Таким чином, лабораторними критеріями загрози розриву аневризми аорти є: вміст сіалових кислот, гексоз, глікопротеїнів, хондроїтин-6-сульфату, загального білка, інтерлейкіну-4, інтерлейкіну-6, дієнових кон’югатів, середньомолекулярних пептидів та антиоксидантної системи у сироватці, швидкість осідання еритроцитів в крові, а також малонового діальдегіду, дієнових кон’югатів і шифових основ в клітинах крові.
На мал.4 відображено спрямованості змін біохімічних показників при аневризмі аорти із загрозою розриву. Збільшення у порівнянні з контрольними значеннями ШОЕ до 520-660%, сіалових кислот – до 146-252%, гексоз – до 140-150%, глікопротеїнів – до 164-186%, фібриногену – до 130-150%, хондроїтин-6-сульфату – до 152-169%, дозволяє діагностувати можливість розриву аневризми аорти.
У дисертаційній роботі наведене нове вирішення проблеми прогнозування розриву стінки аорти при аневризмі аорти шляхом дослідження взаємозв`язків між змінами складу біохімічних компонентів стінки аорти із ступенем і характером змін рівня метаболітів сполучної тканини, показників запалення і інтенсивності процесів вільнорадикального окиснення у сироватці крові, яке полягало у розробці на цій основі діагностичних критеріїв стану стінки аорти при захворюваннях серцево-судинної системи.
1. Захворювання серцево-судинної системи людини, такі як аневризма аорти (АА), атеросклероз (АС), синдром Леріша (СЛ) супроводжуються порушеннями біохімічного складу тканини аорти, що корелює із змінами вмісту в ній компонентів сполучної тканини – колагенових і неколагенових білків, глікопротеїнів і протеогліканів.
2. При АС і АА із загрозою розриву на "шорсткуватій" ділянці аорти спостері-гається зниження вмісту оксипроліну; у тканині "гладенької" ділянки аорти і при СЛ, навпаки, встановлено підвищення його рівня; зниження вмісту тирозину встановлено на "шорсткуватій" ділянці аорти, а при АС відбувається підвищення величини цього показника. При аневризмі аорти із загрозою розриву тільки на "шорсткуватій" ділянці стінки аорти накопичується гепарансульфат і знижується рівень хондроїтин-сульфатів, що є прогностичним критерієм розриву стінки аорти.
3. При аналізі співвідношень компонентів сполучної тканини аорти хворих на АА із загрозою розриву, СЛ й АС встановлено вірогідне зниження коефіцієнта сумарні ГАГ/гепарин, підвищення коефіцієнтів сумарні ГАГ/хондроїтинсульфат і гіалуронова кислота/хондроїтинсульфат, при аневризмі аорти із загрозою розриву ці зміни були більш вираженими.
4. Максимальне значення ШОЕ спостерігалося при АА із загрозою розриву на фоні підвищення концентрації сіалових кислот, гексоз, глікопротеїнів, інтерлейкінів-4 та - 6, що свідчить про посилення запальної реакції і є критерієм розриву аневризми аорти.
5. У сироватці крові хворих з АА із загрозою розриву і СЛ виявлено більш високий, ніж у при АС й у контролі, вміст дієнових кон’югатів, що супроводжувалося підвищенням активності АОС при АА1 та середньомолекулярних пептидів.
6. У кожній клінічній групі основним джерелом ДК, МДА, ШО, вміст яких корелює із загрозою розриву АА, є різні типи клітин: при АА із загрозою розриву – це нейтрофіли й еритроцити, при АС – це еритроцити, при СЛ – всі три типи клітин: При АА із загрозою розриву найбільш тісні кореляційні зв'язки виявлені між продуктами ПОЛ у сироватці крові та еритроцитах, а також – нейтрофілах.
7. Визначення показників стану сполучної тканини: оксипроліну, тирозину, гексозамнів і гексуронових кислот, сумарних глікозаміногліканів та їх фракцій у тканині аорти, інтерлейкінів-4 та - 6 та показників запалення, ПОЛ, АОС у сироватці крові, а також функціональної активності клітин крові дозволяє одержати вичерпну характеристику стану стінки аорти при її аневризмі з загрозою розриву. Виявлено кореляційний взаємозв'язок між цими показниками, підтверджений за допомогою математичного аналізу.
8. Лабораторними критеріями загрози розриву аневризми аорти є: швидкість осідання еритроцитів – до 520-660%, вміст у сироватці крові, сіалових кислот – до 146-252%, гексоз – до 140-150%, глікопротеїнів – до 164-186%, хондроїтин-6-сульфату – до 152-169%, підвищення інтерлейкіну-4 –в 11,9-15,3 рази, інтерлейкіну-6 – в 3,27-5,47 рази, ДК –в 1,4-1,6 рази, СМП –в 1,1-1,3 рази й АОС –в 1,4-1,6 рази, а також МДА, ДК і ШО –в 1,3-1,5 рази у клітинах крові.
