Основні показники соматичного здоров`я (стр. 4 из 12)
Фізична працездатність за індексом Гарвардського степ-тесту оцінюється за шкалою:
| ІГСТ | Оцінка |
| 55 | низька |
| 55-56 | нижча середньої |
| 65-79 | середня |
| 80-89 | добра |
| 90 | відмінна |
II. Проба Руф'є - непрямий метод визначення фізичної працездатності осіб з відхиленням у стані здоров'я.
Метод ґрунтується на врахуванні величини пульсу, зафіксованого на різних етапах відновлення після відносно невеликого навантаження. Використовується 30 присідань за 45 с або 3-хвилишшй степ-тест. Пульс визначається після 5 хвилин відпочинку в положенні лежачи (сидячи) за 15 с до навантаження, в перші й останні 15 с - на першій хвилині відновлення.
Для оцінки працездатності визначають індекс Руф'є.
(2)де П1 - вихідний пульс,
П2 - пульс після навантаження,
П3 - в кінці 1-ї хвилини відновлення.
Якщо індекс Руф'є менший 3 - фізична працездатність висока, 4-5 добра, 7-10 - середня, 10-15 - задовільна, 15 і більше - незадовільна.
ІІІ. Масовий тест оцінки фізичного стану осіб різного віку
Запропонований тест оцінки розроблений О.А.Пироговою, Л.Я. Іващенко, Н.П. Страпко та ін. (1984).
Тест дозволяє оцінити фізичний стан у балах. Він містить 7 показників.
1. Характер трудової діяльності. Розумова праця оцінюється в 1 бал, фізична - в 3 бали.
2. Вік. У 20 років нараховуються 20 балів. За кожні наступні п'ять років життя віднімаються 2 бали. Наприклад, у 45 років нараховуються 10 балів [4].
3. Рухова активність. Заняття фізичними вправами 3 і більше разів на тиждень протягом 30 хв. і більше оцінюється 10 балами, менше 3 разів на тиждень - 5 балів, хто не займається - бали не нараховуються.
4. Маса тіла. Особи, які мають нормальну масу тіла, отримують 10 балів (перевищення маси на 8% вище норми). Перевищення маси на 6-14 кг вище норми оцінюється в 6 балів, на 15 кг і більше - 0 балів.
Нормальна маса тіла для осіб чоловічої і жіночої статі визначається за формулою:
(3)1. Пульс у спокої. За кожний удар пульсу нижче 90 за 1 хв. нараховується 1 бал. Оцінюється в балах різниця між цифрою до і вихідними показниками в спокої. При пульсі вище за 90 ударів на хвилину бали не нараховуються.
2. Артеріальний тиск. Особи, в яких артеріальний тиск не більший 130/80 мм рт.ст., отримують 20 балів. За кожні 10 мм рт.ст. систолічного й діастолічного тиску вище цієї величини нараховується 5 балів.
3. Скарги. При відсутності скарг нараховується 5 балів, а при їх наявності бали не нараховуються.
1.6 Методика тестування та оцінкипоказників фізичних якостей і руховихздібностей
Оцінка рівня розвитку фізичних якостей та рухових здібностей проводиться згідно з результатами тестування на основі комплексу різноманітних вправ. Стандартна програма тестування для всіх видів спорту містить:
1. Біг на 30 м зі старту;
2. Безперервний біг протягом 5 хвилин;
3. Човниковий біг 3x10 м;
4. 10-секундний біг на місці з максимальною частотою рухів;
5. Стрибок у довжину з місця;
6. Стрибок вгору з місця;
7. Стрибки з "добавками";
8. Підтягування з вису на руках;
9. Кидок набивного м'яча;
10. Викрут з палкою;
11. Нахил уперед.
Організація та проведення тестування
При проведенні тестування слід звернути особливу увагу на дотримання вимог інструкції та створення єдиних умов для виконання вправ для всіх учнів. Тестування проводять відповідно до внутрішнього календаря змагань у встановлені строки (вересень, травень щорічно). Результати тестування заносять до паспорта здоров'я, який зберігається в школі. При переході в іншу школу паспорт здоров'я є підставою для внесення учня в списки тренувальних груп та подальшої спортивної підготовки.
Нижче подана коротка інструкція з проведення тестування юних учнів згідно з названою програмою.
1. Біг 30 м з високого старту. Проводиться на доріжці стадіону або легкоатлетичного манежу. Кількість тих, хто стартує в забігу, визначається умовами, при яких учні, що біжать, не заважають один одному. Після 10-15 хвилин розминання дається старт.
2. Безперервний біг 5 хвилин. Умови проведення ті ж. Враховують відстань, яку подолає учень протягом бігу за 5 хвилин.
3. Човниковий біг 3x10 м с. Тест проводять у спортивному залі на рівній доріжці не менше 12-13 хвилин. Відміряють 10-метрову ділянку, початок та кінець якої відмічають лінією (стартова та фінішна лінії). За кожною лінією два півкола радіусом 50 см з центром на лінії. На дальнє півколо за фінішною лінією кладуть дерев'яний кубик (5 куб.см). Обстежуваний стає за ближньою лінією на лінії старту і за командою "Руш!" починає біг у бік фінішної лінії. Оббігає півколо, бере кубик і повертається до лінії старту. Потім кладе кубик (кидати не дозволяється) у півколо на стартовій лінії і знову біжить до дальньої фінішної лінії, пробігаючи її. Враховується час виконання завдання від команди "Руш!" і до перехрещення лінії фінішу.
