Особливості клініко-функціональних порушень нервової системи при гострих отруєннях рудниковим газом у гірників та їх лікування (стр. 3 из 5)
Оцінка вегетативної реактивності згідно з пробою Ашнера-Даньїні у хворих із гострим отруєнням рудниковим газом у (80,7±4,2)% і (18,9±5,1)% (c2=54,08, p<0,001) випадків виявила симпатикотонічну відповідь на відміну від контролю, в (13,6±3,6)% і (74,1±5,7)% - нормотонію (c2=54,49, p<0,001), а в (5,7±2,4) % і (6,9±3,3)% - парасимпатикотонію (c2=0,93, p=0,07). Середнє значення зміни пульсу при пробі Ашнера-Даньїні показувало його прискорення на (+0,42±0,08) ударів за хвилину на відміну від контролю (-2,87±0,14) удари на хвилину (kS=15,19, p<0,001). Хворих гірників було розподілено за результатами розрахунків середнього індексу напруження на три групи - з нормальною (21,7±4,3)%, недостатньою (18,5±4,1)% та надмірною вегетативною забезпеченістю (59,8±5,1)%.
Найчастіше зустрічався організований тип ЕЕГ (І тип), (46,6±5,3)% і (86,2±4,5)% (c2=30,77, p<0,001). Другим у цьому відношенні значився дезорганізований (IV тип) біоелектричної активності з перевагою альфа-активності – (23,9±4,5)% і (8,6±3,6)% (c2=5,55, p=0,0185). Рідше зустрічався десинхронний (ІІІ тип) біоелектричної активності – (21,6±4,3)% і (3,5±2,4)% (c2=9,34, p=0,0022). Так же рідко траплявся гіперсинхронний (ІІ тип) ЕЕГ (5,7±2,4)% і (1,7±1,7)% (c2=1,39, p=0,238). Майже не спостерігали дезорганізований (V тип).
Найбільш інформативними в хворих були проба Уємури (2,43±0,09) балів, вірогідно відрізняючись від контролю – (1,95±0,07) балів (kS=3,69, p<0,001), крокова проба Фукуди (1,22±0,09) балів, теж вірогідно відрізняючись від контролю – (0,95±0,07) балів (kS=2,02, p=0,044), стеження (1,10±0,10) балів, вірогідно не відрізняючись від контролю – (0,81±0,09) балів (kS=1,93, p=0,055) та графічна (1,12±0,05) балів, яка відрізнялась від контролю – (0,88±0,09) балів (kS=2,47, p=0,014) (рис.1).
Рис. 1 Результати клінічних вестибулярних проб у гірників з гострим отруєнням рудниковим газом і в контролі
Відчутний внесок в загальну оцінку вестибулярної функції хворих зробили їх скарги на запаморочення, які оцінювались в (1,99±0,11) балів, вірогідно відрізняючись від контролю – (1,52±0,08) балів (kS=2,89, p<0,01). Вказівна проба статистично значуще не відрізнялась від контролю (1,06±0,08) балів і (0,91±0,08) балів (при kS=1,23, p=0,217). Сумарна оцінка становила (8,92±0,29) балів, статистично значуще відрізняючись від контролю – (7,02±0,13) балів (kS=5,09, p<0,001). Загалом вестибулярну дисфункцію різного ступеня тяжкості визначали в (78,4±4,3)% хворих з гострим отруєнням рудниковим газом. Причому легкі порушення зареєстровано в (59,1±5,2)% хворих, помірні - в (15,9±3,9)%, а тяжкі - в (3,4±1,9)%.
На такі показники, як анамнез, проба Уємури, графічна, вказівна проби та загальна сумарна оцінка вестибулярної функції вірогідно впливала тяжкість отруєння рудниковим газом у гірників (kKW=16,35 при p=0,0003, kKW=17,27 при p=0,0002; kKW=6,98 при p=0,030, kKW=8,13 при p=0,017, kKW=20,79 при p<0,0001). Вони мали позитивний кореляційний зв’язок із тяжкістю отруєння рудниковим газом у гірників (r=+0,38, p=0,0003; r=+0,49, p<0,001; r=+0,27, p=0,012; r=+0,50, p<0,001 відповідно).
У хворих швидкість перероблення інформації становила (5,64±0,11) біт/с і була статистично значно менша від контролю – (6,18±0,08) біт/с (kS=3,65, р<0,001); відповідно була знижена швидкість зорово-моторної реакції – (0,546±0,016) с і (0,482±0,005) с (kS=3,16 при р=0,0018). Такі зміни впливають на збільшення числа помилок з (20,6±0,3) шт в контролі, до (25,8±1,0) шт – у постраждалих (kS=4,05, р<0,001), і, можливо, мають вплив на зростання опору шкіри з (42,1±1,1) кОм до (73,2±4,2) кОм (kS=5,85, р<0,001). Встановлено, що тяжкість отруєння впливає на зорово-моторну реакцію, швидкість перероблення інформації та кількість помилок в роботі (kKW=19,33 при p=0,0001, kKW=21,81 при p<0,0001; kKW=8,99 при p=0,011 відповідно) і ці показники мали позитивний кореляційний зв’язок із тяжкістю отруєння рудниковим газом у гірників (r=+0,66, p<0,001; r=-0,62, p<0,001; r=+0,32, p=0,0025 відповідно).
