6. Факторами підвищеного ризику захворюваності для матері та плода є виявлення в мікробіоценозіпологових шляхів Streptococcus A i B, Esсherichia coli, Gardnerella vaginalis, Fusobacterium, Peptostreptococcus, Bacteroides, Streptococcusaureus, Proteus mirabilis, що вимагає підвищеної уваги лікарів жіночої консультації й стаціонарів до скринінгу ризику розвитку хоріоамніоніту у матері та запальних захворювань у дитини.
7. Запропоновано основні критерії, що визначають пролонгування недоношеної вагітності на фоні тривалого безводного періоду.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Гончарук Н.П., Стеченко Л.О., Лакатош В.П., Куфтирева Т.П., Іщенко І.С. Ультраструктурні особливості посліду в різні терміни безводного періоду // Здобутки клін. і експерим. медицини. — 2007. — № 2. — С. 62—66. (Автор особисто провів клініко-статистичний аналіз результатів, підготовив усі розділи статті до друку).
2. Лакатош В.П., Гончарук Н.П., Гужевська І.В., Щуревська О.Д., Костенко О.Ю. Пологи у жінок з передчасним розривом плодових оболонок при недоношеній вагітності // Мистецтво лікування. — 2005. — № 10. — С. 108—111. (Автором особисто проводилися підбір і аналіз літератури за цією темою, підготовлена стаття до друку).
3. Лакатош В.П., Гончарук Н.П., Кончаковська Т.В., Костенко О.Ю. Оцінка стану новонароджених, які народились у жінок, перебіг вагітності котрих ускладнився передчасним розривом амніотичних оболонок // Здоровье женщины. — 2007. — № 3. — С. 160—162. (Автор особисто провів клініко-статистичний аналіз результатів, підготовив всі розділи статті до друку).
4. Лакатош В.П., Гончарук Н.П., Корніліна О.М., Лазаренко Л.М., Костенко О.Ю., Бондаренко Н.П. Стан систеими імунітету у вагітних при недоношеній вагітності, яка ускладнена передчасним розривом плодових оболонок // Здоровье женщины. — 2006. — № 4. — С. 55—61 (Автор особисто провів набір матеріалу, клініко-статистичний аналіз результатів, підготовив усі розділи статті до друку).
5. Кончаковська Т.В., Лакатош В.П., Гончарук Н.П., Тишкевич В.М. Роль перинатальних факторів у прогнозуванні передчасних пологів // Матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю “Фізіологія і патологія новонароджених”. — К., 2007. — С. 65—70. (Автор особисто провів клініко-статистичний аналіз результатів, підготовив усі розділи статті до друку).
6. Лакотош В.П., Гончарук Н.П., Костенко О.Ю., Бондаренко Н.П., Антонюк М.І., Жабіцька Л.А. Ультраструктурні зміни плаценти та плодових оболонок при недоношеній вагітності ускладненій передчасним розривом плодових оболонок // Здоровье женщины. — 2008. — № 1(33). — С. 68—72. (Автор особисто провів набір матеріалу для дослідження, проаналізував і узагальнив отримані результати, підготовив статтю до друку).
7. Лакатош В.П., Гончарук Н.П., Корніліна О.М., Борода А.М., Козар М.І. Рівень антикардіоліпінових аутоантитіл в сироватці крові вагітних жінок, ускладнених передчасним розривом амніотичних оболонок при недоношеній вагітності // Зб. наук. праць асоціації акушерів-гінекологів України. — К., 2007. — С. 369—371. (Автор особисто провів набір матеріалу для дослідження, проаналізував і узагальнив отримані результати, підготовив статтю до друку).
АНОТАЦІЯ
Гончарук Н.П. Особливості ведення вагітності та пологів у жінок із передчасним розривом плодових оболонок при недоношеній вагітності. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. — акушерство та гінекологія. — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2008.
Дисертацію присвячено питанням раціонального ведення вагітності й пологів у жінок із ПРПО при недоношеній вагітності.
При порівнянні мікробіоцинозів цервікального каналу у жінок із нормальним перебігом недоношеної вагітності, ускладненої ПРПО, виявлено значні відмінності у їхньому кількісному та якісному складі. Цервікальний канал значно заселений аеробними і анаеробними бактеріями, вірусами, простійшими та дріжджовими грибами.
В імунопатогенезі ПРПО при недоношеній вагітності виявлено дисбаланс цитокінів, які продукуються активованими Т-хелперами 1-го і 2-го типів: спостерігали тенденцію до підвищення продукції ІЛ-2 та значне зниження синтезу цитокінів із супресивними властивостями ІЛ-4 та ІЛ-10, що засвідчує активацію Т-хелперів 1-го типу й пригнічення гуморального типу імунної відповіді, зумовленого активністю Т-хелперів 2-го типу.
Дослідження рівня антифосфоліпідних антитіл, зокрема до кардіоліпіну, показало, що у обстежених не виявлено класичного АФС, але спостерігалося підвищення рівня аКЛ антитіл класів IgG і IgM, що є свідченням напруження імунітету та наявності імунозапальних реакцій.
Отримані здобувачем результати засвідчують, що очікувальна тактика ведення вагітності, ускладненої ПРПО, має позитивні переваги над активною тактикою, а саме: сприяє зростанню гістаційного терміну вагітності, дозріванню ШМ, що зменшує травматизм у пологах як у матері, так і плода, зменшує частоту розвитку РДС плода прямо пропорційно тривалості безводного періоду. Не виявлено негативного впливу збільшення його тривалості на частоту гнійно-септичних ускладнень у матері й плода.
