МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я уКРАЇНИ
оДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
фесюнова Галина Степанівна
УДК 615.322-092.9
Основні фармакологічні ефекти кумаринв місного засобу – водного екстракту з трави буркуну
14.03.05 – фармакологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Одеса – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор СОТНІКОВА ОЛЕНА ПЕТРІВНА, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, м. Одеса, завідувач лабораторії фармакології і тканинної терапії
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор РОЖКОВСЬКИЙ ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри фармакогнозії
доктор біологічних наук, професор МАСЛОВА НАТАЛІЯ ФЕДОРІВНА, Державне підприємство „Державний науковий центр лікарських засобів” МОЗ України, м. Харків, завідувач лабораторії ферментних і антиферментних препаратів
Захист відбудеться “19” березня 2008 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України (65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 2).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університету МОЗ України (65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 3).
Автореферат розісланий “18” лютого 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
к.мед.н., доцент В.В. Годован
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ
Актуальність теми. Актуальність застосування лікарських рослин незмірно зросла в останні десятиріччя. Висока потреба медицини у відносно нешкідливих препаратах природного походження, що мають специфічну фармакологічну активність, диктує необхідність розробки і впровадження їх у лікувальну практику. Стійкість ряду хронічних хвороб до синтетичних лікарських засобів, а також важкі побічні, у тому числі алергійні реакції на їх застосування, змушують клініцистів все частіше використовувати препарати з рослинної сировини (В.Ф. Корсун та ін., 2003; Т.В.Звягінцева та ін., 2006; І.С. Чекман, 2007).
Збільшується кількість осіб з поєднанною патологією, що потребує одночасного призначення ряду лікарських засобів. Фармакологічна активність лікарських рослин залежить від складу біологічно активних речовин. Перевагу їх становлять мала токсичність і можливість тривалого застосування без істотних побічних явищ. Вони широко використовуються для профілактики і лікування ряду патологічних станів, а також для підвищення терапевтичної ефективності специфічного лікування. Тканинні препарати незамінні при функціональних розладах і начальних формах патології для проведення підтримуючої терапії (Ю.Л. Курако, 2005; О.П. Сотнікова, 2006; А.П. Левицький, 2007).
Найбагатший хімічний склад рослин дозволяє комплексно впливати на весь організм, не порушуючи природного плину фізіологічних процесів, тонко регулюючи патологічні зрушення. Експериментальні дослідження і клінічне застосування лікарських засобів рослинного походження свідчать про велику цінність їх при лікуванні багатьох, особливо хронічних захворювань, коли необхідний тривалий, іноді протягом усього життя прийом лікарських препаратів (І.С. Чекман, 2003; 2007; Н.Ф. Маслова, 2007).
У зв’язку з зазначеним, нашу увагу привернув буркун лікарський - відома лікарська рослина, що має велику кількість БАР та широко використовується в народній медицині. Трава буркуну містить в собі глікозиди, при розщепленні яких звільнюються кумарин, мелілотол, цимарин, мелілотова і кумарова кислоти, а також похідні пурину, холіну, флавоноїди, аскорбінову кислоту, токоферол, каротин, цукри тощо (А.М. Носов, 2005; Н.Н. Сафонов, 2006). Його широко застосовують у вигляді настоїв, відварів як седативний засіб, для лікування застудних захворювань, при алергійних дерматозах та ін. (О.С. Товстуха, 1995; П.А.Кьосев, 2000). Завдяки протизапальним, спазмолітичним властивостям буркун лікарський рекомендують застосовувати при ішемічній хворобі серця – стенокардії, тромбозі коронарних судин і гіпертонії (А.О. Гуков, О.Д. Гукова, 1992; В.Н. Вишнев, 2004). Окремі роботи стосуються вивчення сполук трави буркуну (В.Н. Бубенчикова и др. 1998; В.Н. Бубенчикова, И.Л. Дроздова, 2004), а саме ідентифіковано 18 сполук фенольної природи.
В офіцинальній медицині трава буркуну входить до складу лікарських зборів (детоксифіт, антистрес, кардіофіт), гелів (цикло 3 крем, тигрове око, ревентон). Однак готових лікарських засобів з цієї сировини досі не існує.
