікування генералізованого пародонтиту ІІ та ІІІ ступеня тяжкості (стр. 3 из 6)

Запропонована нами методика проведення клаптевої операції (деклараційний патент України на корисну модель № 13614) відрізняється від традиційної в наступному:

- після анестезії проводяться найменш можливі вертикальні розрізи від ясенного краю на глибину деструкції кісткового кармана, яка визначалась рентгенологічними методами дослідження з накладенням маркера та визначенням лінійних розмірів по зображенню у метричній системі до проведення операції;

- проводять регенеративну хірургію пародонта, використовуючи збагачену тромбоцитами плазму, отриману з власної крові пацієнта. Для отримання тромбоцитарного концентрату використовують стерильну пробірку, в яку проводять забір венозної крові об'ємом 20 мл безпосередньо у хворого, потім додають цитрат (антикоагулянт), поволі змішують, поміщають пробірку з кров'ю в лабораторну центрифугу. На першому етапі при швидкості 3500 об/хв протягом 10 хвилин проводять сепарацію крові, отримують розділення крові на три фракції: еритроцити і плазми з тромбоцитами та лейкоцитами. Другий етап центрифугування проводять при 3000 об/хв протягом 15 хвилин з “білою кров'ю” для отримання бідної і збагаченої тромбоцитами плазми.

- отриманим аутогенним тромбоцитарним концентратом і остеопластичним матеріалом “Остеопласт®–К” (свідоцтво про реєстрацію № 5098-2006) заповнюють кісткові кармани та міжзубні проміжки.

- методом дегідратації отримують біологічно активну мембрану з тромбоцитарного концентрату, яку розміщують з вестибулярної та оральної поверхні альвеолярного відростка.

Клінічний розділ роботи присвячений виявленню ефективності запропонованої методики оперативного втручання шляхом порівняння різних репаративних методик.

Статистичний аналіз проводили з використанням параметричних і непараметричних критеріїв (критерії Стьюдента, Фішера, Ван-дер-Вардена), а також складних методів статистики – покрокового регресійного, дисперсійного і факторного аналізів. Для проведення аналізу користувалися програмним пакетом “Statisticа 6.0”.

Результати дослідження і їх обговорення

Епідеміологічні дослідження. Аналіз 1260 карт-додатків, хворих віком від 25 до 45 років, за досліджуваний період з 2004 по 2006 роки, по Донецькій області, дозволив встановити питому вагу захворювань пародонтиту до всіх основних нозологічних форм захворювань пародонта. Так, кількість захворювань на гінгівіт встановлена у 256 осіб (що складає 20,3%), захворювань на пародонтит – у 912 осіб (72,4%), захворювань на пародонтоз – у 92 осіб (7,3%) (рис. 1). З усіх форм пародонтиту, генералізований пародонтит (ГП) встановлено у 839 осіб (92,0%). По ступеню тяжкості захворювання на генералізований пародонтит розподілилися наступним чином: перша ступінь – 92 осіб (11,0%), друга ступінь – 453 осіб (54,0%), третя ступінь – 294 осіб (35,0%) (рис. 2).

Рис. 1. Питома вага захворювань пародонта (%)

Рис. 2. Розподіл ГП за ступенем тяжкості (%)

Результати аналізу епідеміологічних досліджень, свідчать про високий рівень захворювань на пародонтит, генералізований пародонтит ІІ-го і ІІІ-го ступеня тяжкості становить 89% хворих, які звернулися в медичну установу за допомогою. Ураховуючи складність патогенезу та лікування генералізованого пародонтиту, виникає необхідність розробки нових ефективних методів лікування з використанням реконструктивних хірургичних втручань.

Експериментальні дослідження.У дослідженнях на щурах встановлено, що введення преднізолону в терапевтичному дозуванні внутрішньошлунково супроводжується уповільненням темпів зростання нижньої щелепи на 19,8% від значень у групі І – інтактних тварин (p<0,05). Хімічний склад кісткової речовини та склад регенерату, що формується, змінювався таким чином: зміст води перевершує контрольні показники у визначені терміни дослідження на 47,15% (p<0,05). Зміст органічних речовин достовірно не відрізнявся, а доля мінерального компоненту, була нижче контрольних показників на 10,19% (p<0,05). При застосуванні остеопластичного матеріалу “Остеопласт®-К” і тромбоцитарного концентрату зміст води зменшувався на 24,18%, а доля мінерального компоненту збільшилась на 15,63% порівняно з показниками контрольної групи тварин, що свідчить про оптимізацію процесів репаративної регенерації, а також про згладжування явищ генералізованого пародонтиту в області альвеолярного відростка (p<0,05).