Результати ультразвукового доплерографічного дослідження судин головного мозку в хворих показують статистично значуще збільшення максимальної систолічної частоти сигналу у надблокових артеріях справа до (5,36±0,14) кГц в порівнянні з контролем – (2,67±0,03) кГц (kS=10,69, p<0,001) і зліва (4,44±0,09) кГц і (2,74±0,03) кГц (kS=9,61, p<0,001), а також зменшення - по внутрішніх сонних артеріях справа до (2,56±0,04) кГц і (3,13±0,09) кГц (kS=3,24, p=0,0023) і зліва (2,55±0,04) кГц і (3,12±0,07) кГц (kS=3,19, p=0,0026). Таке прискорення кровообігу може свідчити про підвищення тонусу судин мозку і сповільнення артеріовенозного шунта в артеріях мозку, що компенсується прискоренням кровообігу в позамозкових артеріях.
При отруєнні рудниковим газом в хворих гірників середня кількість лейкоцитів статистично значно менша (6,29±0,15)х109/л в порівнянні з контролем (6,81±0,16)х109/л (kS=2,26, p=0,025). В них вірогідно реєструється збільшення відносного вмісту сегментоядерних нейтрофілів до (59,03±0,83)%, контроль - (54,62±0,78)% (kS=3,65, p=0,0003). В хворих спостерігався статистично значуще зменшений відносний і абсолютний вміст лімфоцитів (29,27±0,77)% і (1,81±0,05)х109/л, в контролі (33,06±0,73)% і (2,29±0,09)х109/л (kS=3,38, p=0,00092) і (kS=4,80, p<0,001). ШОЕ статистично значно більша була в групі хворих гірників (6,09±0,30) мм/год і (4,51±0,31) мм/год (kS=3,80, p=0,0002).
У хворих має місце зменшення фагоцитарної активності нейтрофілів до (15,71±0,72)% в спонтанному тесті і до (21,80±0,64)% у стимульованому пірогеналом у порівнянні з контролем (20,93±0,63)% і (26,74±2,1)% (kS=3,61, p<0,001 і kS=2,69, p=0,0088). Індекс активації нейтрофілів без стимуляції, а також при додаванні пірогеналу, становив (0,261±0,005) і (0,42±0,02), і статистично значуще відрізнявся від контролю – (0,323±0,012) і (0,59±0,02) відповідно (kS=3,43, p<0,001 і kS=2,67, p<0,001). Таким чином, це свідчить про те, що фагоцити мають низьку резервну активність внутрішньоклітинних ферментів і під час активації це може приводити до недостатності фагоцитарної ланки.
У хворих виявлено зменшення відносного і абсолютного вмісту Т-лімфоцитів відповідно до розподілення поверхневих рецепторів CD3+ у хворих (58,2±1,4)% і (1,06±0,03)х109/л і в контролі (74,7±0,8)% і (1,74±0,08)х109/л відповідно (kS=9,25, p<0,001 та kS=6,29, p<0,001). У хворих має місце зниження як відносної, так і абсолютної кількості клітин хелперної ланки CD4+ до (30,3±0,6)% і (0,554±0,020)х109/л, а в контролі (45,5±0,8) % і (1,049±0,049)х109/л відповідно (kS=10,13, p<0,001 та kS=7,48, p<0,001). Водночас встановлено значне збільшення відносної кількості супресорів: CD8+-рецепторів (27,8±0,8)% і (0,505±0,021)х109/л між хворими та контрольною групою (22,3±0,6)% і (0,529±0,030)х109/л(kS=3,55, p<0,001 та kS=0,47, p=0,637). Співвідношення CD4/CD8 вірогідно було меншим у групі хворих гірників, становлячи (1,19±0,05) у порівнянні з контрольним показником (2,06±0,05) (kS=8,38, p<0,001). Експресія на природних кілерах CD16+-рецепторів також була значно зменшена (6,9±0,3)% і (0,124±0,007)х109/л у порівнянні з контролем (18,4±0,6)% і (0,421±0,017)х109/л (kS=12,26, p<0,001 та kS=9,70, p<0,001). З результатів дослідження В-ланки імунної системи видно, що у хворих має місце вірогідне зменшення відносної кількості В-лімфоцитів при аналізі експресії CD22+-рецепторів, як відносної їх кількості до (15,8±0,4)%, так і абсолютної до (0,287±0,011)х109/л у порівнянні з контролем (17,7±0,5)% та (0,417±0,021)х109/л відповідно (kS=2,07, p=0,041 і kS=3,86, p=0,00026).
