Особливості адаптації новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією в умовах вакцинації (стр. 1 из 6)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

ГЛАЗКОВА ЛЮДМИЛА ХРИСТОФОРІВНА

УДК 616.633.927-053.31:612/617] + 615/371/.372

ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ НОВОНАРОДЖЕНИХ

З НЕПРЯМОЮ ГІПЕРБІЛІРУБІНЕМІЄЮ

В УМОВАХ ВАКЦИНАЦІЇ

14.01.10 – педіатрія

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті

МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Бобровицька Антоніна ІванівнаДонецький національний медичний університетім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри педіатрії і дитячих інфекцій.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Недільська Світлана Миколаївна Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідуюча кафедрою факультетської педіатрії;

доктор медичних наук, професор КобецьТетяна Володимирівна Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідуюча кафедрою пропедевтики педіатрії

Захист дисертації відбудеться 29.02.2008 р. о__13__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському державному медичному університеті ім. С. І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна,5/7)

Автореферат розісланий 28.01.2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент Є.П.Смуглов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі в Україні спостерігається складна демографічна ситуація, обумовлена, перш за все, відносно високою захворюваністю і смертністю в малюковому віці, особливо дітей перших 3-х місяців життя (Орда А.Н., Моисеенко Р.А., 2004; Лукьянова Е.М., Антипкин Ю.Г., 2006). Незважаючи на певні досягнення служби охорони матері і дитини, зберігається тенденція зростання показників захворюваності новонароджених, що робить проблеми неонатології дуже актуальними (Коломойцева А.Г., Жабченко И.А., 2000; Шунько Е.Е., 2002; Лукьянова Е.М., 2003).

В структурі захворюваності дітей у неонатальному періоді непряма гіпербілірубінемія найчастіший патологічний стан. Останніми роками спостерігається її значне зростання, яке досягає 25-65% у доношених і 70-90% – у недоношених дітей (Сміян І.С., Багірян І.О., 1999; Безкаравайній Б.О. та співав., 1999; Усачова О.В., 2005). Актуальність цієї проблеми визначається не тільки значною поширеністю непрямої гіпербілірубінемії серед новонароджених, але і тим, що надмірне накопичення некон'югованого білірубіну в крові внаслідок недосконалості системи очищення організму від пігменту може стати причиною ураження центральної нервової системи (ЦНС), а також розвитку інших, не менш небезпечних ускладнень і наслідків (Горенко М., 2001; Коржинский Ю.С. и соавт., 2004; M.Shapiro, 2003).

Ризик розвитку непрямої гіпербілірубінемії затяжного характеру необхідно прогнозувати, оскільки новонароджені виписуються з пологового будинку, маючи пік фізіологічної жовтяниці. Тому непряму гіпербілірубінемію необхідно діагностувати своєчасно з вирішенням питання про її характер. Схильність новонароджених до розвитку тяжкої непрямої гіпербілірубінемії можна визначити, виходячи з характеристики матерів – наявності акушерсько-гінекологічної, соматичної та інфекційно - запальної патології, а також несприятливих неонатальних і перинатальних чинників у новонароджених (Гриноу А., Осборна Дж., Сазерленд Ш., 2000). Тяжкість непрямої гіпербілірубінемії визначається багатьма складовими, що ускладнює можливість розробки простого алгоритму діагностики і лікування. Недостатньо вивчено питання розвитку непрямої гіпербілірубінемії затяжного характеру як багатофакторного процесу, особливо в умовах вакцинації.

Вищевикладене стало передумовою для комплексного дослідження особливостей адаптації новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією в умовах вакцинації проти вірусного гепатиту В, що дозволить розширити можливості прогнозування ризику розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії у новонароджених.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова робота є частиною основного плану науково-дослідної роботи Луганського державного медичного університету у рамках комплексної теми пріоритетного фінансування Кабінету Міністрів України “Розробка автоматизованої програми медико-соціального моніторингу дітей різних вікових груп, що проживають в Донбасі” (номер держреєстрації 0100U001045 шифр теми УН 06.05.05.)

Мета роботи: обґрунтування ризику розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії у новонароджених в умовах вакцинації проти вірусного гепатиту В на підставі вивчення їх адаптації.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати чинники ризику народження дітей із зниженими адаптаційно- компенсаторними можливостями.

