Вібрація змінює також швидкість проведення нервових імпульсів по рефлекторній дузі. При короткочасній вібраційній дії зменшується прихований період рухової реакції. Слабка за інтенсивністю короткочасна вібрація підвищує збудливість нервової системи, в той час як сильна, особливо при тривалому впливові на організм, пригнічує функцію нервової системи. Дія масажу, як і інших фізіотерапевтичних факторів, на нервову систему передбачає також врахування обставин зовнішнього середовища. Наявність негативно діючих зовнішніх подразників (грубість персоналу, неувага, довге чекання процедури і т. ін.) значно знижує ефективність лікування.
Дослідження Л. О. Комарової та співавторів (1973) показали, Що окрема процедура масажу комірцевої зони у хворих на гіпертонічну хворобу підвищує хвилиннийоб'єм дихання за рахунок його поглиблення, збільшення максимальної вентиляції легень і резерву дихання, а також життєвої місткості легень.
Під впливом масажу кількість функціонуючих капілярів може збільшитись у 45 разів, а загальна місткістьїх зростає у 140 разів. Капілярний кровообіг Поліпшується і створюються умови для повнішого кровопостачання не тільки тканин ділянки, яку масажують, (і и рефлекторно інших органів і тканин. Поліпшується газообмін між кров'ю і тканиною. Розкриття резервних капілярів регулює перерозподіл крові, що полегшує ропі и у серця.
Спостерігається пряма і рефлекторна дія масажу на місцевий і загальний кровообіг. Ритмічні масажні рухи значно полегшують пересування крові по артеріях, пришвидшують протікання венозної крові. Так, внаслідок стиснення і обезкровлення вен у них виникає негативний тиск, що також сприяє посиленню проходження кроні в артеріях. Венозний приплив і кровопостачання серця збільшується. Скорочення серцевого м'яза посилюється, ударний та хвилинний об'єми серця збільшуються. Гістамін і ацетилхолін, утворювані в шкірі під час масажу, потрапляють у кров, і судини розширюються. Загальний масаж викликає у здорових людей невелике підвищення (на 10—15 мм рт. ст.) систолічного артеріального тиску (внаслідок посилення роботи серця). При цьому діастолічний тиск залишається незмінним або трохи знижується (внаслідок розширення судин). Під час масажу живота у здорових людей трохи знижується артеріальний тиск. У хворих на гіпертонічну хворобу масаж голови, шиї, надпліччя (так званої комірцевої зони), живота знижує систолічний і діастолічний тиск. При цьому масаж живота сприяє прискоренню ритму серцевих скорочень, а масаж комірцевої зони — його сповільненню. Масаж обличчя допомагає Нормалізації показників скроневого тиску.
Особливо впливає на судинорухові реакції в організмі вібрація. Місцева слабка вібраційна дія викликає переважно судинозвужувальний ефект, сильна — судинорозширювальний. Характер відповідної судинної реакції як на місці вібраційного подразнення, так і в межах відповідних метамерів залежить від частоти коливань: при низьких частотах (20—50 Гц) переважає судинна атонія, при вищих (100—200 Гц) ангіоспазм, що відповідно впливає на артеріальний тиск, низька частота викликає його зниження, а висока — переважно підвищення. Однак динаміка артеріального тиску під впливом вібрації залежить також від його вихідного рівня. Так, у людей з підвищеним артеріальним тиском вібраційний масаж нормалізує його.
Судинні зміни, виникаючи під впливом вібрації, супроводяться на місці дії виразними змінами температури шкіри, гіперемією і підвищеною пітливістю (які мають фазовий характер). У першій фазі температура шкіри в цьому сегменті знижується, а в другій фазі підвищується (О. Я. Креймер, 1972).
В експерименті показано, що вібрація (частоти 40 та 100 Гц) посилює дифузію через біологічні мембрани, клітинні оболонки і полегшує циркуляцію органічних рідин по судинах, підвищує адсорбційні властивості тканин, діє токсикотропно (тобто розщеплює колоїди високомолекулярних сполук), стимулює ферментативну функцію, викликає перебудову у хромосомах. А це активізує процеси обміну в організмі.
Значно впливає масаж на циркуляцію лімфи. Клітини тканин організму ніде не стикаються з кров'ю. Роль посередника між ними виконує тканинна рідина — лімфа. Клітини дістають з неї необхідний поживний матеріал, який надходить з крові, одночасно виділяючи в неї продукти свого обміну. Лімфу можна розглядати як частину плазми, що проходить повз стінки капілярів. Вона омиває усі елементи тканин, проходить поміж ендотеліальними клітинами в лімфатичні капіляри, по лімфатичних судинах потрапляє в грудну протоку і знову повертається у кров.
Швидкість руху лімфи дуже мала, зумовлена переважно тиском, під яким вона виділяється з капілярів в інтерстиціальні простори тканин, скороченням скелетних м'язів і присмоктувальною дією грудної порожнини. Безперервно лімфа рухається тільки в травному каналі, в кінцівках — тільки під час їхнього руху. В лімфатичних судинах є клапани, тому лімфа протікає лише в напрямку до грудного протоку.