4. Біг на місці в максимальному темпі. Враховують кількість бігових кроків протягом 10 сек. Тестування проводять у приміщенні з використанням простого обладнання: між двома стійками на відстані 1 м натягують еластичний гумовий бинт на висоті коліна спортсмена, зігнутого під прямим кутом. За командою "Руш!" учень починає з максимальною частотою рухів швидкий біг на місці, кожного разу доторкаючись стегном натягнутої гуми. Підрахунок кроків ведеться за доторканням правим стегном гуми і помножується на 2.
5. Стрибок у довжину з місця (см). Виконують поштовхом двох ніг від лінії або краю дошки на покриття, яке не допускає приземлення. Вимірювання довжини стрибка здійснюють сталевою рулеткою.
6. Стрибок вгору (см). Виконується поштовхом двох ніг з махом рук від поверхні підлоги. Вимірювання висоти стрибка проводять рулеткою або сантиметровою стрічкою за методикою Абалакова.
7. Стрибки з "додаванням". Кількість мінімальних додавань у стрибках у довжину з місця. Процедура тестування наступна: за максимальний результат стрибка в довжину з місця визначають межі, в яких спортсмену доведеться виробляти "прибавки".
На відстані величини максимального результату школяра відмічають крейдою (або іншим орієнтиром, який не заважає виконанню вправ) першу межу. Лінію другої межі відмічають на відстані ? максимального результату. В діапазоні відмічених меж (кожний раз від лінії старту) спортсмен виконує стрибки, послідовно збільшуючи їх відстань. Підрахунок прибавок припиняють, як тільки спортсмен досягнув другої межі (дальнього від старту орієнтира) або якщо в двох стрибках підряд він не додав довжину стрибка. Зараховують стрибки ("додавання"), які своєю довжиною перевищують попередні. Випробувач має право на пробу [15].
8. Підтягування у висі на перекладині. Кількість разів. Виконують з положення вис хватом зверху, руки на ширині плечей. Темп виконання довільний. Підтягування вважається виконаним, якщо при згинанні рук підборіддя вище перекладини. Не зараховуються спроби при допоміжних рухах ніг та тулуба.
9. Кидок набивного м'яча вагою 2 кг. Вперед з-за голови, см. Виконують з положення сидячи, ноги нарізно, м'яч у витягнутих руках над головою. Перед кидком учень займає біля лінії старту положення, при якому тазовий кут, утворений при розведенні ніг, не виходить за стартову лінію. Дальність кидка вимірюють рулеткою.
10. Викрут рук з палкою (см). На палці нанесені поділки з точністю до 1 см (або наклеєна сантиметрова стрічка). З положення стоячи, руки внизу, хватом палки зверху. Піднімають прямі руки вгору й переводять палку назад за спину. Не згинаючи рук у суглобах ліктя, повертають палку у вихідне положення. Визначають відстань між внутрішніми точками хвату.
11. Нахил вперед (см). Виконується стоячи на гімнастичній лавці, ноги разом випрямлені. Глибину нахилу вимірюють за відстанню між кінчиками пальців рук на верхній поверхні лавки за допомогою 2-х закріплених вертикально до лавки лінійок таким чином, щоб нульові оцінки збігалися з верхнім краєм лавки. Одна лінійка звернена вгору, друга - вниз. Якщо кінцівки пальців випробувача нижче верхнього краю лавки, результат записують зі знаком "+", якщо вище - "-". Не дозволяється згинати коліна й робити ривкові рухи.
РОЗДІЛ 2. Паспорт здоров'я
2.1 Потреба у складанні «Паспорту здоров`я»
Погіршення стану здоров'я й зниження фізичної підготовленості дошкільників, учнів і студентів невпинно прогресує (Р.Т. Раєвський, Є.С. Вільчковський, М.Д. Зубалій та інші). Це вкрай небезпечно, бо основи фізичного й психічного здоров'я закладаються в школі. Суспільство стоїть перед проблемою негайного зупинення цієї тенденції і стимулювання фізкультурно-оздоровчої роботи в навчальних закладах. Система фізичного виховання має формувати в учнів загальнолюдські гуманістичні цінності, образ фізичного "я", який містить усвідомлення схеми тіла, фізичних якостей, забезпечувати виховання творчої особистості, здатної самостійно приймати рішення й реалізувати їх в процесі життя.
Одним із заходів є введення єдиного "Паспорту здоров'я" (сертифікату фізичної культури й здоров'я), який дасть змогу визначити рівні здоров'я, фізичного розвитку та підготовленості учнівської молоді. Проект структури «Паспорту здоров'я» розроблявся авторським колективом на основі валеологічної концепції діалектичної єдності стану здоров'я і критеріїв, що його визначають. Це - рівні фізичного розвитку рухової підготовки, працездатності й спортивних досягнень, які відбивають функціональні можливості організму.
Головними чинниками, що сприяють зміцненню здоров'я, є здоровий спосіб життя й систематичні заняття фізичними вправами, а основними показниками стану здоров'я і чинниками, котрі впливають на його визначення, належність до медичної групи; пропуски навчальних днів через хворобу; показники фізичного розвитку й рівня працездатності та підготовленості; рівні спортивної підготовленості, знань і вмінь з фізичної культури тощо. Нагромадження даних й оцінювання групується на попередній роботі: медичному огляді, тестування, фізичній, теоретичній та методичній підготовленості, обліку спортивних досягнень. У паспорт не вносяться певні формулювання, щоб вони не принижували гідності його власника, не приносили йому морального незадоволення (наприклад, "не дотримує здорового способу життя", "палить", "вживає алкогольні напої" тощо), хоча їх враховують при оцінці стану здоров'я.