2. Вивчити макро- і мікроморфологічні особливості плаценти матерів, які народили хворих або здорових новонароджених дітей.

3. Вивчити клінічні особливості новонароджених дітей, вакцинованих та не вакцинованих проти вірусного гепатиту В у пологовому будинку.

4. Дати оцінку основним адаптаційним можливостям новонароджених на підставі вивчення функціональних показників гемостазу.

5. Визначити критерії прогнозування затяжної непрямої гіпербілірубінемії у новонароджених в умовах вакцинації з метою формування “групи ризику”.

6. Створити протокол спостереження дітей із затяжною непрямою гіпербілірубінемією, вакцинованих проти вірусного гепатиту В.

Об'єкт дослідження: патогенетичні аспекти непрямої гіпербілірубінемії у новонароджених, вакцинованих і не вакцинованих проти вірусного гепатиту В.

Предмет дослідження: клініко-лабораторна оцінка непрямої гіпербілірубінемії, загального реактивного потенціалу організму в умовах вакцінації проти вірусного гепатиту В, катамнестичне спостереження.

Методи дослідження: загальноклінічні, гематологічні, біохімічні, бактеріологічні, імунологічні, морфологічні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Підтверджено вплив на стан здоров'я новонароджених віку вагітних, перебігу вагітності і характеру пологової діяльності, захворювань різного генезу.

Вперше виявлено різницю у ступені загального реактивного потенціалу за показниками навантажувально-еритроцитарного коефіцієнту (НЕК), клітинно-фагоцитарного потенціалу (КФП), імунного лімфоцитарного потенціалу (ІЛП), алергічної настроєності організму (АНО), ендотоксикозу за рівнем “середніх” молекул (РСМ), Т- і В-системи імунітету, гемограми, протиінфекційного специфічного захисту за рівнем антитіл проти австралійського антигену (анти-НВs) і сенсибілізації у новонароджених, вакцинованих і не вакцинованих проти вірусного гепатиту В.

Встановлено пряму залежність між показниками ендотоксикозу, Т- і В-системи імунітету і лейкоцитограми, що має прогностичне значення при визначенні ризику розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії у новонароджених.

Множинний кореляційний аналіз з визначенням коефіцієнтів кореляції і детермінації дозволив оцінити силу зв'язку між показниками загального реактивного потенціалу організму, метаболізму. Запропоновані рівняння лінійної регресії для оцінки дизадаптації новонароджених. По одному відомому показнику за допомогою рівнянь лінійної регресії можливо обчислити інші, що зменшить кількість інвазивних методів обстеження новонароджених.

Доведено доцільність вакцинації проти вірусного гепатиту В новонароджених і дітей першого року життя з метою попередження виникнення захворювання, проте термін вакцинації слід в окремих випадках визначати диференційовано, з урахуванням стану новонароджених і матерів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень дозволяють розширити і поглибити уявлення щодо інтимних механізмів порушень загального реактивного потенціалу організму новонароджених, вакцинованих і не вакцинованих проти вірусного гепатиту В.

Встановлено, що оцінка стану новонароджених повинна бути комплексною з урахуванням здоров'я вагітної жінки, оцінки новонароджених за шкалою Апгар та порушень з боку загального реактивного потенціалу організму.

Доведено, що показники загального реактивного потенціалу організму, ендотоксикозу, Т- і В-системи імунітету мають прогностичне значення при визначенні адаптації новонароджених і ризику розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії.

Впровадження результатів роботи в практику. Результати роботи впроваджені в практику неонатологічних, соматичних відділень дитячих міських лікарень м. Донецька, Донецької і Луганської областей. Матеріали роботи використовуються в навчальному процесі Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Дані дослідження представлені в доповідях науково-практичних конференцій та опубліковані в періодичних виданнях.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено інформаційно-патентний пошук, результати якого відображені в розділі “Огляд літератури” і свідчать про відсутність аналогів наукових розробок. Самостійно проводився відбір дітей для спостереження, їх комплексне обстеження. Виконано науковий аналіз одержаних результатів, їх математична обробка, сформульовані основні положення, висновки і практичні рекомендації. Основні положення за темою дисертації носять пріоритетний характер.