Обмін речовин між тканинами, лімфою і кров'ю відбувається шляхом дифузії, тому за нормальних фізіологічнихумов швидкість лімфотоку не так важлива. Однак при псиних патологічних змінах, наприклад набряклості, прискорення протікання лімфи відіграє значну роль. Виникнення набряків залежить від проникності стіноксудин. При цьому підвищення тиску крові у капілярах зумовлює підсилену трансудацію рідини, якапри повільному відтіканні по лімфатичних судинах веде до застою в проміжках тканини, розтягує їх, вимикаючинабряки.
Сприяючи посиленню руху лімфи, масаж допомагає тимсамим розсмоктуванню набряклості. Шкіряні лімфатичні судини легко спорожняються і лімфа протікає швидшепри застосуванні засобів погладжування у відцентровомунапрямку. Розтирання, поплескування розширює лімфатичні судини. Але надто енергійне застосування них масажних засобів може викликати спазм лімфатичнихсудин. Крім прямого місцевого впливу масаж рефлекторно діє на всю лімфатичну систему, поліпшує тонічну і вазомоторну функції лімфатичних судин.
Масаж підвищує еластичність м'язових волокон, їх скорочувальнуфункцію, зменшує м'язову атрофію і розвинену вже гіпотрофію. Сприяє він і окислювально-відновним процесам у м'язах. Як показано в експерименті, під впливом масажу (зокрема, вібраційного) м'язові і тканини більше поглинають кисню, знижується його напруга, зростає активність дихальних ферментів (цитохромоксидази, сукциндегідрогенази), що свідчить про активаціюокислювально-відновного процесу в м'язовій тканині, отже, про посилення процесу обміну в ній.
Масаж, особливо вібраційний, добре діє на біоелектричнуактивністьм'язів, на функціональну лабільність нервово-м'язовогоапарату. Під його впливом нормалізуються контрактильнийі пластичний тонус м'язів, прискорюєтьсявідновленняпрацездатності м'язів, стомлених фізичним навантаженням. Так, короткочасний масаж (3-5хв.) краще підновлює функцію стомлених м'язів, між 20 – 30-хвилиннимвідпочинок (О. Ф. Вербов, 1966). Це пов`язано, очевидно,з переходом м'язів на економнішим тип енергійного обміну. На відміну від активних рухів масаж не підвищує кількості молочної та органічнихкислот у м'язах, нагромадження яких веде до розвитку ацидозу. Цим пояснюється відновлення працездатностім'язів після фізичної втоми.
Істотно впливає масаж на кістково-суглобовий апарат: поліпшується кровопостачання суглобів і періартрикулярних тканин, зміцнюється сухожильний апарат суглоба, прискорюється регенерація кісткової тканини, розсмоктування внутрішньосуглобового випоту і патологічних відкладень у періартрикулярних тканинах.
Безпосередньо на жирову тканину масаж майже не діє. Лише при тривалому його застосуванні спостерігається незначне зменшення жирових відкладень, що можна пояснити загальним впливом масажу на обмін речовин.Підвищуючи його в організмі, посилюючи виведення жиру із жирових депо, масаж сприяє згоранню жирів, якщо їх багато в жировій тканині.
Під впливом масажу зростає кількість еритроцитів і гемоглобіну в крові, особливо при анемії, кількість лейкоцитів, можливо, внаслідок виходу крові з кров'яних депо. Збільшується сечовиділення, виведення сечовини, сечової кислоти, хлористого натрію, неорганічного фосфору.
Масаж, зокрема апаратна вібрація, впливає на функцію ендокринних, зокрема надниркових залоз. Це виявляється в еозинопенічній, лейкопенічній, гіперглікемічній реакціях, підвищенні концентрації 11-оксикетостероїдів у плазмі кроні, збільшення кількості виведених з сечею кетостероїдів і т. ін.
Гістологічні та функціональні дослідження свідчать, що вібрація після короткочасної активізації функції щитовидної залози приводить до її пригнічення. Це відбувається через те, що вібрація активізує систему гіпофіз — кора надниркової залози, підвищує вміст у крові глюкокортикоїдних гормонів, які, нагромаджуючись, починають гальмувати активність щитовидної залози, пригнічувати її функцію. Вібрація стимулює функцію яєчників. В експерименті показано, що апаратна вібрація ділянки надниркових залоз діє протизапально, що значною мірою зумовлено активізацією функції надниркових залоз (О. Я. Креймер, 1972).
Отже, за допомогою масажу можна мобілізувати складні регуляторні фізіологічні механізми на підвищення захисно-пристосувальних властивостей,
Гігієнічний самомасаж добре проводити в сполученні з ранковими фізичними вправами, після зарядки. Можна масажуватися вдень і ввечері, а також після занять спортом. Загальний гігієнічний самомасаж проводять за наступною схемою: масаж голови - шиї - рук - спини - живота - ніг і області таза. Прийоми самомасажу виконують у повільному темпі, без зусиль, не заподіюючи біль тканинам. Окремі сегменти тіла масажують від периферії до центра, до найближчих лімфатичних вузлів. Кожен прийом повторюють 3-5 разів.