1. Обстеження пацієнтів при підозрі на аневризму аорти повинне містити проведення вимірювань згідно зі стандартним протоколом, а також клініко-діагностичне лабораторне обстеження з використанням біохімічних методів дослідження. Такий комплексний підхід дозволяє підвищити якість діагностики серцево-судинної патології.
2. Для ранньої діагностики аневризми аорти може бути використано запропонований у роботі перелік лабораторних показників, що дозволяє підвищити якість діагностичних заходів.
3. Для оцінки результатів лабораторних досліджень слід користуватися інтегральною схемою спрямованості біохімічних показників при аневризмі аорти із загрозою розриву. Такий підхід до діагностики аневризми аорти дозволяє вчасно прогнозувати загрозу її розриву.
4. У разі збігу спрямованості результатів лабораторного дослідження із інтегральною схемою, необхідно зіставити діапазони отриманих значень при аневризмі аорти із запропонованими критеріями: збільшенням швидкості осідання еритроцитів – до 520-660%, вмісту у сироватці крові сіалових кислот – до 146-252%, гексоз – до 140-150%, глікопротеїнів – до 164-186%, хондроїтин-6-сульфату – до 152-169%, інтерлейкіну-4 –в 11,9-15,3 рази, інтерлейкіну-6 – в 3,27-5,47 рази, ДК –в 1,4-1,6 рази, СМП –в 1,1-1,3 рази й АОС –в 1,4-1,6 рази, а також МДА, ДК і ШО –в 1,3-1,5 рази у клітинах крові. Це допоможе прогнозуванню розриву і забезпечить своєчасне проведення адекватних лікувальних заходів.
1. Іваннікова С.В., Князєва М.В., Леонтьєва Ф.С. Біохімічна характеристика сполучної тканини аорти у хворих з аневризмою аорти // Буковинський медичний вісник. – (Чернівці). – 2005. – №2. – С.105-106. (Іваннікова С.В. – здійснювала підбір хворих та зразків для дослідження, визначала біохімічні показники та проводила статистичну обробку даних).
2. Іваннікова С.В., Князєва М.В. Перекисне окиснення ліпідів у хворих на гострий інфаркт міокарда і з аневризмою аорти // Медицина сьогодні і завтра. ХДМУ. – 2005. – №3. – С.48-50. (Іваннікова С.В. – здійснювала підбір хворих для дослідження, визначала біохімічні показники та проводила статистичну обробку даних).
3. Князєва М.В., Бабаєва О.І., Гончарова Л.С., Іваннікова С.В. Значення показників сполучної тканини в біологічних рідинах у діагностиці розриву аневризми аорти // Клінічна фармація. – 2002. – Т.6, №1. – С.23-27. (Іваннікова С.В. – приймала участь у визначенні біохімічних показників у сироватці крові (самостійно – глікопротеїнів) та у підборі хворих та зразків для гістологічного дослідження).
4. Knyazyeva M. V., Prokopyuk A. V., Babaeva O.I., Ivannikova S. V. Glycosaminoglycans as an instrument in work of molecular machine of connective tissue // The FEBS Journal, 2007. – Vienna, Austria. – V.274. – Supplement1. – P.213. (Іваннікова С.В. – проводила збір та обробку крові у хворих на аневризму аорти, визначала глікозаміноглікани).
5. Князева М.В., Володось Н.Л., Бабаева О.И., Иванникова С.В. Особенности обмена соединительной ткани при аневризме аорты с угрозой разрыва // Проблеми медичної науки та освіти. – 2002. – №3. – С.10-12. (Іваннікова С.В. – приймала участь у визначенні біохімічних показників у сироватці крові (самостійно – глікопротеїнів) та у підборі хворих для дослідження).
6. Пат.26987 U Україна: МПК (2006) G01N33/48 Спосіб діагностики можливості розриву аневризми аорти / Князєва М.В., Іваннікова С.В., Бабаєва О.І., Лодяна І.М., Володось М. Л.; заявник Харківська медична академія післядипломної освіти. – № u 2007 06634; заявл.13.06. 2007; опубл.10.10. 2007, Бюл. № 16. С.4.3 (Іваннікова С.В. – проводила збір та обробку крові у хворих на аневризму аорти, синдром Леріша та атеросклероз, здійснювала визначення біохімічних показників запалення у сироватці крові та у самостійно виділених клітинах крові (лімфоцитах, нейтрофілах та еритроцитах) визначала вміст продуктів перекісного окислювання).
7. Пат.52386 А Україна: G01N33/48. Спосіб прогнозування розриву аневризми аорти / Князєва М.В., Бабаєва О.И., Володось М.Л., Гончарова Л.С., Іваннікова С. В.; заявник Харківська медична академія післядипломної освіти. – № 2002043258; заявл. 19.04. 2002; опубл.16.12. 2002, Бюл. № 12. С.4.3 (Іваннікова С.В. – приймала участь у визначенні біохімічних показників у сироватці крові, а самє глікозаміногліканів та хондроїтинсульфатів).