Дані літератури про широкий спектр фармакологічних властивостей трави буркуну та наявність вітчизняної сировинної бази з’явились обгрунтуванням для створення нового рослинного препарату, виготовленого за методом академіка В.П. Філатова (1953). Враховуючи, що трава буркуну містить кумариноподібні речовини представляє значний інтерес для лікувальної медицини визначення впливу екстракту буркуну на систему згортання крові, тобто антикоагулянтних властивостей в порівнянні з відомим тканинним препаратом ФіБСом, до складу якого входять синтетичні кумарин і корична кислота.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках НДР АМН України лабораторії фармакології і тканинної терапії Інститута очних хвороб і тканинної терапіі ім. В.П. Філатова (ІОХіТТ) АМН України за темою: “Изучить специфическую фармакологическую активность и механизм действия экстракта донника” (№ державної реєстрації – 0102U002746). Дисертант є співвиконавцем даної НДР.
Мета та задачі дослідження. Мета роботи – з’ясувати основні фармакологічні ефекти водного екстракту буркуну і експериментально обгрунтувати доцільність застосування його у лікувальній медицині та геріатрії.
Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:
1. Розробити методи ідентифікації екстракту буркуну за вмістом кумаринів.
2. Вивчити гостру і субхронічну токсичність екстракту буркуну і з’ясувати його вплив на ультраструктуру гепатоцитів кролів при тривалому введенні та рівень фармакобіологичної активності на спеціальних біотестах.
3. Дослідити особливості фармакодинаміки та механізм гепатозахисної дії екстракту буркуну.
4. Провести порівняльне вивчення антитоксичних, мембраностабілізуючих та антиоксидантних властивостей екстракту буркуну у кролів різного віку.
5. Визначити антиагрегаційні властивості екстракту буркуну in vitro та вплив на ступінь прояву антикоагулянтної і фібринолітичної дії invivo.
6. Вивчити вплив екстракту буркуну на перебіг експериментальної гіфеми.
Об'єкт дослідження: експериментальна фармакологія фітозасобу– регулятора метаболічних процесів.
Предмет дослідження: основні фармакологічні ефекти кумаринвмісного водного екстракту буркуну в нормі у тварин різного віку та при моделюванні гіфеми, токсичного гепатиту.
Методи дослідження: – фармакологічні, токсикологічні, біохімічні, гематологічні, морфологічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. За допомогою методів хроматографії та спектрофотометрії вперше ідентифіковано та кількісно визначено суму кумаринів, що входять до складу екстракту буркуну. На всіх етапах дослідження встановлено, що за фармакологічними властивостями та біорегулюючою дією екстракт буркуну значно перевищує кумаринвмісний тканинний препарат ФіБС. На фармакологічних тестах для біостимуляторів з природної сировини виявлені антитоксична та антигіпоксична дії. За даними електронно-мікроскопічних досліджень клітин печінки вперше встановлено, що екстракт буркуну підвищує резистентність гепатоцитів шляхом активації білоксинтезуючої та енергоутворюючої функцій.
Вперше встановлено, що екстракт буркуну підвищує детоксикаційну функцію та надає захисну дію тваринам з токсичним ураженням печінки при профілактичному та профілактично-лікувальному застосуванні. Вперше виявлено, що екстракт буркуну надає мембраностабілізуючу дію за рахунок подовження діапазону функціональної стійкості еритроцитів за даними їх осмотичної та перекисної резистентності. Вперше виявлено позитивний біорегулюючий вплив екстракту буркуну на метаболічні процеси старих тварин, що дозволяє віднести його до потенційних геріатричних засобів.
Вперше визначено та експериментально обгрунтовано специфічну фармакологічну активність екстракту буркуну за параметрами впливу на систему гемостазу у кролів. Вперше виявлено високу антиагрегаційну активність екстракту буркуну на крові людини. Встановлено його виразні гіпокоагулянтні властивості за впливом на коагуляційний гемостаз експериментальних тварин. Виявлено, що екстракт буркуну активує фібринолітичну систему, сприяє зниженню фібриногену, чим забезпечує нормалізацію реології та мікроциркуляції крові.
При моделюванні гіфеми у кролів вперше встановлено, що застосування екстракту буркуну підвищує фібринолітичний потенціал слізної рідини, нормалізуючи її коагуляційну активність, що значно скорочує строки розсмоктування крововиливу. При цьому визначено однакову лікувальну ефективність екстракту буркуну незалежно від способу застосування.
Практичне значення отриманих результатів. На підставі експериментальних досліджень обґрунтована доцільність клінічного випробування нового рослинного засобу – екстракту буркуну (Патент України на корисну модель № 3544 „Спосіб одержання водного екстракту буркуну” від 15.11.04 р.), що має специфічні антиагрегаційні, гіпокоагулянтні, фібринолітичні властивості, які є фрагментом матеріалів доклінічного вивчення для подання до Державного фармакологічного центру МОЗ України з метою застосування в офтальмології та геріатрії.