У хворих із гострим отруєнням рудниковим газом вміст імуноглобулінів у сироватці крові класу G становив (9,67±0,23) г/л і був вірогідно нижчим у порівнянні з контролем – (11,83±0,19) г/л (kS=4,66, p<0,001), що може свідчити про значне пригнічення В-ланки імунітету. Також відмічено вірогідне зменшення вмісту Ig А до (1,41±0,04) г/л у порівнянні з контролем (1,91±0,07) г/л (kS=4,18, p<0,001), що може свідчити про підвищення напруження місцевої імунної відповіді. Концентрація Ig М становила (0,88±0,03) г/л у порівнянні з контролем (0,92±0,04) г/л (kS=0,64, p=0,523) і не відрізнялась у хворих та здорових гірників. У хворих виявлено антитіла до антигену головного мозку (1,35±0,14), які в контролі не визначались. ЦІК у хворих були підвищені до (0,63±0,03) г/л на відміну від контрольної групи (0,50±0,02) г/л (kS=2,31, p=0,023). ЦІК були прямо пов’язані з тяжкістю стану постраждалих гірників (r=+0,61, p<0,001) і значна тяжкість отруєння впливала на збільшення рівня ЦІК (kKW=12,67, p=0,0018).
Такі біохімічні показники, як АЛТ, АСТ у хворих із гострим отруєнням рудниковим газом не відрізнялись від контролю і становили (0,38±0,02) мкмоль/(ч*мл) і (0,36±0,02) мкмоль/(ч*мл) відповідно до здорових (0,41±0,03) мкмоль/(ч*мл) і (0,35±0,02) мкмоль/(ч*мл) (kS=1,09 p=0,273 і kS=0,454 p=0,650). Загальний білірубін у хворих та в контролі вірогідно не відрізнявся, (15,94±0,48) мкмоль/л у порівнянні з контролем (16,16±0,40) мкмоль/л (kS=0,329 p=0,741), а відповідно була статистично значуще зменшена кількість прямого білірубіну до (1,73±0,13) мкмоль/л - в контролі (2,29±0,2) мкмоль/л (kS=2,90 p=0,0042), у хворих не суттєво була збільшена кількість непрямого білірубіну - (14,21±0,47) мкмоль/л і (13,87±0,42) мкмоль/л в контролі (kS=0,524 p=0,600). Уміст сечової кислоти був статистично значно вищий (0,356±0,013 ммоль/л) і (0,253±0,012) ммоль/л (kS=3,87, p=0,00024), активність ксантиноксидази була статистично значно вища (2,38±0,08) мкмоль/л і (1,70±0,15) мкмоль/л (kS=2,89, p=0,0051) і ПОЛ теж було значно вище (6,72±0,19) од/мл і (3,40±0,16) од/мл (kS=8,67, p<0,001).
У хворих встановлено статистично значуще зменшення концентрації натрію у крові до (130,1±1,1)·10-3 г/л у порівнянні з контролем (145,2±0,7)·10-3 г/л (kS=11,58, р=0,00065) і вміст калію також статистично значуще знизився і становив (4,18±0,07)·10-3 г/л і (4,40±0,06)·10-3 г/л (kS=2,38, р<0,05), одночасно відмічається статистично незначне збільшення кількості кальцію і магнію до (2,84±0,15)·10-3 і (1,05±0,04)·10-3 г/л у порівнянні з контролем (2,65±0,22)·10-3 і (0,93±0,06)·10-3 г/л (kS=0,71, p>0,05 і kS=1,66, p>0,05 відповідно (рис. 2).
Рис.2.Вміст електролітів і мікроелементів у крові постраждалих гірників із гострим отруєнням рудниковим газом і в контролі
При проведенні кореляційного аналізу тяжкість отруєння була тісно пов’язана з концентрацією натрію (r=0,80), вегетативні проби, Ашнера та ортостатична, були щільно пов’язані з умістом кальцію (r=-0,44 і r=0,57) відповідно. Виразність вестибулярних порушень була прямо пов’язана з концентрацією натрію, калію, магнію (r=0,56-0,80). Вміст натрію, калію були щільно пов’язані зі швидкістю зорово-моторної реакції (r=0,51-0,67). Показники Т-клітинного імунітету та деякі ланки В-системи були пов’язані з клінічнім діагнозом та важкістю вестибулярних порушень при слабкому і помірному ступені кореляції (r=0,15-0,31). Вік та стаж хворих не були пов’язані з імунними показниками і мали слабкий ступінь кореляції (r=0,05-0,22). Усі ці зміни відіграють важливу патогенетичну роль у розвитку не тільки компенсаторних процесів, але й у формуванні залишкових явищ гострого отруєння.