Порівняльні гістоморфометричні дослідження кісткової тканини дозволили встановити, що введення преднізолону супроводжується збільшенням розміру каналів остеонів на 42,50%, а при заповненні дефекту остеопластичним матеріалом “Остеопласт®-К” розмір каналів остеонів зменшився на 17,45%, при заповненні дефекту тромбоцитарным концентратом розмір каналів остеонів – на 12,76%. При застосуванні комбінації остеопластичного матеріалу “Остеопласт®-К” у поєднанні з тромбоцитарным згустком, розмір каналів остеонів зменшився на 23,50%, що свідчить про оптимізацію процесів регенерації кісткової структури в області змодельованого дефекту (p<0,05).

Пластика кісткового дефекту вищезгаданими імплантатами супроводжується явищами активізації процесів репаративної регенерації кісткової тканини альвеолярного відростка. Загальна закономірність була наступною – зменшення частки ретикулофіброзної тканини в ранні терміни та збільшення об'ємного змісту грубоволокнистої і пластинчастої кісткової тканини в пізніші терміни. Але найбільш виражені явища оптимізації відмічені при поєднанні тромбоцитарного концентрату і остеопластичного матеріалу “Остеопласт®-К” в області дефекта. В цьому випадку на 10 добу доля ретикулофіброзної тканини була меншою, ніж у ІІІ-ій групі на 14,42%, а на 30 добу – на 26,80% (p<0,05). Об'ємний вміст грубоволокнистої тканини переважав контрольні показники до 30 доби на 23,32%, на 90 добу зменшився на 7,94% від контрольних показників. Вміст пластинчатої кісткової тканини перевершував аналогічні показники в ІІІ-ій групі у всі встановлені терміни експерименту – на 45,85%, 11,64% та 16,89%, що свідчить про формування більш зрілої кісткової тканини в області змодельованого дефекту (p<0,05). Застосування тромбоцитарного концентрату у комбінації з остеопластичним матеріалом “Остеопласт®-К” та препаратом “Кальцемін” призводило до згладжування процесів дестабілізації в кристалічній решітці знов утвореного мінералу, що підтверджує зменшення коефіцієнта мікротекстуровання порівняно з контролем на 7,22%, що менше, ніж у 3 –5 групах.

Результати експериментальних досліджень свідчать, що повноцінна регенерація кісткової тканини виявляється при застосуванні комбінації остеопластичного матеріалу і тромбоцитарного концентрату. Застосування препарату “Кальцемін” в терапевтичній дозі не впливає на активність процесів регенерації кісткової тканини, а покращує якість мінерального компоненту кісткового регенерату.

Клінічні дослідження. Результати апробації запропонованої методики проведення клаптевих операцій з використанням аутогенного тромбоцитарного концентрату у поєднанні з остеопластичним препаратом “Остеопласт®–К” у клініці показали, що післяопераційні терміни загоєння рани зменшилися на одну – дві доби, виявляється активізація процесів регенерації кісткової тканини альвеолярного відростка і сполучено-тканинного прикріплення, найбільш стійка ремісія зареєстрована у пацієнтів третьої групі. Ці положення підтверджені клінічними і рентгенологічними методами досліджень. Запропонована методика сприяє оптимальному перебігу післяопераційного періоду, профілактиці післяопераційних ускладнень і зменшенню відсотка рецидивів генералізованого пародонтиту.

У першу добу після операції загальний стан пацієнтів у всіх досліджуваних групах відповідав тяжкості перенесеної операції. Набряк м'яких тканин наростав помірно протягом перших двох діб і зникав повністю на дев’яту добу (перша група), на сьому – восьму добу (друга група) і на шосту – сьому добу (третя група). Відразу після операції рухливість зубів дещо зростала і поверталась у початковий стан через сім – десять діб.

Результати обстеження прооперованих хворих з першої групи показали, що на дев’яту добу у 97,13% пацієнтів спостерігаються ознаки легкого запалення, легкої гіперемії і набряки. Пародонтальний індекс (ПІ) на сьому добу змінився з (4,5±0,15) до (3,7±0,5) бал., індекс ПМА зменшився з (41,6±1,1) до (39,5±1,15)% (p<0,05). Шви були зняті на дев'яту добу. В окремих випадках реєстрували болісність при пальпації слизової оболонки в області післяопераційної рани. Колір ясен на восьму добу змінився: динаміка зменшення червоної складової становила 21-24% (інтервал зміни частки червоної складової за результатами інтраорального дослідження та комп’ютерної обробки склав 236÷186 од у форматі RGB). Все це підтверджує наявність запалення в тканинах пародонта.

У другій групі на восьму добу у 98,14% хворих не виявлялося ознак запалення у післяопераційний період. Пародонтальний індекс (ПІ) на восьму добу змінився з (4,6±0,3) до (4,0±0,35) бал., індекс ПМА зменшився з (43,2±1,2) до (39,2±1,3)%, що свідчить про незначне покращення порівнянно з першою групою (p<0,05). Шви були зняті на восьму добу. Болісність при пальпації слизової оболонки в області післяопераційної рани незначна. Колір ясен на восьму добу змінився в області червоної складової на 30-34% (інтервал зміни частки червоної складової – 238÷159). Це зумовлено дією остеопластичного препарату “Остеопласт®–К”, який має протизапальний ефект.