Ключові слова: передчасні пологи, передчасний розрив плодових оболонок, імунітет, мікробіоценоз, цитокіни, атикардіоліпіни, гнійно-септичні захворювання, ультраструктура.
АННОТАЦИЯ
Гончарук Н.П. Особенности ведения беременности и родов у женщин с преждевременным разрывомамниотических оболочек при недоношенной беременности. — Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01. — акушерство и гинекология. — Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, МЗ Украины, Киев, 2008.
Диссертация посвящена вопросам рационального ведения беременности и родов у женщин с преждевременным разрывом амниотических оболочек (ПРАО) при недоношенной беременности.
При сравнении микробиоцинозов цервикального канала у женщин с нормальным течением недоношенной беременности, осложненной ПРАО, отмечены значительные отличия в их количественном и качественном составе. Цервикальный канал значительно обсеменен аэробными и анаэробными бактериями, вирусами, простейшими и дрожжевыми грибами.
В иммунопатогенезе ПРАО при недоношенной беременности выявлен дисбаланс цитокинов, которые продуцируются активированными Т-хелперами 1-го и 2-го типов: наблюдали тенденцию к повышению продукции ИЛ-2 и значительное снижение синтеза цитокинов из супресивними свойствами ИЛ-4 и ИЛ-10, что свидетельствует об активации Т-хелперив 1-го типа и угнетении гуморального типа иммунного ответа, обусловленного активностью Т-хелперив 2-го типа.
Исследование уровня антифосфолипидных антител, в частности к кардиолипину, показало, что у обследованных не выявлен классический АФС, но наблюдалось повышение уровня аКЛ антител классов IgG и IgM, что свидетельствует о напряженности иммунитета и наличии иммуновоспалительных реакций.
Поведенный ультраструктурный анализ строения плаценты и амниатических оболочек показал, что при ПРАО и безводном периоде от 5 час до 9 сут сохраняется общий план ультраструктурной организации как в плаценте, так и в амниотических оболочках. Однако в амнионе ультраструктурные нарушения развиваются в большей мере, чем в плаценте, и носят деструктивно-дистрофический характер. В первую очередь это касается епителиальных клеток. С 5 до 216 ч безводного периода также нарастают признаки воспалительного процесса в амнионе, о чем свидетельствует наличие иммунокомпетентных клеток, но их количество и распрастраненность указывают на то, что эти процессы не носят генерализованный характер.
Полученные соискателем результаты свидетельствуют, что ожидательная тактика ведения недоношенной беременности, усложненной ПРАО, имеет позитивные преимущества по сравнению с активной тактикой, а именно: способствует росту гестационного срока беременности, созреванию ШМ, что уменьшает травматизм в родах как у матери, так и плода, уменьшает частоту розвития РДС плода прямо пропорционально длительности безводного периода. Не выявлено негативного влияния увеличения его длительности на частоту гнойно-септических осложнений у матери и плода.
Ключевые слова: преждевременные роды, преждевременный разрыв амниотических оболочек, иммунитет, микробиоценоз, цитокины, антикардиолипины, гнойно-септические заболевания, ультраструктура.
Goncharuk N.P. Peculiar features of the pregnancy and delivery management in women with premature ruptured membranes in incomplete pregnancy. — Manuscript.
Thesis for degree of the Candidate of Medical Sciences in specialty 14.01.01 — Obstetrics and Gynecology. — The O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv, 2008.
The dissertation is devoted to the problems of rational management of pregnancy and delivery in women with premature ruptured membranes in incomplete pregnancy.
Cervical biocenoses were compared between women with normal course of incomplete pregnancy and those with incomplete pregnancy complicated with premature ruptured membranes (PRM), and significant differences were revealed in their quantitative and qualitative composition. In pregnant women with PRM, there took place dence occupancy of the cervical canal with aerobic and anaerobic bacteria, viruses, protozoa, and yeast fungi.
The PRM immunopathogenesis in incomplete pregnancy is characterized by imbalance of cytokines, which are produced by activated T-helpers of 1st and 2nd types: a trend was noted towards elevated production of IL-2 and significantly lowered synthesis of cytokines with suppressive properties, IL-4 and IL-10. That could serve as an indication of activation of T-helpers of 1st type and inhibition of humoral immune response associated with activity of 2nd type T-helpers.
The study on levels of antiphospholipid antibodies, against cardiolipin in particular, showed that nobody of those examined had the classic anti-phospholipid syndrome; however, elevations in anticardiolipin antibodies of IgG and IgM classes were noted, which indicated immunity stress and the presence of immuno-inflammatory reactions.
The results obtained indicate that the expectant management of pregnancy complicated with PRM does have advantages over the active management. It ensures a prolongation in gestation duration of pregnancy, maturation of uterine cervix, which reduces traumatism in delivery for both mother and fetus, lowers frequency of the fetal RDS development in proportion to the waterless interval duration. A prolonged duration of the waterless interval has no negative effect on the rate of pyoseptic complications in both mother and fetus.
Key words: preterm delivery, premature ruptured membranes, immunity, microbiocenosis, cytokines, anticardiolipins, pyoseptic complications, ultra-structure.